Рішення

від 18.02.2020 по справі 640/247/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2020 року м. Київ № 640/247/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомАкціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до про Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, за участю:

від позивача - Далія С.О.;

від відповідача - Лазюк Д.М.

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравчук Алли Сергіївни в частині не виконання вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо передачі виконавчих документів/проваджень до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- зобов`язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравчук Аллу Сергіївну виконати вимоги Інструкції з організації примусового виконання рішень в частині передачі виконавчих документів/проваджень, що входять до зведеного виконавчого провадження ВП № 60933345 в сумі 13632118,16 грн до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.12.2019 отримав від Національного банку України платіжну вимогу, з якої йому стало відомо про перебування на виконанні у відповідача зведеного виконавчого провадження ВП № 60933345 щодо боржника АТ КБ "Приватбанк". Зокрема, державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравчук Аллою Сергіївною відкриті виконавчі провадження № 60247877 та № 55118924 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.08.2019 № 212/6149/18 та наказу господарського суду м. Києва від 10.10.2017 № 910/8855/17, які входять до зведеного виконавчого провадження № 60933345.

Позивач зазначає, що відповідачем всупереч п. 14 Інструкції з організації примусового виконання рішень не передані вказані виконавчі провадження для виконання до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України згідно постанови якого від 01.12.2017 всі виконавчі провадження, за якими позивач є боржником, для подальшого виконання передані до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 13.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/247/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та викликом сторін на 24.01.2020.

21.01.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення. На підтвердження своєї позиції зазначив, що на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження № 60933345, до складу якого входять 103 виконавчих провадження з примусового стягнення коштів з АТ КБ "Приватбанк" на загальну суму заборгованості 7619200,33 грн, 360985,85 дол. США та 44000 Євро. 23.12.2019 державним виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження надіслано платіжну вимогу до Національного банку України на загальну суму списання 13632118,16 грн, яка була повернута без виконання. 03.01.2020 державним виконавцем було повторно надіслано платіжну вимогу на таку ж суму у межах зазначеного зведеного виконавчого провадження та 09.01.2020 на депозитний рахунок відділу стягнуто 13632118,16 грн, які підлягають розподілу між стягувачами у відповідності до вимог статті 46 Закону України "Про виконавче провадження".

Також відповідач зазначив, що згідно з частиною першою статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. А порядок передачі виконавчих проваджень врегульовано абзацом 6 п. 14 розділу ІІІ та абзацом 3 пункту 7 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, зокрема, за рішенням директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2020 зупинено провадження в адміністративній справі № 640/247/20 до прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Експоцентр-Ялта" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2020.

Відповідно до ухвали суду від 10.02.2020 поновлено провадження у справі № 640/247/20 та призначено до розгляду у судове засідання на 18.02.2020.

У судовому засіданні 18.02.2020 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України допущено процесуальне правонаступництво у справі відповідача, а саме: Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві на Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Також у судовому засіданні 18.02.2020 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, на підставі статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України відмовлено в залученні до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Представник позивача у судовому засіданні 18.02.2020 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.02.2020 заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На виконанні Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває зведене виконавче провадження ВП № 60933345, до якого входять 103 виконавчих проваджень про стягнення грошових коштів, де боржником є Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" та які виконуються на підставі судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Як зазначає позивач, 23.12.2019 він отримав від Національного банку України платіжну вимогу, з якої йому стало відомо про перебування на виконанні у відповідача зведеного виконавчого провадження ВП № 60933345 щодо боржника АТ КБ "Приватбанк". Зокрема, державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравчук Аллою Сергіївною відкриті виконавчі провадження № 60247877 та № 55118924 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.08.2019 № 212/6149/18 та наказу господарського суду м. Києва від 10.10.2017 № 910/8855/17, які входять до зведеного виконавчого провадження № 60933345.

Оскільки 01.12.2017 директором Департаменту державної виконавчої служби винесено постанову, якою зобов`язано передати до вказаного відділу всі виконавчі провадження, за якими боржником є АТ КБ "Приватбанк", позивач вважає, що відповідачем допущено бездіяльність в частині не передачі до вказаного Департаменту виконавчих проваджень, що входять до зведеного виконавчого провадження ВП № 60933345, що і зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За визначенням статті 1 Закону України від 02.06.2016 N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону N 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною п`ятою статті 5 наведеного Закону визначено, що за заявою стягувача виконавчий документ може бути передано від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю. Про передачу (прийняття до виконання) виконавчого документа виконавець виносить постанову. Передача виконавчих документів здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Згідно частини першої статті 19 Закону N 1404-VIII право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Відповідно і до частини першої статті 24 вказаного Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Статтею 30 Закону N 1404-VIII визначено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню визначаються Інструкцією з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція), затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802.

Пунктом 14 розділу ІІІ вказаної Інструкції визначено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова (абз. 2 п. 14 Інструкції).

Постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження) (абз. 3 п. 14 Інструкції).

У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, зокрема, якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць, при об`єднанні виконавчих проваджень у зведене в установленому розділом IV цієї Інструкції порядку можуть утворюватись виконавчі групи (абз. 4 п. 14 Інструкції).

Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.(абз. 5 п. 14 Інструкції).

У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів (абз. 6 п. 14 Інструкції).

