Постанова

від 19.02.2020 по справі 583/4676/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року

м.Суми

Справа №583/4676/19

Номер провадження 22-ц/816/562/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Левченко Т. А.

розглянув у порядку письмового позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 грудня 2019 року в складі судді Ярошенко Т.О., ухваленого в м. Охтирка, повний текст якого складений 26 грудня 2019 року,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2019 року Сумський національний аграрний університет звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги.

Позов мотивований тим, що 28 липня 2017 року між Охтирським коледжем Сумського національного аграрного університету та ОСОБА_1 був укладений договір № 86/17-Г про надання платних житлових, житлово-комунальних послуг, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов`язання за рахунок коштів ОСОБА_1 надати їй та членам її сім`ї в короткострокове тимчасове проживання терміном до 27 липня 2018 року житлову кімнату студентського гуртожитку загальною площею 38 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилаючись на обставини того, що внаслідок систематичних порушень взятих на себе зобов`язань у ОСОБА_1 утворилась заборгованість по сплаті за вказаним вище договором, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за отримані житлово-комунальні послуги за період з лютого 2018 року по липень 2018 року у сумі 4585 грн 91 коп., з яких: 3154 грн - основний борг, 1154 грн 36 коп. - пеня за прострочення виконання зобов`язання, 277 грн 55 коп. - інфляційні втрати.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 грудня 2019 року позовні вимоги Сумського національного аграрного університету задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Сумського національного аграрного університету заборгованість за отримані житлово-комунальні послуги в сумі 4585 грн 91 коп. (з яких: 3154 грн - заборгованість за житлово-комунальні послуги, 1154 грн 36 коп. - пеня за прострочене виконання зобов`язання, 277 грн 55 коп. - інфляційні збитки).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Сумського національного аграрного університету понесені судові витрати в сумі 1921 грн.

Вказане рішення суду відповідач оскаржила в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити Сумському національному аграрному університету у задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги відповідач вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі, про відмову у задоволенні її клопотання про закриття провадження у справі, а також при постановленні судом ухвали про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі. Також, як зазначила відповідач, судом першої інстанції не було дотримано строків позовної давності при вирішенні питання щодо задоволення позовної вимоги про стягнення пені за прострочене виконання зобов`язання та інфляційних збитків. Крім того, як зауважила відповідач, оскільки платіж утримання обслуговуючого персоналу , що сплачувався нею у повному обсязі до 01 січня 2018 року є складовою частиною плати за користування житлом, тому на нього має поширюватись 75-процентна знижка плати за користування житлом, що надається учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього, право на яку має її сім`я. Відтак, на думку відповідача, вона не має заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг, а навпаки, має право на отримання 75 % пільгової знижки по платі за користування житлом (у тому числі, витрат на утримання обслуговуючого персоналу на 1 кв.м загальної житлової площі) та спожитим житлово-комунальним послугам.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач Сумський національний аграрний університет, посилаючись на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду, як законне і обґрунтоване - залишити без змін. При цьому, як зауважив позивач, доводи і аргументи відповідача стосовно стягнення надміру сплачених коштів вже були предметом судового розгляду в іншій цивільній справі за її позовом і визнані такими, що є надуманими та не відповідають дійсності, тому позовна заява Сумського НАУ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, що була предметом розгляду у даній справі, ініціювалась з метою захисту своїх порушених прав. Також позивач вказав, що ним не порушено строку позовної давності щодо вирішення вимоги про стягнення пені, оскільки початок перебігу строку нарахування пені розпочався з 04 листопада 2018 року і закінчився датою звернення до суду, тобто, 04 листопада 2019 року.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 28 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до директора Охтирського коледжу Сумського національного аграрного університету із заявою про надання для тимчасового проживання вільної кімнати студентського гуртожитку їй та членам її сім`ї в кількості двох чоловік. При цьому, відповідач зобов`язувалась неухильно дотримуватися Правил внутрішнього розпорядку та своєчасно здійснювати оплату за проживання в гуртожитку згідно укладеного договору та чинних тарифів, що діють у коледжі (а.с. 7).

Того ж дня, тобто 28 липня 2017 року, між Охтирським коледжем Сумського національного аграрного університету державної форми власності Міністерства освіти і науки України та ОСОБА_1 був укладений договір, предметом якого є надання житлової, житлово-комунальної послуги (а.с. 8-9).

Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору позивач взяв на себе зобов`язання за рахунок коштів відповідачки здійснити надання їй та членам її сім`ї в короткострокове тимчасове проживання терміном до 27 липня 2018 року житлову кімнату студентського гуртожитку загальною площею 38 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 2.7 цього ж договору виконавець, тобто позивач , має право встановлювати вартість проживання протягом дії договору згідно зі щомісячним кошторисом вартості проживання, яка регулюється нормативними актами уповноважених органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Як передбачено пунктом 3.12 вказаного договору, замовник, тобто відповідач, зобов`язується не пізніше 10 числа наступного місяця вносити плату за користування житлом та житлово-комунальні послуги. За несвоєчасне внесення платежів сплачувати пеню із розрахунку 0,1 % несплаченої суми за кожен прострочений день, але не більше ніж 100 % загальної суми заборгованості.

Пунктом 4.1 вказаного договору передбачено, що розмір плати за надання житлової, житлово-комунальної послуги у повному обсязі встановлюється в національній валюті в обсязі розрахункової калькуляції за кожний місяць.

За умовами пункту 4.2 замовник, тобто відповідачка, вносить плату готівкою або безготівково не пізніше 10 числа наступного місяця відповідно до розрахункової калькуляції, яка регулюється нормативними актами уповноважених органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до акта приймання-передачі житлового приміщення, майна та інвентаря від 28 липня 2017 року Охтирський коледж Сумського національного аграрного університету передав, а мешканці гуртожитку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняли у строкове платне користування кімнату загальної площею 38 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 . Житлова кімната, майно, сантехнічне, тепло-, водопостачальне обладнання, водовідведення та електрозабезпечення відповідало будівельним, технічним та санітарним нормам (а.с. 10).

Наказом Охтирського коледжу Сумського національного аграрного університету від 14 січня 2018 року за № 7-А для студентів, працівників коледжу та сторонніх осіб встановлена плата за надання у короткострокове користування фізичним особам, юридичним особам площ або окремих приміщень згідно калькуляції, а проживання квартиронаймачів - згідно затвердженої калькуляції для квартиронаймачів. При цьому, установлено норми витрат на одну особу на місяць у таких розмірах: вода - 3,6 м куб, стоки - 3,6 м куб - згідно рішення виконкому м. Охтирки; електроенергія - згідно акта обстеження використання електроенергії в гуртожитку та встановлених лічильників (при наявності); квартплата за 1 кв.м - згідно тарифів ЖЕК; плата за проживання - згідно затвердженого розрахунку директором Охтирського коледжу; централізоване опалення за 1 кв.м - згідно фактичного споживання (відповідно рахунків БРОКЕНЕРГІЯ (а.с. 6).

Як вбачається з розрахунку плати за користування житлом, затвердженого директором Охтирського коледжу Сумського національного аграрного університету від 01 жовтня 2017 року, витрати на утримання обслуговуючого персоналу гуртожитку на 1 кв.м загальної житлової площі становлять 17,53 грн (а.с. 5).

За інформацією позивача про нараховані та виплачені житлово-комунальні послуги відповідачка ОСОБА_1 користувалася пільгами, які надавалися в межах соціальних норм, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування від 06 серпня 2014 року за № 409 (а.с. 24-27).

Відповідно до наданих позивачем квитанцій за період з лютого 2018 року по вересень 2018 року відповідачка ОСОБА_1 мала заборгованість за надані послуги у таких розмірах: за лютий 2018 року - 469 грн 81 коп., за березень 2018 року - 1890 грн 40 коп., за квітень 2018 року - 1808 грн 12 коп., за травень 2018 року - 2056 грн 03 коп., за червень 2018 року - 2798 грн 31 коп., за липень 2018 року - 3386 грн, за серпень 2018 року - 3386 грн (а.с. 14-20).

03 вересня 2018 року позивач направив відповідачу вимогу щодо невиконання умов укладеного між сторонами договору, на виконання якої відповідачем у добровільному порядку була сплачена заборгованість у сумі 232 грн (а.с. 21, 28).

У той же час, заборгованість у сумі 3154 грн відповідачкою не сплачена (а.с. 21-23).

Відповідно до розрахунку інфляційних збитків за договором № 86/17-Г про надання платних, житлових, житлово-комунальних послуг від 28 липня 2017 року за борговий період з 11 вересня 2018 року по 04 листопада 2019 року сума інфляційних збитків становить 277 грн 55 коп. (а.с. 32).

