Рішення

від 12.02.2020 по справі 925/1230/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року справа № 925/1230/19

м. Черкаси

За позовом фермерського господарства "В`язівок - Агро"

до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕНС ГРУП"

про стягнення 744617,13 грн.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Рябенька Я.В.

За участю:

позивача в особі голови господарства Гави С.І.;

від відповідача: не явилися.

Фермерське господарство "В`язівок - Агро" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕНС ГРУП" (далі - відповідач) про стягнення 555000,00 грн. заборгованості за товар, поставлений за укладеним між сторонами договором поставки від 16.10.2018 №ДП_16102018 та додатками до нього.

У позові позивач також просить господарський суд судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки від 16.10.2018 №ДП_16102018 щодо оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою від 21.10.2019 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, відкрив провадження у справі №925/1230/19, вирішив розглядати її за правилами загального позовного провадження, призначив у ній підготовче засідання на 09 год. 00 хв. 19.11.2019 у приміщенні Господарського суду Черкаської області і встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов..

11 листопада 2019 до Господарського суду Черкаської області надійшов відзив на позов, в якому представник відповідач вказав на неврахування позивачем у розрахунку стягуваної суми боргу здійсненого відповідачем 04.10.2019 платежу в сумі 50000,00 грн., пояснив, що відповідач не відмовляється від взятих на себе зобов`язань щодо оплати поставленого позивачем товару, але вважає, що позов подано передчасно, оскільки він повідомляв позивача листом від 17.05.2019 №1 про ситуацію, що клалася із затримкою одержання відповідачем коштів від його контрагентів. Відповідач просив провести врегулювання спору за участю судді.

Заявою від 19.11.2019 представник позивача збільшив розмір позовних вимог на 137622,39 грн. за рахунок пред`явлення вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 126597,34 грн. та 11025,05 грн. 3 % річних. При цьому стягувана сума основного боргу 555000,00 грн. залишилася незмінною.

Ухвалою від 19.11.2019 господарський суд відклав підготовче засідання на 11 год. 30 хв. 17.12.2019 в приміщенні Господарського суду Черкаської області.

29 листопада 2019 року до господарського суду надійшов відзив на заяву позивача від 19.11.2019 про збільшення позовних вимог, яким представник відповідача заперечив проти задоволення вимог про стягнення з нього пені та 3% річних в сумі 137622,39 грн. і знову просив провести врегулювання спору за участю судді.

Заявою від 16.12.2019 представник позивача збільшив розмір позовних вимог до 744617,13 грн., за рахунок збільшення стягуваних сум пені до 170800,34 грн. і 3% річних до 18816,79 грн.

Господарський суд прийняв збільшення представником позивача розміру позовних вимог до 744617,13 грн., у тому числі боргу в сумі 555000,00 грн., пені в сумі 170800,34 грн. і 3% річних в сумі 18816,79 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 186 Господарського процесуального кодексу України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Позивач не надав згоди на врегулювання спору за участю судді, тому суд залишив клопотання представника відповідача про проведення такого врегулювання без задоволення.

В підготовчому засіданні, яке відбулося 17.12.2019, господарський суд оголосив перерву до 12 год. 30 хв. 27.12.2019 у приміщенні Господарського суду Черкаської області, про що повідомив представників сторін під розписку.

Ухвалою від 27.12.2019 господарський суд закрив підготовче провадження у справі №925/1230/19 та призначив засідання з розгляду справи по суті на 10 год. 00 хв. 28.01.2020 року в приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою від 28.01.2020 господарський суд за клопотанням представника відповідача відклав розгляд справи №925/1230/19 на 14 год. 30 хв. 06.02.2020 в приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою від 31.01.2020 господарський суд призначив засідання з розгляду справи №925/1230/19 по суті на 11 год. 00 хв. 12.02.2020 в приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце призначеного ухвалою від 31.01.2020 судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення їм поштових відправлень з вказаною ухвалою. Проте відповідач чи його представник у це судове засідання не явилися і про причини неявки господарський суд не повідомили.

Неявка відповідача чи його представника у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.02.2020, позивач підтримав позов з викладених у ньому підстав та з урахуванням поданих заяв про збільшення позовних вимог, а господарський суд розглянув справу по суті і оголосив вступну і резолютивну частини прийнятого ним у нарадчій кімнаті рішення.

Заслухавши позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази, Господарський суд Черкаської області

УСТАНОВИВ:

16 жовтня 2018 року позивач як продавець і відповідач як покупець уклали між собою договір поставки №ДП_16102018 (далі - договір від 16.10.2018), згідно з п.1.1 якого продавець зобов`язався поставити та передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію (сою), а покупець зобов`язався прийняти товар та сплатити його вартість в порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.2 договору від 16.10.2018, асортимент, кількість товару та ціни вказуються у накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від продавця покупцю та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 1.3 договору від 16.10.2018, право власності на товар, переходить від продавця до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.

Відповідно до п. 3.2 ціна за кожну партію, кількість наданого покупцю товару визначається у видаткових накладних.

Пунктом 3.3 договору від 16.10.2018 встановлено, що покупець здійснює оплату окремих партій товару на підставі рахунків-факту або видаткових накладних протягом 3 банківських днів з моменту отримання товару в розмірі 80%, решта 20% оплачується протягом 1 банківського дня після підтвердження реєстрації продавцем податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних згідно з чинним законодавством.

У п.7.2 договору від 16.10.2018 його сторони передбачили, що у разі невчасної оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставок НБУ від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення.

13 березня 2019 року сторони підписали додаток №3 до договору від 16.10.2018, яким погодили поставку товару на умовах DAP - поставка до місця призначення за адресою: м. Городище, вул. Чехова, 41 за рахунок продавця.

У додатку №3 до договору від 16.10.2018 сторони визначили поставку 213,640 тонн (+/-5%) сої за ціною 9850 грн., в т.ч. ПДВ, за тонну на загальну суму 2104354 грн. в строк до 20.03.2019.

20 березня 2019 року сторони підписали додаток №4 до договору від 16.10.2018, яким погодили додаткову поставку товару на умовах DAP - поставка до місця призначення за адресою: м. Городище, вул. Чехова, 41 за рахунок продавця - 40,810 тонн (+/-5%) сої за ціною 9850 грн., в т.ч. ПДВ, за тонну на загальну суму 401978,50 грн. в строк до 22.03.2019.

На виконання договору від 16.10.2018 та додатків №3 і №4 до нього позивач за видатковими накладними від 13.03.2019 №РН0000001 на суму 397546,00 грн., від 13.03.2019 №РН0000002 на суму 390749,50 грн., від 14.03.2019 №РН0000003 на суму 278656,50 грн., від 14.03.2019 №РН0000004 на суму 248712,50 грн., від 16.03.2019 №РН0000005 на суму 389469,00 грн., від 16.03.2019 №РН0000006 на суму 399220,50 грн., від 20.03.2019 №РН0000007 на суму 401978,50 грн. та від 28.03.2019 №РН0000009 на суму 98500,00 грн. передав відповідачу, а останній прийняв у власність 264,450 тонн сої за ціною 9850 грн. за тону на загальну суму 2 604 832,50 грн. з урахуванням ПДВ.

Податкова накладна на товар, переданий за видатковою накладною від 13.03.2019 №РН0000001 була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних 22.03.2019; за видатковою накладною від 13.03.2019 №РН0000002 - 25.03.2019; за видатковою накладною від 14.03.2019 №РН0000003 - 26.03.2019; за видатковою накладною від 14.03.2019 №РН0000004 - 27.03.2019; за видатковою накладною від 16.03.2019 №РН0000005 - 03.04.2019; за видатковою накладною від 16.03.2019 №РН0000006 - 04.04.2019; за видатковою накладною від 20.03.2019 №РН0000007 - 04.04.2019 і за видатковою накладною від 28.03.2019 №РН0000009 - 15.04.2019.

Відповідач свої зобов`язання за договором від 16.10.18 виконав частково, перерахувавши позивачу у період з 15 березня 2019 року по 04 жовтня 2019 року 2 049 832,50 грн. плати за товар. Ця сума включає і здійснений відповідачем 04.10.2019 платіж в сумі 50000,00 грн.

Отже борг відповідача перед позивачем за поставлений на виконання договору від 16.10.2018 і додатків №3 та №4 до нього за переліченими вище видатковими накладними становить 555000,00 грн. (2604832,50 грн. - 2049832,50 грн.).

За порушення встановлених п. 3.3 договору від 16.10.2018 строків оплати поставленого товару позивач нарахував відповідачу до сплати 170800,34 грн. передбаченої п. 7.2 цього договору пені станом на 03.10.2019 та 189617,13 грн. передбачених ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України 3 % річних станом на 16.12.2019.

Відповідач у добровільному порядку суму основного боргу за поставлений товар та нараховані позивачем суми пені та три проценти річних не сплатив, що й спричинило даний спір.

Частина 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським зобов`язанням визнає зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства Господарський суд Черкаської області дійшов таких висновків.

Відповідач не виконав належним чином грошове зобов`язання за договором від 16.10.2018 щодо оплати вартості поставленого йому позивачем товару, допустивши прострочення в його виконанні і тим самим порушив права позивача на своєчасне одержання усієї плати за поставлений товар.

Отже, позивач в порядку захисту своїх порушених прав вправі вимагати стягнення з відповідача на свою користь боргу у сумі 555000,00 грн., передбаченої п. 7.2 договору від 16.10.2018 пені та передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних.

Стягувані суми пені та 3% річних нараховані позивачем у відповідності з умовами договору від 16.10.2018, фактичними обставинами його виконання сторонами, вимогами чинного законодавства, тобто нараховані правильно.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

За подання позову та заяв про збільшення розміру позовних вимог позивач сплатив а платіжним дорученням від 01.10.2019 №397 - 9075,00 грн.,за квитанцією від 18.11.2019 №9324 - 2064,34 грн. судового збору і за квитанцією від 16.12.2019 №ПН255180С1 - 778,00 грн. судового збору. Отож загальна сума сплаченого позивачем судового збору становить 11917,37 грн., при необхідній сумі судового збору в розмірі 11169,26 коп.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України і Закону України "Про судовий збір" витрати позивача на сплату судового збору у сумі 11169,26 грн. підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки наразі клопотання позивача про повернення судового збору до господарського суду не подано, то й питання повернення надміру сплаченого ним судового збору при ухваленні цього рішення господарським судом не розглядалося.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Судовий збір у сумі 11169,26 грн. покласти на відповідача.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕНС ГРУП" (вул. О. Дашкевича, 20, офіс 202, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 39564186) на користь фермерського господарства "В`язівок - Агро" (вул. Галан, 47, м. Городище, Черкаська область, 19500, код ЄДРПОУ 35463187) - 555000,00 грн. (п`ятсот п`ятдесят п`ять тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 170800,34 (сто сімдесят тисяч вісімсот гривень 34 коп.) пені, 18816,79 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот шістнадцять гривень 79 коп.) 3 % річних та 11169,26 грн. (одинадцять тисяч сто шістдесят дев`ять гривень 26 коп.) витрат на сплату судового збору.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 17.02.2020.

СУДДЯ М.В. Дорошенко