Справа № 420/6955/19
УХВАЛА
18 лютого 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами загального позовного провадження (у підготовчому засіданні) у письмовому провадженні питання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв`язку із повторною неявкою ,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної ради, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України, Одеська обласна державна адміністрація, Татарбунарська районна державна адміністрація Одеської області, Жовтоярська сільська рада Татарбунарського району Одеської області, Вишнівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області, Дивізійська сільська рада Татарбунарського району Одеської області, Рибальська сільська рада Татарбунарського району Одеської області в якому позивачі просять:
визнати протиправним та нечинним рішення Одеської обласної ради від 25.10.2019 року за №1099-VII Про внесення змін до рішення обласної ради від 24.06.2015 року №1392-VІ Про схвалення перспективного плану формування території громад Одеської області в частині віднесення Жовтоярської, Вишнівської, Дивізійської, Рибальської сільських рад Татарбунарського району Одеської області до Жовтоярської об`єднаної територіальної громади Татарбунарського району Одеської області.
Ухвалою суду від 26.11.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 19 грудня 2019 року.
В судове засідання призначення на 19.12.2020 р. позивач не з`явилась, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином та завчасно, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення Одеса ЦОК 65300 0220665 0, яке доставлено на адресу позивача 07.12.2019 р. (а/с. 54).
В підготовчому судовому засіданні оголошено перерву для сповіщення позивача та призначене наступне підготовче судове засідання на 22.01.2020 р. Неявку позивача визнано неповажною.
В судове засідання, призначене на 22 січня 2020 року, позивач не з`явилась. Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення Одеса ЦОК 65300 0697467 9, яке доставлено на адресу позивача 28.12.2019 р. (а/с. 119). Заяв про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за відсутністю позивача, а також інформації про наявність поважної причини неявки в судове засідання, до суду не надходило.
В підготовчому судовому засіданні оголошено перерву для сповіщення позивача та призначене наступне підготовче судове засідання на 22.01.2020 р. Неявку позивача визнано неповажною.
В підготовчому судовому засіданні оголошено перерву для сповіщення позивача та призначене наступне підготовче судове засідання на 17.02.2020 р. Неявку позивача визнано неповажною.
В судове засідання, призначене на 17 лютого 2020 року, позивач не з`явилась, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення Одеса ЦОК 65300 0724839 4, яке доставлено на адресу позивача 01.02.2019 р. (а/с. 123). Заяв про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за відсутністю позивача, а також інформації про наявність поважної причини неявки в судове засідання, до суду не надходило.
Учасники справи у підготовче засідання також не з`явились.
Розглянувши питання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача, керуючись приписами КАС України, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.181 КАС України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи, зокрема, зобов`язані: з`являтися в судове засідання за викликом суду.
Аналогічна норма міститься у статті 45 КАС України, а саме, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За матеріалами справи судом встановлено, що у судове засідання, призначене на 19.12.2019 р., 22.01.2020 р., 17.02.2020 р. позивач не прибув. Про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, про що свідчить наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення поштових відправлень.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.
Статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об`єктивних причин.
З метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для учасників судового розгляду наслідки у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 205 вказаного Кодексу, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Отже, у даному випадку позивач, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибув три рази, не надавши заяву про розгляд справи без його участі та не повідомивши суд про причини неявки.
Варто також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є обов`язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що "право на суд" та "право на доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення Де Жуфр де ла Прадель проти Франції , пункт 28 рішення Станєв проти Болгарії ). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони".
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Крім викладеного суд також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.12.2019 року по справі №9901/949/18.
В аспекті наведеного суд першої інстанції зазначив, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Беручи до уваги наведені обставини про належне та своєчасне повідомлення судом позивача про призначення судового засідання як на 09 вересня, так і на 07 жовтня 2019 року, повторне після відкладення розгляду справи неприбуття його в судове засідання без повідомлення поважних причин неявки, неподання заяв про розгляд справи за його відсутності, а також з огляду на те, що представник відповідача на розгляді справи по суті не наполягав, просив залишити позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції позовну заяву ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправною бездіяльності залишив без розгляду.
Отож, якщо позивач був належним чином повідомлений судом про призначення судових засідань, двічі не прибув у судове засідання без повідомлення поважних причин неявки, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість застосування визначеного частиною п`ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку неявки позивача в судове засідання - залишення позову без розгляду.
Міркування ОСОБА_1 про неправильне застосування судом першої інстанції положень частини п`ятої статті 205 КАС України не можна визнати спроможними і достатніми підставами для скасування оскарженого судового рішення. Не змінює оцінки цих міркувань й посилання скаржника на судову практику застосування цієї норми касаційним судом в іншій адміністративній справі.
Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору .
Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому, суд роз`яснює позивачеві, що останній не позбавлений права повторного звернення до суду з зазначеним позовом з огляду на положення ч. 4 ст. 240 КАС України.
Керуючись ст.ст. 121, 122, 183, 205, 229, 240, 248, 256, 294,295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської обласної ради, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України, Одеська обласна державна адміністрація, Татарбунарська районна державна адміністрація Одеської області, Жовтоярська сільська рада Татарбунарського району Одеської області, Вишнівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області, Дивізійська сільська рада Татарбунарського району Одеської області, Рибальська сільська рада Татарбунарського району Одеської області про визнання протиправним та нечинним рішення - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.
Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2020 |
Оприлюднено | 19.02.2020 |
Номер документу | 87674960 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Потоцька Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні