Постанова

від 11.06.2007 по справі 3/413-5066

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/413-5066

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

11.06.07                                                                                           Справа  № 3/413-5066

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Якімець Г.Г.,

суддів:                                         Дубник О.П.,

                                                    Орищин Г.В.

при секретарі   Горбач Ю.Б.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача) –Білий В.В.

від позивача  – Вівчар А.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 24.02.2007 року б/н

на постанову господарського суду Тернопільської області від 25.01.2007 року, суддя Турецький І.М.

у справі № 3/413-5066,

за позовом Приватного малого підприємства “Аріадна”, м.Тернопіль

до відповідача   Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Тернопіль

про скасування податкового повідомлення-рішення №0001512305/0/83382 від 08.12.2006 року в частині сплати податку на прибуток в розмірі 58125 грн., з яких 38750 грн. –основний платіж та 19375 грн. штрафні (фінансові) санкції; податкового повідомлення-рішення №0001522305/0/83383 від 08.12.2006 року в частині сплати податку на додану вартість в розмірі 55500 грн., з яких 37000 грн. –основний платіж та 18500 грн. –штрафні (фінансові) санкції; податкового повідомлення-рішення №0004581703/0/83384 від 08.12.2006 року повністю, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 17059 грн. 38 коп., де основний платіж 5686,46 грн. і 11372,92 грн. штрафні (фінансові) санкції

Особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 25.01.2007 року по справі №3/413-5066 задоволено позов ПМП «Аріадна», визнано протиправними та скасовано - податкове повідомлення-рішення №0001512305/0/83382 від 08.12.2006 року в частині сплати податку на прибуток в розмірі 58125 грн., з яких 38750 грн. –основний платіж та 19375 грн. штрафні (фінансові) санкції; податкове повідомлення-рішення №0001522305/0/83383 від 08.12.2006 року в частині сплати податку на додану вартість в розмірі 55500 грн., з яких 37000 грн. –основний платіж та 18500 грн. –штрафні (фінансові) санкції; податкове повідомлення-рішення №0004581703/0/83384 від 08.12.2006 року повністю, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів з найманих працівників.

Суд першої інстанції при винесенні постанови виходив з наступного:

Щодо податкового повідомлення-рішення, яким позивачу донараховано податок на додану вартість, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту за період з 01.01.2004 р. по 30.09.2006 р. суми податку на додану вартість відповідно до податкових накладних, які отримано ним від контрагентів по господарських договорах, таким чином посилаючись на  приписи Закону України „Про податок на додану вартість”, суд вказує на те, що податковим органом неправомірно донараховано йому спірним рішенням податок на додану вартість в сумі 37000,00 грн. із застосуванням штрафних фінансових санкцій в сумі 18500,00 грн.

Щодо порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 р. №283/97-ВР, а саме включення до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення яких передбачено правилами ведення податкового обліку, суд першої інстанції вказує на те, що дані витрати підтверджені відповідними первинними документами, які зафіксували факти здійснення господарських операцій, а саме актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), оформленими у відповідності до п. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Таким чином, на думку суду податковим органом неправомірно донараховано позивачу податок на прибуток в сумі 38750,00 грн. із застосуванням штрафних фінансових санкцій в сумі 19375,00 грн.

