Ухвала

від 20.02.2020 по справі 909/526/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 909/526/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.09.2019 (суддя Стефанів Т.В.) у справі № 909/526/18

за позовом Тлумацької районної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода"

про визнання права власності на нежитлове приміщення,

ВСТАНОВИВ:

22.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" надіслало безпосередньо на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.09.2019 у справі № 909/526/18.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

У вступній та прохальній частині касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода", зокрема, міститься вимога про скасування постанови Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 у справі № 909/526/18.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень по справі № 909/526/18, таке судове рішення, як постанова Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019, що оскаржується Товариством з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" по даній справі, господарським судом апеляційної інстанції не приймалось.

Водночас, копію постанови Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019, прийнятої у справі № 909/526/18, скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано.

Таким чином, подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України щодо її змісту, а саме щодо правильного зазначення скаржником судового рішення суду апеляційної інстанції, яке є предметом касаційного оскарження, у вступній та прохальній частинах касаційної скарги.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у поданій касаційній скарзі не зазначено про дотримання скаржником процесуальних строків на касаційне оскарження відповідно до приписів статті 288 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження до матеріалів касаційної скарги не надано.

Отже, скаржнику при зазначені судового рішення суду апеляційної інстанції, яке є предметом касаційного оскарження, також необхідно зазначити про дотримання процесуальних строків на касаційне оскарження відповідно до приписів статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім цього, пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції, що також підтверджується переліком додатків до касаційної скарги.

Водночас, до матеріалів касаційної скарги додана заява про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, яка обґрунтована тяжким фінансовим становищем товариства, відсутністю коштів на банківських рахунків та значності судового збору, у зв`язку з чим, скаржник наразі не може його сплатити.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", які набрали чинності з 15.12.2017.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд звертає увагу на те що, редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати лише за наявності викладених вище умов .

Наявність передбачених частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" умов, за яких суд враховуючи майновий стан сторони може звільнити від сплати судового збору, заявником не наведено.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення від такої сплати.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та відстрочення сплати судового збору з огляду на те, що скаржником не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов, передбачених в частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" .

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги.

Підсумовуючи вище викладені недоліки касаційної скарги, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику для усунення недоліків касаційної скарги необхідно до суду подати уточнену касаційну скаргу з зазначенням правильного судового рішення суду апеляційної інстанції, яке є предметом касаційного оскарження, а також надати документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас, суд звертає увагу скаржника, що судовий збір із позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Матеріали з усунення недоліків слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів позивачу у справі.

Усунувши недоліки, заявнику касаційної скарги необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для визначення судом чи було дотримано заявником встановлений у частині другій статті 174 Господарського процесуального кодексу України строк на усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 08.02.2020, статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

1 . Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.09.2019 у справі № 909/526/18 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків скарги.

3. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Суховий В.Г.