Рішення

від 05.02.2020 по справі 916/1820/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1820/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Драганова А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "К.М.Б." (65101, м. Одеса, вул. 25 Чапаївської Дивізії, 1)

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12)

до відповідача 2: Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -1: Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Янковської Ольги Сергіївни ( АДРЕСА_1 )

про визнання результатів електронних торгів недійсними, визнання недійсним акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію права власності

за участю представників сторін:

від позивача: Грицак К.В. - довіреність №18-01 від 13.08.2019р.

від відповідача 1: Денисенко С.О. - довіреність №09/12/274 від 18.07.2019р. (в режимі відеоконференції)

від відповідача 2: не з`явився.

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

27.06.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю Фірми "К.М.Б." звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якій просить суд визнати недійсними результати електронних торгів від 09.10.2017 року з реалізації нежитлових будівель зальною площею 2 332,8 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2 (реєстраційний номер лота 238136, початкова ціна 3 696 000 грн), які оформлено протоколом електронних торгів № 289422 від 09.10.2017 року; визнати недійсним акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 31.10.2017 року в рамках зведеного виконавчого провадження № 53051882; визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 3372 від 19.12.2017 року, видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською Ольгою Сергіївною; скасувати рішення приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Янковської Ольги Сергіївни, індексний номер: 38820180 від 19.12.2017 року про державну реєстрацію за Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" права власності на нежитлові будівлі загальною площею 2 332,8 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 10.02.2017р. державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника ВП № 53051882, якою описано та накладено арешт на нежитлові виробничі будівлі загальною площею 2 332,8 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2, що належать на праві власності ТОВ Фірма "К.М.Б." на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 07.04.2006 року по справі № 9/100-06-3057, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 11128588.

Згідно висновку про вартість майна від 25.04.2017 року, складеного ТОВ "Консалтингова компанія "Бюро оцінки Степанович", станом на 10.04.2017 року початкова ринкова вартість в умовах продажу з електронних торгів нежитлових виробничих будівель зальною площею 2 332,8 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2, становить 5 280 000 грн.

09.10.2017р. організатором електронних торгів Державним підприємством "СЕТАМ" було проведено треті електронні торги з реалізації належних ТОВ Фірма "К.М.Б." нежитлових виробничих будівель зальною площею 2 332,8 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2, (реєстраційний номер лота 238136, початкова ціна 3 696 000 грн), за результатами яких складено протокол № 289422 проведення електронних торгів, відповідно до якого зазначені електронні торги не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Згідно даних протоколу № 289422 від 09.10.2017 року про проведення електронних торгів, на виконання статті 49 Закону України "Про іпотеку" та згідно із заявою ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від 18.10.2017р., актом державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 31.10.2017р. передано нежитлові будівлі загальною площею 2 332,8 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2, на користь ПАТ "Промінвестбанк" шляхом заліку його забезпечених вимог в рахунок ціни майна, яка складає 3 696 000 грн. (початкова ціна майна).

Як вказує позивач, 19.12.2017р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С. видано ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 3372 та здійснено державну реєстрацію права власності за ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на нежитлові будівлі загальною площею 2 332, 8 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2.

Разом з тим, ТОВ Фірма "К.М.Б." вважає, що електронні торги проведено з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Порядку реалізації арештованого майна, який затверджено наказом Міністерства юстиції від 29.09.2016 року №2831/5, а отже є недійсними результати електронних торгів від 09.10.2017 року, акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 31.10.2017 року, свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 3372 від 19.12.2017 року та рішення про державну реєстрацію права власності за ПАТ "Промінвестбанк" на нежитлові будівлі загальною площею 2 332,8 кв.м. які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Новикова, 2.

Як вказує позивач, в порушення вимог Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. №1442, суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Консалтингова компанія "Бюро оцінки Степанович" не проводився огляд (обстеження) об`єктів оцінки, що могло вплинути на визначення ринкової вартості майна, в тому числі в сторону збільшення.

Крім того, за твердженням позивача, державним виконавцем в порушення статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", не було роз`яснено сторонам гарантованих законом прав в частині можливості визначення вартості майна боржника за їх згодою.

Також позивач зазначає, що реалізація предмета іпотеки на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відбулась в рамках виконавчого провадження у спосіб, що суперечить порядку реалізації майна, визначеного Законом України "Про іпотеку" та Іпотечними договорами. Позивач вважає, що оскільки ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", як Іпотекодержателем, не було звернуто стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений іпотечними договорами, застосування права на передачу майна у власність після третіх торгів є незаконним.

З огляду на викладене, позивач зазначає про недійсність акту державного виконання про реалізацію предмета іпотеки від 31.10.2017 року, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 3372 від 19.12.2017 року та державної реєстрації права власності за ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на нежитлові будівлі загальною площею 2 332,8 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Новікова. 2.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, незаконне відчуження майна ТОВ Фірма "К.М.Б.", яке використовувалось ним для здійснення господарської діяльності, негативно впливає на права та законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "К.М.Б.", що має наслідком порушення його права на отримання прибутку, оскільки розмір прибутку товариства безпосередньо залежить від наявності у нього майна (активів), яке експлуатується ним у господарській діяльності для досягнення цілей, передбачених статутом.

