Постанова

від 12.03.2021 по справі 398/506/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 березня 2021 року

м. Київ

справа № 398/506/20

провадження № 61-12332св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Олександрійська міська рада ,

треті особи: Приватне підприємство Гео-кадастровий центр , державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Олександрійської міської ради Авраменко Наталія Михайлівна, Управління Держгеокадастру у Олександрійському районі Кіровоградської області, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2020 року в складі судді Коліуш Г. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 липня 2020 року в складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Письменного О. А., Чельник О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Олександрійської міської ради та просив:

- визнати протиправною бездіяльність Олександрійської міської ради щодо розгляду його заяви від 31 січня 2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 , учаснику антитерористичної операції, у власність для ведення садівництва, площею 0, 1049 га, кадастровий номер 3510300000:15:724:0004 на колишніх відвалах Байдаківського вуглерозрізу (біля СГТ Черемшина ) міста Олександрії Кіровоградської області;

- зобов`язати Олександрійську міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки йому у власність;

- визнати протиправним та скасувати пункт 6.2 рішення Олександрійської міської ради від 23 червня 2017 року № 313 Про відведення земельних ділянок у постійне користування, тимчасове користування на умовах строкового сервітуту, у власність (у тому числі шляхом викупу) та в оренду, поділ (об`єднання) земельних ділянок, проведення земельних торгів, перегляд плати за землю;

- визнати недійсним з моменту укладення договір на виконання робіт від 19 грудня 2017 року № 19-12-17-02;

- скасувати державну реєстрацію земельних ділянок комунальної власності від 21 грудня 2017 року для колективного садівництва (01.06), земельні ділянки утворені шляхом об`єднання раніше сформованих земельних ділянок: кадастровий номер 3510300000:15:724:0004 площею 0, 1049 га, кадастровий номер 3510300000:15:745:0004 площею 0, 3503 га, кадастровий номер 3510300000:15:657:0037 площею 9, 9850 га, кадастровий номер 3510300000:15:724:0005 площею 0, 3197 га, кадастровий номер 3510300000:15:752:0003 площею 0, 2399 га, та скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно вказаних земельних ділянок;

- визнати протиправним та скасувати рішення Олександрійської міської ради від 23 січня 2018 року № 430 Про проведення земельних торгів ;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки комунальної власності від 28 грудня 2017 року для колективного садівництва (01.06), земельна ділянка утворена шляхом об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, кадастровий номер 3510300000:15:657:0041, площею 10, 9997 га, та скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно вказаної земельної ділянки;

- скасувати результати земельного аукціону від 14 травня 2018 року № 11384, лот № 22168 щодо продажу права оренди терміном на 20 років на земельну ділянку площею 10, 9997 га, кадастровий номер 3510300000:15:657:0041;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений з переможцем земельного аукціону від 14 травня 2018 року № 11384, лот 22168;

- привести в первинний стан земельну ділянку площею 10, 9997 га, кадастровий номер 3510300000:15:657:0041 шляхом повернення її кадастрового номеру 3510300000:15:724:0004 площі 0, 1049 га, в межах та координатах, які вона мала до об`єднання, з цільовим призначенням: для ведення садівництва.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він має статус учасника бойових дій, з 2015 року намагається реалізувати право безоплатної приватизації земельної ділянки, у зв`язку з чим розробив та погодив проект землеустрою на земельну ділянку для ведення садівництва площею 0, 1049 га, розташовану на колишніх відвалах Байдаківського вуглерозрізу міста Олександрія, і подав його на затвердження до Олександрійської міської ради. Однак, рішенням від 26 листопада 2015 року відповідач відмовив йому в погодженні у власність місця розташування земельної ділянки та в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

16 березня 2016 року державний кадастровий реєстратор Управління Держгеокадастру у Олександрійському районі зареєстрував земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення індивідуального садівництва площею 0, 1049 га та присвоїв їй кадастровий номер 3510300000:15:724:0004.

31 січня 2017 року він подав до Олександрійської міської ради заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 1049 га, кадастровий номер 3510300000:15:724:0004, яка була залишена відповідачем без уваги.

У той же час відповідач протиправно об`єднав декілька земельних ділянок, у тому числі й земельну ділянку, на яку він претендує, в один масив, здійснив державну реєстрацію земельних ділянок зі зміною виду використання: з ведення індивідуального садівництва - на колективне садівництво, провів реєстрацію права власності на земельну ділянку за собою та виставив її на земельний аукціон, у результаті якого уклав договір оренди з переможцем земельних торгів, чим порушив його права на земельну ділянку.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 08 липня 2020 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що даний спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки виникнення спірних правовідносин обумовлено протиправними діями/бездіяльністю відповідача при вирішенні питання, яке в силу законодавчих приписів належить до його виключної компетенції.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 липня 2020 року й передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що даний спір не є публічно-правовим та належить до юрисдикції цивільного судочинства, оскільки предметом спору є набуття ним права власності на земельну ділянку, а тому висновок судів попередніх інстанцій про відмову у відкритті провадження у справі є помилковим.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції .

29 грудня 2020 року справа № 398/506/20 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо встановленого кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто, у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом на захист свого інтересу в отриманні земельної ділянки, який не був реалізований внаслідок бездіяльності Олександрійської міської ради (відмовив погодженні у власність місця розташування земельної ділянки, у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та в подальшому незатвердження наданого ним проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 року в справі № 823/1984/16 зроблено висновок про те, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається майнового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

У матеріалах справи немає жодних доказів, що свідчать про набуття позивачем права власності на спірну земельну ділянку.

Тобто, між сторонами у справі приватноправові відносини не виникли.

У цих правовідносинах Олександрійська міська рада як суб`єкт владних повноважень реалізує управлінські функції, а спори про оскарження таких її рішень (бездіяльності) належать до юрисдикції адміністративного суду.

За викладених обставин, правильним є висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про відмову у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають .

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 липня 2020 року без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков