Постанова

від 03.02.2020 по справі 599/990/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 599/990/18Головуючий у 1-й інстанції Чорна В.Г. Провадження № 22-ц/817/65/20 Доповідач - Щавурська Н.Б. Категорія - 302010000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2020 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Щавурська Н.Б.

суддів - Костів О. З., Сташків Б. І.,

секретаря - Сович Н.А.

сторін - представника позивача ОСОБА_1 - адвоката

Оленяка В.С., відповідача ОСОБА_2 і її

представника - адвоката Жеребецької І.О.,

розглянувши у відкритому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2019 року, постановлене суддею Чорною В.Г. у цивільній справі № 599/990/18 за позовом ОСОБА_1 до Млиновецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Державний реєстратор Зборівської міської ради, про визнання незаконним і скасування рішення Млиновецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області від 11.04.2017 року № 175, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 16.02.2016 року в справі № 599/115/16-ц за нею визнано право власності в порядку спадкування після померлої ОСОБА_3 , земельна ділянка якої не була приватизована чи викуплена, на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 . Вказане майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав 29.02.2016 року. Рішенням Млиновецької сільської ради № 90 від 28.07.2016 року їй відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою (відведення земельної ділянки для розміщення та обслуговування її будинковолодіння) з причини невідповідності поданого нею кадастрового плану дешифровці аерофотозйомки і обліку земель с. Тустоголови, проведеної в 1971 році та акту, складеного комісією від 30.05.2016 року, яким встановлено, що нею самовільно загороджено земельну ділянку ОСОБА_2 , чим останній створено перешкоду для вільного заїзду. З урахуванням отриманої з Відділу містобудування та архітектури Зборівської РДА інформації (викопіювання з опорного плану забудови вул АДРЕСА_1 с. Тустоголови Зборівського району), якою підтверджується відсутність будь-якого заїзду/проїзду через її подвір`я до ділянок суміжних землекористувачів, вона повторно 16.02.2017 року звернулася до органу місцевого самоврядування з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0, 2382 га для розміщення та обслуговування належного їй на праві власності будинковолодіння, однак листом Млиновецької сільської ради від 17.02.2017 року її повідомлено, що вказане питання вже було розглянуто, з приводу чого прийнято рішення № 90 від 28.07.2016 року. Дії органу місцевого самоврядування, пов`язані з бездіяльністю щодо прийняття відповідного рішення з приводу її повторного звернення були предметом судового розгляду, за наслідками якого такою, що набрала законної сили постановою Зборівського районного суду від 26.04.2017 року в справі № 599/479/17 було визнано незаконною бездіяльність Млиновецької сільської ради Зборівського району щодо не розгляду у встановленому законом порядку її повторного звернення. В подальшому рішенням органу місцевого самоврядування від 19.10.2017 року № 211 їй повторно відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 0, 2382 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд з причини невідповідності площі землекористування та конфігурації земельної ділянки з фактичним землекористуванням та належності частини земельної ділянки, на яку вона претендує орієнтовною площею 0,01 га, ОСОБА_2 .

Беручи до уваги те, що підставою для реєстрації земельної ділянки за ОСОБА_2 було рішення Млиновецької сільської ради від 11.04.2017 року за № 175, яке на її думку, є незаконним, оскільки було прийнято в період звернення її до суду з адміністративним позовом щодо оскарження бездіяльності органу місцевого самоврядування в той час як Млиновецька сільська рада була обізнаною з її бажанням приватизувати спірну частину земельної ділянки, просила визнати вказане рішення незаконним і скасувати його, а також скасувати державну реєстрацію земельної ділянки ОСОБА_2 . Крім цього, незаконність оспорюваного рішення пов`язує з невідповідністю вимогам закону виготовленої ОСОБА_2 технічної документації на належну їй земельну ділянку, яка виготовлена таким чином, що порушує принцип неподільності її земельної ділянки (перетинає земельну ділянку, на якій знаходиться належне їй на праві власності будинковолодіння, навпіл); невідповідністю фактичним обставинам зазначеної в технічній документації ОСОБА_2 у довідці № 63 від 16.12.2016 року інформації щодо строку користування нею земельною ділянкою та неузгодженням з нею, як із суміжним землекористувачем, меж земельної ділянки відповідача.