Одночасно із позовною заявою до Господарського суду Одеської області Товариством з обмеженою відповідальністю Фірми "К.М.Б." подано заяву про забезпечення позову за вх.№2-3081/19, згідно якої позивач просив суд накласти арешт на нежитлові будівлі, загальною площею 2 332,8 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1442423951101).

Ухвалою суду від 01.07.2019р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "К.М.Б." про забезпечення позову за вх.№2-3081/19 від 27.06.2019р. задоволено, накладено арешт на нежитлові будівлі, загальною площею 2 332,8 кв.м., які знаходяться за адресою: м .Одеса, вул . Новікова , 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1442423951101. Відповідну ухвалу скасовано постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2019р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.07.2019р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "К.М.Б." на підставі ч.1 ст.174 ГПК України залишено без руху.

Вказаною ухвалою позивачу встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів направлення Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області позовної заяви з додатками на належну адресу та зазначення належної адреси Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

На виконання ухвали суду від 02.07.2019р до канцелярії суду 11.07.2019р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "К.М.Б." надійшла заява про усунення недоліків з додатком, згідно якої позивач такі недоліки усунув та просив суд відкрити провадження у справі №916/1820/19.

Ухвалою суду від 15.07.2019р. відкрито провадження у справі № 916/1820/19, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на "14" серпня 2019 р. об 11:00. Крім того, вказаною ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -1 залучено приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Янковську Ольгу Сергіївну.

29.07.2019 р. до канцелярії суду від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с.120-121), згідно якого відповідач-2 просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, зазначаючи про сплив строку оскарження результатів торгів, визначеного ст. 48 Закону України "Про іпотеку.

При цьому відповідач-2 зазначив, що опис та арешт спірного майна було проведено за участю директора Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "К.М.Б.", а з оцінкою про вартість нерухомого майна ознайомлений головний бухгалтер боржника.

01.08.2019р. від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до канцелярії суду надійшла заява про застосування строків позовної давності (т.1 а.с.149), в якій останній, посилаючись на положення ст. 48 Закону України "Про іпотеку", зазначив про сплив спеціального строку позовної давності для вимог позивача про недійсність торгів та їх результатів.

12.08.2019р. Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" було надано до суду відзив на позовну заяву (т.1 а.с.155-161), відповідно до якого відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі за спливом строків позовної давності.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач-1 також зазначає, що позивачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено порушення визначених законодавством процедур реалізації предмету іпотеки у виконавчому провадженні та не доведено, яким чином зазначені в позові порушення вплинули на права та інтереси позивача.

Як вказує відповідач-1, норми Закону України "Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

Щодо тверджень позивача стосовно порушення процедури оцінки предмету іпотеки відповідач 1 зазначив, що постановою про опис та арешт майна - предмету іпотеки від 10.02.2017 року сторонам було роз`яснено можливість досягти згоди щодо вартості арештованого майна та про необхідність повідомити виконавця про це. Підписант позову - директор ТОВ Фірми "К.М.Б." В.І. Крицький особисто підписав таку постанову, засвідчивши своїм підписом факт ознайомлення із таким правом.

Початкову ціну предмету іпотеки для торгів, як вказує відповідач 1, визначено у відповідності до вимог ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 43 Закону України "Про іпотеку". Оскільки іпотекодержатель (стягувач) та іпотекодавець (боржник) не домовились та не досягли згоди щодо початкової ціни предмету іпотеки для продажу його з прилюдних торгів та не повідомили державного виконавця про таку згоду, початкова ціна була визначена на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність. Позивач був належно повідомлений про результати оцінки, про що свідчить лист Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеської області від 23.05.2017р., яким сторони провадження повідомлялись про результати оцінки, а також Звіт та висновок суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Консалтингова компанія "Бюро оцінки "Стефанович" від 25.04.2017р. про вартість предмету іпотеки за постановою державного виконавця в межах виконавчого провадження ЗВП №53051882, на якому є відмітка представника Позивача про його ознайомлення з даним висновком 24 травня 2017 року, яка скріплена його підписом та печаткою Позивача.

При цьому відповідач 1 зазначає, що позивачем не було оскаржено оцінку у визначеному ч.5 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" порядку.

Крім того відповідач 1 зазначив про відсутність в матеріалах справи жодних допустимих та належних доказів в спростування результатів такої оцінки та правильності визначення ціни. Позивач не довів свої твердження про те, що експерт не проводив огляд та обстеження предмету іпотеки. Водночас Звіт про оцінку свідчить, що остання проведена відповідно до вимог чинного законодавства, що об`єкт оцінки був оглянутий експертом особисто, про що свідчать відповідні фотоматеріали.

У судовому засіданні 14.08.2019р. судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11.09.2019р. об 11 год. 00 хв., про що відповідача 2 повідомлено ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України.

