Рішення

від 04.02.2020 по справі 910/15663/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2020Справа № 910/15663/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив

Фінанс Захід

до 1. Міністерства юстиції України

2. Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів 1. Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс

Арктика

2. Дочірнє підприємство БЦТ

3. Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу

Павловська Ганна Олегівна

4. Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального

округу Біккінеєва Ірина Анатолівна

про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

за участю представників сторін

від позивача Ткаченко К.В., довіреність № б/н від 01.11.2019

від відповідача-1 Фартушна В.Л., довіреність № 7728/9.1.4/22-19 від 18.09.2019

від відповідача-2 Тарасенко В.В., довіреність № 13/3-02/322 від 16.12.2019

від третьої особи-1 Архіпов О.Ю., ордер серії КВ № 787569 від 03.02.2020

від третіх осіб -2, -3, -4 не з`явилися

СУТЬ СПОРУ:

06.11.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід до Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України про

1. скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2017 прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною, індексний номер рішення 36388859;

2. скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2017 прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєвою Іриною Анатолівною, індексний номер рішення 36398533;

3. скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2017 прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєвою Іриною Анатолівною, індексний номер рішення 36398506;

4. скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2017 прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєвою Іриною Анатолівною, індексний номер рішення 36398440;

5. скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2017 прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєвою Іриною Анатолівною, індексний номер рішення 36398248;

6. скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2017 прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєвою Іриною Анатолівною, індексний номер рішення 36398145;

7. зобов`язання Міністерство юстиції України відновити в системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 64349632224.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/15663/19 від 12.11.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що спірні рішення державних реєстраторів були прийняті на підставі та за наслідками скасування згідно заочного рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 13.07.2017 у справі № 202/91213/17 запису про арешт нерухомого майна за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, що внесений 22.12.2016 за реєстровим номером обтяження: 18223595, однак, в дійсності такого судового рішення не приймалося, а тому відповідні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень підлягають скасуванню, адже прийняті всупереч накладеним судовими рішеннями у справах № 910/17819/16 та № 757/24071/17-к арештам на відповідне нерухоме майно.

В позовній заяві міститься клопотання у відповідності до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України про витребування у приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєвої Ірини Анатолівни належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2017 за індексними номерами: 36398533, 36398506, 36398440, 36398248, 36398145. Клопотання мотивоване тим, що у позивача відсутня можливість подати до суду відповідні документи оскільки останній не є суб`єктом відносин пов`язаних з проведенням реєстраційних дій щодо поділу спірного комплексу.

18.11.2019 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів. Разом з заявою про усунення недоліків позовної заяви позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика , Дочірнє підприємство БЦТ , приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловську Ганну Олегівну та приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєву Ірину Анатолівну.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/15663/19 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика , Дочірнє підприємство БЦТ , приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловську Ганну Олегівну та приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєву Ірину Анатолівну; витребувано у приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєвої Ірини Анатолівни належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2017 за індексними номерами: 36398533, 36398506, 36398440, 36398248, 36398145; підготовче засідання призначено на 17.12.2019.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідачів протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 20.11.2019 було направлено відповідачу-1 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103052338240 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 11.11.2019 є місцезнаходженням відповідача-1.

Відповідач-1 ухвалу суду від 20.11.2019, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 22.11.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103052338240, а отже відповідач-1 мав подати відзив на позов у строк до 09.12.2019 включно.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 20.11.2019 було направлено відповідачу-2 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103052338259 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 11.11.2019 є місцезнаходженням відповідача-2.

Відповідач-2 ухвалу суду від 20.11.2019, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 25.11.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103052338259, а отже відповідач-2 мав подати відзив на позов у строк до 10.12.2019 включно.

13.12.2019 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, у відповідності до якого відповідач-2 просить в задоволенні позову відмовити, вказує на те, що АТ Ощадбанк було іпотекодержателем належного ТОВ Торгово-логістичний комплекс Арктика нерухомого майна за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, за наслідками реалізації прав якого і набуло у власність відповідну нерухомість, а тому, враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, відсутні підстави вважати наявним після відповідного набуття банком права власності обтяження відповідного майна арештом, накладеним з метою задоволення вимог позивача.

Також 13.12.2019 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву.

17.12.2019 третьою особою-1 до суду подано письмові пояснення, згідно яких третя особа-1 вказує на те, що на момент набуття АТ Ощадбанк права власності на спірну нерухомість були чинними накладені на неї арешти в рамках справи Господарського суду міста Києва № 910/17819/16 та № 757/24071/17-к, про що банку було достеменно відомо, адже останній здійснював їх оскарження; скасування запису про арешт спірного майна було здійснено на підставі підробленого судового рішення, що унеможливлює визнання таких дій законними, як і послідуючих дій щодо поділу спірного майна, адже існування судових арештів унеможливлюють проведення такого поділу не в залежності від існування записів щодо відповідних обтяжень в реєстрі, адже АТ Ощадбанк було відомо про продовження їх дії.

В підготовчому засіданні 17.12.2019 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення відповідачу-2 пропущеного строку для подачі відзиву на позовну заяву.

В підготовчому засіданні 17.12.2019 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.01.2020.

02.01.2020 до суду від третьої особи-4 надійшло клопотання про розгляд справи № 910/15663/19 без участі приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєвої Ірини Анатолівни.

11.01.2020 відповдачем-1 до суду подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач-1 в задоволенні позову просить відмовити, вказує на необґрунтованість заявленої до Міністерства юстиції України вимоги, оскільки згідно положень розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, припинили надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць з 01.05.2016.

