Постанова

від 31.07.2007 по справі 20-11/214-12/095

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

23 липня 2007 року  

Справа № 20-11/214-12/095

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Прокопанич

Г.К.,

суддів                                                                      Гоголя

Ю.М.,

Щепанської О.А.,

за участю представників сторін:

позивача: не

з'явився;

відповідача:

ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 08.08.97; ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_2 від

04.07.05;

розглянувши апеляційну скаргу

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста

Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 07.05.2007 у справі № 20-11/214-12/095,

за позовом           Громадської організації товариства "У

Лукомор'я" (вул. Будівельна, 23, м.Бахчисарай, 98400)

до          суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1); (представнику ОСОБА_2, АДРЕСА_2)

про стягнення заборгованості в сумі 8529,54 грн.; за

зустрічним позовом про визнання права власності, визнання установчих документів

недійсними, стягнення матеріальної та моральної шкоди, спонукання повернути

грошові кошти в сумі 12211,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста

Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 07.05.2007 у справі № 20-11/214-12/095

частково задоволено позов Громадської організації товариства "У

Лукомор'я" до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення

заборгованості в сумі 8529,54 грн. З суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1 на користь Громадської організації товариства "У Лукомор'я"  стягнуто заборгованість по членськім внескам

в сумі 357,47 грн.  У задоволенні

зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись з постановленим

судовим актом, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення

скасувати у частині відмови у задоволенні зустрічного позову, посилаючись на

невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

Заперечуючи проти апеляційної

скарги, Громадська організація товариство "У Лукомор'я" вважає

рішення таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Судове засідання 18.06.2007

відкладено до 09.07.2007.

Судове засідання 09.07.2007

відкладено на 17.07.2007.

У зв'язку з зайнятістю у іншому

судовому процесі судді Гонтаря В.І. 17.07.2007 за розпорядженням заступника

голови Севастопольського апеляційного господарського суду В.В. Сотула у складі

судової колегії була проведена заміна судді Гонтаря В.І. на суддю Гоголя Ю.М.

У судовому засіданні 17.07.2007

оголошено перерву до 23.07.2007.

У судове засідання 23.07.2007

представник Громадської організації товариства "У Лукомор'я" не

з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Оскільки матеріали справи в

достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення

розгляду справи не вбачається.

За клопотанням представників сторін

судочинство здійснювалось російською мовою.

Розглянувши справу повторно, в

порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія

встановила наступне.

У червні 2005 року  Громадська організація товариство "У

Лукомор'я" звернулась до господарського суду з позовом до суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1, просила про стягнення суми 16 743,89 грн.

боргу з врахуванням індексу інфляції, пені та 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що

суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 у порушення Статуту товариства не

сплачує членські внески, податок на землю, не компенсує належну частку

вартості  берегоукріплювальних робіт та

поточного ремонту.

Заперечуючи проти позову,

відповідач вважає його безпідставним, посилаючись на відсутність доказів, які б

свідчили про наявність боргу. Одночасно суб'єкт підприємницької діяльності

ОСОБА_1 звернувся з зустрічною позовною заявою про стягнення матеріальних

збитків і моральної шкоди, визнання нової редакції Статуту товариства та

свідоцтва про право колективної власності 

недійсними (а.с. 24, том 1).

Ухвалою господарського суду міста

Севастополя від 05.07.2005 зустрічну позовну заяву повернуто позивачу.

Уточнивши позовні вимоги заявою від

14.07.2005, Громадська організація товариство "У Лукомор'я" просило

стягнути з відповідача суму боргу з врахуванням 3% річних, індексу інфляції та

пені в сумі 16743,89 грн.

Остаточні вимоги Громадської

організації товариства "У Лукомор'я" викладені у заяві від

05.02.2007, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача

5975,09 грн. -за роботи по берегоукріпленню, 850,00 грн. -за поточний ремонт,

1241,17 грн. - членські внески, 463,28 грн. -податок на землю.

У липні 2005 року суб'єкт

підприємницької діяльності ОСОБА_1 повторно звернувся з зустрічною позовною

заявою, в якій просив визнати недійсними всі протоколи загальних зборів

товариства за 2002-2005 роки, свідоцтво про право колективної власності

Громадської організації товариства "У Лукомор'я",  стягнути з відповідача збитки за безоплатне

використання його частки в об'єктах загального користування та моральну шкоду у

сумі 1500 грн.

Доповнивши позовні вимоги

15.11.2005, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 просив визнати за ним

право власності на 18,5 % частки у об'єктах загального користування. Визнати

Статут Громадської організації товариства "У Лукомор'я", свідоцтво

про право колективної власності Громадської організації товариства "У

Лукомор'я" від березня 2002 року недійсними та стягнути моральну шкоду в

сумі 1500,0000 грн.

Остаточно уточнивши позовні вимоги

заявою від 07.05.2007, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 просив

визнати за ним право власності на баскетбольний майданчик, волейбольний

майданчик, дитячий майданчик, тіневий навіс та малі архітектурні форми.

Зобов'язати  Громадську організацію

товариство "У Лукомор'я" повернути незаконно отриманні грошові кошти

в розмірі 12211,93 грн. (а.с. 101, том 4).

Оскаржуване рішення мотивоване

посиланням на відсутність належної доказової бази правової позиції відповідача

(позивача за зустрічним позовом).

Вивчивши матеріали справи,

вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги,

перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального

та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи,

судова колегія  не вбачає підстав для

скасування оскаржуваного рішення.

Задовольняючи зустрічний позов

частково, суд виходив з того, що обов'язок відповідача по сплаті членських

внесків випливає з пункту 3.6 Статуту (том 1, а.с. 13), оскільки відповідач з

24.01.2001 по 15.01.2007 був учасником товариства.  

Свідоцтвом про право власності

НОМЕР_3 від 08.07.2002 підтверджено право власності відповідача на житлові

корпуси літ. Н, И, що становить 56/100 частки об'єкту (а.с. 31, том 1), однак,

на час розгляду справи зазначені об'єкти нерухомості біли відчуженні за

договором купівлі-продажу, зареєстрованим у реєстрі за НОМЕР_4 від 13.10.2006,

укладеним між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та

договором купівлі-продажу, зареєстрованим у реєстрі за НОМЕР_5 від 08.12.2006,

укладеним між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_4.  

Відповідно до статті 11 Цивільного

кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що

передбачені актами цивільного законодавства, 

а також із дій осіб, що  не  передбачені 

цими  актами,  але 

за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.

Як правильно встановлено судом

першої інстанції, зобов'язання відповідача перед Громадською організацією

товариством "У Лукомор'я" по сплаті членських внесків виникли

внаслідок відповідних рішень загальних зборів товариства, тому висновок суду

про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 заборгованості по членським внескам в сумі 357,47 грн.

відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Розмір заборгованості суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 перед товариством підтверджується висновком

експертизи № 676 від 28.12.2006.

У відповідності зі статтею 33

Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 Господарського

процесуального кодексу України встановлено, що господарський  суд 

оцінює  докази  за 

своїм  внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зустрічні позовні вимоги суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 обґрунтовано залишені судом без задоволення,

оскільки належних доказів того, що Статут Громадської організації товариства

"У Лукомор'я" не відповідає певним вимогам закону, суб'єктом

підприємницької діяльності ОСОБА_1 не надано.

Також відсутні докази сплати

позивачем суми 37400,00 грн. у 1997 році на будівництво об'єктів загального

користування організації відповідача, яка на час внесення суб'єктом

підприємницької діяльності ОСОБА_1 зазначених коштів юридично створена не була.

Крім того, кошти вносились

позивачем у касу СП "Турстрой" згідно з умовами договору поступки

вимоги від 25.12.1997. 

Відповідно до частин 1, 2 статті

328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не

заборонені законом, зокрема із право чинів; право власності вважається набутим

правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права

власності не встановлена судом.

Оцінивши надані сторонами докази у

їх сукупності, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції

про відмову у позові суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 у частині

визнання за ним права власності на баскетбольний майданчик, волейбольний

майданчик, дитячий майданчик, тіневий навіс та малі архітектурні форми.

Також не надано позивачем за

зустрічним позовом доказів про незаконне утримання у нього відповідачем

13.10.2006 коштів у сумі 12211,93 грн.

Розподіл судових витрат, а саме -

витрат на проведення судових експертиз здійснено судом у відповідності з

вимогами частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України з

врахуванням доказів про сплату, які містяться у матеріалах справи.

З огляду на вищенаведене висновок

суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним

обставинам і наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального

права, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 101, 103, 105

Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:         

1. Апеляційну скаргу суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду

міста Севастополя від 07.05.2007 у справі № 20-11/214-12/095 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                 

Г.К. Прокопанич

Судді                                                                               

Ю.М. Гоголь

О.А. Щепанська