Рішенням Зборівського районного суду від 23 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, вважаючи його необґрунтованим, постановленим без встановлення дійсних обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове, яким її позов задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на ненадання судом належної правової оцінки висновку експерта, яким дано лише часткову відповідь на поставлені запитання; дослідження здійснено в частині складу, а не змісту і оформлення досліджуваної землевпорядної документації; заключна частина якого (висновку) не відповідає змісту дослідницької частини; у якому не звернуто увагу на суттєві порушення при виготовленні технічної документації ОСОБА_2 в частині відсутності її погодження меж суміжного землекористування та підписання акту приймання-передачі межових знаків від її імені без наявних на те повноважень сільським головою ОСОБА_4 , в частині затвердження вказаного акту рішенням органу місцевого самоврядування раніше, ніж такий акт був складений та в частині розбіжностей між кількістю встановлених межових знаків та кількістю точок, зазначених у кадастровому плані спірної документації; не згадано про існування земельного спору між суміжними землекористувачами, не зважаючи на наявність у матеріалах справи, що надавались на дослідження, відповідних документів; безпідставно зазначено, що її земельна ділянка складається з двох земельних ділянок, в той час як відомості у погосподарських книгах про існування двох адресних номерів відсутні; не звернуто увагу на відсутність належного погодження погодження кадастрового плану ОСОБА_2 (підпису заступника голови комісії з ліквідації Відділу Держгеокадастру в Зборівському районі та відбитка печатки).

Маючи сумніви в об`єктивності висновку експертизи, нею було заявлено клопотання про проведення повторної експертизи, у задоволенні якого судом, на її думку було необґрунтовано відмовлено.

Крім цього, звертає увагу на залишення судом поза увагою безумовної підстави для скасування права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 , якою, на її думку, є те, що будучи проінформованою про те, що на частину земельної ділянки, яка передана у власність відповідачу, претендує вона й що на розгляді Зборівського районного суду перебуває адміністративний позов про оскарження бездіяльності органу місцевого самоврядування, Млиновецька сільська рада винесла на сесію питання щодо затвердження технічної документації з землеустрою ОСОБА_5 Н ОСОБА_6 В ОСОБА_6 , передачі останній у власність спірної земельної ділянки, наслідком чого стала реєстрація речового права. При цьому, судом не враховано відповідні положення ст.ст. 158 ч. 5, 159 ЗК України в частині порядку вирішення земельних спорів, якого, на думку позивача, Млиновецькою сільською радою не було дотримано.

Також, вважає безпідставним посилання судом у своєму рішенні на обставину самовільного загородження нею спірної земельної ділянки та створення цим перешкод ОСОБА_2 для вільного заїзду на дану земельну ділянку в той час, як земельна ділянка відповідача прилягає до дороги, що по АДРЕСА_1 й перешкоди для вільного доступу та заїзду до її земельної ділянки відсутні.

Вказує й на те, що ні експертом у висновку, ні судом не спростовано факту, що на земельній ділянці, цільове призначення якої - В.02.01, категорія - землі громадської та житлової забудови не може бути розташовано будь-яких доріг, заїздів, під`їздів і т.д., а такі об`єкти можна розташовувати лише на земельній ділянці, цільове призначення якої - К.18.00, категорія - землі загального користування.

Відзиви від відповідачів ОСОБА_2 та Млиновецької сільської ради на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходив.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Оленяк В.С. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Відповідач ОСОБА_2 і її представник адвокат Жеребецька І.О. апеляційної скарги не визнали, вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим, таким, що скасуванню не підлягає.

