Ухвала

від 18.02.2020 по справі 200/1784/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

18 лютого 2020 р. Справа №200/1784/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Слов`янської міської виборчої комісії Донецької області про визнання незаконною, протиправною та скасування постанови від 12.02.2020 року № 03/2020, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Слов`янської міської виборчої комісії Донецької області про визнання незаконною, протиправною та скасування постанови від 12.02.2020 року № 03/2020.

Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Слов`янської міської виборчої комісії Донецької області від 12.02.2020 року № 03/2020 "Про звернення до вищого керівного органу партії, місцева організація якої висувала відповідного депутата, щодо відкликання депутата Слов`янської міської ради ОСОБА_1 за народною ініціативою" до ухвалення рішення у справі; заборони відповідачу визнавати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від Слов`янської міської організації міської партійної організації політичної партії "Наш край" до ухвалення рішення по адміністративній справі.

В обґрунтування поданого клопотання ОСОБА_1 зазначає, що 12 лютого 2020 року о 17 год. 50 хв. Слов`янською міською виборчою комісією Донецької області було ухвалено постанову № 03/2020 "Про звернення до вищого керівного органу партії, місцева організація якої висувала відповідного депутата, щодо відкликання депутата Слов`янської міської ради ОСОБА_1 за народною ініціативою". Вважаючи вказану постанову незаконною, протиправною та такою, що має бути скасована за рішенням суду, ОСОБА_1 саме і звернувся 17.02.2020 року із позовом до Донецького окружного адміністративного суду.

Також зазначає, що 14.02.2020 року о 14 годині на офіційному інформаційному стенді Слов`янської міської виборчої комісії Донецької області було оприлюднено рішення № 2 XXVII з`їзду Політичної партії Наш край , зареєстроване за вх. № 893 від 14.02.2020 року. В резолютивній частині зазначеного рішення вказано про відкликання депутата Слов`янської міської ради VII скликання ОСОБА_1 за народною ініціативою, обраного на чергових місцевих виборах 25.10.2015 року шляхом висування від Слов`янської міської партійної організації політичної партії Наш Край .

Посилаючись на ч. 9 ст. 41 Закону України Про статус депутатів місцевих рад позивач звертає увагу суду на той факт, що у разі визнання Слов`янської міською виборчою комісією Донецької області відповідно до рішення № 2 XXVII з`їзду Політичної партії Наш край обраним депутата наступного за черговістю кандидата у депутати від міської організації Політичної партії Наш край , який був висунутий кандидатом на чергових місцевих виборах 25.10.2015 року, настануть такі події, які безумовно призведуть до порушення прав та інтересів ОСОБА_1 та істотно ускладнять або з високою долею імовірності унеможливлять виконання рішення суду, оскільки чинним законодавством України не передбачена процедура, у разі відновлення за рішенням суду прав депутата, що відкликається за народною ініціативою, позбавлення повноважень депутата, визнаного обраним депутатом наступним за черговістю кандидатом у депутати від місцевої організації партії в результаті проведення процедури відкликання за народною ініціативою.

Суд, розглянувши подану заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи приписи ст. 154 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Частиною 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Пунктами 1, 4 ч. 1 ст. 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 року у справі № 826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

За Рекомендацією № R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд звертає увагу на те, що безпосередньо постанова відповідача від 12.02.2020 року № 03/2020 не має зобов`язального характеру для заявника. Вказана постанова не є рішенням про відкликання депутата, а є лише підставою для розгляду відповідного питання вищим керівним органом партії. Також зазначена постанова не є безумовною підставою для прийняття вищим керівним органом партії рішення про відкликання депутата за народною ініціативою.

Заявником належним чином не обґрунтовано та не подано доказів на підтвердження того, що до ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння постановою від 12.02.2020 року № 03/2020 шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 року у справі № 826/16888/18 вказав, що вирішуючи заяву, суд повинен проаналізувати та оцінити ці доводи заявника щодо "очевидності" ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, при цьому, пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Суд зазначає, що наведене в заяві обґрунтування необхідності забезпечення позову не свідчить про наявність очевидних ознак протиправності постанови від 12.02.2020 року № 03/2020.

Наведене заявником обґрунтування потребує з`ясування обставин в адміністративній справі, з підтвердженням відповідними доказами і наданням оцінки аргументам учасників справи. Наведене, фактично, зумовлює вирішення спору по суті, що не відповідає завданням інституту забезпечення позову.

Отже, на думку суду, зазначені обставини в їх сукупності свідчать про необґрунтованість заявленого клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала складена в повному обсязі і підписана суддею 18 лютого 2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.А. Голуб