В підготовчому засіданні 14.01.2020 відповідачем-1 заявлено усне клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі відзиву.

В підготовчому засіданні 14.01.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення відповідачу-1 пропущеного строку для подачі відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/15663/19 на 30 (тридцять) днів.

В підготовчому засіданні 14.01.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 23.01.2020.

17.01.2020 третьою особою-1 до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник третьої особи-1 17.01.2020 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника третьої особи-1.

21.01.2020 позивачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник позивача 22.01.2020 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника позивача.

23.01.2020 позивачем до суду подано пояснення, в яких зазначає наступне. Спір у даній справі не стосується дослідження питання набуття АТ Ощадбанк права власності на нерухоме майно за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, а тому відповідні доводи відповідача-2 щодо обставин цього жодним чином не впливають на вирішення даного спору; правовідносини, які стали предметом вирішення спору у справі № 922/3537/17, відмінні від правовідносин з яких виник спір у даній справі, адже: 1) в межах спірних правовідносин у справі № 922/3537/17 судова заборона була скасована судом вищої інстанції, що виключало можливість породження нею будь-яких правових наслідків з моменту їх встановлення судом першої інстанції, а в даній справі - судові рішень про накладення арештів в межах справ № 910/17819/16 та № 757/24071/17-к, чинні по сьогоднішній день; 2) в межах справи № 922/3537/17, здійснюючи відповідний висновок, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що покупцю майна боржника за наслідками проведення торгів не було відомо про існування судової заборони і відомості про неї не були зареєстровані в державному реєстрі, однак, у даній справі АТ Ощадбанк достеменно було відомо про існування накладених ухвалами судів у справах № 910/17819/16 та № 757/24071/17-к арештів, адже безпосередньо здійснювало дії, спрямовані на їх оскарження; 3) в межах спірних правовідносин у справі № 922/3537/17 мало місце продажу майна боржника за наслідками проведення торгів, що породило правовідносини купівлі-продажу, однак, у даній справі не мало місце виникнення правовідносин купівлі-продажу, адже спірне майно було набуто банком в порядку реалізації прав іпотекодержателя за наслідками не продажу майна боржника на торгах, що підпадає під відмінне правове регулювання нормами закону по відношенню до правовідносин купівлі-продажу; 4) судова заборона, яка існувала в межах правовідносин з яких виник спір у справі № 922/3537/17, стосувалася виключно забезпечення прав іншого кредитора боржника, а тому і мало місце доцільності врахування принципу пріоритетності, однак у даній справі має місце накладення судами арештів як для забезпечення вимог іншої особи до боржника, так і для забезпечення кримінального провадження, що виключає можливість застосування принципу пріоритетності взагалі.

В підготовчому засіданні 23.01.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.01.2020.

Позивач в судовому засіданні 30.01.2020 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач-1 в судовому засіданні 30.01.2020 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Відповідач-2 в судовому засіданні 30.01.2020 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Третя особа-1 в судовому засіданні 30.01.2020 вимоги позивача підтримала повністю.

В судовому засіданні 30.01.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 04.02.2020.

В судовому засіданні 04.02.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Торгово-логістичний комплекс Арктика з 2011 року було власником збудованих ним об`єктів нерухомості, розташованих за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, які являли собою комплекс Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ Логістик центр Скандинавія , що складався з: адміністративного корпусу А площею 1237,2 кв.м; рибного ярмарку Б площею 2983,0 кв.м; комплексу по зберіганню продуктів харчування В площею 16522,2 кв.м; насосної підстанції Г площею 37,5 кв.м та механічної майстерні Д площею 128,7 кв.м, та земельних ділянок: площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001; площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, на яких він був розташований.

04.11.2014, в забезпечення виконань зобов`язань ТОВ Торгово-логістичний комплекс Арктика перед АТ Ощадбанк за кредитним договором № 876/31/1 від 04.11.2014, між останнім було укладено іпотечний договір № 876/31/1-3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. за реєстровим № 2041, згідно якого ТОВ Торгово-логістичний комплекс Арктика вказану нерухомість було передано в іпотеку АТ Ощадбанк .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2016 у справі № 910/17819/16 було частково задоволено заяву ТОВ Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід про вжиття заходів до забезпечення позову та накладено арешт на належне ТОВ Торгово-логістичний комплекс Арктика нерухоме майно, а саме: комплекс Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ Логістик центр Скандинавія , який складається з: адміністративного корпусу А площею 1237,2 кв.м; рибного ярмарку Б площею 2983,0 кв.м; комплексу по зберіганню продуктів харчування В площею 16522,2 кв.м; насосної підстанції Г площею 37,5 кв.м та механічної майстерні Д площею 128,7 кв.м, що розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А.

22.12.2016 на підставі вказаної ухвали державним реєстратором Комунального підприємства Київської обласної ради Готово до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було внесено реєстраційний запис за № 18223595 про обтяження відповідного нерухомого майна накладеним Господарським судом міста Києва в межах справи № 910/17819/16 арештом.

При цьому, визначено, що особою, в інтересах якої встановлено обтяження, є ТОВ Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід .

Також, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28.04.2017 у справі № 757/24071/17-к задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Ящука Т.М. та з метою забезпечення речових доказів в кримінальному провадженні № 42017110000000248 від 26.04.2017 накладено арешт шляхом заборони користування та відчуження на зазначені земельні ділянки та комплекс Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ Логістик центр Скандинавія .