Представник відповідача Млиновецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, надіславши письмову заяву, в якій просив розгляд справу проводити у його відсутності. Одночасно з заявою надав письмові пояснення, в яких вказав, що земельна ділянка, яку вправі приватизувати на даний час ОСОБА_1 , що успадкувала будинок після смерті матері ОСОБА_3 , фактично складається з двох земельних ділянок (земельної ділянки, на якій знаходився будинок ОСОБА_7 та земельної ділянки, на якій знаходився будинок матері позивача ОСОБА_3 ), які мають чітко встановлені контури меж, що стверджується геодезичною зйомкою 1971 року та відображено у відповідному акті обстеження присадибних земельних ділянок ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 30.05.2016 року, складеному комісією з питань земельних відносин агропромислового комплексу та екології Млиновецької сільської ради в ході розгляду звернення позивача. У зв`язку з тим, що частина земельної ділянки, на яку претендує позивач, перебувала в користуванні ОСОБА_2 , однак була самовільно загороджена ОСОБА_1 , комісією зобов`язано позивача в п`ятиденний термін зняти загорожу та рекомендовано обом суміжним землекористувачам виготовити технічні документації щодо встановлення та відновлення меж земельних ділянок. Враховуючи те, що подана ОСОБА_1 технічна документація, в тому числі, кадастровий план суперечили дешифровці аерофотозйомки та обліку земель села Тустоголови (Млиновецької сільської ради), проведеної в 1971 році, а також акту постійної комісії з питань земельних відносин, агропромислового комплексу та екології Млиновецької сільської ради Зборівського району від 30.05.2016 року, а також ні площа землекористування, ні конфігурація земельної ділянки не співпадали з фактичним землекористуванням на місцевості, їй рішеннями від 28.07.1916 року та від 19.10.2017 року і було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2382 га безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 . Крім цього, на дату прийняття останнього рішення, частину земельної ділянки орієнтовною площею 0,01 га, на яку претендувала ОСОБА_1 , вже була передана у власність ОСОБА_2 . При цьому, при прийнятті рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 було враховано: акт обстеження від 23.02.2017 року присадибних земельних ділянок сторін у справі, проведеного комісією з питань земельних відносин, агропромислового комплексу та екології Млиновецької сільської ради, якою встановлено, що земельні ділянки вищевказаних вищевказаних громадян розділяє межа; кадастровий план за земельну ділянку ОСОБА_2 виготовлений згідно меж, що відповідають аерофотозйомці та обліку земель 1971 року в с. Тустоголови, а також - рішення № 151 від 02.03.2017 року Млиновецької сільської ради, яким затверджено вищевказаний акт обстеження щодо встановлення межових знаків між присадибними земельними ділянками сторін по справі та доручено сільському голові підписати акт приймання-передачі межових знаків на зберігання.

Заслухавши пояснення сторін і їх представників, ознайомившись з письмовими поясненнями відповідача - Млиновецької сільської ради, перевіривши законність оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що таким, що набрало законної сили рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 16 лютого 2016 року в справі № 599/115/16-ц за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування після померлої ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

29.02.2016 року на підставі вищевказаного рішення суду право власності на будинковолодіння ОСОБА_1 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, інформаційна довідка №54435184 від 02.03.2016 року.

Земельна ділянка, що знаходилась у користуванні померлої ОСОБА_3 не була приватизована чи викуплена.

Перелічені обставини встановлені такою, що набрала законної сили постановою Зборівського районного суду Тернопільської області від 26 квітня 2017 року (а.с. 17-22, 24-25).

Відповідач ОСОБА_2 є власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 179-180).

Маючи намір приватизувати земельну ділянку, на якій знаходиться належне на праві власності будинковолодіння, позивач ОСОБА_1 у 2016 році звернулася до Млиновецької сільської ради Зборівського району з відповідною заявою.

