Постанова

від 18.02.2020 по справі 910/9291/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2020 р. Справа№ 910/9291/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Буравльова С.І.

за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.

учасники справи:

позивача не з`явився

відповідача не з`явився

третьої особи 1 Літвінов Р.О.

третьої особи 2 не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група"

на ухвалу Господарського суду м. Києва

від 24.10.2019 (повний текст ухвали 04.11.2019)

у справі № 910/9291/19 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Керос-Київ"

до Акціонерного товариства "ВТБ Банк"

третя особа-1 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група"

третя особа-2 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання припиненим договору

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Спільне українсько-американське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Керос-Київ" (далі - позивач) з позовом до Акціонерного товариства "ВТБ-Банк" (далі - відповідач) про визнання припиненим договору поруки № 100.2.3-01/47п-07, укладеного 07.12.2007 між сторонами.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.10.2019 у справі №910/9291/19 позов спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Керос-Київ" до Акціонерного товариства "ВТБ Банк", за участю третьої особи-1 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група" та за участю третьої особи-2 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання припиненим договору залишено без розгляду.

Не погодившись з винесеною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд прийняти апеляційну скаргу до розгляду, ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.10.2019 у справі №910/9291/19 скасувати та направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 у справі № 910/9291/19 задоволено, пропущений строк поновлено, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група" на відповідну ухвалу призначено на 18.02.2020.

У судове засідання 18.02.2020 не з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи 2.

З матеріалів справи убачається, що відповідач та третя особа 2 отримали поштові відправлення (ухвала суду від 21.01.2020), відправлення, яке було направлено на адресу позивача повернулось на адресу суду з відміткою Укрпошти за закінченням встановленого строку зберігання .

Верховний Суд дійшов висновку, що повернення до суду поштового повідомленням з відміткою "за закінченням терміну зберігання" є належним доказом вручення стороні судового рішення (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2018 № 911/1163/17, від 25.06.2018 № 904/9904/17, від 05.07.2018 № 44/227-б, від 11.09.2018 № 911/3309/17, ухвали ВС КГС від 21.05.2018 № 916/2242/17, від 29.05.2018 № 915/1750/13, від 27.06.2018 № 908/738/17).

Ураховуючи вказану обставину, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група" за відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи 2.

Частиною 1 статті 232 ГПК України визначено, що судовими рішеннями є ухвали, рішення, постанови та судові накази.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 281 ГПК України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

Відповідно до частини 9 ст. 270 ГПК України, після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.

Отже, після проведення колегією суддів наради, головуючий суддя оголосив вступну та резолютивну частини постанови у даній справі, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 у справі № 910/9291/19 скасовано, справу № 910/9291/19 передано на розгляд Господарського суду м. Києва.

Задовольняючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 у справі № 910/9291/19, колегія суддів керувалась наступним.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (наприклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Ухвалою суду першої інстанції від 07.08.2019 було відкрито провадження у справі № 910/9291/19 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.09.2019, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група", як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою суду від 05.09.2019 підготовче засідання було відкладено на 24.09.2019 на 11.35 год; залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (третя особа-2); викликано в підготовче засідання представників учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 було відкладено підготовче засідання на 08.10.2019, запропоновано позивачу надати відповідь на відзив, а також письмові пояснення щодо повноважень представника - адвоката Осипчука Миколи Володимировича з огляду на дату видачі довіреність на ім`я останнього та дату укладення договору на правничу допомогу, а також враховуючи дані щодо іншої особи керівника товариства позивача, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 16.10.2015, повторно зобов`язано позивача направити копію позовної заяви з додатками третій особі-2, докази чого надати суду; запропоновано позивачу надати відповідь на відзив, викликано в підготовче засідання представників учасників справи, визнано явку представника позивача в підготовче засідання обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 відкладено підготовче засідання на 24.10.2019; запропоновано відповідачу надати суду письмові пояснення з доказами на підтвердження факту звернення до позивача як до поручителя з письмовою вимогою або з позовом в судовому порядку; повторно запропоновано позивачу надати суду відповідь на відзив, а також письмові пояснення щодо повноважень представника - адвоката Осипчука Миколи Володимировича з огляду на дату видачі довіреність на ім`я останнього та дату укладення договору на правничу допомогу, а також враховуючи дані щодо іншої особи керівника товариства позивача, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 16.10.2015; зобов`язано позивача надати суду для огляду оригінал договору поруки № 100.2.3-01/47п-07 від 07.12.2007 з усіма додатками до нього (ч. 6 ст. 91 ГПК України).

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача без поважних причин жодного разу не з`явився до місцевого господарського суду в підготовчі засідання, про причини неявки не повідомляв.

22.10.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 позов спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Керос-Київ" до акціонерного товариства "ВТБ Банк", за участю третьої особи-1 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група" та за участю третьої особи-2 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання припиненим договору залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

ТОВ "Інвестиційно-будівельна група" в апеляційній скарзі на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 стверджує, що суд постановив помилкову ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі заяви позивача, підписаної представником, повноваження якого судом не було перевірено належним чином.

За результатами аналізу питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у матеріалах справи колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Відповідно до статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частин першої та третьої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Частиною другою статті 162 ГПК України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Пунктом четвертим статті 60 ГПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до частини п`ятої статті 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність, яка полягає в тому числі у представництві та наданні іншої правової допомоги здійснюється адвокатом виключно на підставі договору про надання правової допомоги.

Частиною першою статті 26, частинами першою та третьою статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, який укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Судом встановлено, що позовна заява у цій справі підписана представником Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Керос-Київ" - адвокатом Осипчуком М.В., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги від 16.03.2015, укладеного між вказаним адвокатом та СП ТОВ "Керос-Київ" в особі генерального директора Бондаренка Володимира Вікторовича.

До позовної заяви додано ордер від 16.03.2015 серії КС №157083 та довіреність від 16.03.2015, видану СП ТОВ "Керос-Київ" в особі генерального директора Бондаренка Володимира Вікторовича на ім`я адвоката Осипчука М.В.

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником СП ТОВ "Керос-Київ" з 16.10.2015 вказано Радика Івана Львовича .

Колегія суддів відзначає, що після з`ясування вказаної інформації місцевим господарським судом в ухвалі від 08.10.2019 запропоновано позивачу надати відповідь на відзив, а також письмові пояснення щодо повноважень представника - адвоката Осипчука Миколи Володимировича з огляду на дату видачі довіреність на ім`я останнього та дату укладення договору на правничу допомогу, а також враховуючи дані щодо іншої особи керівника товариства позивача, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 16.10.2015.

Проте на порушення вимог ухвали суду відповідні пояснення адвокатом надані не були.

Отже, Ураховуючи зміну керівництва СП ТОВ "Керос-Київ" з 16.10.2015, тобто після видачі довіреності на ім`я Осипчука Миколи Володимировича, місцевим господарським судом не було з`ясовано наявність повноважень вказаного представника, делегованих йому чинним директором позивача у справі СП ТОВ "Керос-Київ" Радиком Іваном Львовичем.

Належним і достатнім доказом на підтвердження повноважень адвоката як представника, у контексті встановлених обставин, з огляду на положення частини четвертої статті 60 ГПК України, є довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" СП ТОВ "Керос-Київ" в особі генерального директора Радика Івана Львовича, або письмові пояснення останнього щодо наявності у вказаного адвоката відповідних повноважень на представництво ТОВ "Керос-Київ" після зміни керівництва.

Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що чинним законодавством України, а саме ст. 400-1 Кримінального кодексу України, встановлено кримінальну відповідальність адвоката за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, встановлених договором про надання правничої допомоги.

За таких обставин колегія суддів вважає передчасним висновок місцевого господарського суду про можливість задоволення заяви СП ТОВ "Керос-Київ", підписаної адвокатом Осипчуком М.В.

Відповідно до п. 3 ст. 280 ГПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

В силу ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження з огляду на мотиви, викладені вище, а відтак ухвала суду першої інстанції від 24.10.2019 у справі №910/9291/19 підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна група" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва 24.10.2019 у справі №910/9291/19 скасувати.

3. Справу №910/9291/19 передати на розгляд Господарського суду м. Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9291/19 .

Повний текст постанови складено та підписано 20.02.2020.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.А. Пашкіна

С.І. Буравльов