27.08.2019р. до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "К.М.Б." надійшла відповідь на відзив (т.2 а.с.11-14), в якій позивач, зокрема, зазначив, що чисельні порушення процедури проведення торгів та неповідомлення ТОВ Фірми "К.М.Б." про проведення торгів та їх результати позбавили позивача можливості оскаржити результати торгів раніше.

Крім того позивач зазначив, що оскільки електронні торги не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників, то в розумінні ст. 45 Закону України "Про іпотеку" прилюдні торги не були проведені, то стаття 48 Закону України "Про іпотеку" не має бути застосована.

При цьому позивач акцентує увагу суду на тому, що про продаж майна йому стало відомо лише з листа ТОВ "Укртехностоун" від 07.05.2019р., а отже, враховуючи положення ст. 261 ЦК України, строк позовної давності для звернення до суду пропущено не було.

Також позивач зазначає, що через порушення процедури повідомлення сторін про торги (відсутність публікації у друкованому виданні, та не направлення листа позивачу) в торгах не прийняв участь контрагент позивача ТОВ "Укртехностоун", який мав намір придбати спірне майно за ціною 7 000 000 грн.

27.08.2019р. відповідачем 2 до канцелярії суду було надано заяву про залучення додаткових документів до матеріалів справи (т.2 а.с.34)

11.09.2019р. Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" подано до канцелярії суду клопотання про витребування у позивача оригіналів листа ТОВ "Укртехностоун" від 07.05.2019р., договору №01-03/2017 від 01.03.2017р. та звітної декларації ТОВ "Укртехностоун" за 2017р. (т.2 а.с.43-44).

Крім того, 11.09.2019р. Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до канцелярії суду подано заперечення на відповідь на відзив (т.2 а.с.45-50), згідно яких відповідач 1 зазначає про обізнаність позивача щодо продажу майна, враховуючи, зокрема, ознайомлення повноважними представниками товариства з матеріалами виконавчого провадження.

Також відповідач 1 зазначає, що всі прилюдні торги, які були проведені щодо предмету іпотеки, є такими, що проведені. Проте результати таких проведених торгів є відмінними у випадках, коли торги відбулись та у випадках, коли торги проведені, але в силу закону визнаються такими, що не відбулись. Тому, у разі залишення за собою предмету іпотеки іпотекодержателем, результати торгів, що не відбулися, також оформлюється протоколом та актом про реалізацію предмету іпотеки.

При цьому, як вказує відповідач 1, строк на оскарження результату прилюдних торгів також розповсюджується на оскарження результатів торгів, що не відбулися, за наслідками яких іпотекодержателем залишено за собою предмет іпотеки.

Крім того у своїх заперечення на відповідь на відзив відповідач 1 зазначив про необґрунтованість посилань позивача на порушення його прав внаслідок недотримання організатором торгів Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016р.

Як вказує відповідач 1, на веб-сайті електронних торгів була розміщена інформація про всі електронні торги предмету іпотеки. Також у вкладці Заява на участь в торгах наявна інформація, що постійно декілька учасників подавали заявки на участь в торгах, але не сплачували гарантійний внесок, що свідчить про те, що інформація про дані електроні торги була у загальному доступі, та про неї були відомо широкому колу осіб.

Крім того відповідач 1 також наголосив, що позивачем жодним чином не доведено, що ймовірні порушення порядку проведення електронних торгів могли вплинути на їх результат та порушили права позивача.

У судовому засіданні 11.09.2019р., в якому відповідачем 1 було надано суду клопотання про залучення додаткових документів до матеріалів справи (т.2 а.с.86), представник відповідача-1 просив суд задовольнити подане ним клопотання про витребування оригіналів документів.

Враховуючи положення ч.6 ст. 91 ГПК України, згідно якої у разі, якщо стороною подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу, суд частково задовольнив клопотання відповідача-1 та зобов`язав позивача надати до суду оригінали листа ТОВ "Укртехностоун" від 07.05.2019р. та договору №01-03/2017 від 01.03.2017р. При цьому, у задоволенні клопотання відповідача-1 про витребування у позивача оригіналу звітної декларації ТОВ "Укртехностоун" за 2017р. суд відмовив, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Фірми "К.М.Б." не є особою, яка володіє таким доказом.

Ухвалою суду від 11.09.2019р. строк підготовчого провадження у справі №916/1820/19 продовжено до 13.10.2019р. та відкладено підготовче засідання на "07" жовтня 2019 р. о 16:00.

