Рішення

від 17.02.2020 по справі 460/3033/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2020 року м. Рівне №460/3033/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Трохимчук А.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Тарновецький Я.М.,

відповідача: представник Чепиль М.І.,

третьої особи відповідача: представник Штогрин Л.В.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАХІВЕЦЬ" до Рівненської міської ради, третя особа не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ФАХІВЕЦЬ (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської міської ради (далі - відповідач), третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - третя особа відповідача) про визнання протиправним та скасування рішення від 11 квітня 2008 року № 1411 Про затвердження скоригованого генерального плану міста Рівного в частині розміщення в графічній частині Коригування генерального плану м. Рівне генеральний план основне креслення та Коригування генерального плану план зонування загальноосвітньої школи (пункт 83 експлікації) на належних Товариству з обмеженою відповідальністю Фахівець земельних ділянках з кадастровим номером 5610100000:01:054:1102, площею 1,45 га, цільовим призначенням для житлової та громадської забудови, розташованої за адресою: Рівненська область, місто Рівне, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1234872056101, та кадастровим номером 5610100000:01:054:1103, площею 1,45 га, цільовим призначенням для житлової та громадської забудови, розташованої за адресою: Рівненська область, місто Рівне, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1234853556101. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачу на праві приватної власності належать земельні ділянки із зазначеними вище кадастровими номерами із цільовим призначенням для житлової та громадської забудови в межах міста Рівне, що підтверджуються державним актом. Позивач вказує, що спірним рішенням міської ради запроектовано розміщення об`єкту соціально-культурної сфери (школи) на земельній ділянці, яка належить позивачу без його згоди та порушує його право користування. Стверджує, що він не мав та немає наміру будувати загальноосвітню школу на власних землях, а розміщення відповідно до Генерального плану м. Рівне загальноосвітньої школи на території належних йому земельних ділянок порушує принцип обґрунтованої пропорційності, оскільки за умов відсутності згоди позивача на будівництво загальноосвітньої школи, не може бути досягнута та реалізована визначена у вказаній частині Генеральним планом м. Рівне мета, так як відповідно до приписів ст. ст. 1, 7, 15 Закону України Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності , загальноосвітню школу не віднесено до виключного переліку суспільних потреб/суспільної необхідності, що передбачають можливість такого викупу чи примусового відчуження. Інші законні підстави, з яких би загальноосвітня школа могла бути побудована на залежних позивачу земельних ділянках відсутні. Просить позовну заяву задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив на позов в якому заперечує проти позову. Свої заперечення аргументує тим, що рішення прийняте у повній відповідності із вимогами чинного законодавства. Позивач не надав належних та допустимих доказів щодо реального порушення своїх прав. Уважає, що жодних прав позивача таке рішення не порушує, а тому в позовних вимогах позивачу слід відмовити повністю.

Третя особа відповідача надала пояснення, які за змістом є тотожні відзиву. Крім того третя особа звертає увагу на те, що згідно чинного законодавства зміни до Генерального плану можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років і законодавець не встановлює можливості скасування чи внесення змін до Генерального плану міста або його частини у судовому порядку. Також стверджує про відсутність порушених прав позивача.

Позивач подав спільну відповідь на відзив відповідача та пояснення третьої особи в якій відхиляє наведені протилежними сторонами доводи з підстав, аналогічних змісту позовної заяви.

Заперечень на відповідь на відзив відповідач не подав.

Позовна заява надійшла до суду 06.12.2018.

11.12.2018 ухвалою суду позов залишений без руху.

29.12.2018 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову.

02.01.2019 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

28.01.2019 від відповідача надійшло клопотання про залучення третьої особи.

30.01.2019 ухвалю суду відкладено підготовче засідання.

25.02.2019 від позивача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого засідання.

25.02.2019 ухвалою суду продовжений строк проведення підготовчого засідання.

05.03.2019 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати залучено до участі у справі третю особу на стороні відповідача.

05.03.2019 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

07.03.2019 ухвалою суду здійснений виклик у судове засідання, призначене на 01.04.2019 о 09:00год, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради.

01.04.2019 ухвалою суду закрито провадження у справі.

19.04.2019 від позивача надійшла апеляційна скарга на ухвалу суду про закриття провадження у справі.

25.06.2019 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду скасовано ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 року у справі № 460/3033/18, яка перешкоджає подальшому провадженню по справі та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Справа надійшла до суду 01.08.2019.

02.08.2019 справу прийнято до провадження з призначенням підготовчого засідання.

20.11.2019 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

13.12.2019 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

16.12.2019 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати розгляд справи по суті відкладений.

