Рішення

від 20.02.2020 по справі 910/14733/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.02.2020Справа № 910/14733/19

За позовом Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду

Деснянського району м. Києва

до Товариства з додатковою відповідальністю ФРІМОНТ ГРУП

про відшкодування збитків

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ФРІМОНТ ГРУП (далі - відповідач) про стягнення 42 256,38 грн, з яких: 41 838,00 грн в якості відшкодування збитків, заподіяних неякісним виконанням робіт за Договором підряду № 31657Т від 06.07.2018 (далі - Договір), 418,38 грн штрафу за невиконання умов цього договору.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач виконав роботи за Договором, проте протягом гарантійного строку позивачем були виявлені недоліки виконаних відповідачем робіт, у зв`язку з чим, відповідно до п. 13.5 Договору, сторони склали акт обстеження від 31.05.2019, яким було зафіксовано ряд недоліків та встановлено їх усунути в термін до 30.06.2019. Оскільки недоліки робіт не були усунуті відповідачем, позивач звернувся до ТОВ Київський експертно-дослідницький центр щодо проведення будівельно-експертного дослідження виконаних відповідачем робіт. За результатами проведеного дослідження було визначено вартість матеріальної шкоди, завданої відповідачем внаслідок неякісного виконання робіт, в розмірі 41 838,00 грн. Враховуючи, що відповідач не відшкодував позивачу збитки в розмірі 41 838,00 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогами про стягнення з відповідача наведеної суми збитків, а також 418,38 грн штрафу на підставі п. 14.2.3 Договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2019 позовну заяву Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

05.11.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 25.10.2019 у справі № 910/14733/19), в якості додатку до якої додано позовну заяву з уточненнями.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 позовну заяву Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14733/19 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

27.11.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 зупинене провадження у справі № 910/14733/19 до набрання законної сили рішенням в іншій господарській справі № 910/10028/19 та зобов`язано учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у даній справі, а також витребувано у позивача та відповідача докази.

10.02.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення, відповідно до яких позивач повідомив про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі № 910/14733/19, зазначивши, що рішення у справі № 910/10028/19 набрало законної сили в силу положень ст. 241 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 поновлено провадження у справі № 910/14733/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від останніх до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позовну заяву та додані до них докази, а також докази, надані на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 22.01.2020.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до стст 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень,та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

06.07.2018 між Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФРІМОНТ ГРУП (підрядник, відповідач) був укладений Договір № 31657Т (надалі - Договір або Договір № 31657Т від 06.07.2018), відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов`язується за завданням замовника власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати послуги з поточного ремонту (надалі - роботи) по об`єкту за адресою: м. Київ, вул. Цвєтаєва, 16 Деснянського району м. Києва (надалі - об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до пунктів 4.2.2, 4.2.3 Договору, замовник зобов`язаний прийняти в установленому Договором порядку належно виконані роботи та своєчасно здійснювати оплату виконаних робіт згідно умов Договору.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що Підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, виконання їх згідно з Державними стандартами України та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку, визначеного розділом 13 даного Договору.

Розрахунок за виконані роботи здійснюються на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2, КБ-3) підписаними уповноваженими представниками сторін. На основі даних про виконані роботи щомісяця складається Акт приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт і витрат (типова форма № КБ-3), на підставі яких формуються рахунки для оплати замовником. Акт оформлюється належним чином підрядником і подається для підписання замовнику, який повинен розглянути та підписати Акт протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту надання цих документів підрядником або письмово мотивувати відмову від прийнятих робіт (пункти 11.1, 11.2, 11.3 Договору).

Розділом 12 Договору Порядок приймання виконаних робіт та виправлення недоліків , а саме пунктами 12.1, 12.2 та 12.3 передбачено, що факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт. Протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання Актів замовник зобов`язаний розглянути та підписати їх в разі відсутності зауважень, або в такий самий строк направити підряднику мотивовану відмову від їх підписання. Прийняття виконаних робіт здійснюється замовником за умови належного виконання робіт та надання підрядником документів, що підтверджують якість матеріальних ресурсів, використаних при виконанні робіт та іншої документації щодо таких робіт, передбаченої проектною документацією, Договором та/або законодавством.

