Рішення

від 10.02.2020 по справі 926/2182/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року Справа № 926/2182/19

За позовом Чернівецької міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "БУК ТБ"

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 2 078 421,71 грн.

Cуддя М.І. Ніколаєв

Секретар судового засідання А.І.Кифірюк

За участю представників сторін:

від позивача - Юзьків М.І., розпорядження від 08.01.2020;

від відповідача - Дрищенюк М.М., адвокат, договір та ордер від 25.11.2019;

І. Процесуальні дії у справі.

На розгляд Господарського суду Чернівецької області надійшов позов Чернівецької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "БУК ТБ" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 2 078 421,71 грн. за використання з 01 січня 2017 року по 21 липня 2019 року земельних ділянок комунальної власності загальною площею 2,5394 га без укладення договорів оренди.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 23.09.2019 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.

Ухвалою суду від 26.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 05.11.2019.

У зв`язку з неявкою відповідача ухвалами суду від 05.11.2019 та 19.11.2019 суд відкладав підготовче засідання.

У підготовчому судовому засіданні 03.12.2019 судом було оголошено перерву до 18.12.2019.

Ухвалою суду від 18.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 13.01.2020.

У судовому засіданні 13.01.2020 суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав вступне слово представників сторін, почав з`ясовувати обставини справи і досліджувати наявні докази.

У судовому засіданні 27.01.2020 суд закінчив встановлення обставин справи та дослідження доказів, призначивши судові дебати на 31.01.2020.

До початку судових дебатів 31.01.2020 представник позивача звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи по суті з метою надання додаткових доказів, у зв`язку з чим суд оголосив перерву до 10.02.2020.

У судовому засіданні 10.02.2020 суд відхилив усне клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, заслухав заключне слово представників сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст.219 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Після виходу з нарадчої кімнати відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях представникам сторін роз`яснено права та обов`язки учасників та сторін справи, форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах даної справи згідно вимог ГПК України.

ІІ. Стислий виклад позицій сторін.

Правова позиція позивача у позовній заяві.

В обґрунтування позовних вимог Чернівецька міська рада посилається на те, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, товариство з обмеженою відповідальністю "БУК ТБ" є власником нерухомого майна, а саме: 1). будівель виробничого цеху літ. "М" (загальна площа 8587,2 м 2 ) та побутового корпусу літ. "Н" (загальна площа 1813,4 м 2 ), що розташовані в м. Чернівці, вул. Зелена, 5; 2). станції нейтралізації літ. "А" (загальною площею 168,90 м 2 ) насосної станції літ. "Б" (загальною площею 50,60 м 2 ), насосної станції літ. "В" (загальною площею 83,60 м 2 ), що розташовані в м. Чернівці, вул. Декабристів №16-а; 3).механічної майстерні літ. "Ж" (загальною площею 872,40 м 2 ), що розташовані в м . Чернівці, вул. Зелена, 5-Д.

Пунктом 7 рішення Чернівецької міської ради від 19.05.2016 № 215 зобов`язано відповідача впродовж 90 календарних днів з дня прийняття цього рішення укласти з Чернівецькою міською радою договори оренди земельних ділянок та сплатити кошти за фактичне користування відповідачем земельними ділянками.

Однак, відповідач ухилився від укладення договорів оренди земельних ділянок, продовжує користування земельними ділянками та не сплачує орендну плату, внаслідок чого Чернівецька міська рада недоотримала дохід у розмірі орендної плати в сумі 2 078 421,71 грн. за період з 01.01.2017 по 21.07.2019, відтак звернулася до суду з даним позовом.

Правова позиція відповідача у відзиві на позов.

У поданому відзиві на позовну заяву від 03.12.2019 № 3878 відповідач проти позову заперечує повністю, вважає вимоги заявника у позові необґрунтованими та безпідставними, зокрема, зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у відповідача, як у власника нерухомого майна, виникло законодавчо визначене право користування земельною ділянкою, на якій розміщено нерухоме майно.