У судовому засіданні 07.10.2019 р. представником ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" було надано суду клопотання про призначення експертизи (т.2 а.с.114-116), згідно якого останній просить суд призначити у даній справі судово-технічну експертизу документів, на вирішення якої поставити такі питання: 1) Чи відповідає давність виконання листа ТОВ "Укртехностоун" від 07.05.2019р. вказаній на ньому даті? 2) чи відповідає давність виконання договору №01-03/2017 від 01.03.2017р. вказаній на ньому даті? 3) чи є ознаки пізнішого внесення поправок (дописок, допечаток) в Лист ТОВ "Укртехностоун" від 07.05.2019р. та/або договір №01-03/2017 від 01.03.2017р.? 4) чи наявні в листі 01.03.2017р. ТОВ "Укртехностоун" від 07.05.2019р. та/або договорі №01-03/2017 від 01.03.2017 р. дописки, коментарі, виправлення, які не збігаються за давністю виконання основного тексту документа? 5) чи міг Договір №01-03/2017 від 01.03.2017р. бути створений пізніше 2017 року? 6) яка давність нанесення відбитків печатки в лист ТОВ "Укртехностоун" від 07.05.2019р. та договір №01 -03/2017 від 01.03.2017р.? 7) чи відповідають давність підписів осіб в Листі ТОВ "Укртехностоун" від 07.05.2019р. та договорі №01-03/2017 від 01.03.2017р. даті, вказаній у цих документах, якщо ні, то в який період був виконаний підпис осіб у листі ТОВ "Укртехностоун" від 07.05.2019р. та договорі №01-03/2017 від 01.03.2017р.?

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.10.2019р. у справі №916/1820/19 призначено судово-технічну експертизу документів, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

1) Чи відповідає давність виконання Листа ТОВ "Укртехностоун" від 07.05.2019р. вказаній на ньому даті?

2) Чи відповідає давність виконання Договору №01-03/2017 від 01.03.2017р. вказаній на ньому даті ?

3) Чи є ознаки пізнішого внесення поправок (дописок, допечток) в Лист ТОВ "Укртехностоун" від 07.05.2019р. та/або Договір №01-03/2017 від 01.03.2017р.?

4) Чи наявні в Листі 01.03.2017р. ТОВ "Укртехностоун" від 07.05.2019р. та/або Договорі №01-03/2017 від 01.03.2017 р. дописки, коментарі, виправлення, які не збігаються за давністю виконання основного тексту документа?

5) Чи міг Договір №01-03/2017 від 01.03.2017р. бути створений пізніше 2017 року?

6) Яка давність нанесення відбитків печатки в Лист ТОВ "Укртехностоун" від 07.05.2019р. та Договір №01 -03/2017 від 01.03.2017р.?

7) Чи відповідають давність підписів осіб в Листі ТОВ "Укртехностоун" від 07.05.2019р. та Договорі №01-03/2017 від 01.03.2017р. даті, вказаній у цих документах? Якщо ні, то в який період був виконаний підпис осіб у Листі ТОВ "Укртехностоун" від 07.05.2019р. та Договорі №01-03/2017 від 01.03.2017р.?

Вказаною ухвалою провадження у справі було зупинено до закінчення проведення експертизи.

Супровідним листом від 30.10.2019р. до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надіслано документи, що підлягають дослідженню.

20.11.2019р. до Господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист, в якому зазначено про неможливість виконання судово-технічної експертизи документів, у зв`язку з відсутністю в ОНДІСЕ на теперішній час відповідного обладнання.

Ухвалою суду від 28.11.2019р. провадження у справі №916/1820/19 поновлено з 18.12.2019р, підготовче засідання призначено на "18" грудня 2019 р. о 12:45.

18.12.2019р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "К.М.Б." надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні, яке призначене на 18.12.2019р.

У судовому засіданні 18.12.2019р., в якому представник відповідача-1 зазначив, що ним буде надано повторно клопотання про призначення експертизи із вказанням експертної установи, в якій є можливість виконати судово-технічну експертизу документів, судом було оголошено перерву до 23.12.2019р.о 16:45, про що позивача та відповідача 2 повідомлено ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України.

Крім того, суд попередньо визначив дату та час судового засідання для розгляду справи по суті, а саме - 24.12.2019р. об 11:00.

20.12.2019р. від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до суду надійшла заява з приводу призначеної судово-технічної експертизи (т.3 а.с.31-32), згідно якої відповідач-1 вказує, що представниками ПАТ "Промінвестбанк" проведено пошук експертних організацій, які мають можливість провести необхідну експертизу.

Так, відповідач-1 зазначив, що ним виявлено велику кількість експертів та експертних організацій, які мають можливість та необхідну кваліфікацію в проведенні судово-технічної експертизи документів, зокрема, Науково-дослідна лабораторія судових експертиз, у зв`язку з чим просив суд проведення судово-технічної експертизи доручити саме експертам науково-дослідної лабораторії судових експертиз. В обґрунтування наявності у експертної установи можливості проведення експертизи відповідачем-1 надано ухвалу Харківського районного суду Харківської області по справі №635/1431/15ц.

У судовому засіданні 23.12.2019р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням про призначення судово-технічної експертизи документів (т.3 а.с.36), проведення якої просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Протокольною ухвалою від 23.12.2019р. судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи, у зв`язку з необґрунтованістю можливості проведення експертизи Науково-дослідною лабораторією судових експертиз.

