Ухвала

від 20.03.2020 по справі 909/526/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 909/526/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.09.2019 (суддя Стефанів Т.В.) у справі № 909/526/18

за позовом Тлумацької районної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода"

про визнання права власності на нежитлове приміщення,

ВСТАНОВИВ:

22.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" надіслало безпосередньо на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.09.2019 у справі № 909/526/18.

Ухвалою Верховного Суду від 20.02.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" у справі № 909/526/18 залишено без руху з підстав, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України щодо її змісту, а саме щодо правильного зазначення скаржником судового рішення суду апеляційної інстанції, яке є предметом касаційного оскарження, у вступній та прохальній її частинах , а також те, що до матеріалів касаційної скарги не додано документу на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги, а заявлене в тексті касаційної скарги клопотання про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення у зв`язку відсутністю обставин та належних доказів поширення на скаржника умов, передбачених в частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір". Крім того, суд зазначив, що у поданій касаційній скарзі не зазначено про дотримання скаржником процесуальних строків на касаційне оскарження відповідно до приписів статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Вказаною ухвалою надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги та надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги з зазначенням правильного судового рішення суду апеляційної інстанції, яке є предметом касаційного оскарження та документу на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ухвалу суду від 20.02.2020 отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" - 28.02.2020, що підтверджується випискою з сайту "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень.

06.03.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" надіслано на адресу Верховного Суду заяву про усунення недоліків, в якій скаржник на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 20.02.2020 надає наступні документи:

- уточнену касаційну скаргу, в якій скаржник просить суд скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.09.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 у справі № 909/526/18 в повному обсязі, а справу направити на новий розгляд;

- платіжне доручення № 72 від 06.03.2020 про сплату судового збору в розмірі 31330,64 грн;

- копія позовної заяви Тлумацької районної ради у справі № 909/526/18, в якій зазначено ціну позову у розмірі 1 044 355,00 грн;

- заява про виправлення описки у касаційній скарзі, в якій скаржник просить суд вважати 12.12.2019 вірною датою оскаржуваної постанови Західного апеляційного господарського суду у справі № 909/526/18;

- заява про поновлення пропущеного з поважних причин строку на касаційне оскарження у справі № 909/526/18;

- докази отримання копії оскаржуваної постанови та ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з інформацією у виписці про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, кошти у сумі 31 330 грн 64 коп., сплачені відповідно до платіжного доручення № 72 від 06.03.2020 - зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перевіривши матеріали усунених недоліків касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником усунуто недоліки оформлення касаційної скарги щодо правильного зазначення судового рішення суду апеляційної інстанції, яке є предметом касаційного оскарження.

У заяві про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження скаржник посилається на ту обставину, що отримав поштою повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції - 03.01.2020. На підтвердження вказаних доводів, скаржник надав виписку з сайту Укрпошта щодо відстеження поштових пересилань та копію конверту з трек - кодом, в якому надійшла оскаржена постанова на адресу товариства - 03.01.2020.

Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Приписами частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Оскільки скаржник отримав засобами поштового зв`язку оскаржувану постанову -03.01.2020, то за приписами частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України, останній день за яким скаржник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження припадає на 23.01.2020.

Касаційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" було надіслано на адресу Західного апеляційного господарського суду 22.01.2020, що підтверджується відміткою на поштовому конверті.

З огляду на зазначене та виходячи з положень частини другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України, пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, колегія суддів визнала наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження поважними.

З огляду на виконання скаржником у встановлений строк вимог ухвали Верховного Суду від 20.02.2020 щодо усунення недоліків оформлення касаційної скарги, вона вважається поданою у день її первинного подання.

Наявність підстав для застосування статей 292 та 293 Господарського процесуального кодексу України колегією суддів не встановлено.

Заперечень проти відкриття касаційного провадження в порядку статті 294 Господарського процесуального кодексу України учасниками справи не подано.

Оскільки підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження немає, суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 909/526/18.

Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

За змістом частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2102,00 грн, а тому п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 210 200,00 грн.

Пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Оскільки предметом позову у даній справі є визнання права власності на нежитлове приміщення, ціна позову якого зазначено в позовній заяві в розмірі 1 044 355 грн, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 х 2102,00 грн = 1 051 000,00 грн), а тому перегляд оскаржуваних судових рішень, що прийняті за результатами розгляду таких вимог здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виходячи з приписів частини 13 статті 8 та частини 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд оскаржуваних судових рішень підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, оскільки ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, в матеріалах касаційної скарги міститься заява про зупинення дії постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.09.2019 у справі № 909/526/18 до закінчення їх перегляду у касаційному порядку, яка обґрунтована тим, що після перегляду справи в апеляційному порядку у відповідача з`явилась можливість зареєструвати за собою право власності на спірний об`єкт нерухомості, у зв`язку з чим у суду будуть відсутні правові підстави для задоволення позову позивача, при цьому відновлення порушених прав останнього буде суттєво ускладненим.

Абзацом 2 частини 4 статті 294 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

Частиною 1 статті 332 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивоване, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (№ 60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.

З огляду на зазначене, можливе виконання оскаржуваного рішення суду першої інстанції не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції дії цього рішення, що набрало законної сили, і є обов`язковими до виконання (стаття 129-1 Конституції України, стаття 326 Господарського процесуального кодексу України).

У заяві не наведено достатніх доводів та обґрунтувань того, що захист прав скаржника, свобод та інтересів його, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим поворот виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

При цьому, скаржником до заяви не додано доказів на підтвердження зазначених обставин та вчинення дій з виконання рішення суду першої інстанції, а відтак не доведено реальність настання обставин, на які він посилається у заяві про зупинення дії оскаржуваних судових рішень.

З огляду на викладене, обговоривши доводи, викладені у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода", колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення дії оскаржуваних судових рішень у справі № 909/526/18 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку та відмовляє у задоволені заяви з наведених у ній підстав.

Керуючись частиною 13 статті 8, статтями 163, 119, 234, 288, 294, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній станом до 08.02.2020), суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 909/526/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" та здійснити перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.09.2019 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

2. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" про зупинення дії постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.09.2019 у справі № 909/526/18 до закінчення їх перегляду у касаційному порядку

3. Надати позивачу строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу до 08 квітня 2020 року, але не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали та зобов`язати подати докази надсилання відзиву та доданих до них документів відповідачу у справі.

4. Витребувати з Господарського суду Івано-Франківської / Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 909/526/18.

5. Надіслати копію даної ухвали Господарському суду Івано-Франківської / Західному апеляційному господарському суду для виконання.

6. Довести до відома сторін, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.