Відповідно до пункту 5 розділу V Інструкції виконавче провадження передається від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби у разі: хвороби державного виконавця, його перебування у відрядженні чи відпустці; звільнення чи відсторонення від посади державного виконавця; включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі державної виконавчої служби; відводу (самовідводу) державного виконавця відповідно до Закону; утворення виконавчої групи між державними виконавцями одного органу державної виконавчої служби; наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.

Передача виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу державної виконавчої служби чи виконавчої групи, між державними виконавцями одного органу державної виконавчої служби здійснюється за письмовим дорученням начальника цього органу державної виконавчої служби чи керівника виконавчої групи. Про прийняття виконавчого провадження до виконання державний виконавець, якому воно передано, виносить відповідну постанову.

Згідно пункту 6 розділу V Інструкції виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі: якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби; відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби; утворення виконавчої групи при кількох органах державної виконавчої служби; якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби; ліквідації або реорганізації органу державної виконавчої служби; наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.

Передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися:

у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 6 цього розділу, - за рішенням державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження;

до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, інших органів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби;

до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень, відділів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням начальника управління забезпечення примусового виконання рішень щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні у відділах державної виконавчої служби (пункт 7 розділу V Інструкції).

Пунктом 8 розділу V Інструкції визначено, що у випадках, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 7 цього розділу, особа, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, виносить вмотивовану постанову, де обов`язково зазначаються обставини, що обумовили передачу виконавчого провадження, та строки передачі матеріалів виконавчого провадження, які не можуть перевищувати п`яти робочих днів. Постанова надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідних органів державної виконавчої служби.

Про передачу виконавчого провадження іншому органу державної виконавчої служби або до виконавчої групи державний виконавець виносить відповідну постанову, яку разом з матеріалами виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилає до органу державної виконавчої служби, до якого передається виконавче провадження.

Державний виконавець, якому передано виконавче провадження, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження матеріалів виконавчого провадження зобов`язаний винести постанову про прийняття виконавчого провадження, яку надсилає сторонам виконавчого провадження (пункт 9 розділу V Інструкції).

З огляду на встановлений Інструкцією порядок передачі виконавчих проваджень, суд приходить до висновку, що передача виконавчих проваджень відповідачем до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повинна відбуватись саме за рішенням директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Так, позивач посилається на постанову директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 01.12.2017, відповідно до якої зобов`язано у строк до 15.01.2018 організувати передачу матеріалів всіх виконавчих проваджень, боржником за якими є позивач, з відділів державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції у Дніпропетровській області та місті Києві до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

При цьому, ні у позовній заяві, ні в судовому засіданні представником позивача так і не зазначено номеру виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні саме у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Разом з тим, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, всі виконавчі провадження, що входять до зведеного виконавчого провадження № 60933345, відкриті у 2019 та 2020 роках, за винятком виконавчого провадження № 55118924, яке було відкрито 10.11.2017 та у якому було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 13.09.2018, яка, у свою чергу, була скасована ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.02.2019 № 910/8855/17. А постановою відповідача від 24.04.2019 скасовано постанову від 24.09.2018 "Про закінчення виконавчого провадження".

З огляду на наведене, доводи позивача у даній частині визнаються судом необґрунтованими.

Також судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18.10.2019 в.о. директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про передачу виконавчих проваджень, пунктом 8 якої виконавчі провадження № 56685624, 57185350, 57267681, 58023826, 59201274, 59239001, 59246248, 59246612, 59246705, 59247070, 59247125, 59247246, 59247309, 59478185, 59478707, 59897900, 59916456, 59916515, 59916691, 59916792, 59916965, 59917287, 59918271, 59920782, 59956905, 59956992, 59957099, 59958281, 59958403, 60050106, 60077058, 60077174, 60077434, 60077603, 60077726, 60077860, 60097910, 60098007, 60098263, 60098433, 60120346, 60136945, 60137646, 60143337, 60153085, 60154580, 60166356, 60168863 60188817, 60204325, 60234188, 60236882, 60238888, 60239533, 60239724, 60240309, 60240320, 60240325, 60240332, 60243893, 60244139, 60244833, 60245973, 60246446, 60247586, 60247877, 60248420, 60250612, 60251042, 60254030, 60255518, 60256004, 60261767, 60263734, 60264125, 60265554, 60265673, 60300455, 57422480 передати з Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Так, у переліку наведених вище виконавчих проваджень відсутнє зведене виконавче провадження № 60933345, як і виконавче провадження № 55118924, про яке зазначав позивач у позовній заяві.

Разом з тим, у переліку вказаних виконавчих проваджень, що підлягають передачі до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України міститься виконавче провадження, зазначене позивачем у позовній заяві, а саме - ВП № 60247877 про стягнення з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_6 суми у розмірі 25646,56 грн.

Оскільки відповідачем не надано доказів щодо передачі вказаного виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на виконання постанови від 18.10.2019 й вказане виконавче провадження перебуває на виконанні у відповідача, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог саме в частині наведеного виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш ИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) задовольнити частково.

Зобов`язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01011, м. Київ, вул. Різницька, 11-Б, код ЄДРПОУ 34979022) передати до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження № 60247877.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01011, м. Київ, вул. Різницька, 11-Б, код ЄДРПОУ 34979022) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 1921,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко