Рішення

від 06.02.2020 по справі 520/10596/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 р. Справа № 520/10596/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Куриленко Н.В.,

за участі представників:

позивача - Порохняк Г.А., відповідача - Зекової С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватної фірми "Профі" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, приватна фірма "Профі", з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00000120504 від 30.09.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає помилковими висновки ГУ ДФС у Харківської області, стосовно не визнання права ПФ Профі на податковий кредит по господарським взаємовідносинам із контрагентами: ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (41077038) за квітень - травень 2017 року, ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ (42343733) за грудень 2018 - січень 2019 року, ТОВ ХК БРИЗ (41437081) за березень 2018 року, тому що ці висновки ґрунтуються лише на податковій інформації, отриманій від інших податкових органів, що не є належним доказом порушення контрагентами ПФ Профі норм податкового та іншого законодавства. Відомості стосовно підтверджених рішеннями або вироками суду, що набули чинності, стосовно посадових осіб, ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ (42343733), ТОВ ХК БРИЗ (41437081) акт перевірки не містить. Жодний договір, укладений між ПФ Профі та його контрагентами не було у встановленому (судовому) порядку визнано нечинним, або фіктивним. За таких обставин, факти, викладені в акті перевірки не можуть свідчити ані про нереальність господарських операцій здійснених ПФ ПРОФІ , ані про незаконне формування ПФ ПРОФІ показників податкового кредиту з податку на додану вартість. Отже, оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню у судовому порядку.

Ухвалою суду від 11.11.2019 року відкрито провадження по справі. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 12.1.22019 року, занесеною до протоколу судового засідання від 12.12.2019 року, замінено неналежного відповідача - ГУ ДФС у Харківській області на належного - ГУ ДПС у Харківській області.

Ухвалою суду від 14.01.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

До канцелярії суду представником відповідача надано відзив на позов (Т.3 а.с. 24 - 32), в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що у підприємства відсутнє право на формування податкового кредиту по операціям з контрагентами ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (41077038) за квітень - травень 2017 року, ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ (42343733), оскільки в ході проведеної документальної перевірки встановлено порушення з боку позивача вимог ст. ст. 198, 201 ПК України, що призвело до заниження ПДВ за перевіряємий період. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на законних підставах та відповідає чинному законодавству, а порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки.

У наданій до суду відповіді на відзив (Т.3 а.с. 61 - 72) представник позивача підтримав свою правову позицію, викладену у позовній заяві, просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги позову підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач - приватна фірма "Профі" (код ЄДРПОУ 21198839, адреса: просп. Людвіга Свободи, буд. 35, літ "А-12", м. Харків, 61202), 07.12.1991 року зареєстрований в якості юридичної особи Департаментом реєстрації Харківської міської ради за № 205/21 (Т.1 а.с. 92 - 95).

Згідно свідоцтва платника податку на додану вартість від 05.06.2006 року №211988320300, позивач є платником ПДВ.

В період з 27.08.2019 року по 29.08.2019 року Головним управлінням ДФС у Харківській області проводилась документальна позапланова виїзна перевірка Приватної фірми Профі з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість щодо господарських відносин між ПФ ПРОФІ і ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (41077038) за квітень - травень 2017 року, ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ (42343733) за грудень 2018 - січень 2019 року, ТОВ ХК БРИЗ (41437081) за березень 2018 року та встановлення подальшої реалізації та/або використання у власній господарський діяльності товарів (робіт, послуг).

За результатами вищезазначеної перевірки, ГУ ДФС у Харківській області був складений акт № 3004-20-40-14-05-07/21198839 від 29.09.2019 року, відповідно до висновків якого, встановлено порушення пп. а п.198.1, п.198.2, абзаців першого і другого пп. 198.3 ст.198. та п.201.1, п.201.10, п.201.11, ст.201 ПКУ. п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, що призвело до заниження ПДВ що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 123 933 грн., у т.ч.: за квітень 2017 року на суму 17 805 грн.; травень 2017 року на суму 14 997 грн.; червень 2017 року на суму 43 940 грн.; березень 2018 року на суму 2 908 грн.; грудень 2018 року на суму 32 550 грн.; за січень 2019 року на суму 11 733 грн. (Т.1 а.с. 38 - 59).

