Рішення

від 18.02.2020 по справі 755/18174/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/18174/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Чех Н.А.,

за участі секретаря судового засідання - Кузьменко А.М.,

учасники справи:

представник позивача - Волошенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом громадянина Туреччини ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

установив:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПН ЦМУ № 002097 від 05.04.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності. В обґрунтування послався на те, що 18.12.2018 року він отримав дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства № 027098, який чинний до 18.12.2021 року. 18.02.2019 року отримав Візу в Україну, яка чинна до 18.05.2019 року. 25.03.2019 року в межах дії візи, на підставі рішення 0404 йому була видана посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , яка чинна до 18.12.2021 року. 30.09.2019 року йому було відмовлено у перетині кордону України у зв`язку з забороною в`їзду в Україну. Він не володіє ані державною мовою, ані російською. При складанні протоколу, та прийнятті постанови перекладач не був забезпечений. Пояснення писав з прикладу, наданого відповідачем. Крім того, він є одним із засновників ТОВ Піраміда Сава , та відповідно до Трудового договору від 04.03.2019 року працює на посаді заступника директора ТОВ Піраміда Сава .

В судовому засіданні представник позивача підтримав викладені в позові обставини, позовні вимоги, просив їх задовольнити. Додатково зазначив, що на оскаржуваній постанові підпис не позивача, втім доказів цього не має.

Представник відповідача до суду не з`явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався згідно норм процесуального законодавства. У відзиві на позов просив відмовити у його задоволенні.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до наступного.

Даний позов зареєстровано в Дніпровському районному суді м. Києва 12.11.2019 року.

Ухвалою від 18.11.2019 року позовна заява залишена без руху.

28.11.2019 року надійшла заява на усунення недоліків.

03.12.2019 року відкрито провадження у справі з поновленням строку звернення до суду.

16.01.2020 року надійшов відзив на позов.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2019 року головним спеціалістом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР ЦМУ 002097, де зазначено, що 28.03.2019 року о 14.30 годині за адресою: м. Київ, вулиця Петропавлівська, 11, було виявлено громадянина Туреччини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме: працевлаштований без відповідного дозволу, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 203 КУпАП. Розгляд справи призначено на 23.03.2019 року о 15.00 годині.

05.04.2019 року заступником начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Пустовіт О.О. винесено постанову серії ПН ЦМУ 002097, згідно якої ОСОБА_1 порушив ч. 6 ст. 42 ЗУ Про зайнятість населення , та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00 грн.

У поясненнях позивача, наданих головному спеціалісту відділу адміністративної діяльності управління міграційного контролю протидії нелегальній міграції реадмісії та видворення, зазначено наступне: в Україну прилетів літаком в Міжнародний аеропорт Одеса 25.02.2019 року. Його зустрічав брат ОСОБА_2. Поживає у АДРЕСА_1 , власником квартири є чоловік на ім`я ОСОБА_3 , сплачує оренду у розмірі 6 000,00 грн. В Україну прилетів з метою працевлаштування. Працює на столичному ринку Троєщина , продає жіночий одяг. До органів міграційної служби для оформлення посвідки на тимчасове проживання та імміграцію, продовження строку на території України не звертався.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наданих позивачем документів встановлено, що ОСОБА_1 є засновником ТОВ Піраміда Сава , код ЄДРПОУ 41671042, місцезнаходження: м. Київ вулиця Еспаладна, 4-6, офіс 201. Юридична особа зареєстрована 19.10.2017 року.

Згідно Дозволу Серії НОМЕР_2 на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданого 18.12.2018 року Київським міським центром зайнятості, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є громадянином Туреччини, отримав дозвіл на працевлаштування на території України, посада заступник директора, роботодавець - ТОВ Піраміда Сава , код 41671042. Дозвіл дійсний до 18.12.2021 року.

04.03.2019 року між ТОВ Піраміда Сава та ОСОБА_1 укладено Трудовий договір, згідно якого працівник прийнятий на роботу на посаду заступника директора Товариства з 04.03.2019 року по термін дії дозволу на працевлаштування з продовженням, за умовою продовження дозволу на працевлаштування.

04.03.2019 року до ЦНАП подано документи про прийняття трудового договору з громадянином Туреччини ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав Посвідку на тимчасове проживання. Посвідка дійсна до 18.12.2021 року.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

Іноземці та особи без громадянства, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, та прибули в Україну з метою контролю за діяльністю таких юридичних осіб і отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період дії посвідки.

Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому цією частиною, є наступне: іноземець та особа без громадянства є засновником та/або учасником, та/або бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, дані про яку внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; розмір частки власності іноземця або особи без громадянства, або іноземної юридичної особи, бенефіціаром (контролером) якої він є, у статутному капіталі української юридичної особи становить не менше 100 тисяч євро за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України на дату внесення іноземної інвестиції.

Статтею 9 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначено, що іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.

Згідно ст. 16 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в`їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону.

Згідно ст. 42 Закону України Про зайнятість населення роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців, за умови отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (далі - дозвіл) на кожній посаді.

Іноземці та особи без громадянства мають право провадити в Україні інвестиційну, зовнішньоекономічну та інші види діяльності відповідно до законодавства.

Без передбаченого цією статтею дозволу здійснюється працевлаштування: іноземців, які постійно проживають в Україні; іноземців, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну; іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні; представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України; працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні; спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом; працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт; працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку; священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації; іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги; іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у закладах фахової передвищої та вищої освіти на їх запрошення; інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 203 КУпАП визначено, що порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.

Як встановлено в суді, громадянин Туреччини ОСОБА_1 переьуває на території України на законних підставах, на законних підставах і працевлаштований на території України.

Крім того, при прийняття рішення, судом враховується і те, що письмові пояснення, які надруковані посадовою особою відповідача, та підписані позивачем, не відповідають наданим позивачем документам, що свідчить про те, що позивач не розумів суті заданих йому питань, так як не був забезпечений перекладач. Окрім того, у протоколі по адміністративне правопорушення, складеного 05.04.2019 року, дата розгляду справи призначена на 23.03.2019 року о 15.00 годині, тоді як оскаржувана постанова винесена 05.04.2019 року.

Враховуючи вимоги діючого законодавства України суд дійшов висновку, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 286 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов громадянина Туреччини ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Пустовіт Олексія Олександровича від 05.04.2019 року серії ПН ЦМУ № 002097 про притягнення та накладення адміністративного стягнення на громадянина Туреччини ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 203 КУпАП, та закрити справу.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення - 20.02.2020 року.

Суддя: