Рішення

від 18.02.2020 по справі 918/42/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2020 р. Справа № 918/42/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н. Ф.,

за участі секретаря судового засідання Оліфер С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролюкс"

до Державного підприємства "Дослідницьке господарство Тучинське" Інституту сільського господарства західного полісся Національної Академії Аграрних Наук України

про стягнення заборгованості в сумі 313 930, 95 грн.

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Саюк Ю. В.;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Державного підприємства "Дослідницьке господарство Тучинське "Інституту сільського господарства західного полісся Національної Академії Аграрних Наук України про стягнення заборгованості в сумі 313 930, 95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору найму (оренди) техніки з екіпажем №11/09-19пк від 11.09.2019 року, відповідно до якого наймодавець передав наймачу у тимчасове платне користування сільськогосподарську техніку для збирання зернових культур на земельних ділянках наймача, однак свої обов`язки наймач не виконав, внаслідок чого в останнього виникли грошові зобов`язання перед наймодавцем в сумі 313 930, 95 грн, з яких 234 000,00 грн основний борг, 8 808, 24 грн пеня, 70 200, 00 грн штраф, 922, 71 грн 3 % річних.

Ухвалою суду від 24.01.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 18.02.2020 року.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наяве в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення ухвали суду.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Зважаючи на те, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Окрім того, суд зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку справи, в якій вона є стороною. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 8 ст. 165 ГПК України не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, суд встановив на їх підставі такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

11 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" (наймодавець) та Державним підприємством "Дослідницьке господарство Тучинське" Інституту сільського господарства західного полісся Національної Академії Аграрних Наук України (наймач) було укладено договір №11/09-19 пк найму (оренди) з екіпажем (далі - договір), за умовами якого наймодавець передає, а наймач приймає у тимчасове оплатне користування сільськогосподарську техніку комбайн зернозбиральний Lexion 570, д.н.з. НОМЕР_1 та комбайн зернозбиральний Lexion 480, д.н.з. НОМЕР_2 (далі - об`єкт найму) під керуванням екіпажу (механізаторів) наймодавця

Плата за найм та порядок розрахунків були узгоджені в розділі 5 Договору і вказуються в акті оренди.

Пунктом 2.6. договору передбачено строк оренди до 30.10.2019 року.

Розмір орендної плати не повинен бути меншим ніж 900, 00 грн з ПДВ за 1 гектар площі обробленої технікою наймодавця (п. 5.2. договору).

Згідно з п. 5.3. Договору, плата за найм сплачується наймачем протягом 3 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі з оренди шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок наймодавця.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п.8.1. договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками печаток наймодавця та наймача.

Актом приймання-передачі з оренди від 19.11.2019 року сторонами узгоджено та підтверджено суму орендної плати в розмірі 234 000, 00 грн в тому числі ПДВ,

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв надані послуги (оренду) загальною вартістю 234 000, 00 грн, що стверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом приймання-передачі з оренди від 19.11.2019 року. Суд зазначає, що вказаний акт є достатньою підставою для проведення розрахунків з позивачем за отримані відповідачем послуги, оскільки його підписання передбачене умовами п. 5.3. договору.

Водночас, судом встановлено, що відповідач своїх зобов`язань щодо оплати наданих позивачем послуг згідно договору не виконав.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 року по 20.12.2019 року, укладеного між позивачем та відповідачем, заборгованість Державного підприємства "Дослідницьке господарство Тучинське" Інституту сільського господарства західного полісся Національної Академії Аграрних Наук України перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" за договором становить 234 000, 00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 23.12.2019 року було надано відповідачу претензію з пропозицією погасити заборгованість, однак остання була залишена без відповіді та задоволення.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (ч.2 ст.11 ЦК України). Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

За приписами ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 ЦК України).

Статтею 798 ЦК України передбачено, що предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитись про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмові формі.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України оунормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строк оплати пропущено (докази оплати відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить 234 000, 00 грн.

Водночас, за несвоєчасне проведення розрахунків за надані послуги позивачем нараховано 8 808,24 грн пені, 70 200, 00 грн штрафу та 922, 71 грн 3 % річних.