Відповідно до положень п.86.7 статті 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Не погоджуючись зі змістом зазначеного акту перевірки, підприємство оскаржило його в адміністративному порядку шляхом подачі до Головного управління ДФС у Харківській області письмових заперечень до акту перевірки № 3004-20-40-14-05-07/21198839 від 29.09.2019 року, в яких просило визнати акт перевірки неправомірним та скасувати його (Т. 1 а.с. 70 - 78).

За результатами розгляду заперечень листом від 25.09.2019 року ГУ ДФС у Харківській області "Про надання відповіді на заперечення" повідомило позивача, що висновки акту перевірки податкового органу № 3004-20-40-14-05-07/21198839 від 29.09.2019 року є правомірними та залишаються без змін (Т.1 а.с. 79 - 91).

В листі також повідомлено, що вказаний акт перевірки датований 29 вересня 2019 року, що є орфографічною помилкою. Вірною датою акту є 29 серпня 2019 року.

На підставі акту перевірки № 3004-20-40-14-05-07/21198839 від 29.08.2019 року, ГУ ДФС у Харківській області були прийнято податкове повідомлення-рішення №00000120504 від 30.09.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 185 899,50 грн., з яких: 123 933,00 грн. - сума основного платежу, 61 966,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (Т.1 а.с. 69).

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам п. 3 ч. 2 та ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно пп. 4.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З огляду на наведені приписи податкового законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що суми податку на додану вартість для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п.2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З дослідженого акту перевірки № 3004-20-40-14-05-07/21198839 від 29.08.2019 року вбачається, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №00000120504 від 30.09.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: ПДВ на суму 185 899,50 грн., слугував висновок відповідача про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами: 1) ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС , 2) ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ та 3) ТОВ ХК БРИЗ , за перевіряємий період, в результаті чого з боку платника податків відбулося заниження податку на додану вартість ПДВ що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 123 933 грн., у т.ч.: за квітень 2017 року на суму 17 805 грн.; травень 2017 року на суму 14 997 грн.; червень 2017 року на суму 43 940 грн.; березень 2018 року на суму 2 908 грн.; грудень 2018 року на суму 32 550 грн.; за січень 2019 року на суму 11 733 грн. (Т.1 а.с. 59, арк. 22 акту перевірки).

Так, контролюючий орган дійшов висновку, що укладені між ПФ ПРОФІ та ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС , ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ та ТОВ ХК БРИЗ договори не опосередковувалися реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет. На думку податкового органу, фактично підприємством ПФ ПРОФІ здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з одержання товару та послуг.

В акті перевірки № 3004-20-40-14-05-07/21198839 від 29.08.2019 року податковим органом зазначено, що ПФ ПРОФІ мало господарські взаємовідносини з контрагентами - ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС у період квітень - травень 2017 року, з ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ у період грудень 2018 - січень 2019 року та ТОВ ХК БРИЗ у період березень 2018 року.

1. З приводу господарських взаємовідносин ПФ "Профі" з контрагентом ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ (код ЄДРПОУ 42343733) у період грудень 2018 - січень 2019 року, суд зазначає наступне.

1.1. Судом встановлено, що між ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ та ПФ ПРОФІ укладено договір поставки від 04.12.2018 року № 23 (м. Харків), за яким ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ є Постачальником, а ПФ ПРОФІ Покупцем.

За умовами договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві непродовольчі товари. Номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна та вартість Товару, умови оплати, і загоджуються Сторонами в рахунку-фактурі, що є невід`ємною частиною цього Договору. Умови поставки товару: Постачання Товару (продукції ) може здійснюватися партіями, відповідно до письмових заявок Покупця, оформлених одним товарно - супровідним документом (товарно-транспортним документом, накладною, актом приймання-передачі і так далі). Поставка Товару (продукції) здійснюється за домовленістю на склад Покупця: м. Харків, Серіковський провулок 1-А, або м. Харків, просп. Людвіга Свободи, буд. 35, ЛІТ А-12 .

