Постанова

від 18.02.2020 по справі 173/2714/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2682/20 Справа № 173/2714/19 Суддя у 1-й інстанції - Петрюк Т. М. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Свистунової О.В.,

суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.,

за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2019 року про відмову у відкритті провадження

по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Полум`я про зобов`язання видати документи про трудовий стаж, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2019 року позивач звернулася до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Полум`я про зобов`язання видати документи про трудовий стаж.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2019 року відмовлено у відкритті провадження по справі.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування вказаної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує не цивільно-правовий спір, а публічно - правовий спір, вирішення якого регулюється нормами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки спір виник з приводу відмови у призначенні пільгової пенсії позивачеві.

Проте, колегія суддів з таким висновком суду погодитися не може, зважаючи на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком справ, розгляд яких прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа), по-третє, пряма вказівка закону про вирішення спору в порядку певного судочинства.

При цьому суди повинні враховувати принцип правової визначеності і не допускати наявності проваджень, а отже, і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами з того ж предмета, але судами різних юрисдикцій.

Згідно ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом про зобов`язання видати документи про трудовий стаж до відповідача СТОВ Полум`я .

Згідно поданої позовної заяви просить визнати протиправною діяльність відповідача щодо ненадання відповіді на його звернення щодо виконання ним річних мінімумів трудової участі в громадському господарстві та зобов`язати відповідача видати йому належним чином посвідчений оригінал трудової книжки або довідку з внесеними відомостями про його трудову участь в колгоспі Дніпровський .

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги між позивачем та відповідачем виникли із трудових відносин з приводу невидачі йому документів про трудовий стаж.

Однак, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, у повній мірі не визначився з характером спірних правовідносин, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про те, що спір у справі є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Також, судова колегія наголошує, що відмова скаржнику у відкритті провадження у справі є порушенням його конституційних прав в доступі до правосуддя, та порушенням статті 6 Європейської Конвенції «Про захист прав та основоположних свобод людини» .

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З урахуванням наведеного, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 259,268,374,379,381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2019 року про відмову у відкритті провадження - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: Т.П. Красвітна

І.А. Єлізаренко