Протокольною ухвалою також було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про проведення судово-технічної експертизи документів, з огляду на те, що оскільки незгода з давністю наданих документів має місце саме з боку відповідача-1, позивачем не обґрунтовано доцільність проведення експертизи за його клопотанням.

Ухвалою суду від 23.12.2019р. закрито підготовче провадження у справі №916/1820/19 та призначено справу до розгляду по суті в засіданні суду на раніше визначену дату, а саме - "24"грудня 2019р. об 11:00.

В судове засідання, яке було призначене на 24.12.2019р. об 11:00, представники сторін не з`явилися, водночас від позивача до суду надійшло клопотання, згідно якого останній просив суд розглянути справу №916/1820/19 без його участі.

Так у вказаному судовому засіданні судом було оголошено перерву до 10.01.2020р. о 12 год. 30 хв., про що винесено відповідну ухвалу.

У судовому засіданні 10.01.2020р., судом оголошено перерву до 05.02.2020р. о 16 год. 15 хв. у зв`язку з неявкою відповідача 1 у зв`язку з неможливістю проведення засідання в режимі відеоконференції. При цьому при визначенні дати наступного судового засідання судом враховано перебування судді Щавинської Ю.М. у відпустці з 13.01.2020р. по 31.01.2020р.

Про оголошення перерви у судовому засіданні 10.01.2020р. сторін повідомлено ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України

У судовому засіданні 05.02.2020р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача 1 проти позову заперечує з підстав, викладених у заявах по суті спору, просив суд відмовити у задоволенні позову. При цьому під час розгляду справи по суті представник відповідача-1 зазначив про неправомірність відсутності у колі відповідачів ДП "Сетам", оскільки одною із позовних вимог є визнання недійсним результати електронних торгів від 09.10.2017 року, а організатором торгів є саме вказане підприємство.

Відповідач 2 у судове засідання не з`явився. Позицію щодо спору викладено у відзиві на позовну заяву.

Третя особа, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Янковська Ольга Сергіївна, про дату та час судових засідань повідомлялась належним чином шляхом надсилання процесуальних документів на адресу: АДРЕСА_1 , у судове засідання не з`явилась, жодних пояснень по суті спору не надала. Про розгляд справи судом також повідомлялась телефонограмою.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Як встановлено судом, 08.05.2008р. та 27.05.2008р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (правонаступником якого є ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "К.М.Б." було укладено кредитний договір № 13-65-06/212 (т.1 а.с.24-28) та кредитний договір №13-65-06/261 (т.1 а.с.29-33).

В забезпечення виконання вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за кредитними договорами між позивачем та відповідачем 1 було укладено іпотечні договори від 08.05.2008р. та від 27.05.2008р. (т.1 а.с.34-43). Предметом іпотеки за вказаними договорами є нежитлові будівлі та споруди під №2, що знаходяться в місті Одесі по вул. Новікова, та складаються з двох адміністративно-складських будівель, позначених в схематичному плані літ. "А", "Б", складського - "Г", виробничих - "Д", "Е", та споруд: навісу "В", огорожі №1-3, мостіння І, відкритого складського майданчика - ІІ, крана ІІІ, загальною площею 2 332,8 кв.м., розташованих на земельній ділянці розміром 4 517 кв.м. Предмет іпотеки за вказаними договорами сторонами було оцінено у 5 110 000 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.11.2010р. у справі №16/119-10-3160 з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „К.М.Б." стягнуто на користь відповідача 1 за кредитним договором № 13-65-06/212 від 08.05.2008р. 939452 грн. 06 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, державне мито в сумі 9394 грн. 52 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 37 грн. 33 коп.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.09.2010р. у справі №29/130-10-3163 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "К.М.Б." на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" заборгованість за кредитним договором № 13-65-06/261 від 27.05.2008 р. у сумі 4 037 879,03 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 24 211, 31 грн, витрати по сплаті послуг на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 224, 07 грн.

На виконання вказаних рішень було видано відповідні накази.

Так судом з матеріалів справи встановлено та жодною стороною по справі не спростовано, що на виконанні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області знаходилось зведене виконавче провадження ВП № 53051882, до складу якого входить наказ Господарського суду Одеської області № 29/130-10-3163 від 03.08.2011 року про стягнення з Товариства з обмеженої відповідальності Фірми "К.М.Б." на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк" заборгованості за кредитним договором № 13-65-06/261 від 27.05.2008 року у сумі 4 037 879, 03 грн, витрат по сплаті держмита в сумі 24 211, 31 грн., витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 224,07 грн. та наказ Господарського суду Одеської області № 16/119-10-3160 від 16.11.2010 року про стягнення грошової суми з ТОВ Фірма "К.М.Б." на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у розмірі 948 883,91 грн.

10.02.2017р. державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника ВП № 53051882 (т.1 а.с.124-125), якою описано та накладено арешт на нежитлові виробничі будівлі загальною площею 2 332,8 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Новікова , 2.

Згідно даної постанови сторонам виконавчого провадження або заставодержателю роз`яснено можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця.

