Постанова

від 11.02.2020 по справі 911/1558/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 911/1558/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я.- головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача-1 - не з`явилися,

відповідача-2 - не з`явилися,

третьої особи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Державного підприємства "Макарівське лісове господарство"

про розподіл судових витрат у справі

за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське"

до: 1) Макарівської районної державної адміністрації,

2) Державного підприємства "Макарівське лісове господарство",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Кабінет Міністрів України,

про скасування акта індивідуальної дії та визнання недійсними державних актів,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 14.01.2020 касаційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 22.10.2018, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 у справі № 911/1558/18 залишено без змін.

17.01.2020 Державне підприємство "Макарівське лісове господарство" (далі - ДП "Макарівське лісове господарство", Лісгосп) звернулося до Верховного Суду із клопотанням про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське" (далі - КСП "Андріївське") витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у сумі 3500 грн, з посиланням на положення статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

04.02.2020 зазначене клопотання надійшло на адресу Верховного Суду.

Так, ДП "Макарівське лісове господарство" заявило до стягнення з позивача 3500 грн судових витрат, на підтвердження понесення яких заявником надано також виписку по банківському рахунку № UA433808050000000026001393929 за період з 01.12.2019 до 17.01.2020 (за операціями з контрагентом - ДП "Макарівське лісове господарство"), відкритого Адвокатським бюро "Романа Ганенка" (далі - АБ "Романа Ганенка") у АТ "Райффайзен Банк Аваль", а також копії: 1) додаткової угоди від 01.03.2013 до договору про надання правової допомоги від 01.03.2013 № 01/03/13; 2) акта приймання-передачі наданої правової допомоги від 23.12.2019 № 12/19; 3) акта приймання-передачі наданої правової допомоги від 15.01.2020 № 01/20; 4) рахунків від 23.12.2019 № 12/19 і від 15.01.2020 № 01/20, виставлених АБ "Романа Ганенка". У матеріалах справи також міститься договір про надання правової допомоги від 01.03.2013 № 01/03/13, укладений між АБ "Романа Ганенка" і ДП "Макарівське лісове господарство".

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з пунктами 2.1, 2.2 додаткової угоди від 01.03.2013 до договору про надання правової допомоги від 01.03.2013 № 01/03/13 оплата гонорару здійснюється за фактично надану правову допомогу, факт надання якої підтверджується відповідним актом приймання-передачі наданої правової допомоги, підписаним уповноваженими представниками сторін. В акті приймання-передачі наданої правової допомоги зазначається предмет наданої правової допомоги (послуг), а також розмір гонорару, який підлягає сплаті клієнтом.

Згідно з актами приймання-передачі наданої правової допомоги від 23.12.2019 № 12/19 та від 15.01.2020 № 01/20 сума 3500 грн, яка заявлена Лісгоспом до стягнення з КСП "Андріївське", складається із: 1500 грн - вартість представництва інтересів ДП "Макарівське лісове господарство" у справі № 911/1558/18 (підготовка відзиву на касаційну скаргу, надсилання копій відзиву іншим учасникам справи); 2000 грн - вартість представництва інтересів клієнта у Верховному Суді (участь у судовому засіданні 14.01.2020).

При цьому представником у суді касаційної інстанції був адвокат АБ "Романа Ганенка" Ганенко Роман Андрійович, повноваження якого підтверджуються ордером серії АІ № 1017348 від 23.12.2019, ордером серії АІ № 1019121 від 14.01.2020 та свідоцтвом від 22.12.2010 № 4380/10 про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд, розподіляючи витрати, понесені ДП "Макарівське лісове господарство" на професійну правничу допомогу адвоката, зазначає, що надані виписка по банківському рахунку АБ "Романа Ганенка" за період з 01.12.2019 до 17.01.2020, додаткова угода від 01.03.2013 до договору про надання правової допомоги від 01.03.2013 № 01/03/13, акти приймання-передачі наданої правової допомоги від 23.12.2019 № 12/19 та від 15.01.2020 № 01/20, виставлені АБ "Романа Ганенка" рахунки від 23.12.2019 № 12/19 і від 15.01.2020 № 01/20 у їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат заявника на професійну правничу допомогу у сумі 3500 грн, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, а відповідне клопотання про покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції міститься у відзиві ДП "Макарівське лісове господарство" на касаційну скаргу (наведена правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17, від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18 та від 15.01.2019 у справі № 910/23255/17).

Разом з тим касаційна інстанція враховує, що позивач не скористався передбаченим частиною 5 статті 126 ГПК України правом на подання клопотання про зменшення витрат ДП "Макарівське лісове господарство" на оплату правничої допомоги адвоката.

Отже, з огляду на наведені положення законодавства, беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності, співмірності та розумності судових витрат, докази, надані на підтвердження зазначених витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання ДП "Макарівське лісове господарство" про розподіл судових витрат шляхом стягнення з КСП "Андріївське" витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у розмірі 3500 грн.

Керуючись статтями 86, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Державного підприємства "Макарівське лісове господарство" про розподіл судових витрат у справі № 911/1558/18 задовольнити.

Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства "Андріївське" (08013, Київська обл., Макарівський р-н, с. Андріївка, вул. Садова, буд. 114, ідентифікаційний код 03754892) на користь Державного підприємства "Макарівське лісове господарство" (08000, Київська обл., Макарівський район, смт Макарів, вул. Леніна, буд. 17/1, ідентифікаційний код 00992160) 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ на виконання цієї постанови.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков