Постанова

від 13.02.2020 по справі 372/1774/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 372/1774/19

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/1554/2020

Головуючий у суді першої інстанції: Кравченко М.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Чобіток А.О., Ящук Т.І.,

секретар - Шепель К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чисті сосни про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 серпня 2019 року,

встановив:

у травні 2019 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати неправомірною відмову відповідача у здійсненні перерахунку та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок житлово-комунальних послуг з утилізації та вивозу відходів за період з 01.01.2017 по 01.05.2019 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05 серпня 2019 року в задоволенні позову було відмовлено та стягнуто з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 4 900 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник позивача - ОСОБА_2. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок житлово-комунальних послуг з утилізації та вивозу відходів та не здійснювати в подальшому такі нарахування, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу голова правління ОСББ Чисті сосни ОСОБА_3. просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , представника відповідача Кіщук Т.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказувала, що вона з 14.04.2010 є власником кв. АДРЕСА_2 , управління яким здійснює ОСББ Чисті сосни . Оскільки відповідач здійснює їй нарахування оплати за неіснуючі послуги, вона просила визнати неправомірною відмову в здійсненні їй перерахунку та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок за послуги з утилізації та вивезення відходів за період з 01.01.2017 по 01.05.2019. В доданих копіях заяв до голови правління ОСББ Чисті сосни ОСОБА_3. позивач просила здійснити їй перерахунок послуг за вивезення сміття та придбання талонів на вивезення сміття, а також постачання електроенергії для освітлення місць загального користування, ліфтів, під`їздів, технічних поверхів.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05 серпня 2019 року в задоволенні позову було відмовлено та стягнуто з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 4 900 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має сплачувати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, в якому їй належить квартира, а тому підстави для здійснення їй перерахунку за минулий період та виключення частини послуг із загальної суми внеску на майбутнє відсутні.

Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і відповідає встановленим по справі обставинам.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення ст. 15, 16 ЦК України, Законів України Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку , Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , Про захист прав споживачів , Про житлово-комунальні послуги .

Доводи, викладені представником позивача ОСОБА_2 . в апеляційній скарзі, всі були предметом перевірки суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку.

Відповідно до ст. 151 ЖК Української РСР та ст. 322 ЦК України тягар утримання майна лежить на власнику квартири.

В ч. 1 та 2 ст. 7 Закону України Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку закріплено, що співвласники зобов`язані, зокрема: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 цього ж Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Згідно положень ст. 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації.

Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання (ст. 12 вказаного Закону).

В ст. 22 цього ж Закону передбачено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

З метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, в яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком внески і платежі визначаються у розмірах, затверджених загальними зборами об`єднання, але не більше встановленого згідно із законодавством граничного розміру відповідних витрат.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В ст. 35-1 Закону України Про відходи закріплено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.

Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів зобов`язаний укласти договори про надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів із суб`єктами господарювання, що надають такі послуги відповідно до правил благоустрою території населеного пункту, розроблених з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту. Договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами мають містити інформацію про укладені договори між виконавцем послуг з вивезення побутових відходів та суб`єктами господарювання, що надають послуги з перероблення та/або захоронення побутових відходів.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача Кіщук Т.В. , в Кошторисі на 2017 рік, який був затверджений рішенням Загальних зборів членів товариства від 26.03.2017, було передбачено витрати на вивезення сміття, придбання талонів на вивезення сміття, що передбачає збирання та транспортування сміття та окремо витрати на придбання талонів для вивезення сміття, витрати на електроенергію для освітлення місць загального користування та живлення ліфтів. В Кошторисі на 2018 рік, який був затверджений рішенням Загальних зборів членів товариства від 31.12.2017, передбачено витрати на вивезення сміття, на придбання талонів для вивезення сміття на сміттєзвалище. Також передбачено витрати на електроенергію для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів, під`їздів, технічних поверхів та підвалів за договорами з постачальниками. Аналогічним чином було затверджено Кошторис на 2019 рік рішенням Загальних зборів членів товариства від 31.12.2018 року.

Сам по собі факт реєстрації позивача за адресою: АДРЕСА_3 не може бути підставою для звільнення її від сплати частини внеску на утримання будинку та прибудинкової території буд. АДРЕСА_4 .

Крім того, питання щодо здійснення такого перерахунку розміру внеску на утримання будинку у разі не проживання власника квартири розглядалось на Загальних зборах членів ОСББ Чисті сосни 15-31 грудня 2018 року і рішення щодо здійснення такого перерахунку прийнято не було.

Посилання апелянта на положення Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 27.07.2018 №190 Про затвердження Обов`язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території також є безпідставним, оскільки його дія не може поширюватись на правовідносини, що виникли раніше, та стосується правовідносин між виконавцем та споживачем послуги, якими виступають суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку, та відповідач.

Доводи апелянта про відсутність підстав для стягнення з позивача витрати на правничу допомогу також є необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції правильно з дотриманням вимог ст. 137 ЦПК України визначив відповідність наданого розрахунку таких витрат, що є співмірним із складністю справи та наданих адвокатом послуг. До матеріалів справи в суд першої інстанції було надано копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №486, видане Кіщук Т.В. на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії від 28.03.2011, Угоду про надання правничої допомоги №494-19 від 28 травня 2019 року та детальний розрахунок із зазначенням процесуальних дій та обсягом часу. Посилання апелянта на те, що запис про адвоката Кіщук Т.В. відсутній в Єдиному реєстрі адвокатів України, ведення якого передбачено Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , також не є підставою для відмови у стягненні таких витрат, оскільки такі відомості вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. Доказів на підтвердження того, що свідоцтво про право Кіщук Т.В. на зайнятті адвокатською діяльністю визнане недійсним або є скасованим, чи право Кіщук Т.В. на заняття адвокатською діяльністю припинено, матеріли справи не містять

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( Проніна проти України , № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають встановленим по справі обставинам, судом правильно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, рішення було ухвалено судом першої інстанції при дотриманні норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення без змін.

В судовому засіданні представником відповідача було подано заяву про компенсацію витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 5 600 грн., яку надавала адвокат Кіщук Т.В. До заяви було додано Розрахунок вказаних витрат із зазначенням детального опису вчинених дій та обсягу часу, а також квитанцію про оплату послуг адвоката, а тому з позивача на користь відповідача слід стягнути витрати на правничу допомогу у зазначеному розмірі.

Керуючись ст. 367, 368, 375, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 серпня 2019 року - без змін.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чисті сосни витрати на правничу допомогу в розмірі 5 600 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 18 лютого 2020 року.

Головуючий

Судді