Як вбачається з розрахунку пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за вказаним договором, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання за вказаний період з 04 листопада 2018 року по 04 листопада 2019 року становить 1154 грн 36 коп. (а.с. 33).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою обов`язків з оплати платних, житлових та житлово-комунальних послуг у неї утворилася заборгованість, яку суд стягнув з відповідача на користь позивача, а також дійшов висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача відповідальності, передбаченої пунктом 3.12 укладеного між сторонами договору від 28 липня 2017 року у вигляді сплати пені за несвоєчасне внесення платежів та про застосування до спірних правовідносин норми частини другої статті 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 - 3 статті 73 Закону України Про вищу освіту заклад вищої освіти відповідно до законодавства та статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги за умови забезпечення надання належного рівня освітніх послуг як основного статутного виду діяльності.

Перелік платних освітніх та інших послуг, що можуть надаватися державними і комунальними закладами вищої освіти, затверджується Кабінетом Міністрів України.

У пункті 7 Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року, визначені платні послуги у сфері житлово-комунальних послуг :

1) надання спеціально облаштованих будинків і приміщень, що перебувають на балансі закладів освіти, для тимчасового проживання;

2) надання під час канікул вільних спеціально облаштованих приміщень гуртожитків для тимчасового проживання;

3) надання спеціально облаштованих приміщень гуртожитків закладів освіти для проживання:

- осіб, які навчаються або працюють у відповідному закладі освіти;

- абітурієнтів відповідного закладу освіти під час вступних іспитів;

- осіб, які направлені у відрядження до таких закладів освіти;

- осіб, які навчаються в інших закладах освіти і проживають у гуртожитках закладу освіти згідно з рішенням його керівника;

- працівників інших закладів освіти, установ та організацій;

4) надання громадянам, які користуються послугами, зазначеними у підпунктах 1-3 цього пункту, комунальних послуг, послуг з експлуатації та господарського обслуговування будинків і приміщень.

Як передбачено підпунктами 2.1, 2.2 Порядку надання інших платних послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого спільним наказом МОН, Мінекономіки, Мінфіну України від 23 липня 2010 року №736/902/758, встановлення вартості платної послуги здійснюється на базі економічно обґрунтованих витрат, пов`язаних з її наданням.

Розмір плати за надання конкретної послуги визначається на підставі її вартості, що розраховується на весь строк її надання та у повному обсязі.

Навчальний заклад самостійно визначає калькуляційну одиницю за кожною платною послугою, щодо якої здійснюється розрахунок вартості.

Складовими витрат є:

- витрати на оплату праці працівників;

- нарахування на оплату праці відповідно до законодавства;

- безпосередні витрати та оплата послуг інших організацій;

- капітальні витрати;

- індексація заробітної плати, інші витрати відповідно до чинного законодавства.

Правовідносини з приводу надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги .

Відповідно до статті 5 вказаного Закону (в редакції, яка була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин, тобто, на момент виникнення у відповідачки заборгованості за житлово-комунальними послугами) до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Вимогами пунктів 4, 5 частини 1 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту передбачено, що учасникам бойових дій (статті 5, 6) надається, зокрема, 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю), а також 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю.

З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин справи стосовно того, що відповідач допустила заборгованість зі сплати наданих їй відповідачем послуг, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявленої суми заборгованості за отримані платні, житлові та житлово-комунальні послуги, ураховуючи, що вказаний висновок суду відповідач не спростувала належними та допустимими доказами, а ті, на які вона посилається, такими не являються.

Крім того, установивши факт порушення відповідачем договірних зобов`язань, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача відповідальності, передбаченої пунктом 3.12 укладеного між сторонами договору від 28 липня 2017 року у вигляді сплати пені за несвоєчасне внесення платежів та про застосування до спірних правовідносин норми частини другої статті 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, розмір яких (пені та інфляційних втрат) відповідач не спростувала.

Посилання в апеляційній скарзі на пропуск позивачем позовної давності за позовною вимогою про стягнення пені спростовується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості зі сплати пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за вказаним договором, відповідно до якого пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання за період з 04 листопада 2018 року по 04 листопада 2019 року, тобто за один рік, становить 1154 грн 36 коп. (а.с. 33), що відповідає вимогам пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України.