Ціна Товару і сума Договору: Загальна сума Договору 500 000,00 грн. Термін дії договору: набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2018 року (Т.1 а.с. 142 - 144).

Вказаний договір підписано зі сторони ПФ ПРОФІ директором Порохняк В.Д. та з іншого боку від імені керівника ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ Батюк Н.Є.

ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ відвантажило на адресу ПФ ПРОФІ ТТН та видало позивачу видаткові накладні ВН № РН-0512/1 від 05.12.2018 на суму гривень 70 399,76 (ПДВ - 11 733,29 гривень), ВН № РН-1212/1 від 12.12.2018 на суму 166 500,97 гривень (ПДВ - 27 750,16 гривень) (Т.1 а.с. 202 - 203, 206 - 207).

Факт перевезення товарів, отриманих за вищезазначеними видатковими накладними, підтверджується товарно-транспортними накладними №Р0512/1 від 05.12.2018 року та №Р1212/1 від 12.12.2018 року (Т.1 а.с. 204 - 205, 208 - 209).

ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ виставлено позивачу рахунки на оплату поставленого товару (Т.1 а.с. 145 - 148).

ПФ ПРОФІ перераховано на рахунок ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ грошові кошти за ТМЦ згідно договору поставки від 04.12.2018 року № 23, що підтверджується копією банківської виписки за 17.01.2019 року та за 28.02.2019 року (Т.1 а.с. 171 - 172).

Листом від 23.04.2019 року № 13/19 позивач повідомив ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ , що підприємство у платіжних дорученнях за оплату постановлених ТМЦ помилково вказало призначення платежу як "оплата за товар згідно договору № 0312 від 03.01.2019 року". Вірним є наступне: "оплата за товар згідно договору поставки від 04.12.2018 року № 23" (Т.1 а.с. 176).

1.2. Також, між ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ та ПФ ПРОФІ укладено договір поставки від 10.12.2018 № 24 (м. Харків), за яким ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ є Виконавцем, а ПФ ПРОФІ Замовником.

За умовами договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов`язок на свій ризик виконати роботи з механічної обробки деталей та виготовлення деталей згідно доданих креслень, які є невід`ємною частиною даного договору. Умови виконання робіт: Робота приймається сторонами згідно задаткових накладних або актів виконаних робіт вважається виконаною після перевірки якості деталей та підписання документів, інструмент, матеріали та устаткування: роботи виконуються зі своїх та матеріалів Замовника, своїми чи залученими силами засобами. Матеріали для виконання робіт передаються згідно актів або накладних. Виконавець не несе відповідальність за джерело походження матеріалів та обладнанні Замовника. Виконавець несе відповідальність тільки за результати виконаних робіт за даним договором. Термін дії договору: набирає чинності з моменту підписання його Сторонами: діє до 31.12.2018 року.

Договір підписано зі сторони ПФ ПРОФІ директором Порохняком В.Д. та з іншого боку від імені керівника ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ Батюк Н.Є.

Сторонами договору складено Специфікацію № 1 від 10.12.2018 року, в якій вказано найменування виконуваних Виконавцем робіт та їх сума за договором підряду (Т.1 а.с. 149 - 151).

Також, сторонами договору підряду від 10.12.2018 року № 24 складено та підписано акт надання послуг № РН-17112/1 від 17.12.2018 року про те, що ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ були виконані роботи за вказаним договором. Загальна вартість виконаних робіт складає 28 800,00 грн.. з них: сума ПДВ 4 800,00 грн. Згідно акту, Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має (Т.1 а.с. 210).

ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ виставлено позивачу рахунок на оплату поставленого товару (Т.1 а.с. 152 - 154).

ПФ ПРОФІ перераховано на рахунок ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ грошові кошти за надання послуг згідно договору підряду від 10.12.2018 № 24, що підтверджується копією банківської виписки за 17.01.2019 року (Т.1 а.с. 171).

Суд також зауважує, що факт оплати отриманих ТМЦ та послуг від ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙ , та відсутності заборгованості підприємства перед контрагентом також підтверджено довідкою ПФ ПРОФІ № 41/19 від 26.12.2019 року та актом звірки взаємних розрахунків, копії яких надані до матеріалів справи (Т.3 а.с. 73, 76).