Рішенням Млиновецької сільської ради 10 сесії VII скликання від 28.07.2016 року № 90 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у зв`язку з тим, що кадастровий план земельної ділянки захоплює сусідню земельну ділянку (а.с.74).

Прийняттю вказаного рішення передувало обстеження комісією з питань земельних відносин, агропромислового комплексу та екології Млиновецької сільської ради присадибних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо встановлення фактичного використання спірної земельної ділянки, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 самовільно загородила дану земельну ділянку, чим створила перешкоду щодо вільного заїзду на земельну ділянку ОСОБА_2 та рекомендовано обом сторонам виготовити технічну документацію, що зафіксовано у відповідному акті від 30 травня 2016 року (а.с. 69).

Отримавши після прийняття вказаного рішення з Відділу містобудування та архітектури Зборівської РДА викопіювання з опорного плану с. Тустоголови Зборівського району Тернопільської області, яка не містить даних про існування заїзду/проїзду через земельну ділянку, яку бажала приватизувати позивач до земельної ділянки відповідача, ОСОБА_1 16.02.2017 року повторно звернулася до Млиновецької сільської ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,2382 га для будівництва та обслуговування належного їй на праві власності будинковолодіння.

Листом від 17.02.2017 року за № 5 органом місцевого самоврядування її було повідомлено, що вказане питання вже було предметом розгляду, з приводу чого 28.07.2016 року прийнято відповідне рішення № 90 про відмову в задоволенні заяви.

Бездіяльність Млиновецької сільської ради з приводу не розгляду у встановленому законом порядку повторного звернення ОСОБА_1 останньою було оскаржено до суду й такою, що набрала законної сили постановою Зборівського районного суду Тернопільської області від 27.04.2017 року в справі № 599/479/17 позов ОСОБА_1 було задоволено - визнано бездіяльність Млиновецької сільської ради незаконною й зобов`язано останню розглянути заяву ОСОБА_1 (а.с. 17-22, 24-25).

Рішенням Млиновецької сільської ради 24 сесії VII скликання від 19.10.2017 року за № 211 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 0,2382 га з підстав, що площа землекористування заявника та конфігурація земельної ділянки не співпадають з її землекористуванням на місцевості, а також у зв`язку з тим, що частину земельної ділянки орієнтованою площею 0,01 га, на яку претендує ОСОБА_1 , передано у власність ОСОБА_2 (а.с. 75).

В свою чергу до Млиновецької сільської ради з заявою про приватизацію земельної ділянки, що перебувала в її користуванні, звернулася також і ОСОБА_2 .

Рішенням Млиновецької сільської ради 18 сесії VII скликання від 11.04.2017 року за № 175 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0, 2300 га з кадастровим номером 6122686000:05:001:0156 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови, ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 в межах населеного пункту та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,2300 га за кадастровим номером 6122686000:05:001:0156 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель житлової забудови (а.с. 79).

Прийняттю вказаного рішення передувало обстеження відповідною постійно діючою земельною комісією органу місцевого самоврядування присадибних земельних ділянок ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , за результатами якого 23.02.2017 року складено відповідний акт, де комісія рекомендувала ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відносно встановлених межових знаків виготовити технічну документацію (а.с. 76).

Актом прийомки - передачі межових знаків на зберігання від 20.03.2017 року ОСОБА_2 пред`явлені та передані на зберігання межові знаки за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 181), робота виконана по встановленню меж земельної ділянки в натурі та їх закріплення межовими знаками.

Також, рішенням Млиновецької сільської ради 17 сесії VII скликання від 02.03.2017 року за № 151 затверджено акт обстеження щодо встановлення межових знаків та передачі їх на зберігання між присадибними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 78).

Крім цього, рішенням Млиновецької сільської ради 7 сесії ХХІІ скликання від 15.11.1995 року за № 83 було безкоштовно передано у приватну власність та постійне користування земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд жителям с. Тустоголови, зокрема, ОСОБА_7 (батьку позивача) загальною площею 0,58 га, з яких 0,13 га - для обслуговування будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 80-81).

