Рішення

від 11.02.2020 по справі 344/5556/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/5556/17

Провадження № 2/344/236/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом керівника підприємства "РІМ" Івано-Франківської обласної організації громадської організації "Наукове товариство інвалідів "Інститут соціальної політики" Месик Романа Володимировича до ОСОБА_1 про стягнення 27 464,00 грн. матеріальної шкоди внаслідок залиття гаражу, 5 000,00 грн. моральної шкоди, 650,00 грн. витрат за послуги оцінювача та 640,00 грн. витрат по оплаті судового збору,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 27 464,00 грн. матеріальної шкоди внаслідок залиття гаражу, 5 000,00 грн. моральної шкоди, 650,00 грн. витрат за послуги оцінювача та 640,00 грн. витрат по оплаті судового збору. Вимоги позову обгрунтовував тим, що є керівником підприємства "PIM" Івано- Франківської обласної організації громадської організації "Наукове товариство інвалідів" Інститут соціальної політики, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань. 02 січня 2017 року підприємством "РІМ" укладено договір оренди нежитлового приміщення, а саме: гаражного приміщення в„– ХХХІХ у будинку АДРЕСА_2 , з власником приміщення ОСОБА_2 , після чого в гаражне приміщення було завезено на зберігання майно, котре в подальшому було затоплено, внаслідок чого пошкоджено і знищено. 13 січня 2016 року з вини власниці квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 відбулося затоплення вказаного вище гаражного приміщення. Даний факт підтверджується актом обстеження гаражного приміщення № ХХХІХ у будинку АДРЕСА_2 від 13.01.2017 року, комісією в складі представників ТОВ "ЖЕО Прикарпаття", звітом про експертну оцінку майна на підставі договору № 08-02/2017/ІФ від 08.02.2017, відповідно до якого ринкова вартість обєкта оцінки станом на 08.02.2017 рокау складала 27 464 грн. Відповідачка відмовляється відшкодувати збитки, завдані затопленням гаражного приміщенням та відшкодувати знищене та пошкоджене майно. Затоплення підвального приміщення з подальшим використанням часу та коштів на послуги експерта, підготовки до судового провадження, іншого використання - коштів на непередбачені ними витрати вибило роботу підприємства із нормального робочого процесу. Тому позивач вважає, що має право отримати відшкодування також і моральної шкоди в сумі 5000, 00 грн. Просить позов задоволити у повному обсязі.

01.12.2017 року відповідачкою подано суду заперечення на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а.с.62-63).

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві просив задоволити в повному обсязі.

Представник відповідачки в судовому засіданні проти задоволення заявлених позовних вимог заперечила у зв`язку із її безпідставністю та необгрунтованістю, з підстав наведених у запереченні проти позову (а.с.62-53).

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

03 січня 2014 року між ОСОБА_3 , продавцем та ОСОБА_2 , покупцем укладено договір купівлі-продажу, за цим договором продавець передає у власність покупця нежитлове приміщення в„– ХХХІХ у будинку АДРЕСА_2 (а.с.8-9).

На нежитлове приміщення в„– ХХХІХ у будинку АДРЕСА_2 20.05.2011 року Івано -Франківським ОБТІ складено технічний паспорт (а.с.10-12).

Відповідно до довідки ТзОВ "ЖЕО Прикарпаття", ОСОБА_1 являється власницею житлової квартири за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.53).

02 січня 2017 року між підприємством "РІМ" та ОСОБА_2 укладено договір оренди нежитлового приміщення, а саме: гаражного приміщення в„– ХХХІХ у будинку АДРЕСА_2 (а.с.6-7).

Відповідно до копії паспорта ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 ( а.с.150).

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт.

Відповідно до копії акту обстеження гаражного приміщення в„– ХХХІХ у будинку АДРЕСА_2 від 13.01.2017 року, причиною затоплення стало - незакритий кран підпитки холодної води до котла у квартирі АДРЕСА_2 ( власник ОСОБА_1 ) в результаті чого через зривний клапан лилася холодна вода та затоплювала гараж. Вхідний кран холодної води перекрито працівниками ЖЕО та усунуто протікання з квартири (а.с.13).

Відповідно до листа ТОВ "ЖЕО Прикарпаття" від 23.03.2018 року, ТОВ "ЖЕО Прикарпаття" повідомляє, що Акт обстеження гаражного приміщення № ХХХІХ у будинку АДРЕСА_2 від 13.01.2017 року, де вказана причина затоплення - незакритий кран підпитки холодної води до котла у квартирі в„– 105 , вважати недійсним, оскільки в той час відбулося ще інше затоплення у даному будинку. У звязку із цим справжньою причиною затоплення став тріснутий рекдуктор тиску холодної води встановлений у квартирі АДРЕСА_2 (а.с.83).

Згідно висновку експерта № 13/3 будівельно-технічної експертизи від 11.04.2018 року причиною затоплення гаражного приміщення в„– ХХХІХ у будинку АДРЕСА_2 , згідно акту обстеження від 13.01.2017 року є тріснутий рекдуктор тиску холодної води , який самостійно встановлений власником квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 (а.с.84-101).

Відповідно до звіту про експерту оцінку майна, ринкова вартість об`єкта оцінки станом на 08.02.2017 року складала 27 464 грн.(а.с.14-31), а тому суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідачки 27 464 грн. матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири є підставною, обгрунтованою та підлягає до задоволення.

Що стосується вимоги про стягнення моральної шкоди, то суд виходить з наступного.

Згідно ст. 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, судам необхідно враховувати роз`яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

Відповідно до вимог п.5 постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Крім того, при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів спричиненої йому моральної шкоди, за таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є безпідставним та задоволенню не підлягають.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідачки сплаченого судового збору, витрат на проведення експертизи та витрат на правову допомогу, то вона підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому з відповідачки на користь позивачки слід стягнути 640 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Частиною 6 статті 139 ЦПК України визначено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

09.02.2017 року був складений акт виконаних робіт, відповідно до якого вартість виконаних робіт складає 650 грн. (а.с.32).

А тому з відповідачки також слід стягнути на користь позивача 650,00 грн. сплачених за послуги оцінювача.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивачки є частково обґрунтованими, та такими, що підлягають до часткового задоволення.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 15, 23, 280, 1166 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 81, 133, 137, 139, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов керівника підприємства "РІМ" Івано-Франківської обласної організації громадської організації "Наукове товариство інвалідів "Інститут соціальної політики" Месик Романа Володимировича до ОСОБА_1 про стягнення 27 464,00 грн. матеріальної шкоди внаслідок залиття гаражу, 5 000,00 грн. моральної шкоди, 650,00 грн. витрат за послуги оцінювача та 640,00 грн. витрат по оплаті судового збору - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_8 на користь підприємства "РІМ" Івано-Франківської обласної організації громадської організації "Наукове товариство інвалідів "Інститут соціальної політики", місцезнаходження якого: Івано-Франківська область, Тисменицький район, с.Угринів, вул.Галицька, 31, корп.А, код 40337094 - 27 464 (дванадцять сім тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 00 коп. матеріальної шкоди, 650 (шістсот п`ядесять) грн. 00 коп. за послуги оцінювача та 640, 00 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовни х вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: Повний текст рішення виготовлено 17.02.2020 року.

Суддя Пастернак І.А.