Рішення

від 20.02.2020 по справі 540/2717/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2717/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Херсонське лісомисливське господарство" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, рішень про застосування штрафних санкцій,

встановив:

Державне підприємство "Херсонське лісомисливське господарство" (далі - позивач, ДП Херсонське ЛМГ ) звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), у якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення, прийняті відповідачем 19.06.2019 року, а саме: № 0001811422 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на землю на суму 19354,41 грн., № 0004591307 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 277023,30 грн., №0004601307 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на суму 19344,52 грн., рішень про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску № 0005381307 на суму 146089,54 грн. та № 0005391307 на суму 18610,77 грн.

Ухвалою суду від 13.12.2019 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк на усунення її недоліків.

У наведеній ухвалі суд звертав увагу позивача зокрема на те, що звернувшись до суду лише 13.12.2019 року із даним позовом з метою скасування рішення ГУ ДФС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 19.06.2019 року № 0005381307, № 0005391307 про донарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, позивач пропустив 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

23.12.2019 року позивач подав клопотання про поновлення пропущеного строку. При цьому, посилаючись на Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 16.05.2019 року № 73/21-22-14-04/33390814, на підставі якої винесено спірні рішення, вказав на те, що нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, згідно рішення про застосування штрафних санкцій, пов`язане з встановленням порушення сплати податку на доходи фізичних осіб. Відтак, рішення про нарахування єдиного внеску та ППР, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, є взаємопов`язані та не можуть бути розглянуті окремо. В той же час, згідно наведеного Акта, заниження суми податку на доходи фізичних осіб тісно взаємопов`язане із заниженням суми на яку нараховується ЄСВ та військовий збір, так як відповідні заниження виникли внаслідок того, що працівники підприємства перебували у відпустці без збереження заробітної плати протягом 17 місяців, їм не було нараховано та виплачено 2/3 посадового окладу за час вимушеного простою. З наведеного вбачається, що чотири спірні рішення відповідача з п`яти є дуже тісно взаємопов`язаними між собою та не можуть розглядатися окремо.

З метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, суд згідно приписів ч. 1 ст. 123 КАС України, поновив пропущений позивачем строк на звернення до суду із даним позовом.

Обґрунтовуючи свою правову позицію господарство зазначає, що 18.09.2018р. Державне агентство лісових ресурсів України видано Наказ №462 Про припинення Державного підприємства Херсонське лісомисливське господарство та затвердження складу комісії з призначення . У зв`язку з вищезазначеною ліквідацією, ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі (правонаступником якого є відповідач) 16.05.2019 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП Херсонське ЛМГ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 26.04.2019, іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 26.04.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 по 26.04.2019, за результатами якої складено акт перевірки від 16.05.2019 №73/21-22-14-04/33390814. Відповідно до п. 86.7 ст.86 Податкового кодексу України, ДП Херсонське ЛМГ подало заперечення на акт перевірки від 16.05.2019 №73/21-22-14-04/33390814. За результатами розгляду заперечень на акт перевірки, ДФС викладено в новій редакції розділ акту 3.1.5.6, а також п.13,15,16 висновку акту. Висновки акту перевірки стали підставою для винесення 19.06.2019 року податкових повідомлень-рішень № 0001811422 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на землю на суму 19354,41 грн., №0004591307 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 277023,3 грн., №0004601307 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на суму 19344,52грн. Також сформовано рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску на суму 146089,54 грн. від 19.06.2019 №0005381307 та №0005391307 на суму 18610,77грн. Господарство стверджує, що при визначенні бази оподаткування з податку за землю податковий орган невірно застосував приписи ПК України, зокрема не звернув увагу на ст. 277 ПК України. Стосовно бази оподаткування для податку з доходів фізичних осіб, військового збору та ЄСВ, то контролюючий орган не встановив фактів нарахування та виплати доходів найманим працівникам, а тому невідомо з якої суми здійснено розрахунки. З наведеного позивач робить висновок про наявність правових підстав для постановлення судового рішення про задоволення позовних вимог.

18 лютого 2020 року представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