Рішенням виконавчого комітету Млиновецької сільської ради від 22.03.2007 року погоджено раніше проведене будівництво житлового будинку ОСОБА_3 (матері позивача) на закріпленій земельній ділянці площею 0,09 га, що в с. Тустоголови (а.с. 82).

Згідно висновку проведеної судової експертизи за № 1169/18-22 від 25.02.2019 року (а.с. 218-226) земельна ділянка ОСОБА_2 розташована в межах с. Тустоголови Зборівського району, дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) видано органом місцевого самоврядування - Млиновецькою сільською радою, як уповноваженим органом місцевого самоврядування, на підставі довідки від 16.12.2016 року № 63, якою підтверджено згоду власника земель комунальної власності здійснювати розпорядження земельною ділянкою. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 в межах населеного пункту с. Тустоголови на території Млиновецької сільської ради Зборівського району відповідає вимогам земельного законодавства чинного на дату проставлення відмітки кадастрового реєстратора. Невідповідностей правилам оформлення технічної документації із землеустрою ОСОБА_2 не встановлено. Технічна документація затверджена уповноваженим органом місцевого самоврядування, рішенням від 11.04.2017 року № 175, речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 6122686000:05:001:0156 - зареєстроване від 17.05.2017 року, земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2 ..

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У відповідності до п. 1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» , є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» . Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Таким чином, з урахуванням прийняття Млиновецькою сільською радою рішення 7 сесії ХХІІ скликання від 15.11.1995 року за № 83, яким ОСОБА_7 органом місцевого самоврядування безкоштовно було передано у власність земельну ділянку загальною площею 0,58 га, з яких 0,13 га - для обслуговування будинку, господарських будівель і споруд, позивач, як спадкоємець майна після смерті матері ОСОБА_3 , яка в свою чергу успадкувала майно ОСОБА_7 , який помер раніше, у відповідності до п. 1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України наділена правом зареєструвати право власності на земельну ділянку площею 0,13 га для обслуговування будинку, що раніше належав ОСОБА_7 та був успадкований її матір`ю ОСОБА_3 .

Крім цього, згідно вимог ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що були у попереднього землекористувача. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває в користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ст. 121 ч. 2 ЗК України.).

За ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, надану у власність відповідним рішенням.

Беручи до уваги наявність у матеріалах справи рішення виконавчого комітету Млиновецької сільської ради від 22.03.2007 року, яким погоджено раніше проведене будівництво житлового будинку матері позивача ОСОБА_3 на закріпленій земельній ділянці площею 0,09 га, що в с. Тустоголови між сусідами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (матір`ю відповідача ОСОБА_2 )(а.с. 82), слід дійти висновку, що збудований матір`ю позивача ОСОБА_3 новий будинок є самостійним об`єктом будівництва, зведеним на окремій земельній ділянці по відношенню, то того, що знаходився на переданій у власність батьку позивача в 1995 році земельній ділянці площею 0,13 га.

За ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно вимог ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, шляхом застосування передбачених законом способів. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (п. г) ч. 3 ст. 152 ЗК України).

Статтею 140 ЗК України передбачено підстави припинення права власності на земельну ділянку, зокрема, добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком Зборівського районного суду, виходячи з наступних підстав.

Так, приймаючи рішення про затвердження технічної документації ОСОБА_2 та визнаючи за нею право власності на земельну ділянку площею 0, 2300 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 рада виходила з того, що ОСОБА_2 вперше скористалася правом на безоплатну передачу земельної ділянки, площа якої знаходиться в межах норм безоплатної приватизації, встановлених законом, а також з того, що вказана земельна ділянка за площею та конфігурацією відповідає такій, що перебувала у фактичному користуванні ОСОБА_2 з 2004 року (а.с. 32 на звор.).