У разі виявлення неналежного виконання робіт, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на вартість виконаних робіт, ненадання необхідних документів, замовник має право відмовитись від підписання наданих документів (п. 12.4 Договору).

Відповідно до п. 13.1 Договору гарантійні строки за цим Договором становлять 2 роки - на роботи, прямо передбачені даним Договором; згідно строку гарантії, який встановлений заводом-виробником цих матеріалів, обладнання - на матеріали, устаткування та обладнання. Перебіг гарантійних строків починається з моменту прийняття замовником всіх робіт за Договором.

Згідно пунктів 13.3, 13.4 Договору, протягом гарантійного строку замовник має право пред`явити підряднику вимоги, пов`язані з порушенням останнім умов цього Договору, дефектами, недоліками, виявленими у результатах робіт. Всі дефекти, недоліки, виявлені протягом гарантійного строку, підрядник (його правонаступник) зобов`язаний усунути власними силами та за свій рахунок.

У разі виявлення замовником недоліків, дефектів протягом гарантійного строку, він зобов`язаний повідомити про це підрядника і запросити його для складання відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків, дефектів. Якщо підрядник не направить своїх повноважних представників для складання такого акта у визначений замовником термін, це вважатиметься відмовою підрядника взяти участь у складанні акту. В такому випадку замовник має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів та надіслати його підряднику. Складений таким чином акт буде вважатися беззаперечно прийнятим підрядником (п. 13.5 Договору).

Пунктом 13.7 Договору сторони погодили, що відшкодування видатків на усунення недоліків замовником та/або третіми особами, а також відшкодування збитків здійснюється в наступному порядку: замовник надає підряднику рахунок на суму таких видатків та/або на суму збитків, а також відповідні підтверджувальні документи, а підрядник повинен перерахувати замовнику кошти, визначені у рахунку, протягом 7 (семи) робочих днів з дати отримання рахунку та підтверджувальних документів.

Пунктом 14.2.3 Договору передбачено, що у випадку порушення підрядником строків виправлення недоліків, зазначених у відповідному акті про недоліки, замовник може вимагати від підрядника сплатити на користь замовника штраф в розмірі 1 (одного) відсотку від вартості робіт, виконаних з недоліками.

Підрядник зобов`язався за завданням Замовника, на свій ризик виконати послуги з поточного ремонту по об`єкту, Замовник в свою чергу зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи.

На виконання умов зазначеного Договору, підрядник виконав обумовлені поточні ремонтні роботи, про що свідчать додані до матеріалів справи документи: підсумкова відомість ресурсів; локальний кошторис; протокол узгоджених цін на матеріальні ресурси; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат; акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року.

Спір, за твердженням позивача, виник з підстав виявлення у роботі відповідача численних недоліків, згідно проведеного розрахунку вартість матеріальної шкоди становить 41 838,00 грн із врахуванням ПДВ. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 418,38 грн штрафу за невиконання умов Договору № 31657Т від 06.07.2018.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Судом встановлено, що на виконання п. 13.5 Договору, 21.05.2019 позивач листом № 46-204 звернувся до відповідача із вимогою стосовно направлення уповноваженого представника на 31.05.2019 для складання акту про виявлення недоліків, визначення порядку та строків їх усунення.

За участю представника відповідача було здійснено обстеження будинку № 16 по вулиці Цвєтаєвої в місті Києві, про що складений акт від 31.05.2019 за результатами якого виявлено відшарування верхнього шару бетонної стяжки на бетонній плиті вхідних груп у під`їздах № 8, 9, 10, 13, 14, та за висновками комісії вирішено усунути недоліки в термін до 30.06.2019. Зазначений акт підписаний представником відповідача Злобинець Є.М.

04.06.2019 позивач направив вимогу №4 6-2262 відповідачу у якій додатково повідомив про необхідність усунути недоліки в термін до 30.06.2019 та 01.07.2019 направити уповноваженого представника для складання акту про усунення недоліків.

Проте, всупереч положенням пунктів 13.1-13.4 Договору відповідачем не виконано своїх зобов`язань в частині усунення недоліків робіт, у зв`язку з чим позивач звернувся до ТОВ Київськтй експертно-дослідницький центр із проханням провести будівельно-експертне дослідження виконаних послуг з поточного ремонту 2018 року об`єктів, в тому числі за адресою: вул. Цветаєвої 16, Деснянського району міста Києва.