Право на нарахування пені та штрафу визначене п. 7.2. та п. 7.3. договору, за якими наймач несе відповідальність за порушення строків сплати орендних платежів, сплачуючи на користь наймодавця за кожний день прострочення пеню в розмірі 1% (одного відсотка) від розміру простроченої з оплатою суми. У випадку порушення строків сплати орендних платежів на строк понад 30 робочих днів наймач сплачує на користь наймодавця штраф у розмірі 30% від розміру простроченої з оплатою суми.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст. 3 якого передбачено, що розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Крім того, за приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача суми штрафу та 3 % річних суд встановив, що останні є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

При цьому, здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача суми пені, суд встановив, що остання обрахована в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, не перевищує обрахованого судом розміру, а тому підлягає до задоволення у заявленому розмірі.

Разом з тим, звертаючись з позовом позивач просив суд, керуючись положеннями ст. 238 ГПК України, зобов`язати орган, що буде здійснювати примусове виконання рішення здійснювати нарахування на основний борг пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

За приписами ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Суд зазначає, що при розрахунку суми пені, який буде здійснюватись органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду необхідно врахувати, що на момент прийняття рішення, встановлена заборгованість відповідача за договором найму (оренди) техніки з екіпажем №11/09-19пк від 11.09.2019 року становить 234 000,00 грн.

Прострочення оплати товару почалося з 23.11.2019 року (включно).

Суд розглянув вимоги про стягнення пені за період нарахування за період з 23.11.2019 року по 09.01.2020 року. Отже нарахування пені в цьому випадку може бути продовжене починаючи з 10.01.2020 року.

Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду при розрахунку суми пені необхідно врахувати, що згідно з умовами пункту 7.2. договору та з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені складає подвійну облікову ставку НБУ за кожен день прострочення.

Як вказано у ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

А отже обчислення розміру пені необхідно здійснювати за формулою:

Пеня = С х 2ОСД х Д : 100, де

С - сума заборгованості за період,

2 ОСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення,

Д - кількість днів прострочення.

При цьому, органу (особі) виконання рішення також необхідно врахувати, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Таким чином нарахування пені в даному випадку можливе у строк по 22.05.2020 року (шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано).

При здійсненні нарахування пені необхідно враховувати, що сума пені обчислюється на основі суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання. А отже у випадку часткової сплати боржником заборгованості, надалі розмір пені обчислюється із суми несплаченої заборгованості за кожен день коли мала місце така заборгованість.

Крім того, якщо в загальний період заборгованості розмір облікової ставки НБУ змінювався, необхідно обчислювати розмір пені за кожен період окремо. Відповідно показник Д у наведеній формулі - кількість днів прострочення заборгованості відображає кожен період коли діяла та чи інша облікова ставка НБУ.

Відповідно до норм ч .ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків пені за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми пені, яка підлягає стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Відповідно до приписів ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За положеннями ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

Згідно із приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню судом з покладенням на відповідача на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрат по оплаті судового збору в сумі 4 708, 97 грн.

Керуючись ст. 76-79, 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідницьке господарство Тучинське" Інституту сільського господарства західного полісся Національної Академії Аграрних Наук України (35415, Рівненська область Гощанський район, с. Тучин вул. С. Наливайка, 13, код ЄДРПОУ 00729592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" (м. Рівне, вул. Курчатова, 18 А, код ЄДРПОУ 31960883) 234 000, 00 грн основного боргу, 8 808, 24 грн пені, 70 200, 00 грн штрафу, 922, 71 грн 3% річних та 4 708, 97 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 18.02.2020 року у справі №918/42/20 здійснювати нарахування пені на суму непогашеної заборгованості за договором найму (оренди) техніки з екіпажем №11/09-19пк від 11.09.2019 року у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 10.01.2020 року і до моменту виконання рішення суду з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування та правил, визначених у мотивувальній частині рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 18.02.2020 року.

Суддя Церковна Н. Ф.