Ухвала

від 20.02.2020 по справі 398/506/20

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/506/20

провадження №: 2/398/801/20

УХВАЛА

Іменем України

"20" лютого 2020 р.

Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Коліуш Г.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ПП Гео-кадастровий центр , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Олександрійської міської ради Кіровоградської області Авраменко Наталія Михайлівна, Управління Держгеокадастру у Олександрійському районі Кіровоградської області, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, скасування рішення, скасування державної реєстрації, визнання недійсним результату аукціону, визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про:

1. Визнання протиправною бездіяльності Олександрійської міської ради Кіровоградської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.01.2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 , учаснику антитерористичної операції, у власність для ведення садівництва, площею 0,1049 га, кадастровий номер 3510300000:15:724:0004 на бувших відвалах Байдаківського вуглерозрізу (біля СГТ Черемшина ) м. Олександрії Кіровоградської області.

2. Зобов`язання Олександрійської міської ради Кіровоградської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 для ведення садівництва площею 0,1049 га з кадастровим номером 3510300000:15:724:0004 на бувших відвалах Байдаківського вуглерозрізу (біля СГТ Черемшина ) м. Олександрії Кіровоградської області;

3. Визнання протиправним та скасування п.6.2 рішення Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 23.06.2017 року №313 Про відведення земельних ділянок у постійне користування, тимчасове користування на умовах строкового сервітуту, у власність (у т.ч. шляхом викупу) та в оренду, поділ (об`єднання) земельних ділянок, проведення земельних торгів, перегляд плати за землю;

4. Визнання недійсним з моменту укладення договору на виконання робіт від 19 грудня 2017 року №19-12-17-02;

5. Скасування державної реєстрації земельних ділянок комунальної власності від 21.12.2017 року для колективного садівництва (01.06), земельні ділянки утворені шляхом об`єднання раніше сформованих земельних ділянок:

кадастровий номер 3510300000:15:724:0004 площею 0,1049 га,

кадастровий номер 3510300000:15:745:0004 площею 0,3503 га,

кадастровий номер 3510300000:15:657:0037 площею 9,9850 га,

кадастровий номер 3510300000:15:724:0005 площею 0,3197 га,

кадастровий номер 3510300000:15:752:0003 площею 0,2399 га,

6. Скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно земельних ділянок комунальної власності для колективного садівництва (01.06)

кадастровий номер 3510300000:15:724:0004 площею 0,1049 га,

кадастровий номер 3510300000:15:745:0004 площею 0,3503 га,

кадастровий номер 3510300000:15:657:0037 площею 9,9850 га,

кадастровий номер 3510300000:15:724:0005 площею 0,3197 га,

кадастровий номер 3510300000:15:752:0003 площею 0,2399 га,

7. Визнання протиправним та скасування рішення Олександрійської міської ради Кіровоградської області 23.01.2018 року №430 Про проведення земельних торгів ;

8. Скасування державної реєстрації земельної ділянки комунальної власності від 28.12.2017 року для колективного садівництва (01.06), земельна ділянка утворена шляхом об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, кадастровий номер 3510300000:15:657:0041, площею 10,9997 га;

9. Скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно від 23.01.2018 року земельної ділянки комунальної власності для колективного садівництва (01.06) кадастровий номер 3510300000:15:657:0041, площею 10,9997 га;

10. Скасування результатів земельного аукціону від 14.05.2018 року №11384, лот №22168 щодо продажу права оренди терміном на 20 років на земельну ділянку площею 10,9997 га, кадастровий номер 3510300000:15:657:0041;

11. Визнання недійсним договору оренди земельної ділянки укладеного з переможцем земельного аукціону від 14.05.2018 року №11384, лот 22168;

12. Приведення в первинний стан земельної ділянки площею 10,9997 га, кадастровий номер 3510300000:15:657:0041 шляхом повернення її кадастрового номеру 3510300000:15:724:0004 площі 0,1049 га, в межах та координатах, які вона мала до об`єднання, з цільовим призначенням: для ведення садівництва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус учасника бойових дій, з 2015 року намагається реалізувати право безоплатної приватизації земельної ділянки, з цією метою він розробив та погодив проект землеустрою на земельну ділянку і подав його на затвердження до Олександрійської міської ради, однак відповідач рішенням від 26.11.2015 року №1805 відмовив позивачу у погодженні у власність місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 0,1138 га на колишніх відвалах Байдаківського вуглерозрізу для ведення садівництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Олександрійської міської ради та у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. 16.03.2016 року Державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру у Олександрійському районі було зареєстровано земельну ділянку комунальної власності, сільськогосподарського призначення для ведення індивідуального садівництва, площею 0,1049 га та присвоєно кадастровий номер 3510300000:15:724:0004. 31.01.2017 року позивачем була подана відповідачу заява про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1049 га, кадастровий номер 3510300000:15:724:0004. Проте вказана заяв була проігнорована відповідачем. Навпаки, відповідач вчинив ряд протиправних дій та приймає ряд протиправних рішень, які безпосередньо стосуються земельної ділянки площею 0,1049 га за кадастровим номером 3510300000:15:724:0004, а саме: протиправно об`єднав декілька земельних ділянок, в тому числі і земельну ділянку, на яку претендує позивач, в один масив, здійснив державну реєстрацію земельних ділянок зі зміною виду використання: з ведення індивідуального садівництва - на колективне садівництво (01.06), проведено реєстрацію права власності на земельну ділянку за відповідачем, виставив її на земельний аукціон. Так, відповідач пунктом 6.2 рішення №313 від 23.06.2017 року Про відведення земельних ділянок у постійне користування, тимчасове користування на умовах строкового сервітуту, у власність (у т.ч. шляхом викупу) та в оренду, поділ (об`єднання) земельних ділянко, проведення земельних торгів, перегляд орендної плати доповнив перелік земельних ділянок для продажу права оренди на аукціоні земельною ділянкою, в яку входить земельна ділянка, на яку претендує позивач. Крім того, 19.12.2019 року відповідач уклав з ФОП ОСОБА_2 договір №19-12-17-02 про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок для колективного садівництва, з пояснювальної записки документації вбачається, що об`єднанню підлягає, в тому числі, земельна ділянка площею 0,1049 га, на яку претендує позивач. 28.12.2017 року відповідач отримав витяг з Державного земельного кадастру про реєстрацію земельної ділянки площею 10,9997 га з кадастровим номером 3510300000:15:657:0041 на підставі рішення про об`єднання земельних ділянок, в яку увійшла земельна ділянка, на яку претендує позивач. 14.05.2018 року на право оренди на зазначену вище земельну ділянку площею 10,9997 був проведений земельний аукціон та з переможцем аукціону був укладений договір оренди земельної ділянки.