З вказаної постанови вбачається, що під час здійснення опису та арешту майна був присутній директор ТОВ Фірми "К.М.Б." ОСОБА_1 та головний бухгалтер ОСОБА_2. , які в тому числі були повідомлені про можливість досягнення згоди щодо вартості арештованого майна.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєвим В.О. від 02.03.2017р. ВП №53051882 (т.1 а.с.127-128) призначено ТОВ "Консалтінгова компанія "Бюро оцінки Стефанович" експертом у зведеному виконавчому провадженні ВП № 53051882 та доручено останньому надати письмові висновки, звіти про оцінку майна (акти оцінки майна) з питань визначення ринкової вартості арештованого майна.

Згідно наявного у матеріалах справи висновку про вартість майна (т.1 а.с.129), ринкова вартість об`єкту оцінки - нежитлових будівель та споруд площею 2 332,8 кв.м., що знаходяться в місті Одесі по вул. Новікова, 2, становить 5 280 000 грн. Оцінка була проведена 10.04.2017р. Як вбачається з листа від 23.05.2017р. (т.1 а.с.130), звіт надійшов до відділу 19.05.2017р. З вартістю об`єкта оцінки 24.05.2017р. ознайомлена ОСОБА_2., яка, як свідчать матеріали справи та не спростовано позивачем, була на той час головним бухгалтером ТОВ Фірми "К.М.Б.".

Як встановлено судом, спірне майно було реалізовано ДП "СЕТАМ" в рамках ВП №53051882 шляхом проведення електронних торгів.

Приймаючи до уваги, що відповідач-1 у своїх запереченнях на відповідь на відзив посилався на те, що інформація, яка знаходиться на веб-сайті ДП "СЕТАМ", є відкритою та перебуває у загальному доступі, про що також зауважував позивач у заяві про забезпечення позову, поданій в рамках справи №522/4232/18 (т.1 а.с.192-194), судом за посиланнями, що були зазначені в матеріалах справи, а саме: https://setam.net.ua/auction/222281 ;

https://setam.net.ua/auction/232179 ;

https://setam.net.ua/auction/239501 було перевірено наявність або відсутність такої інформації.

Так згідно інформації, розміщеної на веб-сайті ДП "СЕТАМ", 10.07.2017р. електронні торги з продажу спірного майна не відбулись у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів, про що складено протокол №269634. Згідно вказаного протоколу стартова ціна об`єкту була визначена на рівні 5 280 000 грн. ( https://setam.net.ua/auction/222281 ).

28.08.2017р. електроні торги з продажу спірного майна також не відбулись у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів, про що складено протокол №280913. Згідно вказаного протоколу стартова ціна об`єкту була визначена на рівні 4 224 000 грн. ( https://setam.net.ua/auction/232179 ).

Не відбулись електронні торги і 09.10.2017р. у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів, про що складено протокол №289422. Згідно вказаного протоколу стартова ціна об`єкту була визначена на рівні 3 696 000 грн. ( https://setam.net.ua/auction/239501 ).

При цьому, згідно інформації, розміщеної на сайті ДП "СЕТАМ" (вкладка - заявки на участь у торгах), заявки на участь у торгах учасниками подавались, однак були відхилені у зв`язку із несплатою гарантійного внеску.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2017р. на адресу Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області надійшов лист ДП "Сетам " (т.1 а.с.131) з повідомленням про те, що 09.10.2017р. електронні торги по лоту №238136 не відбулись.

Листом за №09.1-8187/В-10 (т.1 а.с.133) Відділом примусового виконання рішень ГТУЮ в Одеській області запропоновано ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" у 10-денний строк з моменту отримання повідомлення вирішити питання щодо залишення за собою спірного нереалізованого майна.

За наслідком розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", актом державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 31.10.2017р. (т.1 а.с.134) встановлено проведення торгів з дотриманням вимог закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про іпотеку", Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016р., а також те, що ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" придбало спірне майно за ціною 3 696 000 грн шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

Як встановлено судом з наявних в матеріалах справи доказів, а саме з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.80-85), яка була зроблена судом з метою перевірки обставин, наведених у позовній заяві та заяві про забезпечення позову, 19.12.2017р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С. було видано ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" свідоцтво про придбання нерухомого майна - нежитлових будівель по вул.Новікова, буд.2, в м. Одесі, на підставі якого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С. було прийнято рішення про державну реєстрацію за ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" права власності на нежитлові будівлі, зальною площею 2 332,8 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків :

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Так, звертаючись до суду з відповідною позовною заявою, ТОВ Фірма "К.М.Б." вказує, що електронні торги проведено з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Порядку реалізації арештованого майна, який затверджено наказом Міністерства юстиції від 29.09.2016 року №2831/5, а отже є недійсними результати електронних торгів від 09.10.2017 року, акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 31.10.2017 року, свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 3372 від 19.12.2017 року та рішення про державну реєстрацію права власності за ПАТ "Промінвестбанк" на нежитлові будівлі загальною площею 2 332,8 кв.м. які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Новикова, 2.