Як вбачається з висновку № 14811 будівельно-технічного експертного дослідження від 14.08.2019 (далі - Висновок), проведеного експертом Комашко Романом Вікторовичем (свідоцтво № 1407 від 31.01.2019, видане на підставі рішення ЦЕКК при Міністерстві юстиції України), який приймається судом як належний та допустимий доказ по справі, були встановлені наступні недоліки якості виконання поточного ремонту житлового будинку № 16 по вул. Цвєтаєвої підрядником ТОВ ФРІМОНТ ГРУП , а саме:

1) в під`їздах № 8-14 при влаштуванні бетонних площадок недодержано передбаченої Дефектним актом та Актами виконаних робіт товщини шару бетону (300 мм);

2) відсутність проведення робіт передбачених дефектним актом та вказаним в Акті № 1 приймання виконання будівельних робіт за грудень 2018 року до Договору від 06.07.2018 № 31657Т, а саме: розбирання цементних покриттів підлог, які необхідно було виконати перед влаштуванням бетонних площадок (фото №№ 70-82 Додатку № 1 до Висновку).

Яв вбачається з локального кошторису з розрахунком договірної ціни, який є додатком до зазначеного Висновку, вартість матеріальної шкоди завданої підрядником ТОВ ФРІМОНТ ГРУП внаслідок неякісного виконання поточного ремонту 2018 роцу житлового будинку на вул. М. Цвєтаєвої, 16 становить 41 838,00 грн із врахуванням ПДВ.

Судом встановлено, що з метою врегулювання спору, позивач листом № 46-3408 від 28.08.2019 направив на адресу відповідача претензію про відшкодування збитків в розмірі 41 838,00 грн протягом 5 робочих днів з дати отримання вимоги. Зазначений лист направлений належним чином на адресу відповідача та згідно інформації, яка міститься на сайті Укрпошта, відправлення № 0221708174021 із вказаною претензією був доставлений відповідачу 02.09.2019, про що є підтвердження в матеріалах справи.

Тобто, виходячи з вищезазначеного, відповідач повинен був, на виконання вимог п. 13.7 Договору протягом 7-ми робочих днів відшкодувати збитки, заподіяні виконанням ремонтних робіт неналежної якості, які виявлені протягом гарантійного строку, в термін до 11.09.2019 включно.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді, всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Статтею 859 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Пунктами 10.1 та 13.1 Договору визначено, що відповідач у справі повинен був гарантувати якість робіт протягом гарантійного строку, який складає 2 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 226 Господарського кодексу України у разі невиконання зобов`язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов`язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов`язання.

Вина відповідача у нанесені позивачеві збитків, які полягають у неякісному виконанні ремонтних робіт з порушенням технологій, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача, підтверджується Висновком.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що, підписавши 29.12.2018 акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та не заявивши про виявлення допущених відповідачем в роботі явних недоліків, позивач підтвердив виконання зобов`язання з боку відповідача в повному обсязі без порушень умов Договору, а отже, на думку відповідача, втратив право в подальшому посилатися на ці недоліки.

Суд відхиляє зазначене твердження відповідача, оскільки позивачем були виявлені недоліки в межах гарантійних термінів і відповідач не надав належних доказів того, що ці недоліки могли бути встановлені позивачем про звичайному способі прийняття виконаних робіт.

Також відповідачем не було надано доказів того, що виявлені позивачем недоліки виникли внаслідок природного зносу або неправильної експлуатації результатів робіт.

Заперечення відповідача, які наведені у відзиві на позов, судом не приймаються, оскільки Договором № 31657Т від 06.07.2018 чітко передбачене відшкодування збитків на усунення недоліків, а саме: замовником надані підряднику рахунок на суму збитків, наявний Висновок експерта, який прийнятий судом як належний доказ.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про те, що ставить під сумнів, зокрема, акт недоліків від 31.10.2018, про який йдеться у статті 35 Висновку будівельно-технічного експертного дослідження від № 14811 від 14.08.2019, складений комісією обслуговуючої організації після виконання робіт за наслідками проведення обстеження, оскільки він був складений в односторонньому порядку працівниками Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва без участі незалежного експерта. Відповідач також стверджує, що вимоги про усунення недоліків, зазначених в акті від 31.10.2018 на його адресу не надходили.