Дослідивши позовну заяву з та додані матеріали, приходжу до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 371/957/16-а від 22.01.2019 року сформувала правовий висновок про те, що справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. За правилами п. 1 ч. 2 ст.19 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

За змістом положень ст. 122 Земельного кодексу України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За приписами ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для (…) ведення садівництва (…), подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

З аналізу наведених норм убачається, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та визначені органи, уповноважені розглядати ці питання. Законодавчі норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до належних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в ЗК України органи приймають одне з вищезазначених рішень.

При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її власність.

Конституційний Суд України у Рішенні від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 143 Конституції України, п. а , б , в , г ст. 12 ЗК України, п. 1 ч. ст. 17 КАС України вирішив, що:

- положення п. а , б , в , г ст. 12 ЗК України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб`єкти владних повноважень;

- положення п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб`єктом владних повноважень, пов`язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно зі ст. 151? Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Тобто, якщо особа звертається до органу місцевого самоврядування із заявою для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, за результатами розгляду якої орган приймає відповідні рішення, зокрема, й про скасування рішення щодо надання відповідного дозволу, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові наголосила, що позивач в своєму позові не порушує питання щодо визнання за ним права власності на земельну ділянку, а заявляє вимоги про визнання протиправним рішення суб`єкту владних повноважень, яке перешкоджає йому в реалізації законодавчо закріпленого права на безоплатне отримання земельної ділянки у власність. Приватний інтерес позивача на час звернення до суду з цим адміністративним позовом відсутній, і може виникнути лише після реалізації права на безоплатне отримання земельної ділянки (підготовки проектної документації, її затвердження та прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення).

Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово вирішувала питання предметної юрисдикції у подібних справах.

Зокрема, в постанові від 17.10.2018 року по справі №380/624/18 ВП ВС зазначила наступне: Велика Палата Верховного Суду приходить до висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом. Відтак - правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб. При прийнятті такого рішення орган державної влади виконує дозвільну функцію, що притаманна органу державної влади у публічно-правових відносинах. Тому спір як щодо рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, так і оскарження дій суб`єкта владних повноважень щодо надання чи відмови у наданні такого дозволу є публічно-правовим.

Отже, позивач звернувся до суду з позовом на захист свого інтересу в отриманні земельної ділянки, який не був реалізований внаслідок ухвалення відповідачем рішення про відмову в погодженні у власність місця розташування земельної ділянки та у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Тобто, спір виник в зв`язку з бездіяльністю відповідача як суб`єкта владних повноважень щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Щодо інших позовних вимог, а саме: визнання протиправним та скасування рішень Олександрійської міської ради Кіровоградської області, визнання недійсним договору на виконання робіт, скасування державної реєстрації земельних ділянок комунальної власності , скасування державної реєстрації речових прав на земельні ділянки комунальної власності, скасування результатів земельного аукціону, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки укладеного з переможцем земельного аукціону, приведення в первинний стан земельної ділянки, то вони також стосуються компетенції відповідача як суб`єкта владних повноважень щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності та не мають ознак приватноправових відносин.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене та той факт, що позивач в своєму позові не порушує питання щодо визнання за ним права власності на земельну ділянку, а заявляє вимоги про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, які перешкоджають йому в реалізації законодавчо закріпленого права на безоплатне отримання земельної ділянки у власність, тому приходжу до висновку, що виникнення спірних правовідносин обумовлено протиправними діями/бездіяльністю відповідача при вирішенні питання, яке в силу законодавчих приписів належить до його виключної компетенції, а тому спір у цій справі не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, тому приходжу до висновку про відмову у відкриття провадження у справі, оскільки позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.19, 186 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ПП Гео-кадастровий центр , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Олександрійської міської ради Кіровоградської області Авраменко Наталія Михайлівна, Управління Держгеокадастру у Олександрійському районі Кіровоградської області, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, скасування рішення, скасування державної реєстрації, визнання недійсним результату аукціону, визнання недійсними договорів.

Роз`яснити позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Коліуш Г.В.