Відповідачі в свою чергу, заперечуючи проти позову, зазначають, що електронні торги відбулись у відповідності до чинного законодавства, а набуття ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" права власності на спірний об`єкт є правомірним.

Вирішуючи спір по суті, суд вказує, що згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодекс), зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури порядку проведення торгів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018р. у справі №911/494/17.

Згідно з викладеною у цієї ж постанові позицією, вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними, необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Розділ 7 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначає загальний порядок звернення стягнення на майно боржника.

Серед іншого, відповідно до положень ст. 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до положень ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя.

У разі, якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 15 частини першої статті 39 цього Закону.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.

Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

З огляду на те, що стаття 575 Цивільного кодексу України визначає іпотеку як окремий вид застави, норми Закону України "Про виконавче провадження" дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з правовою позицією, що викладена у постанові Верховного Суду у справі від 13.03.2018р. у справі №911/494/17, Закон України "Про виконавче провадження" дозволяє державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, за наявності певних умов, а саме: відсутності у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявності заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України "Про іпотеку".

Як встановлено судом з матеріалів справи, а саме з постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (т.1 а.с.139), спірне майно було передано на реалізацію після того, як в ході зведеного виконавчого провадження державним виконавцем було звернуто стягнення на 40 найменувань станків та верстатів.

Враховуючи, що у зведеному виконавчому провадженні №53051882 виконувались рішення судів, стягувачем за якими виступило Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", а боржником Товариство з обмеженою відповідальністю Фірми "К.М.Б.", суд зазначає про дотримання також вимоги щодо наявності заборгованості виключно перед іпотекодержателем.

Поряд з цим, надаючи оцінку дотриманню порядку реалізації майна, з урахування доводів позивача, суд вказує наступне.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про недотримання процедури визначення початкової вартості майна (не проведення фізичного огляду/обстеження об`єкту оцінки) та неповідомлення ТОВ "К.М.Б." про можливість визначення вартості майна боржника за згодою сторін виконавчого провадження.

Відповідно до положень ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Як встановлено судом з матеріалів справи, про можливість досягнення взаємної згоди у визначенні вартості майна, позивача, а саме директора підприємства та головного бухгалтера, державним виконавцем було повідомлено під час здійснення опису на та арешту спірного майна, про що міститься відповідні підписи означених осіб у постанові про арешт майна боржника від 10.02.2017р. (т.1 а.с.124-125)

Оскільки у встановлений 10-ти денний строк сторонами виконавчого провадження не було повідомлено державного виконавця щодо вартості арештованого майна, останнім було призначено суб`єкта оціночної діяльності, висновком про вартість майна якого і було визначено ринкову вартість спірного майна на рівні 5 280 000 грн.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що з відповідним висновком 24.05.2017р. була ознайомлена головний бухгалтер ТОВ "К.М.Б." Крицька І.М. (т.1 а.с.129). Доказів оскарження у встановленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку висновку про вартість майна матеріали справи не містять.

Слід зазначити, що позивач, будучи боржником у виконавчому провадженні та обізнаним про наявність відповідного звіту про оцінку майна, не реалізував своє право на оскарження такого звіту про оцінку майна, тому його незгода з таким звітом не може слугувати підставою для визнання результатів торгів недійсними.

Щодо тверджень позивача стосовно порушення його прав внаслідок недотримання організатором торгів Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016р., а саме недотримання порядку повідомлення про проведення електронних торгів, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 45 Закону України Про іпотеку прилюдні торги проводяться прозоро. Організатор прилюдних торгів забезпечує кожного учасника прилюдних торгів правилами проведення прилюдних торгів до їх початку.

Правила проведення прилюдних електронних торгів визначені наказом Міністерства юстиції України № 2831/15 від 29.09.2016 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна".

Пунктом 3 розділу III Порядку реалізації арештованого майна визначено, що організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо).

За змістом п. 2 Розділу VII Порядку реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України "Про іпотеку".

Строк підготовки до електронних торгів під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів.

Організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Аналогічні положення містяться також і у ст.43 Закону України "Про іпотеку", відповідно до якої прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення.

Організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а у разі проведення електронних торгів - також на веб-сайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Поряд з цим суд враховує також позицію Верховного суду, викладену в постанові від 25.04.2018р. у справі №910/16955/17, відповідно до якої сам по собі факт неналежного повідомлення особи (зокрема боржника) про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними (аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 у справі №6-1884цс15).

Так, за інформацією, розмішеною на сайті ДП "Сетам ", судом встановлено, що кожного разу при проведенні торгів декілька учасників подавали заявки на участь в них, однак не сплачували гарантійний внесок. Зазначене свідчить, що інформація про електроні торги була в загальному доступі та про неї було відомо широкому колу осіб.