Суд звертає увагу на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 суд витребував у сторін акт недоліків від 31.10.2018, про який йдеться у статті 35 Висновку будівельно-технічного експертного дослідження від № 14811 від 14.08.2019, дослідив його та встановив, що недоліки, зазначені в цьому акті не є тими ж недоліками, що були виявлені позивачем в межах гарантійних термінів.

Судом враховано, що відповідачем окрім відзиву на позовну заяву не було надано жодних доказів на спростування позовних вимог позивача.

Судом встановлено, що при розгляді справи № 910/10028/19 Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва зазначало, що ним 31.05.2019 при повторному обстеженні об`єкту виявлено ряд недоліків, та відповідно за результатами проведення експертного дослідження, експертом надано висновок від 14.08.2019 № 14811, в якому вказано, що послуги надані Товариством з обмеженою відповідальністю Фрімонт Груп з поточного ремонту по договору № 31657Т - не відповідають нормам ДБН, внаслідок неналежного надання послуг Комунальному підприємству Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва завдано збитки в розмірі 41 838, 00 грн.

Судом у справі № 910/10028/19 надано оцінку відповідним доводам КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва та вказано, що такі твердження не беруться судом до уваги з огляду на те, що недоліки були виявлені відповідачем не під час приймання-передачі закінчених робіт, а протягом деякого часу після приймання виконаних робіт та відповідно підписання підприємством акту, а також зазначено, що при вирішені спору, судом для наявності/відсутності підстав для стягнення заборгованості за виконані роботи, встановлюються обставини настання обов`язку у замовника щодо здійснення оплати. Такою обставиною є зокрема, факт підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт. Судом також зазначено, що відповідачем не надано висновок експерта від 14.08.2019 № 14811, на який він посилається як на підставу неналежного виконання позивачем своїх обов`язків.

Судом враховано, що саме при розгляді господарської справи № 910/10028/19 судом були встановлені обставини щодо обов`язку з боку Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва оплатити надані Товариством з додатковою відповідальністю ФРІМОНТ ГРУП згідно Договору № 31657Т від 06.07.2018 послуги з поточного ремонту по об`єкту за адресою: м. Київ, вул. Цвєтаєва, 16 Деснянського району міста Києва.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Аналіз змісту наведеної норми свідчить, що не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Отже, виходячи з вищевикладеного, враховуючи норму ст. 75 ГПК України, суд дійшов висновку, що обставини стосовно Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва та Товариства з додатковою відповідальністю ФРІМОНТ ГРУП , встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 у справі № 910/10028/19, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи Господарського суду міста Києва № 910/14733/19, у якій беруть участь вказані особи, щодо яких встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене та доданих до матеріалів справи позивачем належно засвідчених: виписки (договірна ціна на послуги з поточного ремонту житлового будинку (об`єкту) за адресою: м. Київ, вул. Цвєтаєвої, 16, що здійснюється в 2018 році); дефектного акту від 31.10.2018; підсумків відомості ресурсів; локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1; протоколу узгодження цін на матеріальні ресурси; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2018; акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018; акту обстеження приміщення від 31.05.2019; Висновку, суд дійшов висновку щодо задоволення позовний вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми збитків в розмірі 41 838,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 418,38 грн штрафу.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку виправлення недоліків здійснених ним ремонтних робіт не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень стст 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 14.2.3 Договору передбачено, що у випадку порушення підрядником строків виправлення недоліків, зазначених у відповідному акті про недоліки, замовник може вимагати від підрядника сплатити на користь замовника штраф в розмірі 1 відсотку від вартості робіт, виконаних з недоліками.

Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та приписам законодавства про порядок та строки нарахування, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 418,38 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в заяві про усунення недоліків позовної заяви наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається із суми сплаченого судового збору в розмірі 1 921,00 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 1 921,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись стст 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФРІМОНТ ГРУП (04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 9; ідентифікаційний код 41861551) на користь Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд.15; ідентифікаційний код 39605452) 41 838,00 (сорок одну тисячу вісімсот тридцять вісім гривень 00 коп.) збитків, 418,38 грн (чотириста вісімнадцять гривень 38 коп.) та 1 921,00 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (чч 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені стст 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення ГПК України.

Повне рішення складено 20.02.2020.

Суддя Гумега О.В.