Ухвала

від 31.08.2020 по справі 910/11976/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

31.08.2020Справа № 910/11976/16

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В. , розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Новоазовський" щодо неправомірної бездіяльності приватного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії

у справі № 910/11976/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Новоазовський"

про стягнення 10 713 990,98 євро, що в гривневому еквіваленті становить 306 467 969,28 грн. та 64 059 827,66 грн.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Новоазовський"

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

про зобов`язання (спонукання) підписати договір від 20.12.2015 про внесення змін до Кредитного договору,

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі № 910/11976/16 (суддя Борисенко І. І.), апеляційне провадження на яке закрито ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2019, позовні вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ "Вітряний парк Новоазовский" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" строкову заборгованість по кредиту у розмірі 2 348 255 євро 00 євроцентів, прострочену заборгованість по кредиту у розмірі 7 021 236 євро 00 євроцентів, заборгованості по прострочених процентах у розмірі 1 277 752 євро 83 євроценти, заборгованості по строкових процентах у розмірі 37 798 євро 35 євроцентів, 53 056 905 грн 56 коп. пені за простроченим кредитом, 11 002 922 грн 10 коп. пені за простроченими процентами, 206 238 грн 06 коп. судового збору, 76 185 грн 60 коп. витрат за проведення судової експертизи; в іншій частині в задоволенні позову ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "Вітряний парк Новоазовський" відмовлено повністю.

11.11.2019 року на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва виданий відповідний наказ.

18.08.2020 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Вітряний парк Новоазовский надійшла скарга на бездіяльність приватного виконавця та зобов`язання останнього вчинити певні дії.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/11976/16 у зв`язку із відпусткою судді Борисенко І. І.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, скаргу по справі № 910/11976/16 передано на розгляд судді Джарти В. В.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Новоазовський" до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії приватного виконавця передбачено приписами статті 339-340 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Нормами статті 341 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 07 липня 1998 року N 11-рп/98 у справі щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) зазначив: "Термін "дні", якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні.

З огляду на встановлений статтею 115 Господарського процесуального кодексу України порядок обчислення процесуальних строків зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм ГПК України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України.

Як вбачається з поданої скарги, скаржник просить суд визнати незаконною бездіяльність приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича щодо задоволення вимог, викладених у заяві боржника поданої в рамках виконавчого провадження № 62171679, щодо зняття арешту з банківського рахунку НОМЕР_1 , відкритому у АТ ПУМБ для виплати заробітної плати працівникам та зобов`язати зняти арешт з банківського рахунку НОМЕР_1 , відкритому у АТ ПУМБ .

Судом встановлено, що лист-відповідь приватного виконавця Телявського А. М. № 4598/20 від 23.07.2020 був отриманий ТОВ Вітряний парк Новоазовський 27.07.2020 , що підтверджується витягом суду за № 0209420517846, здійсненим за посиланням https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html .

Скаржник відповідно до пункту а частини 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України мав право звернутися до господарського суду із зазначеною скаргою протягом 10 календарних днів з дня отримання листа вимоги, тобто у строк до 06.08.2020 включно.

Проте, зазначена скарга подана Товариством до Господарського суду міста Києва 18.08.2020, що підтверджується відтиском штемпеля вхідної кореспонденції відділу діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва, тобто з пропуском строку, встановленого чинним законодавством України.

При цьому, Суд зазначає, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС передбачено частинами першою та п`ятою статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження". Згідно із цими нормами рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, законів України "Про міжнародне приватне право", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, за змістом цієї норми при здійсненні судочинства господарський суд керується положеннями ГПК України, а не Законом України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження".

ГПК України регулює порядок оскарження саме до господарського суду дій державного виконавця, на виконанні якого перебуває судове рішення цього суду. Право на звернення зі скаргою і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов`язані з наявністю ухваленого за правилами ГПК України судового рішення та з його примусовим виконанням. Відповідні положення вміщено у розділі VI цього Кодексу "Судовий контроль за виконанням судових рішень". Стаття 74 Закону України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження" регулює оскарження дій державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів. Так, відповідно до частини третьої статті 74 зазначеного Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Стаття 74 Закону України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження" регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів. Так, у частині першій статті 3 цього Закону серед інших виконавчих документів, примусове виконання яких здійснюється ДВС, перераховано: виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішення (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень (пункти 3 - 9).

Ураховуючи викладене, можна дійти висновку, що стаття 74 Закону України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до статей 339 - 341 ГПК України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року по справі №920/149/18.

Таким чином, у даному випадку підлягає застосуванню норми щодо строку на звернення до господарського суду зі скаргою на дії державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Кодексу, які містяться у пункті а частини 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство, звертаючись до суду зі скаргою, також подало клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду зі скаргою та поновлення вказаного строку.

Вищевказане клопотання про поновлення строку обґрунтоване тим, що постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211, із в подальшому внесеними в неї змінами, у відповідності до прийнятих Кабінетом Міністрів Постанов, відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р., було установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

02.04.2020 набули чинності зміни до ГПК України, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)". Згідно вказаного Закону пункт 4 Прикінцевих положень ГПК України викладений в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Зазначаючи, що наказом по Товариству продовжено дистанційну роботу на період карантину, своєчасне оброблення вхідної кореспонденції та підготовка заходів реагування на отримані листи ускладнене. Посилаючись на вказані обставини, скаржник стверджує, що фактично отримав листа приватного виконавця 14.08.2020, а тому звернення зі скаргою 18.08.2020 здійснене у межах процесуального строку.

Суд критично оцінює такі доводи скаржника з огляду на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020, були внесені зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, та викладено його у наступній редакції: Під час дії карантину , встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки , встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином . Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Прикінцевими положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Вказаний Закон набув чинності 17.07.2020.

Керуючись вказаними вище нормами процесуального права, суд дійшов висновку про те, що Товариство мало право вчинити дії щодо звернення до суду зі скаргою до 06.08.2020 включно.

Водночас суд відзначає, що у розумінні статей 74-78 та 86 ГПК України, Товариством до суду не було представлено належних доказів на підтвердження неможливості звернення зі скаргою у визначений процесуальним законом строк, тобто не доведено, що існуючі перешкоди своєчасному зверненню мали місце через зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

З системного аналізу викладеного, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати поважними причини пропуску процесуального строку звернення Товариства зі скаргою до суду, у зв`язку із чим клопотання про поновлення строку підлягає відхиленню.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду , крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

За таких підстав, оскільки ТОВ Вітряний парк Новоазовський звернулось до суду зі скаргою щодо неправомірної бездіяльності приватного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії у справі № 910/11976/16 після закінчення процесуального строку, встановленого законом, то така скарга підлягає залишенню без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 118-119, 232-235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Новоазовський" щодо неправомірної бездіяльності приватного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії у справі № 910/11976/16 - залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили 31.08.2020 та підлягає оскарженню в порядку статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