Крім того, як вже було встановлено судом з матеріалів справи, позивач був цілком обізнаний про опис та арешт майна та оцінку такого майна, тобто про підготовку майна до продажу. Зазначене дає підстави зробити висновок, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фірми "К.М.Б." не було позбавлено можливості отримати інформацію щодо проведення торгів.

Жодних належних, допустимих, вірогідних доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фірми "К.М.Б." було позбавлено можливості дізнатися про проведення торгів, позивач суду не надав.

Поряд з цим суд зауважує про недоведеність належними доказами тверджень позивача щодо відсутності публікації про торги в друкованих засобах масової інформації.

В той же час, з урахуванням встановлення судом факту подання учасниками заявок на участь у торгах, що свідчить про загальнодоступність інформації про торги, а також те, що кожного разу заявки подавались більше ніж однією особою, з урахуванням також обізнаності позивача, зокрема, про визначення в рамках виконавчого провадження початкової ціни для продажу майна, суд вказує про безпідставність тверджень позивача щодо позбавлення його контрагента ТОВ "Укртехностоун" можливості прийняти участь у торгах.

Аналізуючи твердження відповідача щодо зменшення вартості спірного майна до 3 696 000 внаслідок подвійної уцінки лоту, суд вказує наступне.

Відповідно до положень ст. 49 Закону України "Про іпотеку" протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах становить 70 відсотків початкової вартості майна.

Аналогічні положення містяться у п.5 ст.61 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Відповідно до п.6 ст. ст.61 Закону України "Про виконавче провадження" у разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

Відповідно до ч.9 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Саме з урахуванням вказаних положень законодавства та з огляду на те, що треті електронні торги з реалізації нежилих приміщень, загальною площею 2 332, 8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул Новікова, 2, за початковою ціною 3 696 000 грн (70 відсотків початкової вартості майна) не відбулись у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів, відповідач-1 придбав спірне майно за початковою ціною шляхом заліку своїх вимог в рахунок ціни майна, про що державним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки (т.1 а.с.134).

Наведене у сукупності дає підстави суду дійти висновку, що доводи позивача про те, що майно могло бути реалізовано за ціною вищою, ніж було придбано відповідачем 1, фактично ґрунтуються на припущеннях та не є підставою для визнання оспорюваних торгів недійсними, в порядку ст. 215 Цивільного кодексу України.

При цьому, оскільки можливість залишення стягувачем за собою нереалізованого майна за наслідками проведення електронних торгів встановлено як Законом України "Про виконавче провадження" (ст.61), так і Законом України "Про іпотеку" (ст. 49), набуття відповідачем-1 права власності внаслідок залишення за собою нереалізованого майна не може бути визнано судом порушенням закону, а також не може порушувати прав та законних інтересів позивача.

Враховуючи наведене у сукупності, суд зазначає про дотримання відповідачем 1 визначеної чинним законодавством процедури набуття права власності на спірне майно.

При цьому, надаючи оцінку посиланням відповідача 1 стосовно незалучення судом до участі у справі в якості відповідача ДП "СЕТАМ", які (посилання) були зроблені лише під час розгляду справи по суті, та жодним чином не заявлялися у підготовчому провадженні, суд вказує таке.

Відповідно до Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції виключно право на визначення кола відповідачів належить позивачу.

Чинна редакція статті 48 ГПК України, на відміну від положень ст. 24 ГПК України у попередній редакції, не допускає можливість залучення до участі у справі співвідповідачів судом з власної ініціативи.

При цьому, суд звертає увагу, що клопотань про залучення до участі у справі в якості відповідача ДП "СЕТАМ" від позивача до суду не надходило.

Не надходило від сторін до суду і клопотань про залучення ДП "СЕТАМ" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Враховуючи викладене, а також норми ст. 51 ГПК України, суд вважає відповідні посилання відповідача -1 необґрунтованими.

Щодо вимог про визнання недійсним Акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 31.10.2017р., суд вказує, що видача такого акту є обов`язковою в силу ст.49 Закону України "Про іпотеку" ст.61 Закону України "Про виконавче провадження", вказаний акт, з огляду на вищевикладені висновки суду видано без порушень чинного на момент виникнення правовідносин законодавства, що унеможливлює задоволення відповідних вимог позивача.

Приймаючи до уваги, що акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки є підставою для видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, суд зазначає, що матеріалами справи жодним чином не доведено неправомірність як видачі такого свідоцтва, так і прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно за Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

Вищевикладене у сукупності є підставою для відмови у позові в повному обсязі щодо обох відповідачів.

Враховуючи відмову у позові з огляду на недоведення порушення норм закону під час проведення спірних електронних торгів, які вплинули чи могли вплинути на результат торгів, а також не доведення порушення прав і законних інтересів позивача під час проведення спірних електронних торгів, судом, у відповідності до положень ч.4 ст.238 ГПК України, не надається оцінка аргументам сторін щодо дотримання строків спеціальної позовної давності.

Приймаючи до уваги відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для покладення на відповідачів судових витрат позивача у вигляді судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 17 лютого 2020 р.

Суддя Ю.М. Щавинська