Постанова

від 11.02.2020 по справі 910/11976/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2020 р. Справа№ 910/11976/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Попікової О.В.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 11.02.2020,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Новоазовський",

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2019, повний текст якої складено 21.11.2019,

у справі №910/11976/16 (суддя Ярмак О.М.) про відмову у відстроченні виконання рішення,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Новоазовський"

про стягнення 10 713 990,98 євро, що в гривневому еквіваленті становить 306 467 969,28 грн та 64 059 827,66 грн,

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Новоазовський"

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

про зобов`язання (спонукання) підписати договір від 20.12.2015 про внесення змін до Кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі №910/11976/16 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Новоазовський" про відстрочення виконання рішення суду від 12.03.2019 у справі № 910/11976/16 відмовлено повністю.

Суд, оцінивши доводи, на які відповідач посилався у заяві, дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність обґрунтованих обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, які в розумінні ст. 331 ГПК України можуть бути підставою відстрочення виконання судового рішення. При цьому, суд зазначив, що відсутність прибутку товариства становить один із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної, політичної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, який уклав з ним цей договір.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Новоазовський" (надалі ТОВ "Вітряний парк Новоазовський", відповідач, скаржник) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 по справі №910/11976/16 та прийняти нове рішення, яким заяву про відстрочення виконання рішення суду від 12.03.2019 у справі № 910/11976/16 задовольнити.

Скаржник не погодився з ухвалою про відмову у задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення, оскільки, на його думку, судом неповно з`ясовано всі обставини справи, що призвело до порушення ст. 331 ГПК України.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (надалі - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", позивач, банк) у відзиві зазначає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку та відмовив у задоволенні заяви стягувача про відстрочення виконання рішення суду від 12.03.2019; оскаржена ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її зміни чи скасування відсутні. Банк наголосив на тому, що відповідачем не надало суду належних доказів на підтвердження обставин, що унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення, а наведені ним доводи не можуть бути виключними обставинами, які були б підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2019, справу №910/11976/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Гаврилюк О.М., Калатай Н.Ф.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019, у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. у відпустці, справу №910/11976/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Гаврилюк О.М., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 у задоволенні клопотання ТОВ "Вітряний парк Новоазовський" про відстрочення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ТОВ "Вітряний парк Новоазовський" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі №910/11976/16 залишено без руху та роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали він має право усунути наведені недоліки, сплативши судовий збір в розмірі 1 921,00 грн.

23.12.2019 через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків у відповідності до вищезазначеної ухвали суду, зокрема надано платіжне доручення №279 від 19.12.2019 про сплату судового збору у сумі 1921,00 грн.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2019, у зв`язку з перебуванням судді Буравльова С.І. у відпустці, справу №910/11976/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Гаврилюк О.М., Мартюк А.І.

Після усунення недоліків, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Вітряний парк Новоазовський" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі №910/11976/16. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 27.01.2020 о 09:15 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу та, заяви, клопотання в письмовій формі до 21.01.2020.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2020, у зв`язку з участю судді Мартюк А.І. у підготовці суддів для підтримання кваліфікації, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Попікова О.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020, апеляційну скаргу ТОВ "Вітряний парк Новоазовський" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі №910/11976/16 прийнято до провадження у визначеному складі та повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 11.02.2020 о 14:00 год.

Явка представників сторін.

До судового засідання 11.02.2020 представник ТОВ "Вітряний парк Новоазовський" не з`явився, про час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Зокрема, ухвалу суду про призначення справи до розгляду на 11.02.2020 відповідачем було отримано завчасно - 05.02.2020 про, що свідчить зворотне поштове повідомлення № 09.2-04.1/13136/20, наявне у справі. Про причини неявки суд не повідомлено.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність заперечень представника ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", дійшов висновку про здійснення апеляційного перегляду оскарженої ухвали за наявними матеріалами справи за відсутності представника ТОВ "Вітряний парк Новоазовський".

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Предметом розгляду є заява відповідача про відстрочення виконання судового рішення у даній справі до 12.03.2020.

Господарський суд на підставі ст. 321 ГПК України має право за заявою сторони у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити виконання рішення.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі № 910/11976/16, позовні вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ "Вітряний парк Новоазовский" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" строкову заборгованість по кредиту у розмірі 2 348 255 євро 00 євроцентів, прострочену заборгованість по кредиту у розмірі 7 021 236 євро 00 євроцентів, заборгованості по прострочених процентах у розмірі 1 277 752 євро 83 євроценти, заборгованості по строкових процентах у розмірі 37 798 євро 35 євроцентів, 53 056 905 грн. 56 коп. пені за простроченим кредитом, 11002 922 грн. 10 коп. пені за простроченими процентами, 206 238 грн. 06 коп. судового збору, 76 185 грн. 60 коп. витрат за проведення судової експертизи; в іншій частині в задоволенні позову ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відмовлено. В задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "Вітряний парк Новоазовський" відмовлено повністю.

08.11.2019 до суду від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення у справі до 12.03.2020.