Підприємство ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ видало ПФ ПРОФІ податкові накладні №1 від 05.12.2018 року, №10 від 17.12.2018 року та №1 від 12.12.2019 року (Т.2 а.с. 53 - 61). Згідно з даними ЄРПН, вищевказана податкова накладна зареєстровано від імені директора ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ .

Суми податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ на адресу ПФ ПРОФІ та зареєстрованих в ЄРПН, включені до податкового кредиту за відповідний період.

2. З приводу господарських взаємовідносин ПФ ПРОФІ з контрагентом ТОВ ХК БРИЗ (код ЄДРПОУ 41437081) у період березень 2018 року, суд зазначає наступне.

Між ТОВ "ХК БРИЗ" та ПФ ПРОФІ укладено договір поставки №290917 від 29.09.2017 року, за яким ТОВ "ХК БРИЗ" є Постачальником, а ПФ ПРОФІ Покупцем. За умовами вказаного договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві ТМЦ, а Покупець прийняти і сплатити товар. Номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна та вартість товару, умови оплати зазначено у рахунках - фактурах. Термін дії договору: набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2017 року (Т.1 а.с. 155 - 157).

Відповідно до укладеного договору поставки №290917 від 29.09.2017 р. ТОВ "ХК БРИЗ" у жовтні 2017 року виписано (оформлено) на адресу ПФ ПРОФІ видаткову накладну №РН-3001/02 від 30.01.2018 року (Т.1 а.с. 211).

Факт перевезення товарів, отриманих за вищезазначеною видатковою накладною, підтверджується товарно-транспортною накладною №РРН-3001 від 30.01.2018 року (Т.1 а.с. 212 - 213).

ПФ ПРОФІ перераховано на рахунок ТОВ "ХК БРИЗ" грошові кошти за надання послуг згідно договору поставки №290917 від 29.09.2017 року, що підтверджується копією банківської виписки за 01.03.2018 року (Т.1 а.с. 170).

Суд також зауважує, що факт оплати отриманих ТМЦ від ТОВ "ХК БРИЗ" та відсутності заборгованості підприємства перед контрагентом також підтверджено довідкою ПФ ПРОФІ № 41/19 від 26.12.2019 року та актами звірки взаємних розрахунків, копії яких надані до матеріалів справи (Т.3 а.с. 73, 74 - 75).

Підприємство ТОВ "ХК БРИЗ" видало ПФ ПРОФІ податкову накладну №2 від 30.01.2018 року (Т.2 а.с. 50 - 51). Згідно з даними ЄРПН, вищевказана податкова накладна зареєстровано від імені директора ТОВ "ХК БРИЗ".

Суми податку на додану вартість по податковій накладній, виписаній ТОВ "ХК БРИЗ" на адресу ПФ ПРОФІ та зареєстрованій в ЄРПН, включені до податкового кредиту за відповідний період.

На підтвердження зберігання товару ПФ ПРОФІ надано копії наступних документів, а саме: договір найму приміщення під офіс №00118 від 01.01.2018 р., договір найму приміщення під офіс №00116 від 01.01.2016 р., договір оренди нежитлових приміщень №11-18 від 01.01.2018 р., договір оренди нежитлових приміщень №11-17 від 01.01.2017 р., договір оренди нежитлових приміщень №80-16 від 01.01.2016 р., а також акти приймання - передач приміщень в оренду (Т.1 а.с. 116 - 130).

На підтвердження обліку придбаного товару надано до суду копії оборотно - сальдових відомостей по рахунках ПФ ПРОФІ (Т.1 а.с. 215 - 250, Т.2 а.с. 1 - 35).

Крім того, факт подальшої реалізації ПФ ПРОФІ ТМЦ, отриманих від ТОВ "ХК БРИЗ" та ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ , підтверджується наданими позивачем до суду копіями договорів (поставки, купівлі - продажу, ін.) специфікаціями, рахунками на оплату ТМЦ, товарно - транспортними накладними, видатковими та податковими накладними, актами списання матеріалів, актами передачі ТМЦ, замовами - нарядами, ін. документами (Т.2 а.с. 121 - 246).