24.05.2017 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєвою Іриною Анатолієвною, на підставі акту № 53999200/24 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 23.05.2017, затвердженого заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Ярушевською І.І. та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 24.05.2017, виданого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвою І.А. за реєстровим номером № 2172, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про право власності АТ Ощадбанк на спірну нерухомість.

31.07.2017 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального Павловською Ганною Олегівною на підставі заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.07.2017 у справі № 202/91213/17 вчинено реєстраційну дію (індексний номер рішення: 36388859) про скасування запису про арешт нерухомого майна за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, що внесений 22.12.2016 за реєстровим номером обтяження: 18223595.

В цей же час, 31.07.2017, приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккенеєвою Іриною Анатолівною, здійснено реєстрацію складових частин комплексу Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ Логістик центр Скандинавія як окремих об`єктів нерухомого майна з різними адресами, а саме:

- адміністративний корпус А площею 1216,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1314824232224; адреса місцезнаходження: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола,46Г), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняте приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккенеєвою Іриною Анатолівною (індексний номер: 36398506 від 31.07.2017 19:43:02);

- рибний ярмарок Б площею 2926,9 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1314819732224; адреса місцезнаходження: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняте приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккенеєвою Іриною Анатолівною (індексний номер: 36398440 від 31.07.2017 19:31:17);

- комплекс по зберіганню продуктів харчування В площею 17105,3 кв.м; насосна підстанція Г площею 37,5 кв.м; пост охорони Е, Ж ; замощення - І; Ваги - ІІ; Огорожа №№1-4 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1314815432224; адреса місцезнаходження: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46Б), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняте приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккенеєвою Іриною Анатолівною (індексний номер: 36398248 від 31.07.2017 19:00:43);

- механічна майстерня Д площею 175,4 кв.м, (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1314802032224; адреса місцезнаходження: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняте приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккенеєвою Іриною Анатолівною (індексний номер: 36398145 від 31.07.2017 18:49:16).

В результаті такого поділу єдиного майнового комплексу було створено самостійні об`єкти нерухомого майна, з присвоєнням кожному об`єкту окремої поштової адреси, а реєстраційний номер комплексу Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ Логістик центр Скандинавія (що знаходився за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А) - 64349632224, був скасований.

Листом № 18973/2018 від 05.11.2018 Головою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Шофаренко Ю.Ф. було повідомлено, що згідно з інформацією з програми Діловодства у судах Д-З справи № 202/91213/17 в суді не зареєстровано.

Листом № 01-12/318/2018 від 15.11.2018 Головою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Шофаренко Ю.Ф. повідомлено, що на підставі даних канцелярії суду та системи електронного документообігу суду Д-З , заочне рішення за № 202/91213/17 від 13.07.2017 судом не ухвалювалось.

Листом № 01-12/320/2018 від 15.11.2018 Головою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Шофаренко Ю.Ф. повідомлено, що: на підставі даних канцелярії суду та системи електронного документообігу суду Д-З , до провадження суду не надходило та не перебувала справа № 202/91213/17; у складі судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєльченко Л.А. рішення суду по справі № 202/91213/17 (провадження № 2/202/8746/2017) про арешт нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 18223295 не ухвалювалось; службовими особами Індустріального районного суду м. Дніпропетровська заходи щодо оприлюднення вказаного рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не вживались, так як, таке рішення не виносилось суддею; копія заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.07.2017 у справі № 202/91213/17 (провадження № 2/202/8746/2017) не надавалась сторонам під розпис; копія заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.07.2017 у справі № 202/91213/17 (провадження № 2/202/8746/2017) не надавалась третім особам за їх проханням з використанням поштового зв`язку; в книзі обліку вхідних документів Індустріального районного суду м. Дніпропетровська в період з 20.07.2017 по 30.07.2017 запит приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловської Г.О. №388/01-16 про надання копії вказаного заочного рішення не зареєстровано; в книзі обліку вихідних документів Індустріального районного суду м. Дніпропетровська документ №202/91213/17-5780 не зареєстровано; Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська (суддею Бєльченко Л.А.) в період з 20.07.2017 по 30.07.2017 копію вказаного заочного рішення приватному нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловській Г.О. не було надіслано.

Спір у справі стосується захисту прав та інтересів ТОВ Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід як особи, з метою захисту майнових інтересів якої судовим рішенням було вжито заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухомість (комплекс Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ Логістик центр Скандинавія , розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А), що в свою чергу було порушено шляхом виключення з державних реєстрів запису про таке обтяження на підставі підробленого судового рішення з послідуючим поділом нерухомості.

При цьому, позивач вказує, що спірні рішення державних реєстраторів були прийняті на підставі та за наслідками скасування згідно заочного рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 13.07.2017 у справі № 202/91213/17 запису про арешт нерухомого майна за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, що внесений 22.12.2016 за реєстровим номером обтяження: 18223595, однак, в дійсності такого судового рішення не приймалося, а тому відповідні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень підлягають скасуванню, адже прийняті всупереч накладеним судовими рішеннями у справах № 910/17819/16 та № 757/24071/17-к арештам на відповідне нерухоме майно.

