Ухвала

від 14.02.2020 по справі 991/704/20

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

справа № 991/704/20

провадження №11-сс/991/123/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

за участі:

особи, якою подано апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваної ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2020 р. про обрання запобіжного заходу, -

в с т а н о в и л а:

04 лютого 2020 року на розгляд Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваної ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2020 р., яка ухвалою від 04.02.2020 р. призначена до розгляду.

1. Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційних скарг.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2020 р. відмовлено у задоволенні клопотання старшого детектива заступника керівника Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погодженого із начальником шостого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , про застосування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 р. щодо підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, з покладенням на неї обов`язку в період часу з 22:00 год. до 06:00 год. не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу детектива, прокурора та суду строком на два місяці, тобто до 22 березня 2020 року включно, а також покладено наступні обов`язки: не залишати місце свого постійного проживання, а саме квартиру АДРЕСА_2 , у період з 22 години до 6 години ранку наступного дня; прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБ України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду); носити електронний засіб контролю.

Захисник ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить скасувати зазначену ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива заступника керівника Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погодженого із начальником шостого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 .

2. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги захисник зазначив, що в матеріалах клопотання відсутня обґрунтована підозра щодо вчинення підозрюваною ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, які їй інкримінуються, а висновки про обґрунтованість підозри слідчим суддею зроблені без врахування того, що директора ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» ОСОБА_11 , який уповноважив ОСОБА_7 на отримання первинних особистих ключів для доступу до системи iFOBS для користувача, звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрито. Крім того, захисник зазначає про необґрунтованість висновків слідчого судді про наявність ризиків у кримінального провадженні, що стали підставою для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та суду; ризику впливу на свідків та незаконного перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. На думку захисника, наявність таких ризиків належним чином не доведена стороною обвинувачення, а в клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зазначено жодних аргументів на підтвердження неможливості застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу.

3. Узагальнений виклад позицій сторін та інших учасників судового провадження.

Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_5 та просив залишити оскаржувану ухвалу слідчого судді без змін. Зазначив про наявність ризиків, встановлених слідчим суддею для обрання запобіжного заходу підозрюваній у вигляді домашнього арешту, та про обґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Захисник ОСОБА_5 підтримав подану ним апеляційну скаргу, уточнивши в судовому засіданні свої апеляційні вимоги, та просив суд скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2020 р., постановивши нову ухвалу про відмову у застосуванні до ОСОБА_7 будь-якого запобіжного заходу через недоведеність стороною обвинувачення наявності ризиків та обґрунтованої підозри у кримінальному провадженні.

Захисник ОСОБА_6 та підозрювана ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 та просили суд задовольнити її в повному обсязі. В судовому засіданні наполягали на відсутності обґрунтованої підозри та недоведенні стороною обвинувачення наявності ризиків, що стали підставою для обрання слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, тому просили скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та відмовити у застосуванні запобіжного заходу.

4. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.

Колегія суддів, дослідивши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали розгляду судом першої інстанції клопотання про обрання запобіжного заходу, заслухавши в судовому засіданні учасників апеляційного провадження, встановила наступні обставини.

4.1 Короткий зміст та мотиви клопотання.

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива заступника керівника Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , погоджене із начальником шостого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

З клопотання вбачається, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 року за фактами зловживання службовими особами центрального органу виконавчої влади, які займають особливо відповідальне становище, своїм службовим становищем, в інтересах третіх осіб, заволодіння грошовими коштами державного бюджету України в особливо великому розмірі, їх подальшої легалізації, а також умисного знищення офіційних документів.

В обґрунтування застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою детектив послався на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом.

