Постанова

від 13.02.2020 по справі 263/7936/19

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/885/20

263/7936/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 року місто Маріуполь

справа № 263/7936/19

провадження № 22-ц/804/885/20

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого Пономарьової О.М.,

суддів Зайцевої С.А., Попової С.А.,

секретар судового засідання Єфремова О.В.,

сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю DSTM УкрСпецБуд

відповідач - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області у складі судді Ковтуненко В.О. від 26 грудня 2019 року та на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області у складі судді Ковтуненко В.О. від 26 грудня 2019 року,

в с т а н о в и в :

29 травня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю DSTM УкрСпецБуд (далі ТОВ DSTM УкрСпецБуд ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності.

Позовна заява мотивована тим, що ТОВ DSTM УкрСпецБуд є власником 4/100 частки нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 144,4 кв.м, яке розташоване у багатоквартирному житловому будинку літ.А-3.

Вказана частка одночасно складає 4/5 від приміщення № АДРЕСА_2 , у якому 1/5 частка є власністю ОСОБА_1 (1/100 частка від багатоквартирного житлового будинку). Оскільки частка вказаного приміщення, яка належить ТОВ DSTM УкрСпецБуд , тривалий час є відокремленою, що підтверджено висновком експерта, позивач просив виділити її в натурі, припинивши право спільної часткової власності, оскільки відповідач в нотаріальному добровільному порядку не бажає проводити дії щодо виділу майна в натурі, що порушує право позивача на вільне володіння своїм майном.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року позовну заяву ТОВ DSTM УкрСпецБуд до ОСОБА_1 про виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності, задоволено.

Виділено в натурі з приміщення №45 приміщення, яке дорівнює 4/100 часток у будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 144,4 кв.м, що належить на праві спільної часткової власності DSTM УкрСпецБуд , припинивши право спільної часткової власності.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ DSTM УкрСпецБуд судовий збір у сумі 1 921 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 гривень, а всього 16 921 грн.

24 січня 2020 року відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року та ухвалу від 26 грудня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи: позовна заява подана з порушенням вимог ЦПК України, судом першої інстанції не встановлено обсяг повноважень директора підприємства, незаконно, без достатнього мотивування відмовлено в призначенні експертизи у справі. Вирішення позову потребує аналізу багатьох інженерно-технічних документів та спеціальних знань в області будівництва, тож відсутність експертного висновка суттєво вплинула на результат розгляду справи. Витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн недоведені та суттєво завищенні.

02 лютого 2020 року до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки апелянт в апеляційній скарзі не зазначає, які норми були порушені судом першої інстанції та які його права порушує прийняте судове рішення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Представник позивача адвокат Балашов Ю.В. в судове засідання апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с. 229).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, при цьому власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 356 ЦК України передбачено, що власність двох або більше осіб з визначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно зі ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частки спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно з положеннями статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ в натурі частки зі спільного майна не допускається відповідно до закону або є неможливим (ч.2 ст.183 ЦК України - у разі неподільності речі), співвласник, який бажає виділу, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ DSTM УкрСпецБуд (ЄДРПОУ 32519839) зареєстровано 29 липня 2003 року, а його засновниками на даний час є: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

ТОВ DSTM УкрСпецБуд має місцезнаходження юридичної особи за адресою: АДРЕСА_4 місто Маріуполь, проспект Миру (Леніна), будинок № АДРЕСА_5 7. Керівник Шульгін В.В., повноваження якого підтверджено документально.

Згідно з Витягами зі Статуту ТОВ DSTM УкрСпецБуд , посвідченими представником зазначеної юридичної особи, директор Товариства має право вчиняти юридичні дії від імені Товариства, давати доручення.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно на підставі рішення Маріупольської міської ради від 16 червня 2004 року №231/3 ТОВ DSTM УкрСпецБуд є власником 4/100 частки нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 144,4 кв.м, яке розташоване у багатоквартирному житловому будинку літ.А-3.

Згідно з технічним паспортом на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , яке є власністю ТОВ DSTM УкрСпецБуд , воно складає 4/100 частки від багатоквартирного житлового будинку, є ізольованим та має окремий вхід.

До суду надані заяви засновників ТОВ DSTM УкрСпецБуд ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з яких вбачається, що вони повідомлені та підтримують дії директора Товариства Шульгіна В.В. щодо виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності, а саме: з нежитлового приміщення № АДРЕСА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , яке є власністю Товариства.

Згідно з наданими документами ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 14 серпня 2002 року, посвідченому нотаріально, є власником 1/100 частки нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 36,4кв.м, яке розташоване у багатоквартирному житловому будинку літ.А-3.

Відповідно до технічного паспорту на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , яке є власністю ОСОБА_1 та складає 1/5 частку нежитлового приміщення №45 (1/100 части від багатоквартирного житлового будинку), воно є ізольований та має окремий вхід.