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині незаконності рішення суду першої інстанції з посиланням на те, що поза увагою суду залишилась безумовна підстава для скасування права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 , якою, на думку апелянта, є те, що будучи проінформованою про наявне у неї бажання приватизувати частину земельної ділянки, на яку, в тому числі, претендувала одночасно й ОСОБА_2 , та під час перебування на розгляді Зборівського районного суду її адміністративного позову про оскарження бездіяльності органу місцевого самоврядування, Млиновецька сільська рада винесла на сесію питання щодо затвердження технічної документації з землеустрою відповідачу та передачі останній у власність спірної земельної ділянки, порушивши порядок вирішення земельного спору щодо встановлення меж між суміжними землекористувачами, колегія суддів відхиляє з урахуванням недоведеності позивачем факту порушення оспорюваним рішенням її прав та інтересів. При цьому, колегія суддів приймає до уваги те, що матеріалами справи підтверджено, що конфігурація земельної ділянки, приватизованої відповідачем повністю відповідає тій, що перебувала у фактичному правомірному користуванні спочатку її матері ОСОБА_9 , а в подальшому - самої ОСОБА_2 . Натомість, позивачем ОСОБА_1 не доведено наявного у неї права на приватизацію земельної ділянки для обслуговування будинковолодіння та господарських будівель саме такої площі та конфігурації, технічна документація на яку була складена та передана на затвердження Млиновецькій сільській раді. Так, як пояснила в ході апеляційного розгляду даної справи відповідач ОСОБА_2 , мати позивача ОСОБА_3 проживала в одному будинку разом зі ОСОБА_7 , що знаходився на земельній ділянці, яка з трьох сторін межувала з земельною ділянкою, що перебувала в користуванні її матері ОСОБА_9 . Згодом, мати позивача самовільно спорудила на вільній земельній ділянці, що з однієї сторони межувала з земельною ділянкою, яка перебувала в користуванні її матері ОСОБА_9 житловий будинок. Після смерті ОСОБА_7 мати позивача успадкувала старий будинок, в якому вона проживала з ним раніше, однак даний будинок знаходився на окремій земельній ділянці, яка від земельної ділянки, де ОСОБА_3 був збудований новий будинок, була відділена частиною земельної ділянки, що перебувала в користуванні її матері ОСОБА_9 . Жодних спорів між колишніми землекористувачами - матір`ю позивача ОСОБА_3 та її матір`ю ОСОБА_9 , а в подальшому й з нею не виникало. Такий спір виник лише після смерті матері позивача безпосередньо з ОСОБА_1 , яка успадкувавши майно померлої матері, що фактично знаходилось на двох різних земельних ділянках, вирішила обгородити обидві земельні ділянки (на якій раніше був будинок ОСОБА_7 та на якій мати позивача ОСОБА_3 самовільно збудувала новий будинок) та приватизувати дані земельні ділянки єдиним масивом, захопивши при цьому частину земельної ділянки, що раніше перебувала в користуванні її матері, а згодом - і в її користуванні. Усні пояснення відповідача ОСОБА_2 повністю підтверджуються наявними у справі письмовими доказами: викопіюванням топографо-геодезичного плану села (а.с. 26), з якого вбачається, що у користуванні ОСОБА_1 знаходиться дві окремі земельні ділянки (позначені цифрами 1 і 2) між якими знаходиться частина земельної ділянки (позначена цифрою 3), що перебуває в користуванні ОСОБА_2 ; кадастровим планом земельної ділянки ОСОБА_2 (а.с. 33), конфігурація і розміри земельної ділянки на якому повністю відповідають вищезгаданому викопіюванню та з якого вбачається, що частина земельної ділянки ОСОБА_2 шириною 4 м, що примикає до дороги, по обидва боки межує з земельними ділянками ОСОБА_1 ; обліковою карткою об`єкта погосподарського обліку домогосподарства ОСОБА_1 (а.с. 52-53), з якої вбачається, що з загальної кількості 0,58 га земель, що обліковуються за позивачем, лише 0,13 га рахуються для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а решту 0, 45 га - для ОСГ; актом обстеження присадибних земельних ділянок ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 30.05.2016 року (а.