4.2Обставини провадженнята короткийзміст підозри.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , як особи, наділені можливістю здійснювати вирішальний вплив на господарську діяльність ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», достовірно знаючи про набуття підприємством на підставі рішення господарського суду м. Києва від 21.04.2009 р. у справі № 41/207 права власності на 24627,097 тон мазуту марки М-100, на початку 2013 року розробили протиправну схему щодо заволодіння та легалізації грошових коштів з державного бюджету в особливо великих розмірах, шляхом створення видимих правових підстав для звернення до ЄСПЛ із заявою про нібито невиконання органами державної виконавчої служби України судових рішень рішення господарського суду м. Києва від 21.04.2009 р. та ухвали цього ж суду від 12.05.2009 р. у справі № 41/207 в частині стягнення з ПАТ «Київенерго» на користь підприємства 24627,097 тон мазуту марки М-100 вартістю 54179613,40 грн. З цією метою 13.09.2013 року представник ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» ОСОБА_14 на прохання адвоката ОСОБА_13 та відповідно до п. 1 ст. 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі Конвенція) звернувся до ЄСПЛ із заявою проти України, до якої включив відомості про нібито невиконання остаточного рішення у вигляді ухвали господарського суду м. Києва від 12.05.2009 р. у справі № 41/207 щодо виплати ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» коштів в сумі 54 179 613, 40 грн, замість залишку заборгованості, яка з урахуванням зарахування зустрічних однорідних вимог, складає 38 187 861, 76 грн. Крім цього, у заяві не було зазначено про факт відступлення підприємством права вимоги щодо вказаної заборгованості до ПАТ «Київенерго» на користь ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» за договором від 10.04.2013 № 1004, а також не вказано, що виконавче провадження № 13930081, у якому державним виконавцем винесено постанову про його зупинення, залишену в силі рішеннями господарських судів апеляційної та касаційної інстанцій, розпочато за заявою ТОВ «ТД «Ресурси», а не ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», яке до органів державної виконавчої служби із судовим наказом про його виконання взагалі не зверталося.

22.07.2015 року ОСОБА_15 , діючи як Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, усвідомлюючи, що будь-які правові підстави для прийняття рішення ЄСПЛ про порушення державою Конвенції за дії або бездіяльність ПАТ «Київенерго» чи ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», їх посадових осіб відсутні, а також достовірно знаючи про необхідність виплати державою грошових коштів на виконання інших рішень ЄСПЛ у справах проти України, які стали остаточними, діючи в інтересах ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» та на виконання вказівок Першого заступника Міністра юстиції України ОСОБА_16 , яка діяла згідно відведеної їй ОСОБА_13 злочинної ролі, шляхом зловживання своїм службовим становищем, підписав декларацію про дружнє врегулювання спору (далі Декларація), яку цього ж дня надіслав до ЄСПЛ.

У Декларації ОСОБА_15 від імені Уряду України взяв зобов`язання виконати відповідно до п. 1 ст. 37 Конвенції ухвалу господарського суду м. Києва від 12.05.2009 р. у справі № 41/207 щодо виплати ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» грошових коштів в сумі 54 179 613, 40 грн., незважаючи ні на відступлення ТОВ «Золотий Мандарин Ойл» права вимоги щодо такої заборгованості ПАТ «Київенерго» на користь ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» за договором від 10.04.2013 № 1004, ні на раніше скероване на адресу ЄСПЛ повідомлення про зарахування однорідних зустрічних вимог між ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» та ПАТ «Київенерго» та, відповідно, зменшення суми виплати до 38187861,76 грн.

20.10.2015 року за результатами розгляду декларації про дружнє врегулювання спору п`ятою секцією ЄСПЛ справу за заявою ТОВ «Золотой мандарин Ойл» № 63403/13 проти України вилучено з реєстру справ у зв`язку з вирішенням спору відповідно до підпункту b пугкту 1 статті 37 Конвенції.

У подальшому, на підставі платіжних доручень від 22.02.2016 № 810 та від 24.02.2016 № 918, засвідчених підписом ОСОБА_16 , Міністерством юстиції України перераховано через Державну казначейську службу України на користь ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» кошти в сумі 54 179 613, 40 грн., платежами на суму 9 182 823, 64 грн. та 44 996 789, 76 грн., відповідно, які у повному обсязі через декілька днів були перераховані на користь іншої юридичної особи із ознаками фіктивності - ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт», а надалі з рахунку останнього на користь ТОВ «Пасифік Сін» (код ЄДРПОУ 39109162) в сумі 24 млн. грн., та ТОВ «Стандарт Оптторг» (код ЄДРПОУ 40038071) в сумі 30 млн грн.

Органом досудового розслідування 22.01.2020 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у пособництві заволодінню чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також у вчиненні фінансових операцій чи правочинів з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

4.3 Мотиви слідчого судді.

Розглянувши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбаченихч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, та не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 , дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчиненнянеювищезазначених кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

Крім того, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення наявності ризиків того, що підозрювана ОСОБА_7 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду,незаконно вплинути на свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкодити кримінальному провадженню іншим чином. Водночас, слідчим суддею не встановлено існування інших ризиків, а саме,ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, у зв`язку з чим, зазначений ризик не враховувався при обранні запобіжного заходу.