Проте, рішенням 73 сесії VII скликання Чернівецької міської ради від 08.11.2019 №1972 відмовлено відповідачу у наданні в оренду земельної ділянки площею 1,9690 га по вул. Зелена,5 в м. Чернівці.

Крім того, відповідач вважає, що сам по собі факт відсутності оформлення права на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, не може бути підставою для застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України, оскільки право користування земельною ділянкою набувається в момент набуття права власності на будівлю, розташовану на цій землі.

Відтак, відповідач дійшов висновку про невідповідність обраного позивачем способу захисту його прав як власника землі шляхом подання позовної заяви з підстав, визначених ст.1212 ЦК України.

В даному випадку, вважає відповідач, неодержана орендна плата є упущеною вигодою, яку особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено. Вирішуючи даний спір слід брати до уваги загальні положення ст.22, глави 82 ЦК України.

Водночас, позивачем у даній справі не доведено належними та допустимими доказами розмір збитків (шкоди), заявлених до стягнення, адже порядок визначення та відшкодування збитків власників землі і землекористувачам встановлюється Постановою КМУ від 19.04.1993 №284, згідно якої розмір відповідних збитків визначається комісіями, створеними виконавчими комітетами міських рад. Результати роботи комісії оформлюються відповідними актами, що затверджуються органом, який створив комісію

Відповідач вважає, що в порушення вказаних норм, розрахунок збитків складено не комісією, а Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради.

Таким чином, позивачем не доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення в діях відповідача, оскільки відсутні належні докази розміру збитків, заявлених до стягнення.

Правова позиція позивача, зазначена у відповіді на відзив.

У відповіді на відзив від 18.12.2019 (вх. №4077) позивач, заперечуючи доводи відповідача зазначені у відзиві, серед іншого, зазначає, що відповідно до усталеної позиції Великої Палати Верховного Суду відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок.

Правова позиція відповідача, викладена у запереченнях.

У запереченнях від 17.12.2019 №4059 відповідач зазначив, що відповідно до листа Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 18.01.2017 п.2,3 рішення Чернівецької міської ради від 19.05.2016 № 215 втратили чинність.

Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради не має права складати розрахунки безпідставно збережених коштів, а відповідний акт комісії від 18.03.2018 з визначення збитків, заподіяних територіальній громаді м. Чернівці, не був затверджений рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, тож не набрав юридичної сили.

Відповідач зазначив, що в матеріалах справи відсутні витяги про нормативну грошову оцінку земельних ділянок за 2016-2018 роки, що свідчить про відсутність належного доказу правомірності та обґрунтованості нарахування орендної плати за спірний період.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до затвердженого рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 23.10.2008 №715 Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях (далі - Положення) розмір орендної плати за земельну ділянку встановлюється відповідно до її функціонального використання у розрізі економіко - планувальних зон м. Чернівців, згідно з нормативною грошовою оцінкою землі та не залежить від наслідків господарської діяльності (п.4.2 Положення).

Підставою для визначення розміру орендної плати є це положення, рішення 24 сесії міської ради від 12.02.2008 Про затвердження технічної документації з грошової оцінки земель міста Чернівці та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Ставки орендної плати у розмірі від 3% до 10% встановлені п.5.1 Положення, зокрема - розміщення закладів торгівлі, ринків, виробництва товарів народного споживання, інші види діяльності, що не увійшли до переліку - 3%.

Доказів визнання недійсним Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях суду не надано.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру від 20.11.2019 №НВ-7305010782019 земельна ділянка кадастровий номер 7310136600:27:002:0117 площею 0,5704 га знаходиться в м. Чернівці по вул. Зелена,5-Д - вул. Декабристів,16/А. Категорія землі - землі промисловості.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру від 20.11.2019 №НВ-7305010792019 земельна ділянка кадастровий номер 7310136600:27:002:0116 площею 1,9690 га знаходиться в м. Чернівці по вул. Зелена,5. Категорія землі - землі промисловості.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.09.2019 за відповідачем зареєстроване право власності на нежитлові будівлі, що знаходяться в м. Чернівці:

- по АДРЕСА_2, станція нейтралізації літ. А загальною площею 168,90 кв.м., що складає 45/100 (сорок п`ять сотих) часток; насосна станція літ. Б загальною площею 50,60 кв.м., насосна станція літ. В загальною площею 83,60 кв.м., що складає 55/100 часток,

- по вул. Зелена, 5-Б, будівля корпусу цеху з адміністративно-побутовими приміщеннями літ. А загальна площа 12333,4 кв.м., вимощення І площею 1562 кв.м., огорожа №1;

- по вул. Зелена, 5, будівля виробничого цеху літ. М , загальною площею 8587,20 кв.м., побутового корпусу літ. Н загальною площею 1813,40 кв.м., що складають 996/1000 будинковолодіння;

- по вул. Зелена, 5-Д, будівля механічної майстерні літ Ж загальною площею 872,40 кв.м.

Як встановлено судовим слуханням та підтверджується матеріалами справи (у т.ч. кадастровими планами земельних ділянок):

- на земельній ділянці кадастровий номер 7310136600:27:002:0117 площею 0,5704 га (м. Чернівці по вул . Зелена ,5-Д - вул . Декабристів, 16/А) знаходиться станція нейтралізації літ. А загальною площею 168,90 кв.м.; насосна станція літ. Б загальною площею 50,60 кв.м., насосна станція літ. В загальною площею 83,60 кв.м.; будівля механічної майстерні літ. Ж загальною площею 872,40 кв.м.;

- на земельній ділянці кадастровий номер 7310136600:27:002:0116 площею 1,9690 га (м. Чернівці по вул . Зелена ,5) знаходиться будівля виробничого цеху літ. М , загальною площею 8587,20 кв.м., побутового корпусу літ. Н загальною площею 1812,40 кв.м.

Докази знаходження на спірних земельних ділянках іншого нерухомого майна (чи нерухомого майна, що належить іншим власникам) в матеріалах справи відсутні.

Рішенням Чернівецької міської ради 6 сесії VII скликання від 19.05.2016 №215 вирішено (серед іншого):

1. Погодити товариству з обмеженою відповідальністю БУК ТБ поділ земельної ділянки за адресою вул.Зелена,5, 5-Б, 5-Д - вул. Декабристів,16 площею 4,7192 га (кадастровий номер - 7310136600:27:002:0019) на 5 (п`ять) земельних ділянок: №1 - площею 1,9690 га, (кадастровий номер 7310136600:27:002:0116); №2 - площею 0,5704 га, (кадастровий номер 7310136600:27:002:0117); №3 -площею 0,1162 га, (кадастровий номер 7310136600:27:002:0118); №4 - площею 0,0496 га, (кадастровий номер 7310136600:27:002:0119); №5 - площею 0,0140 га, (кадастровий номер 7310136600:27:002:0120), для обслуговування виробничих будівель (підстава: дозвіл на поділ рішення Чернівецької міської ради від 02.07.2015 №1656, витяги з Державного речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності;

2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю БУК ТБ земельну ділянку №1 за адресою вул. Зелена 5, - площею 1,9690 га (кадастровий номер 7310136600:27:002:0116); для обслуговування нежитлових будівель (код.11.02) в оренду на 10 (десять) років (підстава: дозвіл на поділ (підстава: дозвіл на поділ рішення Чернівецької міської ради від 02.07.2015 №1656, та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.03.2014 №19586329);

3. Надати товариству з обмеженою відповідальністю БУК ТБ земельну ділянку №2 за адресою вул. Зелена 5-Д - вул. Декабристів 16-А, площею 0,5704 га (кадастровий номер 7310136600:27:002:0117) для обслуговування нежитлових будівель (код.11.02) в оренду на 10 (десять) років;

4. Встановити норму землекористування за адресою АДРЕСА_1- АДРЕСА_2, площею 0,0496 га (кадастровий номер 7310136600:27:002:0119), у зв`язку із наявністю на ній майна ОСОБА_1 .

4.1 Запропонувати ОСОБА_1 оформити правовстановлюючий документ на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1- АДРЕСА_2 , площею 0,0496 га.

5. Встановити норму землекористування за адресою АДРЕСА_1- АДРЕСА_2 , площею 0,0140 га (кадастровий номер 7310136600:27:002:0120), у зв`язку із наявністю на ній майна ОСОБА_2 .

5.1 Запропонувати ОСОБА_2 оформити правовстановлюючий документ на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 , площею 0,0140 га.

7. Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю БУК ТБ укласти впродовж 90 календарних днів з Чернівецькою міською радою договори оренди землі та сплатити кошти за фактичне користування земельними ділянками в еквіваленті орендної плати.

Згідно Витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки №1241 від 17.09.2019 нормативно грошова оцінка земельної ділянки по вул. Зеленій, 5, (кадастровий номер 7310136600:27:002:0116) становить 21037977 грн., категорія землі - землі промисловості.

Згідно Витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки №1240 від 17.09.2019 нормативно грошова оцінка земельної ділянки по вулиці Зелена, 5, (кадастровий номер 7310136600:27:002:0117) становить 6094496 грн., категорія землі - землі промисловості.

Доказів визнання витягів про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки нечинними чи визнання неправомірними дій Відділу Держгеокадастру у м. Чернівцях щодо видачи даних витягів суду не надано.

Комісією з питань визначення та відшкодування збитків, заподіяних територіальній громаді м. Чернівці складено акти від 14.03.2018, якими визначено суму збитків, заподіяних відповідачем громаді міста Чернівці внаслідок користування земельними ділянками (кадастровий номер 7310136600:27:002:0116 та 7310136600:27:002:0117) без правопосвідчуючих документів. Доказів затвердження даних актів Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради суду не надано.

Розмір безпідставно збережених коштів відповідача у період з 01.01.2017 по 21.07.2019 розраховано Чернівецькою міською радою як розмір плати за земельні ділянки комунальної власності у вигляді орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою органом місцевого самоврядування.

Представники Чернівецької міської ради при здійсненні розрахунків керувались, серед іншого, Положенням про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях, затвердженим рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 23.10.2008 №715.

Зокрема, згідно проведених позивачем розрахунків загальна сума безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за період з 01.01.2017 по 21.07.2019 становить:

- за користування земельною ділянкою по вул.Зелена,5 в м. Чернівцях площею 1,9690 га, (кадастровий номер 7310136600:27:002:0116) 1876734,63 грн., у т.ч. 631139,31 грн. щорічно за 2017-2018 роки, 349288,10 грн. за період з 01.01.2019 по 21.07.2019;

- за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2, площею 0,5704 га, (кадастровий номер 7310136600:27:002:0117) 543671,51 грн., у т.ч. 182834,88 грн. щорічно за 2017-2018 роки, 101185,23 грн. за період з 01.01.2019 по 21.07.2019.

Листом від 25.07.2019 №04/04-08/3-07/2205 Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради направив на юридичну адресу ТзОВ БУК ТБ розрахунки безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю та запропонував впродовж місяця з дня одержання даного листа сплатити безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю.

У матеріалах справи відсутні докази укладення відповідачем з Чернівецькою міською радою договорів оренди спірних земельних ділянок (кадастровий номер 7310136600:27:002:0116 та 7310136600:27:002:0117).

Також, у матеріалах справи відсутні докази сплати товариством з обмеженою відповідальністю БУК ТБ орендної плати чи земельного податку за користування вказаними земельними ділянками за період з 01.01.2017 по 21.07.2019.

Рішенням 73 сесії VII скликання Чернівецької міської ради від 08.11.2019 №1972 відмовлено відповідачу в наданні в оренду земельної ділянки площею 1,9690 га по вул. Зелена,5 в м. Чернівці.

IV. Оцінка аргументів сторін та висновок суду по суті спору

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14 Конституції України).

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України, далі - ЗК України).

Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 ЗУ Про оренду землі ).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, далі - ПК України).

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст.190 ЦК України).