с. 72), з якого вбачається чіткі контури меж земельних ділянок згідно геодезичної зйомки 1971 року, встановлено факт самовільного загородження ОСОБА_1 спірної земельної ділянки й створення ОСОБА_2 перешкод щодо вільного заїзду на її земельну ділянку та зобов`язано комісією ОСОБА_1 в п`ятиденний термін зняти загорожу, а обом сторонам рекомендовано виготовити технічні документації з землеустрою; актом обстеження постійною земельною комісією Млиновецької сільської ради присадибних земельних ділянок ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 23.02.2017 року (а.с. 76), яким встановлено, що земельні ділянки розділяє межа, кадастровий номер на земельну ділянку ОСОБА_2 виготовлений згідно наявних меж, які відповідають аерофотозйомці та обліку земель 1971 року с. Тустоголови та рекомендовано сторонам у справі згідно встановлених межових знаків виготовити технічну документацію; рішенням Млиновецької сільської ради сімнадцятої сесії сьомого скликання від 02.03.2017 року за № 151 про затвердження акту обстеження щодо встановлення межових знаків між присадибними земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 78), яке ОСОБА_1 не оскаржувалось; рішенням сьомої сесії двадцять другого скликання Млиновецької сільської ради від 15.11.1995 року за № 85 (а.с. 80-81), яким ОСОБА_7 передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,58 га, з яких лише 0,13 га - для будівництва будинку та рішенням Виконавчого комітету Млиновецької сільської ради від 22.03.2007 року (а.с. 82), яким матері позивача ОСОБА_3 погоджено раніше проведене будівництво житлового будинку на закріпленій земельній ділянці площею 0,09 га в с.Тустоголови між сусідами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (матір`ю відповідача ОСОБА_2 ). Беручи до уваги те, що мати позивача ОСОБА_3 , успадкувавши після ОСОБА_7 будинковолодіння, для обслуговування якого останньому була надана земельна ділянка площею 0,13 га та збудувавши будинок, за яким в подальшому була закріплена земельна ділянка площею 0,09 га, яка не межувала з земельною ділянкою, успадкованою після смерті ОСОБА_7 , а була розділена межою (якою була частина земельної ділянки, що знаходилась у користуванні матері відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_9 ), мала право на приватизацію двох окремих земельних ділянок для обслуговування будинковолодіння та господарських споруд (площами 0,13 га та 0,09 га), то відповідно і її донька ОСОБА_1 , яка успадкувала будинковолодіння після смерті матері ОСОБА_3 , наділена таким правом.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 і в частині незаконності рішення суду з посиланням на неврахування судом порушення діями Млиновецької сільської ради її прав, що полягають у недотриманні принципу неподільності її земельної ділянки для обслуговування будинку та господарських приміщень внаслідок передачі у власність земельної ділянки відповідачу ОСОБА_2 рішенням від 11.04.2017 року № 175, оскільки як встановлено в ході розгляду даної справи земельна ділянка, що перебувала в користуванні батьків позивача, а в подальшому - і в її користуванні ніколи не була цілісною, а складалася з двох окремих земельних ділянок. При цьому, та обставина, що будинковолодіння, власником якого вона є, має єдиний адресний номер ( АДРЕСА_1 ), а тому не може розташовуватися на двох земельних ділянках, на думку колегії суддів, не може бути підставою для скасування оспорюваного рішення, оскільки не вжиття матір`ю позивача за життя, а в подальшому й самим позивачем передбачених законом дій для присвоєння будинковолодінню, що є окремим об`єктом права, так як був збудований на окремій земельній ділянці площею 0,09 га, іншого адресного номера чи факт визнання за позивачем в судовому порядку права спадкової власності на вказане будинковолодіння з господарськими будівлями в жодному випадку не є підставою для позбавлення відповідача ОСОБА_2 права на приватизацію саме тієї земельної ділянки, яка перебувала в її правомірному користуванні.