03.02.2020 ухвалою суду призначено наступне судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив і пояснення.

Представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві.

Третя особа відповідача підтримала свої письмові пояснення.

Заслухавши учасників справи, дослідивши подані письмові докази, суд враховує наступне.

Обставини справи:

Судом встановлено, що на підставі Договору купівлі-продажу від 07.11.2006 року, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю ФАХІВЕЦЬ (Покупець) та громадянином ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Олинець А.М., зареєстрованого в реєстрі за № 5995, позивач набув у власність земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:054:0054, розташовану на території Рівненської міської ради Рівненської області.

На підставі Договору купівлі-продажу від 07.11.2006 року, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю ФАХІВЕЦЬ (Покупець) та громадянином ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Олинець А.М., зареєстрованого в реєстрі за № 5996, позивач набув у власність земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:054:0053, розташовану на території Рівненської міської ради Рівненської області.

На підставі Договору купівлі-продажу від 07.11.2006 року, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю ФАХІВЕЦЬ (Покупець) та громадянином ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Олинець А.М., зареєстрованого в реєстрі за № 5972, позивач набув у власність земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:054:0020 з цільовим призначенням для житлової та громадської забудови, розташовану на території Рівненської міської ради Рівненської області.

Матеріалами справи стверджується, що в подальшому позивач об`єднав земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:054:0054, земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:054:0054 та земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:054:0054, в одну земельну ділянку площею 15,7714га, якій присвоєний кадастровий номер 5610100000:01:054:0205, що підтверджується Державним Актом на право власності на земельну ділянку Серія ЯЗ № 210424 від 27.08 2009 року.

21 грудня 2015 року ТОВ Фахівець здійснило поділ земельної ділянки площею 15,7714га, кадастровий номер 5610100000:01:054:0205 на 2 частини.

В результаті зазначеного поділу утворилась земельна ділянка площею 2,9га, кадастровий номер 5610100000:01:054:0957, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, Індексний номер 50376999 від 21.12.2015 року.

27 квітня 2017 року, позивач здійснив поділ земельної ділянки, площею 2,9 га, кадастровий номер 5610100000:01:054:0957, цільовим призначенням для житлової та громадської забудови, розташованої на території Рівненської міської ради на дві земельні ділянки:

- земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:054:1102, площею 1,45 га, цільовим призначенням для житлової та громадської забудови, розташована Рівненська область, м. Рівне, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1234872056101;

- земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:054:1103, площею 1,45 га, цільовим призначенням для житлової та громадської забудови, розташована Рівненська область, м. Рівне, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1234853556101.

Наведене підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 85969209 від 27.04.2017 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу 85959209 від 27.04.2017 року.

29 листопада 2018 року ТОВ ФАХІВЕЦЬ звернулося до проектної організації ТОВ ФАЙНЕ МІСТО ПРОЕКТ з листом щодо можливих варіантів забудови земельних ділянок з кадастровим номером 5610100000:01:054:1102, площею 1,45га, цільовим призначенням для житлової та громадської забудови та кадастровим номером 5610100000:01:054:1103, площею 1,45га, цільовим призначенням для житлової та громадської забудови.

Листом від 03.12.2018 року ТОВ ФАЙНЕ МІСТО ПРОЕКТ повідомило позивача, що нa зазначених земельних ділянках відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачено розміщення загальноосвітніх шкіл (№ 83 Експлікації, коригування генерального плану м. Рівне генеральний план (основне креслення; коригування генерального плану, план зонування міста).

10.12.2003р рішенням Рівненської міської ради № 569 затверджений генеральний план міста Рівного.

11.04.2008р. Рівненська міська ради прийняла рішення № 1411 Про затвердження скоригованого Генерального плану міста Рівного .

Пунктом 1 наведеного рішення вирішено: Затвердити скоригований генеральний план міста Рівного, розроблений Українським державним науково-дослідним інститутом Діпромісто , за умови проведення погоджень власників земельних ділянок з управлінням містобудування та архітектури в межах діючих норм і Правил забудови міста Рівного .

Відповідно до матеріалів із земельними ділянками з публічної кадастрової карти на фрагменті з генерального плану міста Рівного, долученими відповідачем до матеріалів справи, зокрема, із Експлікації - Коригування генерального плану м. Рівне, генеральний план (основне креслення), вбачається, що під № 83 заплановані об`єкти нерухомого майна - загальноосвітні школи. Вказані об`єкти розташовані на земельних ділянках позивача з кадастровими номерами 5610100000:01:054:1102 та 5610100000:01:054:1103.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зважає на таке.