При задоволені позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0004581703/0 від 08.12.06р. (податок з доходів найманих працівників) суд виходив з того, що питання оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку. Суд вказує на те, що витрати на проживання згідно акту обслуговування, харчування та інші витрати, понесені ПМП ''Аріадна" і не можуть розглядатись, як об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Поряд з цим, суд першої інстанції вказує на те, що висновок податкового органу про те, що позивач не утримав податок з доходів фізичних осіб з доходу, виплаченого СПД-фізичній особі Чепіль Л.І. 12.08.2004 року (40000 грн.), є неправомірним, оскільки відповідно до п.п.4.3.25 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону не включається до місячного оподатковуваного доходу.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Тернопільська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Тернопільської області від 25.01.2007 року по справі №3/413-5066 скасувати в частині задоволених позовних вимог, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Зокрема скаржник зазначає, що відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість”, право на відшкодування сплачених сум податку виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару. Скаржник звертає увагу суду на те, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку, які у відповідних звітних періодах його постачальниками не були задекларовані до сплати та не були сплачені до бюджету, що є порушенням пунктів 1.8 статті 1, пп.7.4.1 п. 7.4 статті 7 та п.п.7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Поряд з цим, скаржник вказує на те, що відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та вказує на те, що ПМП “Аріадна” завищено валові витрати за ІІІ квартал 2005 року в сумі 155000,00 грн.

Одночасно скаржником відзначено, що позивачем порушено вимоги пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, пп. а п.19.2 ст. 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, а саме: не включено до сукупного оподатковуваного доходу громадян матеріальних і соціальних благ (проведеною перевіркою встановлено, що ПМП “Аріадна” оплатило у червні 2005 р. вартість путівки на відпочинок Піндері Н.Б. в розмірі - 3072,00 грн., ПМП “Аріадна” відшкодувало під звіт у липні 2005 р. Березію В. С. вартість проплачених коштів за харчування, паркування автомобілів і інших витрат в розмірі - 805,77 грн. не пов'язаних із здійсненням господарської діяльності підприємства у вказаному періоді.

Також відповідач стверджує, що ПМП “Аріадна” не утримало та не перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб із доходу, виплаченого самозайнятій особі - суб'єкту підприємницької діяльності поза межами такої підприємницької діяльності, ніж зазначеної у свідоцтві про сплату єдиного податку. ПМП “Аріадна” 12.08.2004 р. виплатило приватному підприємцю Чепіль Л. І. інший дохід, ніж зазначений у свідоцтві про сплату єдиного податку, в сумі - 40 000,00 грн. (платіжне доручення № 83 від 12.08.2004 р.) за ремонт будівельної техніки.

Представник відповідача (скаржника) вимоги наведені у апеляційній скарзі підтримав, просив задоволити.

Представник позивача проти вимог наведених у апеляційній скарзі заперечував, просив оскаржувану постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав наведених у Запереченні на апеляційну скаргу.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

Тернопільською ОДПІ проведено виїзну планову перевірку ПМП “Аріадна” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 року по 30.09.2006 року, про що 30.11.2006 р. складено акт №19302/23-222/21150979.

Перевіркою позивача встановлено, що останнім отримано від ТОВ “Інтеграл” акти № ІН-0000251 на надання послуг по організації з отримання наступних документів (генплан земельної ділянки, акт вибору земельної ділянки, висновок архітектури, висновок управління земельних ресурсів, висновок управління екології, висновок санепідемстанції, висновок пожежної охорони, технічні умови Тернопільводоканалу, технічні умови Тернопільміськгазу, технічні умови радіофікації) на загальну суму 36960 грн. з податком на додану вартість, акт № ІН-0000252 на надання послуг по організації отримання наступних документів (технічна документація із землеустрою, план відведення земельної ділянки, план встановлення меж земельної ділянки, акт визначення та погодження меж, висновок охорони культурної спадщини, технічні умови Укртелекому, акт перенесення в натуру земельної ділянки, схема перенесення кутів земельної ділянки, акт перевірки і приймання виконаних робіт) на загальну суму 30120 грн. з податком на додану вартість; акт № ІН-00145 на надання послуг по організації отримання наступних документів (висновок управління екології, висновок облсанепідемстанції, висновок управління земельних ресурсів, висновок охорони спадщини, кадастровий номер, план прив'язки, план благоустрою, техніко-економічні показники, креслення перенесення меж земельної ділянки, інформація про об'єкти власності, інформація про суб'єкти власності, маркетингові послуги) на загальну суму 31440 грн. з податком на додану вартість; акт №Ш-0000120 на надання послуг по організації отримання наступних документів (висновок архітектури, технічні умови Тернолільміськсвітло, технічні умови шляхів і споруд, земельно-кадастрова інформація, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, архітектурно-планувальне завдання, технічні умови пожежної безпеки) на загальну суму 28560 грн. з податком на додану вартість.

Позивачем отримано від ПП "Транстехмаш" акт № Тр-00733 на надання послуг по організації отримання наступних документів (комплексний державний експертний висновок, договір оренди землі, дозвіл на виконання будівельних робіт, рішення містобудівної ради про надання дозволу ПМП "Аріадна" на виконання будівельних робіт, маркетингові послуги) на загальну суму 58920 грн. з податком на додану вартість.

На підставі даних актів виконаних робіт:

- ТОВ “Інтеграл” виписано ПМП “Аріадна” податкові накладні № 71 від 31.03.05р. на суму 36960,0 грн. з ПДВ , № 96 від 29.04.05р. на суму 30120 грн. з ПДВ, № 145 від 30.06.05р. на суму 31440 грн. з ПДВ, №120 від 31.05.2005р. на суму 28560 грн.

- ПП “Транстехмаш” виписано ПМП “Аріадна” податкову накладну № 10 від 12.09.05р. на суму 58920 грн. з ПДВ.

Як встановлено, ПМП “Аріадна” самостійно проводило розрахунки з організаціями які видавали певні документи та крім того оплачувало послуги ТОВ “Інтеграл” та ПП "Транстехмаш" за організацію видачі документів.

Поряд з цим, у акті перевірки зазначено, що за матеріалами перевірки ПП "Транстехмаш" встановлено, що постачальники даного підприємства звітували про відсутність фінансово-господарської діяльності з дати державної реєстрації чи не подавали обов'язкової податкової звітності.

Перевіркою зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” із змінами та доповненнями, яким передбачено, що до складу валових витрат не відносяться витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, і ПМП “Аріадна” завищило валові витрати за ІІІ квартал 2005 року в сумі 155000 грн.

Поряд з цим, у акті перевірки вказано, що ПМП “Аріадна” неправомірно в порушення вимог пунктів 1.4 статті 1, пп. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", включено до складу податкового кредиту суми податку (а саме згідно податкових накладних, виписаних ТОВ “Інтеграл” № 71 від 31.03.05р. на суму 36960,0 грн. з ПДВ , № 96 від 29.04.05р. на суму 30120 грн. з ПДВ, № 145 від 30.06.05р. на суму 31440 грн. з ПДВ, №120 від 31.05.2005р. на суму 28560 грн.; ПП “Транстехмаш” № 10 від 12.09.05р. на суму 58920 грн. з ПДВ; ТОВ “Західенерго” № 505/31-11 від 31.05.05р. на суму 15000 грн. з ПДВ, № 505/06-01 від 06.05.05р. на суму 21000 грн.), які у відповідних звітних періодах не знаходять підтвердження в податкових зобов'язаннях продавців цих товарів.

Також у акті перевірки зафіксовано порушення позивачем пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, пп. а п.19.2 ст. 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, а саме:

- не включено до сукупного оподатковуваного доходу громадян матеріальних і соціальних благ (проведеною перевіркою встановлено, що ПМП “Аріадна” оплатило у червні 2005 р. вартість путівки на відпочинок Піндері Н.Б. в розмірі - 3072,00 грн., ПМП “Аріадна” відшкодувало під звіт у липні 2005 р. Березію В. С. вартість проплачених коштів за харчування, паркування автомобілів і інших витрат в розмірі - 805,77 грн. не пов'язаних із здійсненням господарської діяльності підприємства у вказаному періоді.

- не утримало та не перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб із доходу, виплаченого самозайнятій особі - суб'єкту підприємницької діяльності поза межами такої підприємницької діяльності, ніж зазначеної у свідоцтві про сплату єдиного податку ПМП “Аріадна” 12.08.2004 р. виплатило приватному підприємцю Чепіль Л. І. інший дохід, ніж зазначений у свідоцтві про сплату єдиного податку, в сумі - 40 000,00 грн. (платіжне доручення № 83 від 12.08.2004 р.) за ремонт будівельної техніки.

На підставі порушень зазначених у акті перевірки від 30.05.2006 року Тернопільською ОДПІ 08.12.2006 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0001512305/0/83382, яким позивачу згідно із п.п.”б” п.п.4.2.2 ст.4, пп.17.1.3 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11, п.5.1 п.п.5.2.10 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено суму податкового зобов'язання за платежем –податок на прибуток у розмірі 78532,35 гривень, з яких 52354,90 грн. –основний платіж та 26177,45  грн. –штрафні (фінансові) санкції.

-№0001522305/0/83383, яким позивачу згідно із п.п.”б” п.п.4.2.2 ст.4, пп.17.1.3 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення п.1.4 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобов'язання за платежем –податок на додану вартість у розмірі 55566,00 грн., з яких 37044,00 грн. - основний платіж та 18522,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

- №0004581703/0/83384, яким позивачу згідно із п.п.”б” п.п.4.2.2 ст.4, пп.17.1.9 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п.а п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено суму податкового зобов'язання за платежем –податок з доходів найманих працівників в розмірі 17059,38 грн., з яких  5686,46 грн. –основний платіж та 11372,92 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Суд, заслухавши представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до  п. 1.4 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів –це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме згідно матеріалів перевірки ПП «Транстехмаш», ТОВ «Інтеграл»та ТОВ «Західенерго»ЛТД не виступали власниками наданих (переданих позивачу послуг (товарів) в розумінні ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, в порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ПП «Транстехмаш», ТОВ «Інтеграл» та ТОВ «Західенерго» ЛТД виписували податкові накладні на операції, які не єпоставкою, оскільки по своїй суті не передбачали перехід права власності.

Отже, в порушення пп. 7.2.3. п. 7.2. пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ПМП "Аріадна" включено до складу податкового кредиту суми податку, які у відповідних звітних періодах його постачальниками не були задекларовані до сплати та не були сплачені до бюджету.

Приписи Закону України "Про податок на додану вартість"  є спеціальними по відношенню до спірних правовідносин, визначають порядок обчислення, сплати, дату виникнення податкових зобов'язань, право платника на податковий кредит по податку на додану вартість.

Так, відповідно до п. 1.7. зазначеного Закону - податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Правові підстави формування податкового кредиту встановлені, зокрема, п. п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з яким - податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Податкове зобов'язання –це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом (п.1.6 Закону України «Про податок на додану вартість»). 

Виходячи із суті податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (з п. 19 ст. 2. ст. 9 Бюджетного кодексу України) та, враховуючи приписи Закону України «Про податок на додану вартість», право платника ПДВ на формування податкового кредиту нерозривно пов'язано не тільки з належним чином оформленням податкової накладної, виданої платником ПДВ - контрагентом, здійснення операції з придбання товарів, а й включенням контрагентом сум ПДВ до складу податкового зобов'язання та сплата цих сум до Державного бюджету. Таким чином, відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Одночасно, слід зазначити про те, як встановлено перевіркою ПМП "Аріадна" були укладені договори з ТОВ "Інтеграл" про виконання робіт від 01.09.04р.; з ПП "Транстехмаш" договір про виконання робіт від 01.06.05р, предметом яких являється організація робіт з отримання певних дозволів, документів.

Статтею 901 Цивільного Кодексу України від 16.01.03р. за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому ст.902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто,  а  у  випадках   встановлених договором,  виконавець  має  право  покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме актів здачі-приймання робіт по організації робіт з отримання дозвільних документів, не розкрито суті отриманих послуг, витрат на які відповідно до пп. 5.3.9. п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»з послідуючими змінами та доповненнями можуть бути відображені у складі валових витрат.