Однак, заперечуючи проти позову, відповідачем-2 зазначається про те, що набуття ним права власності на спірну нерухомість було наслідком реалізації наявних у нього прав іпотекодержателя такого майна, а тому з посиланням на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 вказує про припинення з моменту набуття такого прав власності будь-яких обтяжень спірного майна (в т.ч. судовим арештом).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації прав підлягають заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

За змістом ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

У відповідності до частини 2 статті 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Згідно із ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Частиною 2 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна; рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката; закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном; інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 31-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником. Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності визначено, що до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника. Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов`язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами. У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

З огляду на викладені норми вбачається, що здійснення будь-яких реєстраційних дій на підставі судового рішення може бути здійснено виключно за наслідками дійсності такого рішення та встановлення факту набрання ним законної сили.

Як вбачається із відповідного судового рішення, що стало підставою для проведення 31.07.2017 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального Павловською Ганною Олегівною реєстраційної дії (індексний номер рішення: 36388859) про скасування запису про арешт нерухомого майна за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, що внесений 22.12.2016 за реєстровим номером обтяження: 18223595, спір у справі № 202/91213/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 нібито стосувався наявності правових підстав для скасування арешту нерухомого майна, що розташоване за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А , яке позивач нібито придбав за попереднім договором купівлі-продажу у відповідача.

В той же час, матеріалами справи підтверджується, що заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.07.2017 у справі № 202/91213/17, яке стало підставою для вчинення 31.07.2017 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального Павловською Г.О. реєстраційної дії (індексний номер рішення: 36388859) про скасування запису про арешт нерухомого майна за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, що внесений 22.12.2016 за реєстровим номером обтяження: 18223595, в дійсності не приймалося, відповідної справи з визначеними учасниками в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ніколи не знаходилося та жодного листування з приводу справи № 202/91213/17 та зазначеного рішення між судом і приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального Павловською Г.О. не здійснювалося.

Більш того, відсутні і будь-які відомості відносно справи № 202/91213/17, в т.ч. відсутній примірник заочного рішення № 202/91213/17 від 13.07.2017 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Отже, заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.07.2017 у справі № 202/91213/17, яке було визначено в якості підстави для припинення обтяження, внесеного до реєстру 22.12.2016, індексний номер рішення: 33103545, на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 25.11.2016 у справі № 910/17819/16, є по своїй суті підробленим, а тому такий судовий акт (не маючий в розумінні ст. 129 1 Конституції України законної сили) не міг нести жодних правових наслідків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, відомості внесені до Державного реєстру прав приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. 31.07.2017, індексний номер рішення: 36388859, є протиправними, адже не відповідають приписам ст.ст. 3, 4, 10, 26, 27, 31-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у зв`язку з чим відповідне рішення реєстратора підлягає скасуванню.

В розрізі викладеного суд також враховує, що таким рішенням було скасовано внесений 22.12.2016 до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційний запис за № 18223595 про обтяження спірного нерухомого майна накладеним Господарським судом міста Києва в межах справи № 910/17819/16 арештом.

Тому, оцінюючи скасування відповідного запису приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловської Г.О. суду слід дослідити в т.ч. питання існування порушених прав та законних інтересів позивача - ТОВ ІК Актив Фінанс Захід , які підлягають судовому захисту в обраний ним спосіб.

Так, за змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених відповідних майнових вимог позивача (заявника).

Саме такі висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц.

Тобто, обмеження, які встановлені відповідною ухвалою про вжиття заходів до забезпечення позову, встановлюються саме з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача на час вирішення спору, тобто, забезпечення в послідуючому реальної можливості виконання судового рішення у випадку задоволення вимог позивача, а відтак, їх дія нерозривно пов`язана із наявністю такої мети.

Така правова позиція в першу чергу ґрунтується на дотриманні закріпленому в приписах Конституції України і ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод принципу мирного володіння особою своїм майном, адже продовження дії обмежень щодо розпорядження майном, за відсутності матеріально-правового інтересу позивачів до нього, на забезпечення якого відповідні заходи були вжиті, свідчитиме про неправомірне обмеження власника в реалізації його прав власності, в той час як з втратою матеріально-правового інтересу позивачів до позову не зумовлюється автоматичне скасування відповідних заходів та за відсутності фактичного інтересу у вчиненні таких дій останні можуть існувати роками.

Відтак, визначальним у вирішенні питання дії відповідних обтяжень є встановлення факту існування матеріально-правового інтересу у особи, на захист прав якої таке обтяження було вжито.

В даному випадку вбачається, що предметом вирішення Господарським судом міста Києва справи № 910/17819/16 є захист майнових прав, пов`язаних з отриманням ТОВ Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід коштів за наслідками відчуження корпоративних прав в ТОВ Торгово-логістичний комплекс Арктика , та під час розгляду такої справи Господарським судом міста Києва ухвалою від 25.11.2016 було вжито заходів до забезпечення позову і накладено арешт на спірне нерухоме майно.

В подальшому, рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 у справі № 910/17819/16, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019, позовні вимоги ТОВ Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід було задоволено та стягнуто солідарно з TACTICAL BUSINESS LLP, Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс та з ТОВ Торгово-логістичний комплекс Арктика на користь ТОВ Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід заборгованість у розмірі 150.000,00 грн.

На момент звернення з даним позовом до суду, такі судові рішення були предметом перегляду Верховним Судом за касаційною скаргою АТ Ощадбанк , а згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постановою Верховного Суду від 07.11.2019 касаційну скаргу АТ Ощадбанк задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 у справі № 910/17819/16 змінено в частині стягнення солідарно з Компанії TACTICAL BUSINESS LLP, Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс та ТОВ Торгово-логістичний комплекс Арктика на користь ТОВ Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід заборгованості у розмірі 150.000,00 грн; викладено пункт другий резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 у справі № 910/17819/16 в наступній редакції: Стягнути солідарно з боржника - Компанії TACTICAL BUSINESS LLP та поручителя - Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс на користь ТОВ Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід заборгованість у розмірі 150.000,00 грн; стягнути солідарно з боржника - Компанії TACTICAL BUSINESS LLP та поручителя - ТОВ Торгово-логістичний комплекс Арктика на користь ТОВ Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід заборгованість у розмірі 150.000,00 грн; в інших частинах рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 у справі № 910/17819/16 залишено без змін.

Отже, судовими рішеннями у справі № 910/17819/16 було підтверджено існування майнової вимоги ТОВ Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід до TACTICAL BUSINESS LLP, Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс та з ТОВ Торгово-логістичний комплекс Арктика , виконання якої було забезпечено спірним арештом нерухомості, розташованої за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, а представниками учасників справи не надано доказів виконання відповідного грошового зобов`язання.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачами існування по сьогоднішній день матеріально-правового інтересу ТОВ Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід щодо продовження дії вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2016 у справі 910/17819/16 заходів до забезпечення позову шляхом арешту спірної нерухомості, який спрямований на забезпечення задоволення майнових інтересів такого товариства, що продовжують існувати.

За таких обставин, посилання позивача на те, що прийняття приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. 31.07.2017 рішення № 36388859 є таким, що порушує матеріально-правовий інтерес ТОВ Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід в існуванні вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2016 у справі 910/17819/16 заходів до забезпечення позову шляхом арешту спірної нерухомості, як на підставу звернення з даним позовом до суду, є обґрунтованим та правомірним.

Статтею 129 1 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який безумовно поширюється також на ухвали судів (слідчих суддів) про забезпечення позову (кримінального провадження).

При цьому, вжиті судом в якості забезпечення позову обмеження (обтяження) діють до заміни судом відповідного виду забезпечення або скасування заходів забезпечення.

За змістом ст.ст. 4 5 , 115 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, діючій на момент прийняття оскаржуваних рішень) господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов`язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Як було встановлено судом на підставі зібраних в матеріалах справи доказів, накладений ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2016 у справі № 910/17819/16 з метою забезпечення інтересів ТОВ Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід арешт був чинним на момент вчинення оскаржуваних рішень, так і є чинним по сьогоднішній день.

Більш того, як було повідомлено третьою особою-1, окрім обтяження спірної нерухомості з метою забезпечення захисту майнових інтересів ТОВ ІК Актив Фінанс Захід арештом в межах справи Господарського суду міста Києва № 910/17819/16, її також було обтяжено накладеним згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 28.04.2017 у справі № 757/24071/17-к, з метою забезпечення речових доказів в кримінальному провадженні № 42017110000000248 від 26.04.2017, арештом шляхом заборони користування та відчуження.

Частиною 2 ст. 21 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

Як підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень законність відповідних заходів забезпечення позову (кримінального провадження) була підтверджена в апеляційному порядку та по сьогоднішній день останні є чинними.

У відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 статті 129 1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Тобто, станом на 31.07.2017 (дата вчинення оскаржуваних рішень) арешт спірної нерухомості, накладений судовими рішеннями у справах № 910/17819/16 та № 757/24071/17-к, був чинним, діяв з моменту набрання відповідними ухвалами законної сили (з 25.11.2016, вжитий в межах справи № 910/17819/16; з 28.04.2017 - в межах справи № 757/24071/17-к) та був обов`язковим для всіх суб`єктів спірних правовідносин.

Більш того, із наданих учасниками справи документів (роздруківок судових рішень у справах № 910/17819/16 та № 757/24071/17-к та копій матеріалів справи Печерського районного суду м. Києва № 757/28362/17-к за клопотанням АТ Ощадбанк про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого суддів Печерського районного суду м. Києві від 28.04.2017 № 757/24071/17-к) вбачається, що на момент вчинення приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєвою І.А. оскаржуваних рішень про реєстрацію поділу нерухомого майна за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, та закриття відповідного розділу щодо нього, АТ Ощадбанк в повній мірі було обізнано про існування таких арештів, а більше того - про їх чинність, адже безпосередньо вчиняло дії, спрямовані на їх скасування, однак, не були підтримані судами.

При цьому, слід звернути увагу, що дія встановлених відповідними ухвалами суду обмежень не залежить від їх реєстрації у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , оскільки положення чинного процесуального законодавства України не ставлять чинність вжитих судом заходів до забезпечення позову (кримінального провадження) в залежність від наявності чи відсутності у відповідному державному реєстрі внесених на підставі ухвали суду, якою їх було вжито, записів.

Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-2773св08 від 10.03.2011, постановах Верховного Суду України № 6-2552цс16 від 18.01.2017, № 6-640цс17 від 24.05.2017 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц.

Тобто, не в залежності від скасування на підставі неіснуючого судового рішення відповідного запису про обтяження спірної нерухомості арештом, накладеним в межах справи № 910/17819/16, та відсутності в реєстрах запису про обтяження такого майна арештом згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 28.04.2017 у справі № 757/24071/17-к, їх дія в силу приписів ст. 129 1 Конституції України, ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів була обов`язковою, у зв`язку з чим унеможливлювала вчинення щодо такого майна будь-яких дій, спрямованих на його відчуження чи розпорядження ним у спосіб, який би зумовив його зміну.

