Ухвала

від 18.02.2020 по справі 640/201/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/201/19

УХВАЛА

18 лютого 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Трейд" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст.ст.295, 296 КАС України та надано апелянту строк на усунення недоліків шляхом .

Вказана ухвала отримана апелянтом 06 лютого 2020 року, що підтверджується відміткою на супровідному листі.

На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого року апелянтом подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги від 17 лютого 2020 року, в якій відповідач зазначив, що у зв`язку з тим, що виконання вимог ухвали потребує певного часу та просив надати додатковий час.

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Частиною 2 ст.121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

В той же час, доводи апелянта про необхідність продовження процесуального строку є необґрунтованими, а клопотання безпідставним, оскільки належних доказів наявності обставини, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону апелянтом не надано.

16 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року № 154 "Про внесення змін до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", якою абз. 1 п. 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, викладено в редакції, згідно з якою на період встановлення даних, зазначених у п. 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов`язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у п. 25 цього Порядку.

Пунктом 25 вказаного Порядку (з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року № 154) передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку, а проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку, крім платежів, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору .

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").

Апелянт, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком апеляційного оскарження, встановленим процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України зобов`язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що однією з вимог до апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у п. 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звернув увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що "…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді безпідставного продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яка не відповідає вимогам процесуального законодавства та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Таким чином, наведені скаржником у клопотанні обставини щодо відсутності можливості сплатити судовий збір у передбачений законодавством строк не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.

Також, скаржником не надано доказів того, що ним, після залишення апеляційної скарги без руху вчинялися відповідні дії з метою усунення недоліків апеляційної скарги визначених в ухвалі суду, та які б свідчили, що апелянт виконає в подальшому вимоги ухвали суду апеляційної інстанції.

Частиною 2 ст. 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 КАС України, застосовуються положення ст. 169 КАС України.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 17 лютого 2020 року.

Оскільки недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк не усунуті, апеляційну скаргу слід повернути апелянту.

Згідно з ч. 7 ст. 298 КАС України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 132, 133, 169, 251, 296, 298 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку усунення недоліків - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Трейд" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень- повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма