Постанова

від 12.06.2020 по справі 910/14733/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2020 р. Справа№ 910/14733/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Попікової О.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрімонт Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 (повний текст складено 20.02.2020)

у справі № 910/14733/19 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрімонт Груп"

про відшкодування збитків, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 у справі №910/14733/19 позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю " Фрімонт Груп" на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" 41.838,00 збитків, 418,38 грн штрафу та 1.921,00 грн судового збору.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що вина відповідача у нанесені позивачеві збитків, які полягають у неякісному виконанні ремонтних робіт з порушенням технологій, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача, підтверджуються матеріалами справи.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ТОВ "Фрімонт Груп" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Фрімонт Груп" залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрімонт Груп" пропущений строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрімонт Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 у справі № 910/14733/19; зупинено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 у справі № 910/14733/19; розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Вимоги та доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не надав належної оцінки запереченням відповідача з приводу того, йому не надходили вимоги № 46-2014 від 21.05.2019 та № 46-2264 від 04.06.2019, а також лист № 46-3408 від 28.08.2019. Крім того, апелянт стверджує, що висновок експерта від 14.08.2019 №14811 не є належним доказом, оскільки складений на особисте замовлення позивача без попередження експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено місцевим судом, 06.07.2018 між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрімонт Груп" (підрядник, відповідач) був укладений Договір № 31657Т (далі - Договір або Договір № 31657Т від 06.07.2018), відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов`язується за завданням замовника власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати послуги з поточного ремонту (далі - роботи) по об`єкту за адресою: м. Київ, вул. Цвєтаєва, 16 Деснянського району м. Києва (далі - об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до пунктів 4.2.2, 4.2.3 Договору, замовник зобов`язаний прийняти в установленому Договором порядку належно виконані роботи та своєчасно здійснювати оплату виконаних робіт згідно умов Договору.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що Підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, виконання їх згідно з Державними стандартами України та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку, визначеного розділом 13 даного Договору.

Розрахунок за виконані роботи здійснюються на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. На основі даних про виконані роботи щомісяця складається Акт приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт і витрат (типова форма № КБ-3), на підставі яких формуються рахунки для оплати замовником. Акт оформлюється належним чином підрядником і подається для підписання замовнику, який повинен розглянути та підписати Акт протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту надання цих документів підрядником або письмово мотивувати відмову від прийнятих робіт (пункти 11.1, 11.2, 11.3 Договору).

Розділом 12 Договору "Порядок приймання виконаних робіт та виправлення недоліків", а саме пунктами 12.1, 12.2 та 12.3 передбачено, що факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт. Протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання Актів замовник зобов`язаний розглянути та підписати їх в разі відсутності зауважень, або в такий самий строк направити підряднику мотивовану відмову від їх підписання. Прийняття виконаних робіт здійснюється замовником за умови належного виконання робіт та надання підрядником документів, що підтверджують якість матеріальних ресурсів, використаних при виконанні робіт та іншої документації щодо таких робіт, передбаченої проектною документацією, Договором та/або законодавством.

У разі виявлення неналежного виконання робіт, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на вартість виконаних робіт, ненадання необхідних документів, замовник має право відмовитись від підписання наданих документів (п. 12.4 Договору).

Відповідно до п. 13.1 Договору гарантійні строки за цим Договором становлять 2 роки - на роботи, прямо передбачені даним Договором; згідно зі строком гарантії, який встановлений заводом-виробником цих матеріалів, обладнання - на матеріали, устаткування та обладнання. Перебіг гарантійних строків починається з моменту прийняття замовником всіх робіт за Договором.

Згідно з пунктами 13.3, 13.4 Договору протягом гарантійного строку замовник має право пред`явити підряднику вимоги, пов`язані з порушенням останнім умов цього Договору, дефектами, недоліками, виявленими у результатах робіт. Всі дефекти, недоліки, виявлені протягом гарантійного строку, підрядник (його правонаступник) зобов`язаний усунути власними силами та за свій рахунок.

