Рішення

від 18.02.2020 по справі 188/1546/19

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/1546/19

Провадження № 2/188/68/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі судового засідання Фесик Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про встановлення належності спадкового майна спадкодавцю та визнання права власності на майно за спадкоємцями з урахуванням перерозподілу часток,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач 1), ОСОБА_2 (далі - позивач 2), ОСОБА_3 (далі - позивач 3) звернулися до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (далі - відповідач) про встановлення належності спадкового майна спадкодавцю та визнання права власності на майно за спадкоємцями з урахуванням перерозподілу часток.

Позивачі обґрунтовують позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_4 . На час відкриття спадщини ОСОБА_4 належали на праві приватної власності: житловий будинок АДРЕСА_1 , три земельні ділянки за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області. Заповіту ОСОБА_4 не складав. Після його смерті спадщину прийняли його діти: позивач 1, позивач 2 та позивач 3.

Позивачі дійшли згоди розділити майно після смерті ОСОБА_4 , таким чином: позивачу 1 переходить у власність житловий будинок АДРЕСА_1 , позивачу 2 переходять у власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами: 1223883700:03:001:1652 та 1223883700:03:001:0624, позивачу 3 переходить у власність земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1223883700:03:001:0718.

11.07.2019 позивачі звернулися до приватного нотаріуса Петропавлівського районного нотаріального округу за отриманням свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, але нотаріус своєю постановою від 11.07.2019 відмовив позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно у зв`язку з ненаданням оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, які у позивачів відсутні.

Позивачі просять:

визнати за позивачем 1, як спадкоємцем за законом, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати за позивачем 2, як спадкоємцем за законом, право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 1223883700:03:001:1652 та 1223883700:03:001:0624, розташовані на території Миколаївської сільської ради, цільове призначення яких ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

визнати за позивачем 3, як спадкоємцем за законом, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 1223883700:03:001:0718, розташовану на території Миколаївської сільської ради, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач 1 подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його

відсутності, в якій позов підтримав і просив задовольнити.

Позивач 2 подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позов підтримав і просив задовольнити.

Позивач 3 подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позов підтримав і просив задовольнити.

Відповідач подав до суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності його представника, проти позовних вимог не заперечував за умови залишення судових витрат на позивачах.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Правовідносини між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу (далі - ЦК) України.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою № 05, виданою 27.01.2015 Петрівською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с. 13).

Згідно з ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На день смерті ОСОБА_4 належали на праві приватної власності такі об`єкти, що входять до складу спадщини:

житловий будинок із господарчими спорудами АДРЕСА_1 , власником якого був померлий згідно з відомостями погосподарської книги № 04, особовий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою № 50, виданою 16.01.2019 виконкомом Миколаївської сільської ради Петропавлівського району; який згідно з технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовлений 07.10.2013 РКГП Проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро , побудований в 1962 році і складається з житлового будинку А ; літня кухня Б ; гараж, сарай В , сарай Г , сарай Д , гараж Е , погріб пд.А , хвіртка № 1 , ворота № 2 , огорожа № 3,4 свердловина №5 (а.с. 18-19);

земельна ділянка для товарного сільськогосподарського виробництва під кадастровим номером 1223883700:03:001:1652 площею 3,4580 га, розташована на території Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯМ №893774, виданого 29.12.2012 Петропавлівською районною державною адміністрацією (а.с.20); що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1202847982015, виданим 19.10.2015 управлінням Держгеокадастру у Петропавлівському районі (а.с. 21-22);

земельна ділянка для товарного сільськогосподарського виробництва під кадастровим номером 1223883700:03:001:0624 площею 3,4580 га, розташована на території Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯМ №893775, виданого 29.12.2012 Петропавлівською районною державною адміністрацією (а.с.20); що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1202847932015, виданим 19.10.2015 управлінням Держгеокадастру у Петропавлівському районі (а.с. 25-26);

земельна ділянка для товарного сільськогосподарського виробництва під кадастровим номером 1223883700:03:001:0718 площею 4,8987 га, розташована на території Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 053996, виданого 25.12.2012 Петрівською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с.28); що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1202741972015, виданим 10.09.2015 управлінням Держгеокадастру у Петропавлівському районі (а.с. 29-30).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

ОСОБА_4 заповіту не складав, що підтверджується довідкою № 628, виданою 20.02.2018 виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, у зв`язку з чим у цьому випадку має місце спадкування за законом (а.с. 15).

Згідно з ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом

мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Родинний зв`язок ОСОБА_4 з сином ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 05.01.1970 Петрівською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровській області, в якому його батьком записаний ОСОБА_4 (а.с. 6).

Факт родинного зв`язку ОСОБА_4 з донькою ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 20.04.1960 Петрівською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровській області, в якому її батьком записаний ОСОБА_4 , та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим 13.12.1986 Васильківською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровській області, відповідно до якого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали 13.12.1986 шлюб, внаслідок чого ОСОБА_6 взяла собі прізвище чоловіка ОСОБА_5 (а.с.8-9).

Факт родинного зв`язку ОСОБА_4 з донькою ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим 09.10.1962 Петрівською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровській області, в якому її батьком записаний ОСОБА_4 , та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № НОМЕР_6 , виданим 17.07.2019 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Петропавлівському району та місту Першотравенську Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, відповідно до якого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 уклали 26.10.1985 шлюб, внаслідок чого ОСОБА_8 взяла собі прізвище чоловіка ОСОБА_9 . 13.06.1989 шлюб розірваний (а.с.11-12).