За результатамирозгляду клопотанняслідчий суддяне знайшовпідстав длязастосування щодо ОСОБА_7 запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою.Водночас,дійшов висновкупро наявністьпідстав длязастосування допідозрюваної більшм`якого запобіжногозаходу длязапобігання ризикам,зазначеним уклопотанні,а саме:домашнього арешту у певний період доби (нічний час), з покладенням на підозрювану обов`язків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 9 частини 5 статті 194 КПК України.

5. Встановлені обставини та мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 оскаржує висновки слідчого судді в частині надання оцінки обґрунтованості пред`явленої ОСОБА_7 підозри, а також висновки про наявність ризиків у кримінальному провадженні, що стали підставою для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Таким чином, предметом апеляційного розгляду є обґрунтованість ухвали слідчого судді в частині наявності підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

5.1 Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

У зв`язку з тим, що чинними нормами кримінального процесуального законодавства не надано оцінку поняттю «обґрунтована підозра» та не визначено єдиних критеріїв підходу до визначення її наявності у кримінальному провадженні, в оцінці цього питання суд користується практикою Європейського суду з прав людини, яка, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виступає джерелом права.

Так, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під «обґрунтованою підозрою» Європейський суд з прав людини розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення, за наступних підстав.

Органом досудового розслідування ОСОБА_7 повідомлено про підозру в пособництві заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України та 22.01.2020 року вручено повідомлення про підозру.

З повідомленняпро підозруслідує,що ОСОБА_7 ,діючи зкорисливих мотивівта запопередньою змовоюгрупою осіб,достовірно знаючипро порядоквідкриття банківськихрахунків дляюридичних осіб,діючи навиконання доведених ОСОБА_13 та ОСОБА_12 до їївідома вказівок,тобто згідновідведеної їйзлочинної ролі,забезпечила черезкерівників ТОВ«Золотой МандаринОйл» таТОВ «Іссахар-ЗевулунІмпорт-Експорт»відкриття цимпідприємствам рахунківв однійі тійже банківськійустанові дляотримання фактичноїможливості розпорядитисяна свійрозсуд грошовимикоштами,передбаченими довиплати ТОВ«Золотой МандаринОйл» відповіднодо рішенняЄСПЛ від20.10.2015р.у справі№63403/13,постановленого внаслідокзловживання службовимиособами Міністерстваюстиції Українита Секретаріату Урядовогоуповноваженого усправах Європейськогосуду зправ людинисвоїм службовимстановищем,а вподальшому організувалауправління такимибанківськими рахунками,чим сприялау заволодіннівказаними особамигрошових коштівз державногобюджету Українина загальнусуму 54179613,40грн., що призвело до заподіяння державі збитків, які в шістсот і більше разів перевищують розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян на момент вчинення злочину та згідно примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

Крім того, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою із ОСОБА_13 , ОСОБА_17 та ОСОБА_12 , після отримання фактичної можливості розпорядитися перерахованими 29.02.2016 р., 02.03.2016 р., 29.03.2016 р. та 13.04.2016 р. до ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» від ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» грошовими коштами на загальну суму 54 179 613, 40 грн., що надійшли у зв`язкуз вирішеннямспору відповіднодо підпунктуbпугкту 1статті 37Конвенції,з метою маскування і приховування джерела їх походження, вчинила фінансові операції, шляхом подальшого перерахування цих грошових коштів з банківського рахунку ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» на банківські рахунки ТОВ «Пасифік Сін» та ТОВ «Стандарт Опторг», чим легалізувала отримані ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» грошові кошти у вказаному розмірі, який згідно п. 3 примітки до ст. 209 КК України у вісімнадцять тисяч разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що є особливо великим розміром.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, підтверджується наданими доказами, а саме: випискою АБ «Південний» по особовим рахункам, якою підтверджено факт перерахування ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» на користь ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» грошових коштів у сумі 9 182 823, 64 грн. та 44 996 789, 76 грн.; Довіреністю № 1 та Додатком № 1 до Договору на обслуговування з використанням системи дистанційного обслуговування № iFOBS/1/2602/0044679, якими директор ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» ОСОБА_11 уповноважує ОСОБА_7 на управління рахунком ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт»; протоколом про результати проведення аудіо контролю особи від 06.04.2018 р., де зафіксовано розмови між ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 стосовно виникнення спірних правовідносин між ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» та ПАТ «Киїевенерго» та порядку користування системою «Клієнт-Банк», а також стосовно того, що ОСОБА_7 здійснювала управління рахунками ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт»; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який повідомив про обставини залучення його ОСОБА_13 до формального управління ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт», описав роль ОСОБА_7 , як такої, що виконувала функцію координатора його діяльності, зберігала у себе установчі документи, змушувала підписувати пусті аркуші паперу, для використання у невідомих цілях.