Безпідставними і такими, що підлягають відхиленню є й доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 що стосуються незаконності рішення суду з посиланням на неврахування судом факту недотримання Млиновецькою сільською радою порядку вирішення межового земельного спору, передбаченого ст.ст. 158 - 159 ЗК України, оскільки такі доводи спростовуються наявним у матеріалах справи рішенням Млиновецької сільської ради сімнадцятої сесії сьомого скликання від 02.03.2017 року за № 151 про затвердження акту обстеження щодо встановлення межових знаків між присадибними земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 78), прийняттю якого передувало звернення ОСОБА_2 та проведення 23.02.2017 року постійною земельною комісією Млиновецької сільської ради відповідного обстеження присадибних земельних ділянок ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і яке (рішення) ОСОБА_1 не оскаржувалось.

Також, відхиляє колегія суддів і доводи апелянта в частині ненадання належної правової оцінки висновку експерта, як такому, що на думку позивача є необґрунтованим, не дає вичерпних відповідей на поставлені запитання щодо відповідності вимогам закону виготовленої ОСОБА_2 технічної документації, оскільки, по-перше, в даному випадку для з`ясування обставин, що мали значення для справи, відсутня була необхідність у проведенні експертизи, відповідне клопотання з приводу чого заявлялося представником позивача; по-друге, у зв`язку з недоведеністю позивачем наявності в неї права на приватизацію земельної ділянки площею та конфігурацією, зазначеними в тій технічній документації, яку вона просила затвердити, питання відповідності технічної документації ОСОБА_2 вимогам закону жодного правового значення для вирішення даного спору не має, так як жодним не порушує прав ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку.

Безпідставними колегія суддів вважає й доводи апеляційної скарги позивача в частині відсутності у висновку експерта та у рішенні спростування того факту, що на земельній ділянці, цільове призначення якої - В.02.01, категорія - землі громадської та житлової забудови не може бути розташовано будь-яких доріг, заїздів, під`їздів і т.д., а такі об`єкти можна розташовувати лише на земельній ділянці, цільове призначення якої - К.18.00, категорія - землі загального користування, оскільки, маючи у правомірному користуванні земельну ділянку для обслуговування будинковолодіння, господарських будівель і споруд, яка в двох місцях межує з дорогою загального користування по АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 вправі заїзджати на територію даної земельної ділянки у будь-якому місці й та частина спірної земельної ділянки через яку заїзджає до свого будинку відповідач не є заїздом чи дорогою в розумінні категорії земель з цільовим призначенням «землі загального користування» , на яких можна влаштовувати заїзди чи дороги, як помилково вважає представник позивача, а є земельною ділянкою, що перебуває у фактичному користуванні відповідача, наданою для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в той час як повністю загородивши частину земельної ділянки, на якій ОСОБА_3 був збудований новий житловий будинок, що межує з дорогою по АДРЕСА_2 , позивач ОСОБА_1 сама собі створила перешкоди в доступі до такої.

Згідно вимог ч. 1 ст. 374 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

У відповідності до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Зборівського районного суду в даній справі прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду зроблені з урахуванням наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що передбачених законом підстав для скасування рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , немає.

Керуючись ст.ст. 35 ч.ч. 1, 3; 259 ч.ч. 1, 2, 6, 8; 374 ч. 1 п. 1; 375 ч. 1; 381 ч.ч. 1, 3; 382 ч.ч. 1, 2; 384 ч. 1; 389 ч. 1 п. 1; 390 ч. 1 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2019 року - залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони в межах, ними понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції в особі Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 10 лютого 2020 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи