Постанова

від 19.02.2020 по справі 200/6003/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року справа №200/6003/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В., секретар судового засідання - Сізонов Є.С., за участю представника позивача Сніменка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року (повний текст складено в м. Слов`янську Донецької області) у справі № 200/6003/19-а (головуючий І інстанції Кониченко О.М.) за позовом Приватного акціонерного товариства Дружківське рудоуправління до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001384706 від 23.04.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство Дружківське рудоуправління звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001384706 від 23.04.2019 року. (т.1 арк.справи 4-6)

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі № 200/6003/19-а адміністративний позов задоволено, внаслідок чого: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької Дивізії, буд. 114, ЄДРПОУ 39406028) №0001384706 від 23.04.2019 року. (арк.справи 191-196)

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (т.2 арк.справи 15-19).

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення та рішення судуд першої інстанції - без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - Приватне акціонерне товариство «Дружківське рудоуправління» зареєстроване як юридична особа, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 00191796.

У період з 06.03.2019 по 27.03.2019 головним державним ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств чорної та кольорової металургії Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС Бабич В.В., було проводено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності відображення в податковому обліку з податку на додану вартість фінансово-господарських операцій з ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» за період взаємовідносин червень 2018 року, листопад 2018 року.

За результатами перевірки Офісом великих платників податків ДФС складено акт від 03.04.2018 року №35/28-10-47-06/00191796.

Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушено позивачем п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, абз. в) п. 200.4 ст.200, п.201.7 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ із змінами та доповненнями, пп.1 та пп. 5 п. 4 Розділу V «Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість» , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016р. № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016р. за № 159/28289 (зі змінами та доповненнями), наказу Міністерства фінансів України № 966 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» від 23.09.2014 року, в результаті чого ПрАТ «Дружківське рудоуправління» (код ЄДРПОУ 00191796): занижено суму позитивного значення ризниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту декларації з податку на додану вартість у розмірі 1128703 грн. в тому числі по періодах: - липень 2018 року - 221456 грн., серпень 2018 року - 2257223 грн., листопад 2018 року - 681524 грн.

За підсумками акту перевірки року Офісом великих платників податків ДФС складено податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2019 року №0001384706 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1128703 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 564351,50 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту акту перевірки від 03.04.2018 року №35/28-10-47-06/00191796 вбачається наступне.

«…За періоди, що перевіряються, ПрАТ «Дружківське рудоуправління» задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 19 684 855 грн., у тому числі по періодах: червень 2018 року - 14 109 092 грн.; листопад 2018 року - 5 575 763 грн.

Згідно даних автоматизованої системи «Перегляд результатів співставлення» АІС «Податковий блок» та даних Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість) встановлено, що ПрАТ «Дружківське рудоуправління» (код ЄДРПОУ 191810) включено суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 40860630) за червень 2018 р. до складу податкового кредиту червня 2018 р. в розмірі 447 178,63 грн., за листопад 2018 р. до складу податкового кредиту листопада 2018 р. в розмірі 681 524,33 грн.

Взаємовідносини між ТОВ "МЕТ ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40860630) та ПрАТ «ДРУЖКІВСЬКЕ РУДОУПРАВЛІННЯ» в червні, листопаді 2018 р. оформлено договорами на проведення археологічних розкопок від 12.03.2018р. №12/03/18-1, від 12.03.2018р. №12/03/18-2, від 13.03.2018р. №13/03/18-2.

Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків з метою з`ясування реального надавача послуг проведення археологічних розкопок та їх реальної вартості направлено запити:

- від 13.11.2018 р. в адресу Міністерства культури України;

- від 14.11.2018 р. в адресу Дочірнього підприємства «Наукова спілка Донбасу» Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України» ;

- від 07.11.2018 р. № 46072/10/28-10-47-06/4 на адресу Донецького обласного краєзнавчого музею. За інформацією, отриманою від Донецького обласного краєзнавчого музею встановлено, що в проведенні розкопок курганів брали участь працівники музею та ДП «Наукова спілка Донбасу» (код ЄДРПОУ 34746758), інформація стосовно залучення до фактичного виконання робіт інших організацій - відсутня.

- від 02.11.2018 р. в адресу Інститут археології НАН України, у відповідь на який листом № 125/01-10-910 від 14.11.2018 р. надано пояснення директора інституту археології НАН України Чабай В.П. в яких зазначено, що виконавцем наукової частини археологічних досліджень є Дочірнє підприємство «Наукова спілка Донбасу» Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України» , яким в повному обсязі досліджено об`єкти археологічної спадщини. Інформація щодо залучення до проведення археологічних робіт інших підприємств, в т.ч. ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» , в листі відсутня.