Наведені обставини свідчать про те, що фактичний поділ АТ Ощадбанк спірної нерухомості, зареєстрований за оскаржуваними рішеннями, був здійснений за обізнаності останнього про наявність обтяження такого майна судовими арештами, що в свою чергу свідчить про порушення такими діями приписів ст. 129 1 Конституції України, ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Більш того, згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

З частини третьої статті 13 Цивільного кодексу України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.

При цьому, у відповідності до положень статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи, що за приписами Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація проводиться на підставі відповідного звернення зацікавленої особи з наданням необхідного обсягу документів, на підставі яких державним реєстратором проводиться встановлення дійсного існування заявлених прав та їх обтяжень для здійснення державної реєстрації, то безумовним є висновок про недобросовісність дій представників АТ Ощадбанк при зверненні до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєвої І.А. щодо поділу нерухомого майна за адресою: Київська обл ., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, наслідками чого стало прийняття останньою оскаржуваних рішень про поділ такого майна та закриття відповідного розділу щодо нього, адже виключно від волі АТ Ощадбанк , в силу протиправного скасування на підставі підробленого судового рішення запису про арешт спірного майна, залежало доведення до відома такого нотаріуса інформації про обтяження спірного майна судовими арештами, яка була відсутня в державних реєстрах.

Відносно посилань АТ Ощадбанк на те, що набуття ним права власності на спірну нерухомість було наслідком реалізації наявних у нього прав іпотекодержателя такого майна, а тому, враховуючи правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, з відповідного моменту таке майно є вільним від будь-яких обтяжень суд відзначає наступне.

По-перше, спір у даній справі не стосується дослідження обставин набуття АТ Ощадбанк права власності на спірну нерухомість, а тому відповідні доводи жодним чином не спростовують встановлених обставин незаконності скасування запису про арешт майна на підставі підробленого судового рішення та поділу нерухомості всупереч чинних обтяжень такого майна судовими арештами.

По-друге, як вбачається із змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, її було прийнято у спорі, що стосувався оскарження боржником відчуження його майна на електронних торгах в процедурі примусового виконання рішення суду про стягнення з нього боргу, який мотивував свої доводи тим, що оскаржувані електронні торги проведені з порушенням приписів Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, та всупереч ухвалі Московського районного суду міста Харкова від 24.07.2017 у справі № 643/9474/17 про накладення заборони відчуження відповідної нерухомості.

Розглядаючи такий спір судами першої та апеляційної інстанцій було відхилено посилання позивача на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 24.07.2017 у справі № 643/9474/17 як на підставу визнання електронних торгів недійсними, оскільки ця ухвала не могла породжувати жодних правових наслідків з моменту свого постановлення у зв`язку із її скасуванням судом вищої інстанції.

Водночас, задовольняючи позов, суди виходили з порушення норм порядку, оскільки переможець електронних торгів фактично сплатив грошові кошти за придбане майно з недотриманням строку, а тому організатор торгів мав сформувати новий протокол із зазначенням нового строку розрахунків.

Не погоджуючись з такими судовими рішенням Великою Палатою Верховного Суду було вказано на те, що сплата переможцем торгів грошових коштів за придбання майна боржника з порушенням визначених строків є формальним порушенням процедури відчуження майна, яке не вказує на порушення у зв`язку з цим прав боржника, що підлягають судовому захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, судом касаційної інстанції також було здійснено оцінку доводів позивача щодо відчуження його майна на таких торгах всупереч встановленої судовим рішенням заборони та здійснено висновок наступні висновки: 39. Суди не встановили, що заборона відчуження нежитлового приміщення, накладена судом в іншій справі № 643/9474/17 ухвалою від 24 липня 2017 року, була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як і не встановили, що ПП Фудстар знало чи мало знати про заборону відчуження. Тому така заборона не може бути протиставлена цьому підприємству, адже його недобросовісність як набувача спірного майна не доведена. Оскільки добросовісність належить до загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України), то вона презюмується. 40. Крім того, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно в разі задоволення позову. Іпотека або арешт нерухомого майна, що накладається виконавцем у межах виконавчого провадження, мають ту ж саму мету. Тому іпотека або арешт, що зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно раніше, мають вищий пріоритет, ніж заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, які були зареєстровані пізніше. У цьому разі заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, не є перешкодою для реалізації майна, а покупець такого майна набуває право власності на нього вільним від зазначених обтяжень. Якщо ж майно не буде реалізоване, а іпотека буде припинена або буде знятий арешт, накладений виконавцем (зокрема, у випадку повного виконання боржником свого обов`язку), то заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, і надалі виконуватимуть функцію забезпечення позову.

Тобто, в межах спірних правовідносин у справі № 922/3537/17 судова заборона була скасована судом вищої інстанції, що виключало можливість породження нею будь-яких правових наслідків з моменту їх встановлення судом першої інстанції.

В той же час, у даній справі, ухвала Господарського суду міста Києва від 25.11.2016, на виконання якої 22.12.2016 до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було внесено реєстраційний запис за № 18223595 про обтяження відповідного нерухомого майна накладеним Господарським судом міста Києва в межах справи № 910/17819/16 арештом є чинною по сьогоднішній день.

Більш того, окрім накладеного в межах вказаної справи арешту на момент вчинення оскаржуваних реєстраційних дій також був чинним вжитий ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28.04.2017 у справі № 757/24071/17-к для забезпечення речових доказів в кримінальному провадженні № 42017110000000248 арешт на це ж майно.

При цьому, судом було встановлено, що наведені судові арешти є чинними по сьогоднішній день

Отже, у даній справі відповідні судові рішення (ухвали судів у справах № 910/17819/16 та № 757/24071/17-к про накладення арешту) чинні по сьогоднішній день, а тому в силу приписів ст. 129 1 Конституції України, ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів є обов`язковими до виконання.