Слід зазначити, що роботи з організації отримання документів (дозволів) документально не підтверджується. Зокрема, апеляційний суд відзначає, що згідно акту здачі-прийняття робіт виконаних ТОВ «Інтеграл»за №ІН-0000251 вбачається, що вартість роботи по організації з отримання рішення сесії Тернопільської міськради народних депутатів від 13.10.04р. №4/1 становить 6000 грн. + ПДВ–1200 грн., разом 7200 грн. Таким чином, в даному випадку суду незрозуміло за що позивач проплатив ТОВ «Інтеграл»7200 грн. (з ПДВ), оскільки останнє не може особисто приймати рішення сесії міськради, так як не є такою, а докази перерахування коштів міськраді за рішення сесії відсутні у матеріалах справи.

Заслуговує на увагу також і те, що вартість організації отримання рішення сесії Тернопільської міськради народних депутатів від 14.04.2005 року «Про погодження місце розташування багатоквартирного житлового будинку становить 5200 грн. без ПДВ, а з ПДВ 6240 грн.(арк. справи 50).

Суд також звертає увагу, що перелік робіт зазначений ТОВ «Інтеграл»в актах здачі-приймання робіт (арк. справи 42,44,50,52) та ПП «Транстехмаш» (арк. справи 55) не могли бути виконані останніми, оскільки зазначені у переліку актів висновки, дозволи, техумови, генплани, технічні документації, проекти землеустрою і видаються і виконуються певними державними установами і організаціями а не контрагентами позивача.

Щодо маркетингових послуг нібито наданих ПП «Транстехмаш»на 28500 грн. без ПДВ, та надання таких також матеріалами справи не доведено.

Відповідно до п. п. 5.3.9. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР з послідуючими змінами та доповненнями передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами. обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із наведеного позивачу правомірно визначено ДПІ податкове зобов'язання з податку на прибуток.

Також слід зазначити про порушення позивачем пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, пп. а п.19.2 ст. 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, зокрема

- не включення до сукупного оподатковуваного доходу громадян матеріальних і соціальних благ, а саме ПМП “Аріадна” оплатило у червні 2005 р. вартість путівки на відпочинок Піндері Н.Б. в розмірі - 3072,00 грн., ПМП “Аріадна” відшкодувало під звіт у липні 2005 р. Березію В. С. вартість проплачених коштів за харчування, паркування автомобілів і інших витрат в розмірі - 805,77 грн. не пов'язаних із здійсненням господарської діяльності підприємства у вказаному періоді.

- не утримання та не перерахування до бюджету податок з доходів фізичних осіб із доходу, виплаченого самозайнятій особі - суб'єкту підприємницької діяльності поза межами такої підприємницької діяльності, як зазначена у свідоцтві про сплату єдиного податку, так ПМП “Аріадна” 12.08.2004 р. виплатило приватному підприємцю Чепіль Л. І. інший дохід, ніж зазначений у його свідоцтві про сплату єдиного податку, в сумі - 40 000,00 грн. (платіжне доручення № 83 від 12.08.2004 р.) за ремонт будівельної техніки.

Виплачений дохід не був оподаткований податковим агентом, яким в даному випадку є позивач за ставкою, встановленою п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та не був включений до складу місячного оподатковуваного доходу Чепіль Л.І.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова  суд першої інстанції підлягає скасуванню

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України, суд,

                                                          постановив:

Апеляційну скаргу Тернопільської ОДПІ задоволити.

Постанову господарського суду Тернопільської області від 25.01.2007 року по справі №3/413-5066  - скасувати, прийняти нову постанову.

В позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                              Якімець Г.Г.

Судді:                                                                      Дубник О.П.

                                                                                 Орищин Г.В.