Отже враховуючи результати аналізу реальності здійснення господарських операцій ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 40860630) з виконання археологічних розкопок для ПРАТ «ДРУЖКІВСЬКЕ РУДОУПРАВЛІННЯ» (код ЄДРПОУ 00191796) відповідно до виписних накладних в червні, листопаді 2018 р., встановлено відсутність трудових та матеріальних ресурсів у ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» та його контрагентів-постачальників (ТОВ "АУТОНОВЕЛС" код ЄДРПОУ 41633578, ТОВ "СІТІТЕК" код ЄДРПОУ 41790533, ТОВ "КАРЛАС КОМ`ЮНІТІ" код ЄДРПОУ 42043628) для виконання археологічних розкопок в значних обсягах.

А також враховуючи той факт, що первинні документи з проведення археологічних розкопок (висновки та звіти про результати проведених археологічних розвідок та розкопок, що наведені вище) складені та підписані безпосередньо ДП «Наукова спілка Донбасу» (код ЄДРПОУ 34746758), не містять жодної інформації стосовно участі в проведенні або організації розкопок ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» , та враховуючи пояснення директора Інституту археології НАН України, встановлено що ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» та його контрагенти (ТОВ "АУТОНОВЕЛС" код ЄДРПОУ 41633578, ТОВ "СІТІТЕК" код ЄДРПОУ 41790533, ТОВ "КАРЛАС КОМ`ЮНІТІ" код ЄДРПОУ 42043628)) не мають ніякого стосунку до фактичного проведення археологічних розкопок, а виконані роботи здійснювались безпосередньо працівниками ДП «Наукова спілка Донбасу» .

Крім того, Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків 29.11.2018 р. отримано службову записку від Міжрегіонального оперативного управління Офісу великих платників податків ДФС (далі МОУ ОВПП ДФС), в якій зазначено: МОУ ОВПП ДФС здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ «МетТрейд» код 408600630 - м. Київ, узвіз Вознесенський, б.14 оф. 16/12 в результаті якого встановлено, що за даною адресою знаходиться житлова багатоповерхова будівля. За вказаною адресою було встановлено громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зазначив що він є фізичною особою-підприємцем та надає приміщення в оренду підприємству ТОВ «МетТрейд» , але з посадовими особами підприємства ніколи не спілкувався. Посадових осіб чи їх уповноважених представників за юридичною адресою підприємства ТОВ «МЕТ Трейд» не встановлено.

Разом з тим, Запорізьким управлінням ОВПП ДФС за результатами аналізу податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН та звітності за формою 1-ДФ (за ІІ-ІV кв. 2018 р.) поданої ТОВ «МетТрейд» не встановлено здійснення будь-яких виплат фізичній особі ОСОБА_1

Зазначене свідчить про документальне оформлення нереальних господарських операцій в червні, листопаді 2018 р. між ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» та ПРАТ «ДРУЖКІВСЬКЕ РУДОУПРАВЛІННЯ» , а податкові накладні зареєстровані в ЄРПН ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» слугують виключно для отримання податкової вигоди ПРАТ «ДРУЖКІВСЬКЕ РУДОУПРАВЛІННЯ» у вигляді штучного завищення податкового кредиту в податкових деклараціях за червень, листопад 2018 р. що призвело до заниження податкових зобов`язань в серпні, листопаді 2018 р. на суму ПДВ 1 128 703 грн….»

Колегія суддів не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки та доводами апеляційної скарги, з огляду на наступне.

У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є: 08.12 добування піску гравію, глин і каоліну.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий кредит у червні та листопаді 2018 року виник у зв`язку з отриманням позивачем податкових накладних та первинних документів, за фактом взаємовідносин з контрагентом - постачальником: ТОВ «МЕД ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 40860630) на загальну суму ПДВ 1128702,96 грн.

Взаємовідносини між ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 40860630) та ПрАТ «ДРУЖКІВСЬКЕ РУДОУПРАВЛІННЯ» в червні, листопаді 2018 року оформлено договорами на проведення археологічних розкопок від 12.03.2018 №12/03/18-1, від 12.03.2018 №12/03/18-2, від 13.03.2018 №13/03/18-2.

Як підтверджено матеріалами справи, між ПРАТ «Дружківське рудоуправління» та ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» було укладено:

- договір від 12.03.2018 р. №12/03/18-3 на проведення археологічних розкопок кургану №1 на території Андріївської сільської ради Слов`янського району

- договір від 12.03.2018 р № 12/03/18-2. на проведення археологічних розкопок кургану №2 на території Андріївської сільської ради Слов`янського району

- договір від 13.03.2018р №13/03/18-2 на проведення археологічної розвідки на предмет з`ясування наявності/відсутності археологічного шару грунту на земельних ділянках загальною площею 448.8 га (договір укладено з метою виявлення археологічних об`єктів прихованого характеру, наявність/відсутність яких можливо встановити лише за підсумками проведення археологічних розвідок).

