Рішення

від 17.02.2020 по справі 916/3596/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2020 р. Справа № 916/3596/19

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/3596/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранс2000" (65007, м. Одеса, вул.Ген.Цвєтаєва,18) до Фізичної особи підприємця Мінкова Геннадія Івановича ( АДРЕСА_1 ; місце здійснення діяльності: АДРЕСА_2) про стягнення 26964грн.,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду :

Позивач у позовній заяві позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.07.2019р. між ТОВ Інтертранс2000 та ФОП Мінковим Г.І. була досягнута попередня усна домовленість про ремонт інверторів та придбання транзистору ІGВТ, ізоляційних і теплопровідних матеріалів та комплекту радіодеталей. 12.07.2019р. відповідач надав рахунок на оплату замовлення вказаних послуг та товару №38 у сумі 26964грн. 17.07.2019р. позивач перерахував кошти у сумі 26964 грн. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 відповідача. Разом з тим позивач зазначає, що між ним та відповідачем не укладалися жодні договори (надання послуг, купівлі-продажу, тощо) не підписувались жодні акти приймання- передачі наданих послуг або товару. Станом на 02.12.2019р. відповідач послуги з ремонту інверторів та товар (транзистор ІGВТ, ізоляційних і теплопровідних матеріалів та комплекту радіо деталей) позивачу не надав. Позивач вказує, що під час телефонних розмов просив відповідача повернути йому кошти у сумі 26964 грн., які останній утримує без достатньої правової підстави, однак, той відмовився повертати кошти. 19.11.2019р. позивач направив відповідачу письмову претензію про повернення вищевказаної суми коштів у розмірі 26964 грн., яку відповідач не забрав з поштового відділення.

Відповідач правом на подання заперечення щодо розгляду справи в спрощеному провадженні без виклику сторін, відзиву на позов не скористався. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи . При цьому, суд враховує, що ухвалу суду від 18.12.2019р. судом було надіслано за адресою державної реєстрації відповідача: 68731, Одеська область, Болградський район, с.Залізничне, вул. Кірова,167, однак, відповідачу не вручено поштою з поміткою інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення . У зв`язку з тим, що наявні у справі докази щодо правовідносин сторін, зокрема, рахунок №38 від 12.07.2019р., вказують, на фактичне місцезнаходження ФОП Мінкова Г.І. у липні 2019р. за наступною зазначеною ним же адресою: АДРЕСА_2, суд супровідним листом від 03.02.2020р. надіслав відповідачу ухвалу суду від 18.12.2019р. на зазначену адресу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.12.2019р. відкрито провадження у справі №916/3596/19, постановлено розглядати справу №916/3596/19 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи :

12.07.2019р. ФОП Мінков Г.В. виписав ТОВ Інтертранс2000 рахунок на оплату за замовленням №38 на загальну суму 26964грн. на ремонт інверторів, поставку транзисторів ІGВТ, ізоляційних та теплопровідних матеріалів, комплекту радіодеталей.

За платіжним дорученням №2144 від 17.07.2019р. ТОВ Інтертранс2000 оплатило на користь ФОП Мінкова Г.В. 26964грн., призначення платежу оплата за ремонтні роботи зг.рах. №38 від 12.07.2019р. без ПДВ .

За описом вкладення у цінний лист від 19.11.2019р. позивач надіслав відповідачу претензію щодо повернення із посиланням на те, що роботи та товари оплачені ним, але не виконані відповідачем.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків .

Положення ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала . Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про : повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні ; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Таким чином, між сторонами спору було досягнуто у спрощений спосіб домовленості стосовно пропонування відповідачем позивачу ремонтних послуг та поставки товарів шляхом виставлення до оплати рахунку №38 від 12.07.2019р., та прийняття такої пропозиції позивачем шляхом здійснення оплати вартості запропонованих послуг та товарів згідно платіжного доручення №2144 від 17.07.2019р. При цьому, сторонами не погоджено строки виконання робіт. Стосовно строків поставки товару у рахунку №38 від 12.07.2019р. зазначено, що товар відпускається по факту приходу коштів на рахунок постачальника, самовивозом, за наявності довіреності та паспорту.

Станом на дату прийняття рішення у даній справі сторонами спору не подано до суду доказів виконання відповідачем на користь позивача обумовлених рахунком №38 робіт та поставки товарів.

Вартість товарів та робіт позивачем оплачено 17.07.2019р., отже, зобов`язання поставити товар на умовах самовивозу виникло у відповідача з 17.07.2019р. За умови відсутності у справі доказів отримання позивачем від відповідача товарів, у останнього виник обов`язок повернути кошти, отримані від позивача, які відповідач безпідставно зберігає у себе внаслідок невчинення дії щодо фактичної передачі товару, протилежного суду не доведено.

Щодо невиконання ремонтних робіт суд відзначає повторно про те, що строки здійснення таких сторонами не обумовлені у письмовий спосіб.

Положення ч.ч.1, 2, 3 ст.530 ЦК України визначають, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивачем було надіслано відповідачу претензію про повернення коштів у зв`язку з невиконанням робіт та поставкою товарів за адресою: АДРЕСА_2. Вказана адреса зазначена у виставленому відповідачем рахунку №38, отже, надсилання позивачем претензії на вказану адресу на ім`я відповідача є належним надсиланням.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача підлягають судом задоволенню у повному обсязі, внаслідок чого стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 26964грн.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу;

Положення п.2 ч.1, п.1 ч.4 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивач подав до справи договір №15/11/2019 про надання правової допомоги від 15.11.2019р., акт прийому-передачі від 03.12.2019р., ордер №404771 від 15.11.2019р.

Так із наданих позивачем на підтвердження понесення витрат на правову допомогу доказів вбачається, що послуги адвоката набуті позивачем, однак, останнім не подано до справи доказів фактичного понесення таких витрат (платіжні, розрахункові документи), у зв`язку з чим, наразі, адвокатські витрати відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача не підлягають. Однак, це не позбавляє позивача у встановлені ГПК України строки звернутись до суду із відповідним клопотанням про відшкодування витрат на правничу допомогу із доданням відповідних доказів фактичного понесення таких витрат.

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 1921грн., які в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю у зв`язку з повним задоволенням судом позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст.123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранс2000" (65007, м. Одеса, вул. Ген. Цвєтаєва,18) до Фізичної особи підприємця Мінкова Геннадія Івановича ( АДРЕСА_1 ; місце здійснення діяльності: АДРЕСА_2) про стягнення 26964грн.

2. Стягнути з до Фізичної особи підприємця Мінкова Геннадія Івановича ( АДРЕСА_1 ; місце здійснення діяльності: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранс2000" (65007, м. Одеса, вул.Ген. Цвєтаєва,18, код ЄДРПОУ 37281246) 26964грн. вартості невиконаних ремонтних робіт, поставки товару, 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17 лютого 2020 р.

Суддя І.А. Малярчук