У разі виявлення замовником недоліків, дефектів протягом гарантійного строку він зобов`язаний повідомити про це підрядника і запросити його для складання відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків, дефектів. Якщо підрядник не направить своїх повноважних представників для складання такого акта у визначений замовником термін, це вважатиметься відмовою підрядника взяти участь у складанні акта. В такому випадку замовник має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів та надіслати його підряднику. Складений таким чином акт буде вважатися беззаперечно прийнятим підрядником (п. 13.5 Договору).

Пунктом 13.7 Договору сторони погодили, що відшкодування видатків на усунення недоліків замовником та/або третіми особами, а також відшкодування збитків здійснюється в такому порядку: замовник надає підряднику рахунок на суму таких видатків та/або на суму збитків, а також відповідні підтверджувальні документи, а підрядник повинен перерахувати замовнику кошти, визначені у рахунку, протягом 7 (семи) робочих днів з дати отримання рахунку та підтверджувальних документів.

Пунктом 14.2.3 Договору передбачено, що у випадку порушення підрядником строків виправлення недоліків, зазначених у відповідному акті про недоліки, замовник може вимагати від підрядника сплатити на користь замовника штраф в розмірі 1 (одного) відсотка від вартості робіт, виконаних з недоліками.

Підрядник зобов`язався за завданням Замовника, на свій ризик виконати послуги з поточного ремонту по об`єкту, а Замовник, в свою чергу, зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи.

На виконання умов зазначеного Договору підрядник виконав обумовлені поточні ремонтні роботи, про що свідчать додані до матеріалів справи документи: підсумкова відомість ресурсів; локальний кошторис; протокол узгоджених цін на матеріальні ресурси; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат; акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року.

Спір, за твердженням позивача, виник з підстав виявлення у роботі відповідача численних недоліків, згідно з розрахунком вартість матеріальної шкоди становить 41.838,00 грн із врахуванням ПДВ. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 418,38 грн штрафу за невиконання умов Договору № 31657Т від 06.07.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, на виконання п. 13.5 Договору 21.05.2019 позивач листом №46-204 звернувся до відповідача із вимогою стосовно направлення уповноваженого представника на 31.05.2019 для складання акта про виявлення недоліків, визначення порядку та строків їх усунення.

За участю представника відповідача було здійснено обстеження будинку в„– 16 по вулиці Цвєтаєвої в місті Києві, про що складений акт від 31.05.2019, за яким виявлено відшарування верхнього шару бетонної стяжки на бетонній плиті вхідних груп у під`їздах № 8, 9, 10, 13, 14, та за висновками комісії вирішено усунути недоліки в термін до 30.06.2019. Зазначений акт підписаний представником відповідача Злобинець Є.М.

04.06.2019 позивач направив вимогу №4 6-2262 відповідачу, у якій додатково повідомив про необхідність усунути недоліки в термін до 30.06.2019 та 01.07.2019 направити уповноваженого представника для складання акту про усунення недоліків.

Проте, всупереч положенням пунктів 13.1-13.4 Договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань у частині усунення недоліків робіт, у зв`язку з чим позивач звернувся до ТОВ "Київськтй експертно-дослідницький центр" із проханням провести будівельно-експертне дослідження виконаних послуг з поточного ремонту 2018 року об`єктів, в тому числі за адресою: вул. Цветаєвої, 16, Деснянського району міста Києва.

