Ухвала

від 04.02.2020 по справі 504/2133/18

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/2133/18

Провадження № 2/504/440/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2020 р. смт. Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенко В.К.,

секретаря- Мельникової В.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 4, смт. Доброслав, заяву ОСОБА_1 від 29.01.2020 року про забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , державний нотаріус Лиманської районної державної нотаріальної контори Одеської області, про визнання недійсним договору купівлі- продажу земельної ділянки від 28 червня 2017 року, вирішення питання судових витрат,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 26.06.2018 року позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 01.11.2018 року відкрито провадження у справі.

Позивач подав заяву від 29.01.2020 року, яка передана судді 03.02.2020 року про забезпечення позову, і просив накласти арешт на земельні ділянки, яка належить ОСОБА_3 , кадастровий номер 5122782600:04:001:0466; 5122782600:04:001:0468, 5122782600:04:001:0469, 5122782600:04:001:0488, які розташована за адресою: АДРЕСА_1 , 1/17/Б, 1/17А, 1/17 В відповідно.

Заява про забезпечення позову в цілому відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

Так, відповідно до п.6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення позову.

Заявник вважає, що зустрічне забезпечення не повинно застосовуватись до даних правовідносин, оскільки відсутні обставини, що визначені ч.3 ст. 154 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається не пізніше двох днів з дня її надходження.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України видами забезпечення позову, серед іншого, є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві, і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

На обгрунтування свого клопотання заявник вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав:

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується, зокрема, шляхом арешту, та забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Встановлено, що 28.07.2017 року ОСОБА_2 продала ОСОБА_3 спірну земельну ділянку за 387675 тисяч гривень.

Заявник стверджує, що спірна земельна ділянка придбана подружжям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за час шлюбу.

Виходячи з заявлених позовних вимог, предмету спору, доданих до клопотання (позову) матеріалів, суддя вбачає, що дійсно виник спір, що виникає з відносин спільної сумісної власності, та договірних відносин, позивач не має іншої можливості, ніж у судовому порядку, довести своє право спільної сумісної власності на спірну земельну ділянку, і, як наслідок, оспорювання спірного договору, невжиття заходів забезпечення позову може привести до унеможливлення виконання можливого рішення по справі, або до істотного ускладнення.

На підставі наведеного, виходячи із приписів ст. 150, 153 ЦПК України, суддя вважає, що клопотання обгрунтовано, обрані способи забезпечення передбачені законом, не порушують права та законні інтереси інших, третіх осіб, необмеженого кола осіб, тому підлягає задоволенню.

Разом із тим, посилання заявника про те, що інститут зустрічного забезпечення до даних правовідносин не застосовується є помилковими.

Відповідно до ч.ч 1-3 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом, з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом, та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом встановленого судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Суд враховує, що заявник (позивач) не надав суду відомостей про свій майновий стан, заявник вважає, що інститут зустрічного забезпечення не застосовується до цих правовідносин.

При таких обставинах, з метою забезпечення інтересів усіх учасників спору, враховуючи, що позивачем також можуть вчинятись певні дії по відчуженню свого майна чи інші дії, які можуть істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови від позову, залишення позову без розгляду, відмови у задоволенні позову, суддя вважає, що цілком наявні підстави для застосування інституту зустрічного забезпечення відповідно до ст. 154 ЦПК України.

Крім того, зважаючи на те, що відповідно до ч.1 ст. 154 ЦПК України у певних випадках відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися, дотримуючись принципу співмірності, розумності, зважаючи на ціну спірної земельної ділянки, суддя вважає за доцільне визначити позивачеві розмір зустрічного забезпечення у сумі 10 000 грн. (сто тисяч гривень)

На підставі наведеного, керуючись ст. 150, 153, 154, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_3 , а саме земельні ділянки кадастровий номер 5122782600:04:001:0466; 5122782600:04:001:0468, 5122782600:04:001:0469, 5122782600:04:001:0488, які розташована за адресою: АДРЕСА_1 , 1/17/Б, 1/17А, 1/17 В відповідно.

Застосувати зустрічне забезпечення позову.

Визначити ОСОБА_1 розмір зустрічного забезпечення у сумі 10 000 грн. (десять тисяч гривень), та зобов`язати його сплатити вказану суму на депозитний рахунок суду у строк, що не може перевищити десяти днів з дня постановлення цієї ухвали, та зобов`язати ОСОБА_1 до закінчення цього терміну надати суду документ, що підтверджує сплату визначеної суми зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення судом, її оскарження не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання протягом 15 діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя В.К. Барвенко