Постанова

від 20.02.2020 по справі 127/21430/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/21430/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сичук М.М.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

20 лютого 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

секретар судового засідання: Платаш В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 серпня 2019 року (ухвалене у м. Вінниці 28.08.2019) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Котляра Романа Володимировича, головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Котляра Романа Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 23.07.2019 №45 згідно з якою ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 10200 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.08.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28.08.2019 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що постанова від 23.07.2019 №45 є необґрунтованою, винесена з порушенням чинного законодавства, викладені у ній обставини є такими, що не відповідають дійсності, а розгляд справи є неповним та необ`єктивним. Висновки суду першої інстанції про правомірність вказаної постанови не відповідають дійсним обставинам справи, ґрунтуються на недоведених обставинах та свідчать про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Позивач зазначає, що відповідач порушив процедуру проведення позапланового заходу державного нагляду. Позапланова перевірка проведена за відсутності наказу чи розпорядження Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області на її проведення. Судом не встановлено обставин, які б вказували на виконання будівельних робіт, у тому числі ОСОБА_2 .

Відсутність у відповідача підтверджуючих документів (договір підряду, наказ про призначення відповідального за виконання будівельних робіт) не може свідчити про недостовірність інформації про підрядника у повідомленні про початок виконання будівельних робіт № ВН 061191400981 від 20.05.2019, адже з огляду на ч.3 ст.631 ЦК України відсутність договору будівельного підряду не може слугувати доказом того, що інформація про підрядника є недостовірною, не існує договору будівельного підряду між позивачем та іншим підрядником, будівельні роботи не були розпочаті взагалі ніяким підрядником. Відповідач не направляв позивачеві ніяких запитів про надання документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки та встановлення всіх обставин справи. Крім того, в матеріалах справи наявна довіреність позивача на ім`я ОСОБА_3 , видана на виконання договору доручення який містить елементи договору підряду.

Окрім того, позивач вважає необґрунтованими висновки суду щодо правомірності застосування максимального розміру штрафу, адже мотивуючи такі висновки суд першої інстанції стверджує про вчинення позивачем значної кількості порушень, при цьому називає лише одне - відсутність стенду з інформацією про об`єкт будівництва, яке при відсутності проведення будівельних робіт не може впливати на вибір розміру штрафу.

Також позивач заперечив висновки суду першої інстанції про те, що порушення є триваючим, адже не може вважатись триваючим з моменту його виявлення.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 25.06.2019 по 10.07.2019 на підставі звернення директора торговельного центру №21 ТОВ Метро Кеш енд Кері Україна від 18.06.2019 №18 та у зв`язку із необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт № ВН 061191400981 від 20.05.2019 проведена позапланова перевірка на об`єкті будівництва Будівництво багатофункціонального громадського будинку, Якушинецька с/р (за межами населеного пункту, кадастровий номер земельної ділянки 0520688900:01:021:0007) Вінницький район Вінницької області.

Перед початком проведення перевірки представнику позивача надано копію направлення для проведення позапланового заходу №Я/ПП-24.06/1 від 24.06.2019, про що свідчить його особистий підпис.

За результатом перевірки складено акт перевірки дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності №Т/1111-09.07/1 від 09.07.2019, в якому зафіксовані порушення позивачем вимог:

- ч.6 ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п.12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №466 (Порядок №466), позивачем не встановлено відповідний стенд, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці та містить інформацію про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про клас наслідків (відповідальності) об`єкта, замовника, проектувальника, підрядників, осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт;

- ч.8 ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п.11 Порядку №466, виявлено наведення у поданому позивачем повідомлені недостовірних даних. Зокрема, встановлено відсутність проектної документації розробленої та затвердженої відповідно до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів та правил. Недостовірні дані про затвердження проектної документації, оскільки проект не розроблений. Разом з цим, у вищевказаному повідомлені не відповідає достовірності інформація про підрядника (зазначений гр. ОСОБА_4 ), оскільки відсутні підтверджуючі документи (договір підряду, наказ про призначення відповідального за виконання будівельних робіт).

09.07.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Котляром Р.В. складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.96 КУпАП відносно ОСОБА_1 за внесення недостовірних даних в повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), було роз`яснено її права, повідомлено про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 23.07.2019 о 12:00.

На розгляді справи 23.07.2019 представником позивача ОСОБА_4 надана проектна документація, розроблена ТОВ Златограф-Проект у 2015 році (затверджувальна частини робочого проекту ТОМ 1 Пояснювальна записка та затверджувальна частина робочого проекту ТОМ 2 Рішення з інженерного обладнання ), проте техніко-економічні показники проекту (загальна площа приміщень близько - 714,5 кв.м., поверховість - 3 поверхи) не відповідають техніко-економічним показникам вказаним у повідомлені про початок виконання будівельних робіт (загальна площа приміщень близько - 868,0 кв. м., поверховість - 4 поверхи).