В обгрунтування поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду боржник зазначив, що враховуючи ситуацію на Сході України, проведення антитерорестичної операції на території Донецької та Луганської областях, введення НКРЕКП тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії України, якими знижено встановлений "зелений" тариф на 10% та 50% відповідно (який був основним фінансовим базисом для своєчасного виконання кредитних зобов`язань перед позивачем), призупинення проведення розрахунків за договором № 7074/04 від 09.07.2011 на продаж електроенергії з ТОВ "Вітряний парк Новоазовский", як виробником електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання), якого знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, що призвело до зупинення отримання боржником доходів від господарської діяльності, яка станом на час подачі заяви не відновлено, та внаслідок чого неможливо виконати рішення суду.

Заявник посилався на те, що тяжке фінансове становище товариства, викликане довготривалим простоюванням виробничих потужностей внаслідок проведення бойових дій в Донецькій області, відсутність залишку коштів на його рахунку, при цьому намагання реалізувати комплекс відповідних заходів для повноцінного функціонування в умовах нового ринку електричної енергії та наміри розраховувати на укладення відповідних правочинів на продаж електричної енергії та враховуючи ступінь вини боржника у виникненні спору та обставини, які стали підставою для виникнення боргу перед позивачем, а саме наявність обставин, які сторонами не могли бути спрогнозовані, просить відстрочити виконання рішення суду до 12.03.2020. До поданої заяви додано копії постанов КМУ, листування, копії податкових декларацій товариства з податку на прибуток підприємств за 2016, 2017, 2018, 2019 роки.

Заперечуючи проти задоволення заяви стягувач вказав, що заявником не наведено виключних та виняткових обставин, які є підставою для відстрочення рішення у цій справі. Наголоисв, що посилання на постанови КМУ, розпоряджень НКРЕП є безпідставними, оскільки прострочення кредитної заборгованості настало до дати їх прийняття, наведені акти стосуються багатьох підприємств, а не лише відповідача, доводи щодо включення до переліку виробників електрочної енергії, установки яких знаходяться на непідконтрольній території спростовуються рішенням у адміністративній справі № 826/9295/15. Зауважив, що негативний фінансовий стан боржника не повинен впливати на інтереси і законні права кредитора, тому враховуючи майноий стан ПАТ "Промінвестбанк", який згідно з річною фінансовою звітністю має великий розмір збитків, та враховуючи ступінь вини відповідача, ненадання доказів мождивості виконання рішення суду з урахуванням відстрочення у визначений строк, тому у задоволенні заяви просив відмовити.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 129- 1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 326 ГПК України).

Заява боржника про відстрочку виконання судового рішення не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 ст. 331 ГПК України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому, згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, ця стаття не вимагає.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, тощо.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що в основу судового акту про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

Таким чином, питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Як свідчать матеріали справи, рішення суду у цій справі прийнято 12.03.2019, на захист майнових прав позивача, який надав за договором кредитні кошти, та яке набрало законної сили 10.10.2019, при цьому строк виконання відповідачем грошового зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитним коштами, настав 18.12.2015 і на даний час заборгованість не повернута.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення виконання рішення допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

За приписами ст. ст. 76, 77, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції заявник не надав доказів існування виняткових обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду, що в розумінні ст. 331 ГПК України могло би бути підставою для відстрочення виконання судового рішення

Так, як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду у даній справі, а також у доводах апеляційного оскарження, відповідач посилався на обставини неможливості погашення боргу через тяжке фінансове становище, зупинення господарської діяльності відсутність коштів на рахунку, в той же час, ним окрім посилань на сподівання укладення в майбутньому правочинів, не надано доказів наявності в майбутньому реальної можливості виконання рішення суду у сумі стягнення у зазначений строк відстрочення - до 12.03.2020, що порушує майнові інтереси кредитора та баланс інтересів сторін.

Посилання скаржника на те, що відстрочення виконання рішення дасть можливість відповідачу виконати рішення суду не є достатнім аргументом корисності цієї ситуації для позивача, відповідач не надав суду жодного доказу, яким чином судове рішення у повній сумі буде виконано, якщо сам відповідач стверджує про відсутність у нього коштів на проведення розрахунків. Відтак, як вірно зазначено судом першої інстанції, ці доводи не можуть бути обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочки виконання судового рішення.

Згідно ст. ст. 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Відсутність прибутку товариства становить один із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної, політичної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, який уклав з ним цей договір.

Між тим, при вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочення виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін. Відстрочення виконання рішення суду у даній справі може призвести також і до порушення майнових інтересів позивача, як учасника господарських відносин, який виконав договірні зобов`язання, оскільки він не матиме можливості користуватися своїми грошовими коштами в період такого відстрочення та може понести збитки від знецінення присуджених на його користь грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, тощо.

Отже, за висновком колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що заява ТОВ "Вітряний парк Новоазовський" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі № 910/11976/16 до 12.03.2020 є необґрунтованою, не підтверджена належними доказами, а тому не підлягає задоволенню.

Доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженої ухвали скаржником не наведено. Аргументи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та в більшій мірі дублюють посилання викладені ним у заяві про відстрочення виконання рішення.

Оскаржена ухвала є вмотивованою, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження відповідача є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженої ухвали у даній справі колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладається на скаржника (відповідача).

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269-271, 273, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі №910/11976/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/11976/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано - 17.02.2020.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.В. Попікова

О.М. Гаврилюк