Відповідно до умов п.3.2 вищевказаних договорів, ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» має право залучати третіх осіб до виконання робіт.

За вказаними договорами, ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» як генеральний підрядник залучив ДП «Наукова спілка Донбасу» на проведення наукової частини дослідження/розкопок археологічних об`єктів.

З огляду на специфічність археологічних досліджень розкопок та різноманітність дій спрямованих як на виявлення археологічних об`єктів прихованого характеру так і господарський супровід такої діяльності, а саме: розробка ґрунту, найм траспорту; залучення установ, що здійснюють подальшу наукову реконструкцію первинного вигляду археологічної споруди; здійснення різноманітних аналізів та вивчень, тощо, ПРАТ «Дружківське рудоуправління» замовило у ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» проведення розкопок курганів та проведення розвідки на встановлення археологічна шару.

ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» в свою чергу, як генеральний підрядник замовив наукову частину робіт у ДП «Наукова спілка Донбасу» . Зазначене підтверджується податковими накладними виписаними ДП «Наукова спілка Донбасу» в адресу ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» , що встановлено у акті перевірки.

ДП «Наукова спілка Донбасу» за кошти ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» здійснила наукову частину робіт.

ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» здійснило господарський супровід вказаних робіт у т.ч. розробку тисяч кубометрів грунту, що підтверджується укладеними договорами, платіжними дорученнями №1113 від 26.06.2018, №1112 від 26.06.2018, №3204 від 28.11.2018, актами виконаних робіт від 30.07.2018, 27.11.2018, що знаходяться в матеріалах справи.

Щодо проведення розкопок курганів, позивачем було надано як під час проведення перевірки так і до матеріалів справи: короткий науковий звіт щодо проведення археологічних розкопок восьми об`єктів археологічних спадщині (курганів). У якому наведено у т.ч. фотофіксування процесу розкопок курганів №1 та №2 тп висновок щодо проведення повного археологічного дослідження (розкопок) об`єкта археологічної спадщини від 30.07.2018р №314-04/05-01 яким підтверджено що внаслідок проведення розкопок, кургани №3005014 та 3005015 (№1 та №2 відповідно) припинили своє існування.

Щодо проведення археологічної розвідки позивачем було надано: звіт археологічної розвідки земельної ділянки загальною площею 448,8 га; висновок про результати археологічних розвідок на земельній ділянці площею 40,4 га від 27.11.2018р №314-04/05-17; висновок про результати археологічних розвідок на земельній ділянці площею 320,7 га від 27.11.2018р №314-04/05-16с та висновок про результати археологічних розвідок на земельній ділянці площею 87,7 га від 27.11.2018р №314-04/05-15.

Всі первинні документи є складеними у відповідності до встановленої форми, містять реквізити, визначені п.2,4 ст.9 Закону України №996.

За даними ЄРПН встановлено, що ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» в адресу ДП «Наукова спілка Донбасу» виписано та зареєстровано наступні податкові накладні: №5 від 27.11.2018 на суму 4089145,99 грн. (в т.ч. ПДВ 681524,33 грн.), №6 від 26.06.2018 на суму 1427015,06 грн. ( в т.ч. ПДВ 237835,84 грн.) та №10 від 26.06.2018 на суму 1256056,76 грн. в т.ч. ПДВ 209342,79 грн.).

Податкові накладні відповідають вимогам п.201.1 ст.201 ПКУ та містять всі необхідні реквізити та були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Операції по придбанню зазначеної продукції у Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТ ТРЕЙД» відображено позивачем у бухгалтерському та податковому обліку відповідно до чинного законодавства.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо посилання на відсутність трудових та матеріальних ресурсів у ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» та його контрагентів - постачальників для виконання археологічних розкопок в значних обсягах, оскільки такий висновок зроблений на припущенні, без жодного належного доказу.

Крім того, відсутність у штаті ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» «достатньої» кількості працівників або його контрагентів ще не свідчить про неможливість проведення робіт у зв`язку з тим, що є можливість укладання цивільно-правових угод на виконання робіт, залучення третіх осіб тощо.

Колегія суддів також не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги на пояснення директора Інституту археології НАН України де зазначається, що виконавцем наукової частини археологічних досліджень є ДП «Наукова спілка Донбасу» , з підстав чого контролюючий орган дійшов висновку що роботи здійснювались виключно ДП «Наукова спілка Донбасу» , а ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» немає жодних відношень до цих робіт.