Суд зазначає, що надані підприємством копії первинних документів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. № 168/704, спричиняли втрату зазначеними документами юридичного статусу первинних документів, судом не виявлено та актом перевірки не встановлено.

Норми п. 201.1., п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов`язаний в установлені терміни скласти, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та надати покупцю (за його вимогою), яка є для покупця підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми ПДВ, віднесені позивачем до податкових зобов`язань у відповідних звітних періодах, підтверджені податковими накладними, які складені на підставі видаткових накладних, платіжних документів, відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На час складання і видачі податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані у встановленому законом порядку, знаходилися на обліку в контролюючому органі, мали статус платників ПДВ, свідоцтва платників ПДВ не були анульовані на момент укладання і вчинення правочинів, докази, що спростовують ці обставини, відповідачем до суду не надано. Відповідачем також не надано належних доказів щодо визнання недійсними у встановленому законом порядку договорів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Суд також при винесенні рішення керується практикою Верховного Суду України. Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові від 20.03.2018 року по справі № 805/10886/13-а (провадження № К/9901/1424/18) зазначає, що за наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не класти власний висновок в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов`язання.

Проте, контролюючим органом не надано доказів нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ , ТОВ ХК БРИЗ . В свою чергу, доводи, що наведені в акті перевірки не є достатніми для притягнення позивача до фінансової відповідальності (в даному випадку, збільшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за перевіряємий період), оскільки не є належними та допустимими доказами порушення позивачем приписів податкового законодавства.

Під час проведення перевірки контролюючим органом не виявлено дефекту форми та змісту первинної документації, однак із посиланням на податкову інформацію було зроблено висновок про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ та ТОВ ХК БРИЗ .

З приводу посилань контролюючого органу в акті перевірки на отриману ним інформацію, яка свідчить про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами - ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ та ТОВ ХК БРИЗ , яка начебто свідчить про неможливість встановлення та підтвердження належного оформлення господарських операцій (податкова інформація від 11.04.2019 року № 1254/20-40-57-05-18/42343733 щодо ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙТ (код 42343733), яка складена ГУ ДФС у Харківській області за звітні податкові періоди декларування ПДВ грудень 2018 року щодо фінансово - господарських операцій постачання й правомірності складання і реєстрації з ЄРПН податкових накладних, виписаних та отриманих у грудні 2018 року; податкова інформація від 15.04.2019 року № 364/20-40-14-21-07/41437081 щодо ТОВ ХК БРИЗ (код 41437081), яка складена ГУ ДФС у Харківській області за звітні податкові періоди декларування ПДВ січень - березень 2018 року (Т.1 а.с. 49 - 50, 53 - 54, Т.3 а.с. 50-60), суд зазначає наступне.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

У даному випадку, у наданих матеріалах наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, використання наданих послуг у власній господарський діяльності з іншими контрагентами згідно укладених правочинів, які складені за результатами проведених операцій з дотриманням вимог законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом/контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентом/контрагентами були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента/контрагентів.

Щодо тверджень контролюючого органу про відсутність у підприємства сертифікатів якості ТМЦ, суд зазначає, що не є законною підставою для виключення сум, сплачених за товари з податкового кредиту відсутність сертифікатів якості на ТМЦ (паспорта та/або будь - якого іншого документу, що підтверджує якість продукції, який має містити загальні відомості про продукцію, технічні характеристики, дату виготовлення, порядок експлуатації, гарантійний строк тощо).

Позивач зазначив, що товарно - матеріальні цінності, що були придбані у ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙ , ТОВ ХК БРИЗ не потребують обов`язкової сертифікації. При покупці ТМЦ сертифікації якості у продавців не витребували.

В свою чергу, відсутність сертифікатів якості ТМЦ не свідчить та не вказує на нереальність господарської операції у цілому.

З приводу тверджень податкового органу щодо відсутності у підприємства документів стосовно приймання за кількісними якісними показниками товару та його оприбуткування на складі, а також документів щодо внутрішнього переміщення товарів, суд також зазначає, що придбаний товар поступав на склад підприємства з супровідним документами: видаткова накладна та товарно - транспортна накладна. У день надходження товару матеріально - відповідальна особа оформила прибуткові ордери, для підтвердження оприбуткування товарів на склад. Картки складського обліку на підприємстві в паперовому виді не ведуться, в зв`язку з електронним обліком за допомогою програми 1С. Для внутрішнього переміщення матеріальних цінностей в виробництво, для доукомплектування товарів використовуються накладні - вимоги.

Вказана інформація міститься в складеній ПФ ПРОФІ від 29.08.2018 року довідці, направленій до відділу перевірок інших галузей економіки управління аудиту (Т.2 а.с. 49), яка також була досліджена податковим органом в ході проведення перевірки (аркуш акту перевірки 21).

На підтвердження оприбуткування отриманого від контрагентів позивача - ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙ , ТОВ ХК БРИЗ , ТМЦ за договорами поставки на складі підприємства, позивачем до суду надано копії прибуткових ордерів № 15 від 30.01.2018 р., № 253 від 05.12.2018 р., № 255 від 12.12.2018 р. (Т.2 а.с. 44 - 48).

Отже, твердження податкового органу в цій частині є безпідставними.

Крім того, податковим органом не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів (ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙ , ТОВ ХК БРИЗ ) трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов укладених договорів поставки та підряду, а також про наявність встановлених фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність донарахування ГУ ДФС в Харківській області податкових зобов`язань з ПДВ по операціях з ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙ , ТОВ ХК БРИЗ та застосування штрафних санкцій, оскільки позивачем підтверджено реальність проведених операцій з вказаними підприємствами за період березень 2018 року (ТОВ ХК БРИЗ ) та грудень 2018 року - січень 2019 року (ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙ ).

Так, оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням №00000120504 від 30.09.2019 року збільшено збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 185 899,50 грн., з яких: 123 933,00 грн. - сума основного платежу, 61 966,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (Т.1 а.с. 69).

Згідно даних розрахунку податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за актом перевірки ГУ ДФС у Харківській області № 3004-20-40-14-05-07/21198839 від 29.08.2019 року, в ході перевірки встановлено суму заниження позивачем ПДВ за період квітень - червень 2017 року, березень 2018 року та грудень 2018 року - січень 2019 року на загальну суму 123 933,00 грн., з яких: за квітень 2017 року на суму 17 805 грн.; за травень 2017 року на суму 14 997 грн.; за червень 2017 року на суму 43 940 грн.;за березень 2018 року на суму 2 908 грн.; грудень 2018 року на суму 32 550 грн.; за січень 2019 року на суму 11 733 грн.

На вказану суму згідно ст. 123 ПК України нараховано фінансову санкцію у розмірі 50% від нарахованого податкового зобов`язання 123 933,00 грн., що складає 61 966,50 грн., з яких: 8 902,50 грн. - за квітень 2017 року, 7 498,50 грн. - за травень 2017 року, 21 970,00 грн. - за червень 2017 року, 1 454,00 грн. - березень 2018 року, 16 275,00 грн. - за грудень 2018 року, 5 866,50 грн. - за січень 2019 року (Т1 а.с. 68).

Загальна сума заниженого ПДВ за відповідний період (123 933,00 грн.) та нарахована штрафна санкція 50% від вказаної суми (61 966,50 грн.) складає 185 899,50 грн., на яку і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Враховуючи висновок суду про необґрунтованість та безпідставність донарахування ГУ ДФС в Харківській області податкових зобов`язань з ПДВ по господарських операціях підприємства з контрагентами - ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙ , ТОВ ХК БРИЗ , за період березень 2018 року (ТОВ ХК БРИЗ ) та грудень 2018 року - січень 2019 року (ТОВ АСТЕРИЯ ФЛАЙ ), суд дійшов висновку, що податковим органом безпідставно донараховано позивачу суму ПДВ за період березень 2018 року та грудень 2018 року - січень 2019 року на загальну суму 47 191,00 грн. (за березень 2018 року 2 908 грн., за грудень 2018 року 32 550 грн., за січень 2019 року 11 733 грн.) та застосовано 50% штрафних санкцій від вказаної суми, що складає 23 595,50 грн. (1 454,00 грн. - за березень 2018 року, 16 275,00 грн. - за грудень 2018 року, а також 5 866,50 грн. - за січень 2019 року).

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення №00000120504 від 30.09.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню в частині донарахування податкового зобов`язання з ПДВ на суму 70 786, 50 грн., з яких: 47 191,00 грн. - основний платіж, 23 595,50 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Решта донарахованого ГУ ДФС в Харківській області оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням податкового зобов`язання з ПДВ на суму 115 113,00 грн. (76 742,00 грн. - сума заниженого ПДВ за квітень - червень 2017 року, 38 371,00 грн. - штраф 50% від заниженої суми ПДВ) у зв`язку із завищенням позивачем податкового кредиту за квітень - червень 2017 року, сформованого в результаті здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС за вказаний період, є правомірною, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що між ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС та ПФ ПРОФІ оформлено договір поставки від 11.04.2017 року № 132 (м. Костянтинівка), за яким ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС Постачальник, а ПФ ПРОФІ Покупець.

За умовами договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві непродовольчі товари. Номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна та вартість Товару, умови оплати, і загоджуються Сторонами в рахунку-фактурі, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Постачання Товару (продукції) може здійснюватися партіями, відповідно до письмових заявок Покупця, оформлених одним товарно - супровідним документом (товарно-транспортним документом, накладною, актом приймання - передачі і так далі). Поставка Товару (продукції) здійснюється за домовленістю на склад Покупця: м. Харків, Серіковський провулок 1-А, або м. Харків, просп. Людвіга Свободи, буд. 35, ЛІТ А-12 . Ціна Товару та сума Договору: Загальна сума Договору визначається сумою рахунків - фактур. Якість товару регламентується чинним законодавством на території України Державними стандартами, ТУ та іншою нормативно - технічною документацією для товарів даного виду і повинна затверджуватися сертифікатом якості заводу - виробника. Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2017 року (Т.1 а.с. 131 - 133).

Відповідно до укладеного договору поставки від 11.04.2017 року № 132 ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС виписано на адресу ПФ ПРОФІ видаткові накладні та податкові накладні (Т.1 а.с. 177 - 178, 182, 187, 190, 193, 196, 199, Т.2 а.с. 62 - 82).

Так, на підтвердження факту перевезення товару за вказаним договором поставки від 11.04.2017 року № 132 (м. Костянтинівка) позивачем надано до суду копії товарно-транспортних накладних (Т.1 а.с. 179 - 181, 185 - 186, 188 - 189, 191 - 192, 194 - 195, 197 - 198, 200 - 201).

Також, ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС виставлено позивачу рахунки на оплату товару (Т.1 а.с. 134 - 141). Як доказ оплати товару позивачем надано до суду копії банківських виписок (Т.1 а.с. 159 - 168).

Згідно акту звіряння, підписаного ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС та ПФ ПРОФІ , залишок несплаченої суми (сальдо кінцеве) за вказаним договором поставки складає 77 000,00 грн. (Т.3 а.с. 77).

Так, між ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (Цедент) та ПП "ТОРГ-СЕРВІС-2007" (Цесіонарій) було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 31 - 17 від 31.07.2017 року, за яким Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за договором поставки від 11.04.2017 року № 132 (Т.3 а.с. 81 - 82).

Згідно копії повідомлення про відступлення права вимоги від 01.08.2017 року, ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС за договором про відступлення права вимоги № 31 - 17 від 31.07.2017 року, відступило ПП "ТОРГ-СЕРВІС-2007" право вимоги заборгованості згідно договору поставки від 11.04.2017 року № 132 у сумі 77 000,00 грн., що виникло на підставі п.1.1 договору поставки від 11.04.2017 року № 132, у зв`язку з чим сума боргу підлягає сплаті ПФ ПРОФІ новому кредитору (Т.3 а.с. 78).

На переконання позивача, надані ним первинні документи повністю підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС .

Суд зауважує, що договір поставки від 11.04.2017 року № 132 підписано зі сторони ПФ ПРОФІ директором Порохняк В.Д. та з іншого боку від імені керівника ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС ОСОБА_1

В акті перевірки ГУ ДФС у Харківській області № 3004-20-40-14-05-07/21198839 від 29.08.2019 року посилається на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2018 року у справі № 201/4522/18 (провадження №-1 кп/201/490/2018), яким ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 205 Кримінального кодексу України (Т.3 а.с. 46 - 49).

В акті перевірки зазначено, що ОСОБА_1 здійснювала пособництво у фіктивному підприємстві, тобто у створенні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності (аркуш акту перевірки 9) (Т.3 а.с. 38).

Поряд з цим, з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13.11.2018 частково задоволено апеляційну скаргу захисника Доронкіна І. І . в інтересах обвинуваченої ОСОБА_1 : вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2018 щодо ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України - скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпра від 16.04.2019 у справі № 201/4522/18, яка набрала законної сили 24.04.2019 року, задоволено клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження: кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України закрито, у зв`язку із закінченням строків давності, звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що 26.04.2018 року ОСОБА_1 висунуто обвинувачення у тому, що остання, діючи умисно, з корисливих мотивів, без мети ведення фінансово-господарської діяльності, підписавши та передавши невстановленій особі Протокол № 1 Установчих зборів засновників ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс" датований 10.01.2017 та Статут ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс", на підставі яких 11.01.2017 було створено (зареєстровано) вказану юридичну особу, в порушення вимог ст. ст. 19, 56, 58, 65, 89 Господарського кодексу України, ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. ст. 81, 87, 89, 92, 93 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", ст. 45, 48, 64 Податкового кодексу України, набувши право власності на підприємство ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс" (ЄДРПОУ 41077038) та одночасно взявши на себе обов`язки, передбачені посадою директора в частині ведення фінансово-господарської діяльності, організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих функцій, усвідомлюючи, покладену на неї відповідальність посадової особи та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, розуміючи, що не прийматиме жодної участі у подальшому веденні фінансово-господарської діяльності ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс", надала можливість невстановленим особам створити суб`єкт підприємницької діяльності (юридичну особу), з метою прикриття незаконної діяльності та здійснювати документальне оформлення начебто проведених операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) від імені ОСОБА_3 , як засновника та керівника зазначеного підприємства. Таким чином, дії ОСОБА_3 , які виразилися у пособництві в створенні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на встановлені обставини та положення частини шостої статті 78 КАС України, суд дійшов висновку, що первинні документи, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту у перевіреному періоді за наслідками господарських операцій з ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс", виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними звітними документами, які посвідчують факт придбання ТМЦ, а тому у позивача не було правових підстав для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, сформованого в результаті здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС за період квітень - червень 2017 року, є безпідставним.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наведена правова позиція суду повністю узгоджується з висновками Верховного Суду України, що містяться у постанові від 17.11.2015 року (справа № 21-277а15) та з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.04.2018 року у справі № 826/1374/16, які враховуються судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу та правомірність прийняття Головним управлінням ДФС у Харківській області податкового повідомлення - рішення №00000120504 від 30.09.2019 року в частині збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на суму 115 113,00 грн. (76 742,00 грн. - сума заниженого ПДВ за період квітень - червень 2017 року, 38 371,00 грн. - штраф 50% від заниженої суми ПДВ).

За таких підстав, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватної фірми "Профі" (код ЄДРПОУ 21198839, адреса: просп. Людвіга Свободи, буд. 35, літ "А-12", м. Харків, 61202) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00000120504 від 30.09.2019 року на суму 70786 (сімдесят тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 50 коп., з яких: 47191 (сорок сім тисяч сто дев`яносто одна) грн. 00 коп. - основний платіж, 23595 (двадцять три тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 50 коп. - штрафна (фінансова) санкція.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь приватної фірми "Профі" (код ЄДРПОУ 21198839) судові витрати в розмірі 1061 (одна тисяча шістдесят одна) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 17 лютого 2020 року.

Суддя О.В.Шевченко