Нормами ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Згідно із частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Приписами ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України встановлено формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (ч.ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).

З приписів статті 79-1 Земельного кодексу України вбачається, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Як встановлено судовим слуханням, спірні земельні ділянки є сформованими, їм присвоєно відповідні кадастрові номери 7310136600:27:002:0116 та 7310136600:27:002:0117.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів закону виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на земельних ділянках комунальної власності, яким присвоєно кадастрові номери, тож вони вважаються сформованими.

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування земельними ділянками площею 1,9690 га (кадастровий номер - 7310136600:002:0116) та площею 0,5704 га (кадастровий номер - 7310136600:27:002:0117), зокрема укладення договорів оренди з Чернівецькою міською радою та державної реєстрації такого права.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач користується спірними земельними ділянками без достатньої правової підстави.

У п. 65 постанови від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Аналогічну правову позицію наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.

Згідно з п. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно із статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Крім того, згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина друга статті 20 Закону України "Про оцінку земель").

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).

У матеріалах справи наявні витяги про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок станом на 17.09.2019.

При визначенні конкретного розміру оцінки землі орган Держгеокадастру керувався відомостями про площу (1,9690 га та 0,5704 м. кв.), середньою базовою вартістю земель населеного пункту (195,97), номером економіко-планувальної зони (133), коефіцієнтом економіко-планувальної зони (Км2 - 2,01), сукупним локальним коефіцієнтом (Км3 - 0,95) та коефіцієнтом (Кф -1,20).

Доказів в спростування нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок суду не надано.

Відтак, суд виходить з того, що дані витяги є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 77 ГПК України та правомірно покладені позивачем в основу розрахунку розміру орендної плати, яку відповідач як фактичний користувач земельних ділянок мав заплатити за користування нею.

Посилання відповідача на відсутність витягів про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок за 2017-2018 роки як на підставу необґрунтованості проведеного розрахунку суд відхиляє з посиланням на можливість самостійно перевірити розраховану нормативну грошову оцінку з урахуванням встановлених коефіцієнтів індексації, відомості про які наявні у вільному доступі в мережі інтернет.

Згідно із статтею 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Із сайту Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастру) суду відомо, що ним встановлено наступні коефіцієнти індексації даної категорії земель: за 2017рік - 1,0; 2018 рік - 1,0.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:27:002:0116 у 2017-2018 роках становить 21037977 грн., а земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:27:002:0117 у 2017-2018 роках становить 6094496 грн.

З огляду на категорію та функціональне використання спірних земельних ділянок суд визнав правомірним застосування при розрахунку суми несплаченої відповідачем орендної плати ставки у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що кореспондується з п. 5.1 Положення.

Відповідно, з урахуванням нормативної грошової оцінки та категорії землі, виходячи зі встановлених ставок розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками за 2017-2019 роки становить:

- за земельну ділянку кадастровий номер 7310136600:27:002:0116 - 631139,31 грн. (21037977 грн. х 3%);

- за земельну ділянку кадастровий номер 7310136600:27:002:0117 - 182834,88 грн. (6094496 грн. х 3%).

Загалом, за спірний період (з 01.01.2017 по 21.07.2019) відповідач мав сплатити позивачу 1876734,63 грн орендної плати за земельну ділянку площею 1,9690 га (кадастровий номер 7310136600:27:002:0116) та 543671,51 грн площею 0,5704 га, (кадастровий номер 7310136600:27:002:0117).

Суд зазначає, що при здійсненні розрахунку позивач вірно керувався Положенням про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях, яким визначено порядок розрахунку орендної плати при наданні земельних ділянок у платне користування та затверджено ставки орендної плати залежно від функціонального використання землі. Положенням передбачено, що підставою для визначення розміру орендної плати є це положення, рішення 24 сесії міської ради від 12.02.2008 Про затвердження технічної документації з грошової оцінки земель міста Чернівці та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Проведені позивачем розрахунки безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати містять всі необхідні складові для такого розрахунку (період нарахування, нормативну грошову оцінку, ставку орендної плати та її річний розмір), тож є обґрунтованими та підставними.