Також, слід звернути увагу, що здійснюючи наведені висновки Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що покупцю майна боржника за наслідками проведення торгів не було відомо про існування судової заборони і відомості про неї не були зареєстровані в державному реєстрі.

В той же час, в межах даної справи судом встановлено, що АТ Ощадбанк достеменно було обізнано про існування накладених ухвалами судів у справах № 910/17819/16 та №757/24071/17-к арештів, адже безпосередньо здійснювало дії, спрямовані на їх оскарження, як до вчинення оскаржуваних записів і набуття права власності на спірну нерухомість, так і після.

Крім того, суд звертає увагу, що судова заборона, яка існувала в межах правовідносин з яких виник спір у справі № 922/3537/17, стосувалася виключно забезпечення прав іншого кредитора боржника, а тому і мало місце доцільності врахування принципу пріоритетності, однак, зібрані у даній справі документи підтверджують, що має місце накладення судами арештів як для забезпечення вимог іншої особи - кредитора боржника, так і стосувалися її вимог до інших осіб (у справі № 910/17819/16 - Tactical Business LLp), а більше того, стосувалися забезпечення кримінального провадження (справа № 757/24071/17-к), що виключає можливість застосування принципу пріоритетності взагалі.

За таких обставин, посилання АТ Ощадбанк на втрату сили відповідними судовими арештами із застосуванням вказаної правової позиції Великої Палати Верховного Суду є необґрунтованим, адже спірні правовідносин у даній справі та справі № 922/3537/17 є відмінними, що виключає наявність правових підстав для врахування відповідних висновків Великої Палати Верховного Суду при розгляді даної справи.

Отже, відповідачем-2 не спростовано факту вчинення реєстраційних дій щодо поділу спірної нерухомості (нерухомого майна за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А,) всупереч існуючим судовим арештам, накладеним в межах справ № 910/17819/16 та № 757/24071/17-к.

В аспекті наведеного суд враховує, що за змістом ч. 1, 2 ст. 14 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються у разі: знищення об`єкта нерухомого майна; поділу, об`єднання об`єктів нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна; державної реєстрації права власності на новостворений об`єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об`єкт незавершеного будівництва. У разі поділу об`єкта нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, реєстраційний номер цього об`єкта скасовується. На кожний новостворений об`єкт нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав та формується нова реєстраційна справа, присвоюється новий реєстраційний номер кожному з таких об`єктів. Записи про речові права та їх обтяження щодо об`єкта, який поділяється, або при виділі частки з цього об`єкта переносяться до розділів Державного реєстру прав, відкритих на кожний новостворений об`єкт. Якщо правочином або актом відповідного органу встановлено, що речові права та їх обтяження не поширюються на всі новостворені об`єкти нерухомого майна, записи про такі права та обтяження переносяться лише до розділів, відкритих для новостворених об`єктів, яких вони стосуються.

Тобто, протиправне скасування запису про арешт спірної нерухомості та неповідомлення АТ Ощадбанк державного реєстратора про існування обтяження спірної нерухомості судовими арештами унеможливило перенесення відповідних відомостей (записів) до розділів Державного реєстру прав, відкритих на кожний новостворений за наслідками поділу спірної нерухомості об`єкт нерухомого майна.

В той же час, чинне станом на сьогоднішній день законодавство України, що регулює питання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, не передбачає механізму внесення до розділів Державного реєстру прав, відкритих на кожний новостворений за наслідками поділу нерухомості об`єкт нерухомого майна, записів про обтяження попереднього об`єкту нерухомості, які були протиправно скасовані до його поділу.

Відтак, посилання позивача на те, що скасування оскаржуваних рішень приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєвої І.А., на підставі яких було проведено реєстрацію поділу спірної нерухомості (нерухомого майна за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А,) із закриттям попереднього розділу щодо неї, є єдиним та належним способом захисту його законного майнового інтересу, в забезпечення задоволення якого було накладено арешт на спірну нерухомість в межах справи № 91017819/16, порушеного за наслідком спірного поділу, обґрунтовані та правомірні.

До того ж, відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - Конвенція) щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Положеннями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції гарантовано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно державою.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (рішення від 23.09.1982 в справі Спорронґ і Льоннрот проти Швеції , рішення від 21.02.1986 у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства ) положення статті 1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання правомірним втручання у право на мирне володіння майном; третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього.

Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.

У практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справі Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982, справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, справі Щокін проти України від 14.10.2010, справі Сєрков проти України від 07.07.2011, справі Колишній король Греції та інші проти Греції від 23.11.2000, справі Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009, справі Трегубенко проти України від 02.11.2004, справі East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2004) також напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Європейський суду з прав людини констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду . Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар .

Враховуючи наведені положення суд приходить до висновку, що з моменту вжиття ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2016 у справі 910/17819/16 заходів до забезпечення позову ТОВ Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід шляхом арешту спірної нерухомості у останнього виник матеріально-правовий інтерес щодо незмінності реєстраційних відомостей відносно такого майна.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах Мелахер та інші проти Австрії , Бурдов проти Росії , Прессос Компанія Нав`єра С.А. та інші проти Бельгії , Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірладнії , Беєлер проти Італії , Тре Тракторер Актіболаг проти Швеції визначив, що під поняттям майно розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно законодавства країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути прибутки, що випливають з власності, кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, активи , які можуть виникнути, правомірні очікування / законні сподівання особи, приватні власні інтереси, інше майно , що становить економічну цінність .