30 січня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, за яким позовні вимоги не визнаються з таких підстав. За період з 01.04.2016 по 26.04.2019 нормативно-грошова оцінка земельних ділянок, наданих в користування ДП Херсонське ЛМГ , не проводилась. Ставки податку на 2019 рік визначені наступними рішеннями міських/сільських рад: рішення 38 чергової сесії VII скликання Олешківської міської ради Херсонської області від 10.07.2018 №623; рішення Токарівської сільської ради Білозерського району Херсонської області від 21.06.2018 №283; рішення Садівської сільської ради від 21.06.2018 №206; рішення Чорнобаївської сільської ради від 15.06.201 8 №522; рішення Музиківської сільської ради від 25.06.2018 №305; рішення ХХХХІІ позачергової сесії VII скликання Солонцівської сільської ради Олешківського району Херсонської області від 22.06.2018 №297; рішення 35 сесії VII скликання Підстепненської сільської ради від 04.06.2018 №117; рішення №405 XXXII позачергової сесії Козалагерської сільської ради від 29.06.2018. Незважаючи на те, що відповідно до п.277.1. ст.277 ПК України (із змінами та доповненнями, внесеними 23 листопада 2018 року №2628-VIII) ставка податку для лісових земель становить не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, згідно пп.271.1.2. п.271.1 ст.271 ПК України базою оподаткування земельним податком є площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Для проведення перевірки з питання правильності нарахування плати за землю враховано рішення 38 чергової сесії VII скликання Олешківської міської ради Херсонської області від 10.07.2018 №623 Про встановлення на території Олешківської міської ради місцевих податків і зборів на 2019 рік . Відповідно до п. 4.5.3 Додатку 1 до вищевказаного рішення ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюється у розмірі 1 відсоток від нормативної грошової одиниці площі ріллі по Херсонській області. В результаті невірного застосування ставок податку та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, перевіркою донараховано земельного податку за 2019 рік на загальну суму 63801,12 грн., у тому числі за період січень-березень 2019 року на загальну суму 15950,28 грн. Таким чином, в порушення п. 271.1, п. 271.2 ст.271, п.286.2 ст.286 ПК України ДП Херсонське ЛМГ недостовірно визначена сума податку за землю в результаті не вірного застосування ставок податку та нормативної грошової оцінки одиниці площі по Херсонській області, яка на відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18.12.2018 №605 становить 24 450,00 грн., в результаті чого встановлено як заниження так і завищення земельного податку за 2019 рік. Заниження земельного податку за 2019 рік встановлено на загальну суму 63801,12 грн., у тому числі за період січень-березень 2019 року на загальну суму 15950,28 гривень. Завищення земельного податку за 2019 рік встановлено на загальну суму 1911,97 грн., у тому числі за період січень-березень 2019 року на загальну суму 477,99 гривень. В ході проведення перевірки встановлено, що працівникам надавалися відпустки без збереження заробітної плати терміном, що перевищує 15 денний термін (в ході проведення перевірки встановлено, що у перевіряємому періоді загалом працівники перебували у відпустці 17 місяців), що призвело до порушень: занижено суму податку на доходи фізичних осіб у вигляді заробітної плати за рахунок заниження бази оподаткування, не нарахування 2/3 посадового окладу працівникам під час простою за період, що перевищує встановлений законодавством термін перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати - 15 днів на рік, що призвело до донарахування податку на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати у сумі 129320,84 гри. (додаток до акта перевірки №19); занижено суму військового збору за рахунок заниження бази оподаткування, у зв`язку з не нарахуванням 2/3 посадового оклад) працівникам під час простою за період що перевищує встановлений законодавством термін перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати 15 днів на рік, що призвело до донарахування військового збору у сумі 10776,82 гри. (додаток до акту перевірки №19). Наведені порушення стали підставою для донарахування ЄСВ. На думку відповідача, виявлені під час перевірки обставини не звільняють господарство від обов`язку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та ЄСВ з невиплачених сум.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено.

18.09.2018р. Державне агентство лісових ресурсів України видано Наказ №462 Про припинення Державного підприємства Херсонське лісомисливське господарство та затвердження складу комісії з призначення .

ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі у зв`язку з розпочатою процедурою припинення ДП Херсонське лісомисливське господарство згідно отриманих відомостей з ЄДР за 19.09.2018 за №14991270010001786, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ДП Херсонське ЛМГ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 26.04.2019, іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 26.04.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 по 26.04.2019, за результатами якої складено акт перевірки від 16.05.2019 № 73/21-22-14-04/33390814.

ДП Херсонське ЛМГ надано заперечення №311 від 05.06.2019 на акт перевірки №73/21-22-14-04/33390814 від 16.05.2019. За результатами розгляду заперечень пункти 9, 13, 15 та 16 акту викладені у новій редакції.

З урахуванням цього, перевіркою встановлено, зокрема, порушення:

- пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.171.1 та 171.2 ст. 171, пп. 168.1.1, пп.168.1.2 та пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України внаслідок чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 129320,84 грн.;

- пп.163.1.1, п.163.1 ст.163, п.171.1 та п.171.2 ст. 171, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168, пп.1.2 п. 16 прим. 1 підрозділ 10 розділ XX ПК України, внаслідок чого встановлено заниження військового збору в сумі 10776,82 грн.;

- п.1 ч.1 ст.7 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-У1 Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування внаслідок чого не нараховано єдиний соціальний внесок у податковому обліку, що призвело до нарахування єдиного внеску в сумі 292179,08 грн.;

- п.271.1, п.271.2 ст.271, п. 286.2 ст.286 ПК України, в результаті чого встановлено заниження земельного податку в сумі 63801,12 грн., у т.ч. за січень-березень 2019 року на суму 15950,28грн.