Доводи та твердження відповідача і третьої особи, зазначені у відзиві та поясненнях, суд уважає неприйнятними з огляду на наступне.

В силу ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Наведеним положенням Основного Закону України, кореспондує частина перша статті 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Суд, оцінюючи правомірність прийнятого рішення та перевіряючи на підставі ч. 2 ст. 2 КАС України, чи прийняте воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, зважає на наступне.

Так, згідно рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009, правовою формою діяльності органів місцевого самоврядування є видання правових актів, яким притаманні певні властивості й вимоги. Надання актам органів місцевого самоврядування властивостей правових актів є однією з головних гарантій місцевого самоврядування. Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. А ненормативні - це акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

За змістом п. 2, ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038), генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 3038, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Згідно із ч. 2 цієї статті Закону, містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

Оновлення містобудівної документації передбачає: 1) актуалізацію картографо-геодезичної основи; 2) перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму; 3) приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту (ч. 1 ст. 17 Закону № 3038).

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років.

Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією (ч. 9 ст. 17 Закону № 3038).

За правилами п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Із викладеного слідує, що Генеральний план міста - це довгострокова стратегія, яка розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Таким чином, оскільки оскаржене рішення відповідача стосується коригування генерального плану міста, то таке рішення є нормативно-правовим актом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 26 Закону № 3038, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Отже, наведена норма права чітко встановлює, що вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Тобто, все, що відбувається на території населеного пункту, має здійснюватись відповідно до його генплану.

Матеріалами справи стверджується, що позивач зареєстрований у м. Рівне за адресою АДРЕСА_1 . На території міста Рівного має у власності земельні ділянки з цільовим призначенням для житлової та громадської забудови, зокрема, ділянки з кадастровими номерами: 5610100000.01:054:1102, площею 1,45га; 5610100000:01:054:1103, площею 1,45га.

Як встановлено судом та зазначено вище по тексту рішення, 11.04.2008 Рівненська міська ради прийняла рішення № 1411 Про затвердження скоригованого генерального плану міста Рівного .

Вказаним рішенням скориговано Генеральний план міста Рівного та заплановано, зокрема, на наведених вище земельних ділянках позивача, загальноосвітні школи.

Положенням ч. 2 ст. 264 КАС України встановлено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

З врахуванням наведеного вище, позивач має право на оскарження спірного рішення відповідача, оскільки є суб`єктом правовідносин щодо оскарженого рішення.

Із дослідженого судом спірного рішення вбачається, що пунктом 1 вирішено: Затвердити скоригований генеральний план міста Рівного, розроблений Українським державним науково-дослідним інститутом Діпромісто , за умови проведення погоджень власників земельних ділянок з управлінням містобудування та архітектури в межах діючих норм і Правил забудови міста Рівного .

Отже, відповідачем прийняте рішення із встановленням умови - проведення погоджень власників земельних ділянок з управлінням містобудування та архітектури в межах діючих норм і Правил забудови міста Рівного.

Наведене вище дає підстави стверджувати про те, що скоригований генеральний план міста Рівного може бути затверджений у разі отримання погоджень власників земельних ділянок з управлінням містобудування та архітектури в межах діючих норм і Правил забудови міста Рівного.

Таким чином, прийняттю рішення про затвердження скоригованого генерального плану міста Рівного має передувати проведення та отримання погоджень власників земельних ділянок з управлінням містобудування та архітектури в межах діючих норм і Правил забудови міста Рівного. А за відсутності таких погоджень, скоригований генеральний план міста Рівного не може бути затверджений, оскільки не дотримані умови, визначені рішенням.

В судовому засіданні представник відповідача ствердив, що скоригований генеральний плану міста Рівного оскаржуваним рішенням вже затверджений.

В той же час, судом встановлено, що позивач, який є власником земельних ділянок на території міста Рівного із цільовим призначенням для житлової та громадської забудови, на яких скоригованим генеральним планом заплановані об`єкти загальноосвітніх шкіл, жодних погоджень з управлінням містобудування та архітектури в межах діючих норм і Правил забудови міста Рівного на час прийняття такого рішення не укладав, будь-яких погоджень не надавав. Доказів зворотного ні відповідачем, ні третьою особою суду не надані, і судом не встановлені.

За наведеного суд уважає, що відповідачем, рішення про затвердження скоригованого генерального плану міста Рівного, прийняте передчасно, оскільки не дотримано умови для затвердження скоригованого генерального плану, визначені цим же рішенням.

Також суд зауважує, що статтею 41 Конституції України закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 318 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 4 статті 373, частиною першою та третьою статті 375 Цивільного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відтак, право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Держави-учасниці Конвенції зобов`язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення в Україні закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст. Конституції України).

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар .

Згідно зі ст. 39 Земельного кодексу України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до Генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

За приписами ч. 1 ст. 25 Закону № 3038, режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Таким чином, власник земельної ділянки має право використовувати належну йому земельну ділянку на власний розсуд, у тому числі здійснювати її забудову в межах цільового призначення такої земельної ділянки та відповідно до вимог містобудівної документації, основним видом якої Законом визначено Генеральний план населеного пункту.

Натомість, розміщення відповідно до скоригованого Генерального плану м. Рівне загальноосвітньої школи на належних позивачу на праві власності земельних ділянках без його згоди, обмежує останнього у здійсненні права використовувати земельні ділянки шляхом розміщення об`єктів будівництва, що є відмінними від загальноосвітньої школи, тому порушення прав та інтересів позивача є очевидними.

Отже, доводи та твердження відповідача щодо відсутності порушеного права позивача не відповідають дійсності.

Також слід звернути увагу і на те, що реалізація оскарженого рішення в частині планування забудови загальноосвітньої школи на земельних ділянках позивача є досить сумнівною, оскільки за умов відсутності згоди позивача на її будівництво, не може бути досягнута та реалізована визначена у вказаній частині Генеральним планом м. Рівне мета. Це стверджується тим, що відповідно до приписів статей 1, 7, 15 Закону України Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності , загальноосвітню школу не віднесено до виключного переліку суспільних потреб/суспільної необхідності, що передбачають можливість викупу земельної ділянки у власника чи примусового відчуження.

Мається на увазі, що відповідач фактично не матиме можливості побудувати школу на земельній ділянці позивача за відсутності відповідної його згоди та водночас, за відсутності відповідної згоди позивача не зможе ні викупити його земельну ділянку, ні примусово відчужити.

За наведених обставин в їх сукупності, суд уважає, що рішення Рівненської міської ради № 1411 від 11.04.2008 Про затвердження скоригованого генерального плану міста Рівного не відповідає критеріям: обґрунтованості, тобто прийняте без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; добросовісності, згідно з яким кожен суб`єкт владних повноважень, у процесі прийняття рішення, зобов`язаний діяти добросовісно для досягнення мети, з якою приймається таке рішення; розсудливості - за яким кожен повинен діяти, керуючись законами логіки, здоровим глуздом та загальноприйнятими нормами моралі та права, враховуючи як загальносуспільні, так й індивідуальні інтереси; пропорційності, так як прийняте без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 9 ст. 264 КАС України, суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та не чинним повністю або в окремій його частині.

Положенням частин 1, 2 ст. 265 КАС України встановлено, що резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та не чинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Позаяк рішення відповідача в частині планування загальноосвітніх шкіл на земельних ділянках позивача не відповідає визначеним вище критеріям, то таке рішення у відповідній частині є протиправним та, відповідно, не чинним.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позивач довів ті обставини на яких ґрунтуються його вимоги, натомість відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних та допустимих доказів правомірності прийнятого ним рішення, тому позовні вимоги позивача належать до задоволення.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської міської ради.

Сума судового збору сплачена позивачем відповідно до квитанції від 06.12.2018 № 37342647, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправним та не чинним рішення Рівненської міської ради від 11 квітня 2008 року № 1411 "Про затвердження скоригованого генерального плану міста Рівного" в частині розміщення в графічній частині Коригування генерального плану м. Рівне генеральний план основне креслення та Коригування генерального плану план зонування загальноосвітньої школи (пункт 83 експлікації) на належних Товариству з обмеженою відповідальністю "Фахівець" земельних ділянках з кадастровим номером 5610100000:01:054:1102, площею 1,45 га, цільовим призначенням для житлової та громадської забудови, розташованої за адресою: Рівненська область, місто Рівне, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1234872056101, та кадастровим номером 5610100000:01:054:1103, площею 1,45 га, цільовим призначенням для житлової та громадської забудови, розташованої за адресою: Рівненська область, місто Рівне, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1234853556101.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАХІВЕЦЬ" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської міської ради судовий збір в сумі 1762грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні, 00коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАХІВЕЦЬ" (33001, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Петра Могили, 28; код ЄДРПОУ 31960642);

2) відповідач - Рівненська міська рада (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, 12а; код ЄДРПОУ 34847334);

3) третя особа відповідача - Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Лермонтова, 6; код ЄДРПОУ 02499015).

Повний текст рішення складений 20 лютого 2019 року.

Суддя Комшелюк Т.О.