Згідно зі ст.1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її (ч.1).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3).

Згідно з довідкою Миколаївської сільської ради Петропавлівського району № 116 від 20.02.2018 на день смерті ОСОБА_4 , разом з ним проживав син ОСОБА_1 зі своєю дружиною ОСОБА_10 та дітьми ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (а.с. 16).

Свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_4 позивачі, як його спадкоємці, не оформили, оскільки нотаріусом видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.07.2017 у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.14).

Крім позивачів, інші особи з заявами про прийняття спадщини після ОСОБА_4 до нотаріуса не зверталися.

Позивачі дійшли згоди розділити майно після смерті ОСОБА_4 таким чином:

позивачу 1 переходить у власність житловий будинок АДРЕСА_1 ;

позивачу 2 переходять у власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами: 1223883700:03:001:1652 та 1223883700:03:001:0624;

позивачу 3 переходить у власність земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1223883700:03:001:0718.

11.07.2019 позивачі звернулися до приватного нотаріуса Петропавлівського районного нотаріального округу за отриманням свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, але нотаріус своєю постановою від 11.07.2019 відмовив позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно у зв`язку з ненаданням оригіналів правовстановлюючих документів на житловий будинок, які у позивачів відсутні (а.с. 14).

Відповідно до ч. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

У позивачів відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтв про право на спадщину на житловий будинок та земельні ділянки за законом через відсутність оригіналів свідоцтв про право власності на житлові будинки і тому вони звернулися з позовом до суду.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В пунктах 70 і 71 остаточного рішення Європейського Суду з прав людини від 20.01.2012 у справі Рисовський проти України (Заява № 29979/04) цей Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Згідно з ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 380 ЦК України визначено, що житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Садибою згідно з статтею 381 ЦК України є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

ЦК України не містить визначення такого об`єкта права власності як домоволодіння або домогосподарство.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який прийнято 01.07.2004 року, набрав чинності 03.08.2004 року, в редакції від 04.07.2012 року, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно з відомостями погосподарської книги № 04, особовий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою № 50, виданою 16.01.2019 виконкомом Миколаївської сільської ради Петропавлівського району власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , був ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 16, на звороті).

З відповіді відділу у Петропавлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №74/111-19 від 21.02.2019 на запит позивача 1від 12.02.2019 вбачається, що станом на 01.01.2013 ОСОБА_4 був власником земельних ділянок (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з земель колишнього КСП імені Кірова Петропавлівського району Дніпропетровської області, про що свідчать архівні екземпляри державних актів, що зберігаються в місцевому фонді документації із землеустрою:

1) державний акт ІІІ-ДП № 053996 від 25.12.2001 на площу 4,899 га;

2) державний акт ЯМ № 893774 від 29.12.2012 на площу 3,458 га;

3) державний акт ЯМ № 893775 від 29.12.2012 на площу 0,8 га (а.с.32)

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, житловий будинок по АДРЕСА_1 , земельні ділянки, розташовані на території Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 1223883700:03:001:1652, 1223883700:03:001:0624, 1223883700:03:001:0718 належали померлому ОСОБА_4 , спадкодавець набув право власності на них відповідно до діючого на час набуття цього права законодавства, спадкоємцями цього майна за законом є позивачі, і нотаріус безпідставно відмовила позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нього, тому позов підлягає задоволенню.

Згідно із висновком від 13.02.2019, виготовленим ТОВ Кволіті Груп , ринкова вартість житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 становить 6250,00 грн. (а.с. 17).

Згідно з витягом з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 17.09.2019, розташованої на території Петрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,4580 га, кадастровий номер 1223883700:03:001:1652, становить 128750,44 грн (а.с. 23).

Згідно з витягом з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 17.09.2019, розташованої на території Петрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,8000 га, кадастровий номер 1223883700:03:001:0624, становить 29061,82 грн (а.с. 27).

Згідно з витягом з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 17.09.2019, розташованої на території Петрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,8987 га, кадастровий номер 1223883700:03:001:0718, становить 152367,54 грн (а.с. 31).

Виходячи з цієї вартості спадкового майна позивачами визначено ціну кожної з позовних вимог. З цієї ціни та згідно з нормами пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір позивачами був сплачений судовий збір, про що до позову додані квитанції банку від 22.10.2019 (а.с.2) та від 18.11.2019 (а.с. 40-41).

Статтею 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подачу позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За нормою статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1921 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1268 ЦК України, керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , РНОКПП відсутній, паспорт серії НОМЕР_9 , виданий 12.08.1997 Петропавлівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, адреса місця знаходження: 52744, вул. Першотравнева, 182, с. Миколаївка, Петропавлівський район, Дніпропетровська область, про встановлення належності спадкового майна спадкодавцю та визнання права власності на майно за спадкоємцями з урахуванням перерозподілу часток задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку, розташовану на території Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223883700:03:001:1652, площею 3,4580 гектари та земельну ділянку, розташовану на території Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: 1223883700:03:001:0624, площею 0,8000 гектари, що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку, розташовану на території Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області кадастровий номер 1223883700:03:001:0718, площею 4,8987 гектари, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя П. О. Бурда