При цьому, виходячи з вимог статті 625 ЦПК України, інфляційні втрати за своєю правовою природою не є неустойкою, тому безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на незастосування судом першої інстанції строку позовної давності за вказаною позовною вимогою.

Крім того, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що доводи відповідача фактично зводяться до її непогодження з розрахунком заборгованості за платну послугу, яка складається з витрат на утримання обслуговуючого персоналу гуртожитку, так як вважає, що позивач безпідставно не застосував при нарахуванні вказаної витрати 75-процентну пільгу, яка передбачена статтею 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Однак, як доведено матеріалами справи, вказана послуга за своєю правовою природою не належить до житлово-комунальних послуг у розумінні Закону України Про житлово-комунальні послуги , так як за її фактичним змістом це є інша платна послуга, яка надається державним комунальним закладом, у даному випадку позивачем - Сумським національним державним університетом на підставі положень статті 73 Закону України Про вищу освіту , пункту 7 Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року, та Порядку надання інших платних послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого спільним наказом МОН, Мінекономіки, Мінфіну України від 23 липня 2010 року №736/902/758.

Крім того, обставина того, що послуга у вигляді витрат на утримання обслуговуючого персоналу гуртожитку не належить до житлово-комунальних послуг встановлена також постановою Сумського апеляційного суду від 22 січня 2020 року в іншій цивільній справі № 583/2318/19 за позовом ОСОБА_1 до Сумського національного аграрного університету про стягнення надміру сплачених грошових коштів, що відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України не підлягає доказуванню при розгляді даної справи.

У зв`язку із зазначеним, в силу своєї правової природи встановлену позивачем платну послугу у вигляді витрат на утримання обслуговуючого персоналу гуртожитку також не можна віднести і до плати за користування житлом (квартирної плати), так як матеріалами справи доведено, що це є дві окремі послуги.

Зокрема, як вбачається з наказу Охтирського коледжу Сумського національного аграрного університету від 14 січня 2018 року за № 7-А, позивачем були встановлені окремі норми витрат на одну особу на місяць у вигляді квартплати за 1 кв.м - згідно тарифів ЖЕК та плати за проживання - згідно затвердженого розрахунку директором Охтирського коледжу, тобто, у вигляді витрат на утримання обслуговуючого персоналу гуртожитку (а.с. 5, 6).

При цьому, з наданої позивачем інформації про нараховані та виплачені відповідачу житлово-комунальні послуги вбачається, що розмір нарахованої квартплати, як і інших житлово-комунальних послуг за спірний період зменшувався позивачем на визначену статтею 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту пільгу.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, в тому числі і щодо несплати позивачем судового збору, то вони також не заслуговують на увагу колегії суддів, так як висловлені відповідачем зауваження щодо форми, змісту позовної заяви, а також сплати судового збору були усунуті з боку позивача після постановлення судом ухвали від 22 листопада 2019 року про залишення позовної заяви без руху. При цьому, колегія суддів зауважує, що право суду на залишення позовної заяви без руху з підстав недодержання вимог, викладених у статтях 175,3 177 ЦПК України після відкриття провадження у справі передбачено вимогами частини 11 статті 187 ЦПК України, у зв`язку з чим посилання в апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є безпідставними.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про повторність звернення до суду з тими ж самими вимогами, а саме: про наявність спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, так як з огляду на предмет спору в іншій цивільній справі № 583/2318/19 за позовом ОСОБА_1 до Сумського національного аграрного університету про стягнення надміру сплачених грошових коштів, предмет спору в тій іншій цивільній справі був різний.

Що стосується посилань в апеляційній скарзі на непідтвердження повноважень ректора СНАУ щодо підписання поданого позову та на представлення в суді інтересів позивача, то вони не заслуговують на увагу, спростовуються матеріалами справи (відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) і з приводу їх помилковості суд в оскарженому рішенні навів обґрунтовані мотиви, з якими колегія суддів погоджується.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду про задоволення позову, в тому числі і про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що відповідало вимогам статті 274 ЦПК України і не містять посилань на такі порушення, що є підставою для зміни чи скасування оскарженого рішення суду.

За таких обставин, коли суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, виходячи із ціни позову, судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 374 ч. 1 п. 1; 375; 381; 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 грудня 2019 року у даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.Г. Хвостик (суддя-доповідач)

Судді: О.І. Собина

Т.А. Левченко