23.07.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Котляром Р.В. розглянуто матеріали адміністративного правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено постанову №45, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, і особисто вручено представнику позивача Іваниці С.І., про що свідчить його підпис.

Позивач не погодилась із постановою від 23.07.2019 №45, а тому звернулась до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду справи підтверджено факт порушення позивачем вимог ч.6 ст.34, ч.8 ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п.п.11, 12 Порядку №466. При цьому, посилання позивача на порушення посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області процедури розгляду не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п. 7 Порядку № 553 підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно ч.1 ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після подання ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.8 ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Пунктом 11 Порядку №466, визначено, що замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Встановлено, що у повідомленні про початок виконання будівельних робіт №ВН 061191400981 від 20.05.2019 наявні недостовірні відомості про затвердження проектної документації, оскільки проект не розроблений, а також про підрядника, в якості якого зазначений ОСОБА_4 , в той час як відсутні документи, підтверджуючі дану обставину (договір підряду, наказ про призначення відповідального за виконання будівельних робіт).

При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи позивача про відсутність запитів про надання вказаних підтверджуючих документів, адже позивачем такі документи не надані і в подальшому. Водночас, довіреність позивача на ім`я ОСОБА_3 не може слугувати таким підтверджуючим документом.

Відтак, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем внесено недостовірні дані у повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Згідно ч.5 ст.96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.6 ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про клас наслідків (відповідальності) об`єкта, замовника та підрядників розміщуються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).

Пунктом 12 Порядку №466 передбачено, що інформація про зареєстровану декларацію (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснював дії щодо реєстрації декларації і здійснює контроль за будівництвом об`єкта), виданий дозвіл (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який видав дозвіл і здійснює контроль за будівництвом об`єкта), відомості про найменування об`єкта та його категорію складності, зображення об`єкта та його основні техніко-економічні показники, замовника, проектувальника, підрядників, осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт з урахуванням внесених змін розміщуються на стенді завдовжки не менше ніж 1,5 метра і завширшки не менше ніж 1 метр, що встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (за винятком індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).

Абзацом і п.6.2 ДБН А.3.1-5-2016 Організація будівельного виробництва , затвердженим наказом Мінрегіону від 05.05.2016 №115, встановлено, що підготовка до будівництва передбачає здійснення таких організаційних заходів, як облаштування будівельного майданчика стендом з інформацією щодо об`єкта будівництва, замовника, проектувальника та виконавців робіт, а також схемами з позначенням в`їздів, маршрутів проїзду, місць розвороту транспортних засобів, небезпечних зон тощо.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що позивачем не виконані вимоги вказаних норм, адже не встановлено відповідний стенд, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці та містить інформацію про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про клас наслідків (відповідальності) об`єкта, замовника, проектувальника, підрядників, осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що виявлене порушення є триваючим, так як пов`язане з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою та припиняються або виконанням регламентованих обов`язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Тому, не є обґрунтованими доводи позивача про порушення строку накладення адміністративного стягнення.

Також суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим застосування до позивача максимального розміру штрафу, що передбачений ч.5 ст.96 КУпАП, оскільки це є дискрецією відповідача, а позивачем порушено кілька вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме: позивачем не встановлено відповідний стенд, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці та містить інформацію про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про клас наслідків (відповідальності) об`єкта, замовника, проектувальника, підрядників, осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт; позивачем внесено недостовірні дані в повідомлення про початок виконання будівельних робіт в частині щодо інформації про підрядника, оскільки відсутні підтверджуючі документи (договір підряду, наказ про призначення відповідального за виконання будівельних робіт).

Колегія суддів враховує доводи позивача про те, що диспозиція ч.5 ст.96 КУпАП не містить такої ознаки як не встановлення стенду. Разом з цим, дана обставина не унеможливлює урахування факту допущення такого порушення (встановлення стенду) під час визначення розміру штрафу за вчинення іншого порушення (внесення недостовірних даних у повідомлення про початок виконання будівельних робіт).

При апеляційному розгляді даної справи суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України , Проніна проти України та Серявін та інші проти України : принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії .

З огляду на наведене апеляційний суд надав правову оцінку визначальним доводам апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не надавав оцінку окремим доводам апелянта, при цьому, суд зауважує, що це жодним чином не відобразилось на повноті та об`єктивності дослідження судом обставин справи та не вплинуло на результат апеляційного розгляду.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 серпня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.