Як вбачається з висновку № 14811 будівельно-технічного експертного дослідження від 14.08.2019 (далі - Висновок), проведеного експертом Комашко Романом Вікторовичем (свідоцтво № 1407 від 31.01.2019, видане на підставі рішення ЦЕКК при Міністерстві юстиції України), який підставо прийнято місцевим судом як належний та допустимий доказ у справі, були встановлені такі недоліки якості виконання поточного ремонту житлового будинку № 16 по вул. Цвєтаєвої підрядником ТОВ "ФРІМОНТ ГРУП":

1) в під`їздах № 8-14 при влаштуванні бетонних площадок недодержано передбаченої Дефектним актом та Актами виконаних робіт товщини шару бетону (300 мм);

2) відсутність проведення робіт, передбачених дефектним актом та вказаним в Акті № 1 приймання виконання будівельних робіт за грудень 2018 року до Договору від 06.07.2018 № 31657Т, а саме: розбирання цементних покриттів підлог, які необхідно було виконати перед влаштуванням бетонних площадок (фото №№ 70-82 Додатку № 1 до Висновку).

Яв вбачається з локального кошторису з розрахунком договірної ціни, який є додатком до зазначеного Висновку, вартість матеріальної шкоди завданої підрядником ТОВ "ФРІМОНТ ГРУП" внаслідок неякісного виконання поточного ремонту 2018 році житлового будинку на вул. М. Цвєтаєвої, 16, становить 41.838,00 грн із врахуванням ПДВ.

З метою врегулювання спору позивач листом № 46-3408 від 28.08.2019 направив на адресу відповідача претензію про відшкодування збитків в розмірі 41.838,00 грн протягом 5 робочих днів з дати отримання вимоги.

Колегія суддів відзначає, що зазначений лист направлений належним чином на адресу відповідача та згідно з інформацією, яка міститься на сайті Укрпошти, відправлення №0221708174021 із вказаною претензією було доставлено відповідачу 02.09.2019, про що є підтвердження в матеріалах справи.

Тобто, з урахуванням зазначеного, відповідач повинен був на виконання вимог п. 13.7 Договору протягом 7-ми робочих днів відшкодувати збитки, заподіяні виконанням ремонтних робіт неналежної якості, що виявлені протягом гарантійного строку, в термін до 11.09.2019 включно.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Статтею 859 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Пунктами 10.1 та 13.1 Договору визначено, що відповідач у справі повинен був гарантувати якість робіт протягом гарантійного строку, який складає 2 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 226 Господарського кодексу України у разі невиконання зобов`язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов`язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов`язання.

Вина відповідача у нанесені позивачеві збитків, які полягають у неякісному виконанні ремонтних робіт з порушенням технологій, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача, підтверджується Висновком.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що, підписавши 29.12.2018 акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та не заявивши про виявлення допущених відповідачем в роботі явних недоліків, позивач підтвердив виконання зобов`язання з боку відповідача в повному обсязі без порушень умов Договору, а отже, на думку відповідача, втратив право в подальшому посилатися на ці недоліки.

Колегія суддів відхиляє зазначене твердження відповідача, оскільки позивач виявив недоліки в межах гарантійних термінів і відповідач не надав належних доказів того, що ці недоліки могли бути встановлені позивачем при звичайному способі прийняття виконаних робіт.

Також відповідач не надав доказів того, що виявлені позивачем недоліки виникли внаслідок природного зносу або неправильної експлуатації результатів робіт.

Заперечення відповідача, які наведені у відзиві на позов, місцевий суд обґрунтовано не прийняв, оскільки Договором № 31657Т від 06.07.2018 чітко передбачене відшкодування збитків на усунення недоліків, а саме: замовником надані підряднику рахунок на суму збитків, наявний Висновок експерта, який прийнятий судом як належний доказ.

У відзиві на позовну заяву відповідач також ставить під сумнів акт недоліків від 31.10.2018, про який йдеться у статті 35 Висновку будівельно-технічного експертного дослідження від № 14811 від 14.08.2019, складений комісією обслуговуючої організації після виконання робіт за наслідками проведення обстеження, оскільки він був складений в односторонньому порядку працівниками Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" без участі незалежного експерта. Відповідач також стверджує, що вимоги про усунення недоліків, зазначених в акті від 31.10.2018, на його адресу не надходили.