Отже, концепція майна в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності , а відтак і майном (рішення у справі Іатрідіс проти Греції ).

Тобто, набуті ТОВ Інвестиційна компанія Актив фінанси захід майновий інтерес у існуванні арешту на спірний комплекс та правомірні очікування на задоволення своїх вимог за рахунок такого майна, які визнавалися уповноваженими органами шляхом внесення до реєстрів запису про обтяження такого майна, є майном в розумінні приписів статті 1 Першого протоколу до Конвенції та визначеної практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, в силу прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права, слід дійти висновку, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції підлягає застосуванню для захисту визначених правомірних очікувань та майнового інтересу ТОВ Інвестиційна компанія Актив фінанси захід щодо певного стану речей (у майбутньому), а саме, дотримання сили остаточного судового рішення, адже в іншому випадку зміна такої правової позиції може свідчити про втручання у право мирного володіння позивачем своїм майном в контексті застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

В той же час, здійснення після скасування на підставі підробленого судового рішення запису в реєстрі про обтяження спірної нерухомості арештом згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 25.11.2016 у справі № 910/17819/16 та неповідомлення суб`єктом звернення (АТ Ощадбанк ) існування такого, а також вжитого в межах справи № 757/24071/17-к, арештів поділу такого майна, тобто, з порушенням встановлених силою судових рішень заборон, що в свою чергу зумовило скасування реєстраційного номеру комплексу Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ Логістик центр Скандинавія (що знаходився за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А) - 64349632224, тобто, фактичне припинення існування майна, задля незмінності реєстраційних відомостей відносно якого і було вжито відповідних заходів забезпечення позову (кримінального провадження), щонайменше свідчить про необґрунтоване (незаконне) втручання у зазначені права ТОВ Інвестиційна компанія Актив фінанси захід , які підлягають захисту на рівні із правом власності згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції за відсутності критерію законності, та в свою чергу є перешкодою в здійсненні кримінального провадження.

З огляду на викладене вбачається, що за наслідками проведення 31.07.2017 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккенеєвою Іриною Анатолівною (індексні номери рішень: 36398533, 36398506, 36398440, 36398248, 36398145) поділу спірного комплексу за наявності встановлених судами обтяжень спірного майна шляхом його арешту з метою попередження можливих порушень майнових прав особи, відмінної від АТ Ощадбанк , стало порушення як приписів ст.ст. 19, 129 1 Конституції України, ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , так і гарантованих ТОВ Інвестиційна компанія Актив фінанси захід статтею 1 Першого протоколу до Конвенції прав, що є безумовною підставою для їх скасування.

Стаття 55 Конституції України наділяє кожну особу правом захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами від порушень і протиправних посягань (частина шоста наведеної статті Конституції України).

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Так, у п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Разом з тим, належно обраним способом захисту, з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є і той, що не передбачений законом, однак основним критерієм можливості його застосування є визначення його ефективності (забезпечення реального захисту прав та інтересів).

Суд зазначає, що у кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним, та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

В даному випадку, викладеними обставинами підтверджується наявність фактичного оспорення оскаржуваними рішеннями майнового інтересу ТОВ Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід у існуванні накладеного ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2016 у справі № 910/17819/16 арешту на спірну нерухомість з метою забезпечення задоволення майнових вимог такого товариства, що фактично стало неможливим за наслідками його поділу, а тому суд вважає ефективним обраний ним спосіб захисту таких інтересів шляхом скасування відповідних рішень, що забезпечить можливість відновлення в державних реєстрах розділу відносно спірної нерухомості та запису про її обтяження на користь ТОВ Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід .

Більш того, суд враховує, що такі заходи будуть спрямовані на дотримання регламентованого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права в розрізі забезпечення можливості встановлення запису про обтяження спірної нерухомості арештом, накладеним ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.04.2017 у справі № 757/24071/17-к з метою забезпечення речових доказів в кримінальному провадженні № 42017110000000248 від 26.04.2017, доказів завершення якого станом на сьогоднішній день матеріали справи не містять.

Отже, вимоги ТОВ Інвестиційна компанія Актив фінанси захід про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2017, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною, індексний номер рішення 36388859; рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2017, прийнятих державним реєстратором - приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєвою Іриною Анатолівною, індексний номер рішень: 36398553; 36398506; 36398440; 36398248; 36398145, є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання Міністерства юстиції України відновити в системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 64349632224, суд відзначає наступне

Згідно положень розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, припинили надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць з 01.05.2016, а тому, Міністерство юстиції України на є суб`єктом, уповноваженим державою на вчинення реєстраційних дій у відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , що унеможливлює зобов`язання його до їх вчинення.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2017, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною, індексний номер рішення 36388859.

3. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2017, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєвою Іриною Анатолівною, індексний номер рішення 36398533.

4. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2017, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєвою Іриною Анатолівною, індексний номер рішення 36398506.

5. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2017, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєвою Іриною Анатолівною, індексний номер рішення 36398440.

6. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2017, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєвою Іриною Анатолівною, індексний номер рішення 36398248.

7. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.07.2017, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Біккінеєвою Іриною Анатолівною, індексний номер рішення 36398145;

8. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г; код ЄДРПОУ 00032129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Актив Фінанс Захід (03189, м. Київ, вул. Ак. Вільямса, 4; код ЄДРПОУ 40655669) 11.526 (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

9. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 18.02.2020.

Суддя В.В.Сівакова