У свою чергу, відповідач не надав свого розрахунку безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати.

З аналізу змісту норм ст.ст. 1212-1214 ЦК України, абз. 4 ч. 1 ст. 144, абз. 5 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

З матеріалів справи та з пояснень представників учасників справи вбачається, що в даному разі наявні усі три названі ознаки.

Судом встановлено, що відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно - кошти, котрі у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування спірними земельними ділянками.

Суд зауважує, що збереження (заощадження) цього майна почалося з моменту набуття відповідачем права власності на нежитлові будівлі, що знаходяться на зазначеній землі. Це є проявом правової природи нерухомого майна. Набута відповідачем будівля будучи згідно ст.181 ЦК України нерухомим майном (об`єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення) є органічно і нерозривно пов`язаною з цією земельною ділянкою. Тому передача відповідачеві права власності на будівлю автоматично призвела до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.

Відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно 206 ЗК України, п. п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельними ділянками безоплатно відсутні. Відсутні правові підстави для звільнення від сплати орендної плати за землю.

По-третє, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Власником відповідної земельної ділянки є територіальна громада м. Чернівців. Згідно ст. 206 ЗК України, п. п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м. Чернівців в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною в т. ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст. ст. 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеної в постановах від 23.05.2018 по справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 по справі № 922/3412/17 та від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Чернівецької міської ради про стягнення товариства з обмеженою відповідальністю "БУК ТБ" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в і 2 078 421,71 грн. за використання з 01 січня 2017 року по 21 липня 2019 року земельних ділянок комунальної власності загальною площею 2,5394 га без укладення договорів оренди суд визнає такими, що ґрунтуються на вимогах чинного закорнодавства.

Суд відхиляє посилання відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок ( у т.ч. Порядку визначення та відшкодування збитків власників землі і землекористувачам, що затверджений Постановою КМУ від 19.04.1993 №284 ) з огляду на те, що у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом приписів чинного законодавства про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок.

Фактичне володіння і користування земельними ділянками відповідачем без укладення договору оренди землі не вважається правопорушенням, адже нормами чинного законодавства не визначено прямого і безумовного обов`язку підписати договір оренди земельної ділянки одночасно з набуттям права власності на об`єкт нерухомого майна, який на ній розташований.

Відсутність деліктних зобов`язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків (в т.ч. упущеної вигоди), адже необхідною умовою стягнення збитків є саме делікт (господарське правопорушення). Зокрема ст. ст. 22, 1166 ЦК України унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст.ст.216, 224, 225 ГК України визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення.

При цьому суд окремо зазначає, що Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затверджений Постановою КМУ від 19.04.1993 №284 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин оскільки він розрахований на застосування лише у деліктних правовідносинах, та інших вичерпно визначених в його пункті 1 випадках (вилучення (викупу) та тимчасове зайняття земельних ділянок, встановлення обмежень щодо їх використання, погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведення їх у непридатний для використання стан та неодержання доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок).

Посилання відповідача на рішення 73 сесії VII скликання Чернівецької міської ради від 08.11.2019 №1972, яким відмовлено у наданні в оренду земельної ділянки площею 1,9690 га по вул. Зелена, 5 в м. Чернівці жодним чином не спростовує факт безоплатного користування товариством земельною ділянкою за спірний період (01.01.2017 - 21.07.2019), тож оцінюється судом критично.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Європейський суд з прав людини у пункті 58 рішення від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість, правомірність та доведеність позовних вимог в розмірі 2078421,71 грн., тож позов підлягає задоволенню повністю.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Керуючись ст. 50, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Чернівецької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю БУК ТБ про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 2078421,71 грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю БУК ТБ (58003, м. Чернівці, вул. Зелена 5-Б, код 37722546) на користь Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, площа Центральна, 1 код 36068147) 2078421,71 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати та 31176,32 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення складено та підписано 19 лютого 2020 року.

Суддя М.І. Ніколаєв