Висновки акту перевірки стали підставою для винесення 19.06.2019 року податкових повідомлень-рішень № 0001811422 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на землю на суму 19354,41 грн., №0004591307 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 277023,3 грн., №0004601307 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на суму 19344,52грн. Також сформовано рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску на суму 146089,54 грн. від 19.06.2019 №0005381307 та №0005391307 на суму 18610,77грн.

Відповідач стверджує, що позивач ухилився від нарахування податку з доходів фізичних осіб, військового збору та ЄСВ з доходів працівників за 17 місяців перебування останніх у відпустках без збереження заробітної плати, понад 15 днів на рік.

В подальшому податковий орган доповнив свою позицію та вказав, що на підприємстві був простій в роботі, а тому всім працівникам на підставі приписів ст.113 КЗпП України необхідно оплачувати простій з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Порядок проведення перевірки та наявність під час перевірки всіх первинних документів за правовідносинами, які є предметом судового розгляду, сторонами не заперечується.

При вирішенні справи по суті суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення № 0001811422 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на землю на суму 19354,41 грн. суд зазначає наступне.

Базою оподаткування земельним податком є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (п.271.1 ст.271 ПК України).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п.286.2 ст.286 ПК України).

Ставки податку за один гектар лісових земель встановлюються відповідно до статей 274 та 277 цього Кодексу (п.273.3 ст.274 ПК України).

Зміни до відповідного пункту було внесено Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств від 10.07.2018 року.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п.274.1 ст.274 ПК України).

Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п.277.1 ст.277 ПК України).

Дані пункти викладено в редакції Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів від 23.11.2018 року.

Податковий орган вказує на порушення позивачем порядку обчислення земельного податку за січень-березень 2019 року, але в цей час вже діяли приписи Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів стосовно адміністрування земельного податку за лісові землі в розмірі не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Суд дослідив редакції ПК України до того, як в нього було внесено зміни Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств від 10.07.2018 року та Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів від 23.11.2018 року та зазначає, що попередні редакції не конкретизували порядок обкладення земельним податком такої категорії земель, як лісові землі.

Тобто, прийнятими пізніше Законами України лише конкретизовано ставки податку, а не введено в дію зовсім інший податок або збір для лісових земель.

Таким чином, рішення органів місцевого самоврядування, які встановлюють для лісових земель ставку податку в розмірі 1 відсоток від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, суперечать ПК України та не приймаються судом до уваги.

Позиція відповідача стосовно необхідності сплачувати за лісові землі земельний податок в розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області не підтверджена належними доказами, суперечить приписам ПК України та є наслідком помилкового тлумачення податковим органом норм ПК України.

Враховуючи викладене, розрахунок відповідачем податкових зобов`язань та штрафних санкцій проведено за неіснуючими на 2019 рік ставками земельного податку для лісових земель, а тому податкове повідомлення-рішення №0001811422 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на землю на суму 19354,41 грн. не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості та підлягає скасуванню.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення від 19.06.2019 року №0004591307 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 277023,3 грн. та податкового повідомлення-рішення від 19.06.2019 року №0004601307 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на суму 19344,52 грн., рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску на суму 146089,54 грн. від 19.06.2019 №0005381307 та №0005391307 на суму 18610,77 грн. суд зазначає наступне.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України).

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України).

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні (пп. а п.171.2 ст.171 ПК України).

Об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (пп.1.2-1.4 п.16-1 Підрозділу 10 Інші перехідні положення Розділу ХХ ПК України).

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абз.1 п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ).

Платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (п.1 ч.1 ст.4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ).

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (ч.5 ст.8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ).

В акті перевірки, в його оновленій редакції, зазначається, що через те, що працівники підприємства були у відпустці без збереження заробітної плати протягом 17 місяців, їм не нараховано та не виплачено 2/3 посадового окладу за час вимушеного простою (такі нарахування передбачено ч.1 ст. 113 КЗпП України).

Внаслідок порушення позивачем приписів ч.1 ст.113 КЗпП України, останнім, на думку податкового органу, занижено суму податку на доходи фізичних осіб у вигляді заробітної плати за рахунок заниження бази оподаткування. З наведеного податковий орган робить висновок про заниження суми, на яку нараховується ЄСВ та військовий збір - за рахунок заниження бази оподаткування (не нараховано та не виплачено 2/3 посадового окладу за час вимушеного простою).

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ).

Сторонами не заперечується, що позивач впродовж 17 місяців не нараховував та не виплачував працівникам ніяких доходів ні в грошовому, ні в натуральному вигляді, а тому в даному випадку відсутня база для оподаткування податком з доходів фізичних осіб, військовим збором та для нарахування ЄСВ.

Відповідно до п.3.1 ПК України, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Серед функцій контролюючих органів відповідно до приписів ст.19-1 ПК України немає функції пов`язаної з контролем за додержанням юридичними та фізичними особами законодавства про працю, натомість всі функції відповідача так чи інакше пов`язані з податковим законодавством.

При цьому, відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у господарської діяльності", державний нагляд (контроль) це - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року N 96 (далі - Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (далі - Порядок №823).

Відповідно до п.1 розділу 1 Порядку №823 передбачає, що цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно з пп.3 п.3 розділу 2 Порядку №823 інспекційні відвідування проводяться з таких підстав: за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Даний підпункт відсилає до шести можливих підстав для проведення інспекційного відвідування, серед яких:

- за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю (пп.1 п.5 розділу 2 Порядку №823);

- за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин (пп.2 п.5 розділу 2 Порядку №823);

- за рішенням суду (пп.4 п.5 розділу 2 Порядку №823);

- за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин (пп.5 п.5 розділу 2 Порядку №823);

- за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДПС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної;

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився;

- роботодавців, в яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників (пп.6 п.5 розділу 2 Порядку №823);

- за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю (пп.7 п.5 розділу 2 Порядку №823).

З викладеного суд робить висновок, що при встановленні податковим органом фактів порушення законодавства про працю, орган ДПС повинен звернутись з відповідною інформацією до територіального управління Держпраці, в даному випадку Головного управління Держпраці в Херсонській області. Лише територіальне управління Держпраці при проведенні інспекційного відвідування може встановити суму несплаченого працівникам доходу, але такі дії не можливо здійснити при проведенні позапланової документальної перевірки податковим органом.

Вищевикладене є підставами для скасування податкових повідомлень-рішень від 19.06.2019 року №0004591307 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 277023,3 грн., №0004601307 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на суму 19344,52 грн.

Окремо суд зазначає, що більшість штрафних санкцій, які визначені в рішенні про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску на суму 146089,54 грн. від 19.06.2019 №0005381307, є похідними від порушень, пов`язаних з не нарахуванням та не перерахуванням працівникам 2/3 посадового окладу за час вимушеного простою, а тому спірне рішення підлягає скасуванню в цій частині.

В разі встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

В даному випадку суд не може ідентифікувати протиправні частини рішення від 19.06.2019 №0005381307 про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску на суму 146089,54 грн., а тому воно підлягає скасуванню.

Стосовно рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005391307 від 19.06.2019 року на суму 18610,77 грн. суд зазначає наступне.

До рішення додано розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ЄСВ за 2019 рік на суму 12361,94 грн., а не на 18610,77 грн.

Розрахунок містить суму штрафних санкцій в розмірі 12361,94 грн. станом на 31.12.2018 року, тобто, штрафні санкції нараховані за 2018 рік підставі статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

При цьому, відповідач до рішення від 19.06.2019 №0005381307 про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску на суму 146089,54 грн. додав розрахунок, в якому також зазначено штрафні санкції за 2018 рік на підставі статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Тобто, відповідач двічі нарахував штрафні санкції за одні й ті ж самі порушення, доказів того, що штрафні санкції виникли саме в 2019 році та не були попередньо нараховані в 2018 році відповідач суду не надав.

В разі встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

В даному випадку суд не може ідентифікувати протиправні частини рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005391307 від 19.06.2019 року на суму 18610,77 грн., а тому воно підлягає скасуванню.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Позивач належними доказами довів правомірність своїх вимог.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Державного підприємства "Херсонське лісомисливське господарство" (код ЄДРПОУ 33390814, 73003, м. Херсон, смт. Антонівка, вул. Некрасова, 1) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, рішень про застосування штрафних санкцій, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 19.06.2019 року № 0001811422 про збільшення Державному підприємству "Херсонське лісомисливське господарство" суми грошового зобов`язання з податку на землю на суму 19354,41 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 19.06.2019 року № 0004591307 про збільшення Державному підприємству "Херсонське лісомисливське господарство" суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 277023,30 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 19.06.2019 року №0004601307 про збільшення Державному підприємству "Херсонське лісомисливське господарство" суми грошового зобов`язання з військового збору на суму 19344,52 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005381307 від 19.06.2019 року на суму 146089,54 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005391307 від 19.06.2019 року на суму 18610,77 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства "Херсонське лісомисливське господарство" судовий збір у сумі 7206 (сім тисяч двісті шість) грн. 40 коп., шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 111030200