Колегія суддів зважає на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 місцевий суд витребував у сторін акт недоліків від 31.10.2018, про який йдеться у статті 35 Висновку будівельно-технічного експертного дослідження від № 14811 від 14.08.2019, дослідив його та вірно встановив, що недоліки, зазначені в цьому акті, не є тими ж недоліками, що були виявлені позивачем в межах гарантійних термінів.

Колегія суддів також враховує, що відповідач окрім відзиву на позовну заяву не надав місцевому суду жодних доказів на спростування позовних вимог позивача.

Колегія суддів також встановила, що в ході розгляду пов`язаної справи №910/10028/19, до якої місцевий суд зупиняв провадження у даній справі, Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" зазначало, що ним 31.05.2019 при повторному обстеженні об`єкту виявлено ряд недоліків та, відповідно, за результатами проведення експертного дослідження експертом надано висновок від 14.08.2019 № 14811, в якому вказано, що послуги, надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрімонт Груп" з поточного ремонту за договором № 31657Т, не відповідають нормам ДБН. Внаслідок неналежного надання послуг Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" завдано збитки в розмірі 41.838, 00 грн.

Судом у справі № 910/10028/19 також надано оцінку відповідним доводам КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" та вказано, що такі твердження не беруться судом до уваги з огляду на те, що недоліки були виявлені відповідачем не під час приймання-передачі закінчених робіт, а протягом деякого часу після приймання виконаних робіт та, відповідно, підписання підприємством акта, а також зазначено, що при вирішені спору суд для наявності/відсутності підстав для стягнення заборгованості за виконані роботи встановив обставини настання обов`язку у замовника щодо здійснення оплати. Такою обставиною є зокрема, факт підписання сторонами акта приймання виконаних підрядних робіт. Судом також зазначено, що відповідач не надав висновку експерта від 14.08.2019 №14811, на який він посилається як на підставу неналежного виконання позивачем своїх обов`язків.

Колегія суддів враховує, що саме під час розгляду господарської справи №910/10028/19 судом були встановлені обставини щодо обов`язку з боку Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" оплатити надані Товариством з додатковою відповідальністю "ФРІМОНТ ГРУП" згідно з Договором № 31657Т від 06.07.2018 послуги з поточного ремонту по об`єкту за адресою: м. Київ, вул. Цвєтаєва, 16, Деснянського району міста Києва.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи положення ст. 75 ГПК України, колегія суддів відзначає, що обставини стосовно Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" та Товариства з додатковою відповідальністю "ФРІМОНТ ГРУП", встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 у справі №910/10028/19, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи, у якій беруть участь вказані особи, щодо яких встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене та додані до матеріалів справи позивачем належним чином засвідчені: виписки (договірна ціна на послуги з поточного ремонту житлового будинку (об`єкту) за адресою: м. Київ, вул. Цвєтаєвої, 16, що здійснюється в 2018 році); дефектного акта від 31.10.2018; підсумків відомості ресурсів; локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1; протоколу узгодження цін на матеріальні ресурси; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2018; акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018; акта обстеження приміщення від 31.05.2019; висновку, місцевий суд дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми збитків в розмірі 41.838,00 грн.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 418,38 грн штрафу.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку з виправлення недоліків здійснених ним ремонтних робіт не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, а тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно, є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положеннями ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 14.2.3 Договору передбачено, що у випадку порушення підрядником строків виправлення недоліків, зазначених у відповідному акті про недоліки, замовник може вимагати від підрядника сплатити на користь замовника штраф в розмірі 1 відсотку від вартості робіт, виконаних з недоліками.

Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, апеляційний суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та приписам законодавства про порядок та строки нарахування, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 418,38 грн підставно задоволена місцевим судом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів вважає, що рішення місцевого прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників судового процесу колегія судів з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрімонт Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 у справі №910/14733/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 у справі №910/14733/19 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 у справі №910/14733/19.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14733/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

О.В. Попікова