Згідно з Листом Міського комунального підприємства Маріупольське бюро технічної інвентаризації №69 від 24 квітня 2019 року нежитлове приміщення № НОМЕР_1 загальною площею 172,5 кв.м, частка якого складає 5/100 частин багатоквартирного житлового будинку літ.А-3, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до інвентаризаційної справи №46842, є самостійним об`єктом нерухомості у цілому, і є власністю ТОВ DSTM УкрСпецБуд (4/100 частини від багатоквартирного житлового будинку), що складає 4/5 частки від приміщення № АДРЕСА_2 , а також власністю ОСОБА_1 (1/100 частка від багатоквартирного житлового будинку), що складає 1/5 частки від приміщення №45.

Висновком щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна від 01 березня 2019 року, складеним експертом Рашкіним С.В., який має категорію інженер з інвентаризації нерухомого майна , що підтверджено Кваліфікаційним сертифікатом №3116 від 12 березня 2014 року, підтверджено, що за технічними показниками 4/100 частки нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 144,4 кв.м, яке розташоване у багатоквартирному житловому будинку літ.А-3, власником якого є ТОВ DSTM УкрСпецБуд , є відокремленим, має окремий вхід, санітарні вузли, і може бути виділено в натурі, що не обмежує права інших власників.

З наданих документів на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , яке є власністю ТОВ DSTM УкрСпецБуд , вбачається, що в період з 2009-2015 роки у вказаному приміщенні здійснювало діяльність відділення банку, тобто вказане приміщення є ізольованим та відповідає вимогам будівельно-технічного законодавства України.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ DSTM УкрСпецБуд та ОСОБА_1 є власниками нежитлового приміщення, яке перебуває у них у спільній частковій власності.

Співвласники набули право власності на нерухоме майно на законних підставах, тобто, належні їм приміщення відповідають вимогам будівельно-технічного законодавства України та є відокремленими, ізольованими та мають окремі входи, а їх власники тривалий час дотримуються визначеного порядку їх користування, без будь-яких взаємних претензій.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що перешкоди, передбачені законом, для виділу частки ТОВ DSTM УкрСпецБуд зі спільній власності в натурі, відсутні, оскільки вказане нежитлове приміщення є самостійним об`єктом нерухомості, питання про відчуження зазначеного майна не порушувалося, виділ частки з спільного нерухомого майна не змінює майнових прав Товариства та не порушує його право власності, а також прав відповідача.

Доводи апеляційної скарги про те що судом не встановлений обсяг повноважень директора підприємства є безпідставними, оскільки ці доводи відповідача перевірялись в судовому засіданні і судом першої інстанції перевірено і встановлено, що при поданні позову та під час його розгляду керівник ТОВ DSTM УкрСпецБуд Шульгін В.В. діяв в межах наданих йому повноважень. Відповідно до Договору про надання правової допомоги №05/19 від 15.05.2019 року ТОВ DSTM УкрСпецБуд , в особі директора Шульгіна В.В., уповноважило Адвокатське бюро Балашов та партнери надати правову допомогу щодо підготовчої, претензійної та позовної роботи щодо виділу в натурі з приміщення № АДРЕСА_2 , приміщення яке дорівнює 4/100 часток у будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 144,4кв.м., що належить на праві спільної часткової власності ТОВ DSTM УкрСпецБуд .

Доводи відповідача про необгрунтовану відмову в призначенні будівельно-технічної експертизи апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки з фактичних обставин справи вбачається, що при проведенні реконструкції приміщення у 2009-2011 роках робились відповідні експертні висновки (паспорт технічного стану будинку, проект, декларація про готовність об`єкта до експлуатації), які маються в матеріалах справи. Питання, які поставлені відповідачем в клопотанні про проведення експертизи виходять за рамки предмету спору та не є предметом доказування в даній справі. Можливість виділення частки в натурі, що є предметом доказування, підтверджується висновком експерта щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна від 01 березня 2019 року, доданого до позовної заяви. Крім того, сам відповідач в судовому засіданні не заперечував про фактичне відокремлення належних сторонам часток нежитлового приміщення, наявність окремих виходів.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн недоведені та суттєво завищенні, є безпідставними.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стягуючи з відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу, суд першої інстанції врахував вищевказані положення закону та надані позивачем докази понесених витрат: платіжне доручення №597 від 29.05.2019 року щодо оплати від ТОВ DSTM УкрСпецБуд на адресу Адвокатське бюро Балашов та партнери відповідно до Договору про надання правової допомоги №05/19 від 15.05.2019 року на представництво в Жовтневому районному суді міста Маріуполя 15 000 гривень, а також Акт №8 надання послуг від 04.11.2019 року, які не спростовані відповідачем, доказів неспівмірністі покладених на нього витрат за правничу допомогу, які поніс позивач, відповідач не надав.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом і не дають підстав для висновку про порушення чи неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність рішення суду, висновки суду про задоволення позовних вимог здійсненні з дотриманням норм матеріального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судових рішень без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року та ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 18 лютого 2019 року.

Головуючий О.М. Пономарьова

Судді С.А. Зайцева

С.А. Попова