З даних пояснень вбачається що ДП «Наукова спілка Донбасу» здійснювала лише наукову частину робіт. Інформації стосовно залучення або не залучення третіх осіб до виконання робіт у поясненнях взагалі не міститься. При цьому, відповідач у акті перевірки сам встановив, що ДП «Наукова спілка Донбасу» виписано та зареєстровано податкові накладні в адресу ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» з питань розвідки та розкопки курганів.

Отже, правочини між ПРАТ «Дружківське рудоуправлінн» та ТОВ «МЕТ ТРЕЙД» є дійсними, їх дійсність не оспорювалася відповідачем в судовому порядку; визнання цих правочинів повністю або частково недійсним не є предметом спору даної судової справи; факт здійснення господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими документами, дійсність яких не оспорювалася відповідачем в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом а) пункту 198.1 статті 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу положень пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон №996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону №996-ХIV первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми, дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обовязкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, що пов"язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інш.). Податкова накладна не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п. 201.6, 201.8, 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Таким чином, в разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, визначеним законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

Отже, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до матеріалів справи у позивача наявні податкові накладні, отримані від контрагента, належним чином зареєстровані в ЄРПН, які є обов`язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту. Дефектність даних первинних документів в ході перевірки не виявлено.

За змістом Акту перевіркою не встановлено порушень реєстрації податкових накладних щодо правильності реєстрації яких були надані всі необхідні документи.

Одначасно, надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, передусім, необхідно надати правову оцінку обставинам, встановленим контролюючим органом під час її проведення та висновкам про наявність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Колегія суддів зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товар, незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Такий висновок узгоджується із позицією колегії суддів КАС ВС у постанові по справі №К/9901/1349/17 від 27.03.2018 року.

Колегія суддів КАС/ВС у вказаній постанові (№ К/9901/1349/17) вказує, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Натомість для підтвердження господарських операцій, позивачем надано суду первинні документи, які відповідають діловій меті та обсягу придбаного товару.

Відтак, виходячи зі специфіки укладених між позивачем та його контрагентами договорів, як предмета господарських операцій, надані позивачем документи є достатнім доказом підтвердження фактичного виконання зазначених вище господарських операцій.

З наданих позивачем первинних документів можливо встановити суть та зміст господарських операцій, вказані документи підтверджують фактичне отримання позивачем товару та використання для безпосередньої господарської діяльності підприємства, що були предметом вищезазначених договорів, обсяги товарів та їх безготівкову оплату.

При цьому колегія суддів зазначає, що при вирішення податкових спорів, суд виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Слід зазначити, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас такі докази податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій не спростовано, як і не зазначено жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умовами договорів не виконано.

При цьому, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів.

Відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. (Постанова ВС від 12.06.2018 у справі № 802/1155/17-а).

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Посилання контролюючого органу на наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента по ланцюгу постачання, а також на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення акту про неможливість проведення звірки будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаного акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно- аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така також не грунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону (Постанова ВС від 12.06.2018 р. у справі № 826/16272/13-а).

Таким чином, ПРАТ «ДРУЖКІВСЬКЕ РУДОУПРАВЛІННЯ» не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття «добросовісний платник» , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі «БУЛВЕС АД» проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У рішенні по справі «Інтерсплав проти України» (заява № 803/02) Європейський Суд з прав людини зазначив, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Отже, притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Одночасно колегія суддів зазначає, що реальність вчинюваної господарської операції - це встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов`язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності та висновки в Акті не спростовують фактичного руху активів позивача, а відповідно до його змісту оплата за договорами підтверджена, що доводиться і платіжними документами наявними в матеріалах справи.

Будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

Як уже зазначено вище, підставою для виникнення у позивача, права на податковий кредит з податку на додану вартість, який у подальшому приймає участь у формуванні сум бюджетного відшкодування, є факт реального здійснення операцій з ТОВ «МЕД ТРЕЙД» з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Відтак, судом не установлено, а відповідачем не доведено, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з цими підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди, як то вказує відповідач. Господарська діяльність суб`єкта господарювання не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, які на момент господарських операцій між позивачем та контрагентами, були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

Отже, враховуючи помилковість та недоведеність висновків акта перевірки, підстави для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість відсутні.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі № 200/6003/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі № 200/6003/19-а - залишити без змін

Повне судове рішення складено 19 лютого 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Е.Г. Казначеєв

І.В. Сіваченко