Наявні в матеріалах клопотання докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає критерію «обґрунтована підозра», зазначеному у вищенаведених рішеннях Європейського суду, у зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри.

Відповідно, доводи захисника щодо відсутності обґрунтованої підозри, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеними вище обставинами.

Доводи захисника про те, що ухвала Київського апеляційного суду від 05.02.2019 р. у справі № 752/25120/18 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_11 свідчить про відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, суд оцінює критично з тих підстав, що ОСОБА_11 був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, тобто з нереабілітуючих підстав, а також, враховуючи те, що зазначене рішення постановлено в рамках іншого кримінального провадження - № 52018000000001133 від 14.11.2018 р., в якому ОСОБА_11 було повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України).

Крім того, колегія суддів відзначає, що на даній стадії кримінального провадження суд не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Отже, враховуючи, що підозра належним чином вручена ОСОБА_7 та не є вочевидь необґрунтованою, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги в частині вимог щодо скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді через відсутність обґрунтованої підозри.

5.2 Щодо наявності ризиків

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з частиною 2 даної статті, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, а також встановити недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей; наявність повідомленняособі пропідозру увчиненні іншогокримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Колегія суддів за результатами розгляду апеляційної скарги погоджується з висновками слідчого судді щодо необхідності застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, що зазначений у клопотанні домашнього арешту, за таких підстав.

Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 ,належать до категорії особливо тяжких корупційних злочинів (ч. 5 ст. 12, прим. 1 ст. 45, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України) та передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк понад 12 років (до 15 років), а завдані злочином збитки становлять 54 179 613, 40 грн., що збільшує ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування чи суду.

Так, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Наявність ж у підозрюваної паспорта громадянина України для виїзду за кордон (номер НОМЕР_1 ) підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

Колегія суддів також погоджується з висновками слідчого судді про наявність ризику незаконно впливу підозрюваної на свідків у цьому кримінальному провадженні. Зазначений висновок слідчого судді ґрунтується на доданих до клопотання матеріалах, які підтверджують, що зокрема ОСОБА_7 консультувала директора ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» ОСОБА_11 щодо фактичних обставин вчинених кримінальних правопорушень, ролей осіб, залучених як співучасників з цією метою, а також обсягу та змісту конкретних показань, які ОСОБА_11 необхідно надати на допиті в Національному антикорупційному бюро України (протокол про результати проведення аудіо контролю особи від 06.04.2018).

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя правомірно враховав передбаченуКПКпроцедуру отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, та врахував можливість незаконного впливу зі сторони ОСОБА_7 на свідків і у подальшому з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

Крім того, слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку про те, що наявність ризику перешкоджання підозрюваною кримінальному провадженню іншим чином доводиться протоколом про результати проведення аудіоконтролю особи від 06.04.2018 р., яким підтверджується факт розробки механізмів уникнення від кримінальної відповідальності шляхом введення органу досудового розслідування в оману, де серед іншого ОСОБА_13 дає вказівки ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_17 давати показання, які не відповідають дійсності. На виконання цих вказівок ОСОБА_7 , за участі якої проводилося пред`явлення для впізнання ОСОБА_12 та ОСОБА_18 за фотознімками, в протоколах від 03.04.2018 р. повідомила, що ці особи їй не знайомі, тоді як у матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіоконтролю особи ОСОБА_7 повідомляє іншим учасникам діалогу про обставини її знайомства з вказаними особами.

Зазначені ризики, відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, дають підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також підстави для покладення на підозрюваної обов`язків, передбачених частинами п`ятою та шостою цієї статті.

При вирішенні питання про застосування більш м`якого запобіжного заходу слідчий суддя обґрунтовано відкинув можливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки та застави.

Колегія суддів погоджується з тим, що застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання не буде достатнім для запобігання ризикам, які обґрунтовані та встановлені в судовому засіданні, враховуючи тяжкість злочинів, у яких підозрюється ОСОБА_7 , завдані злочином збитки та міру покарання, передбаченого за вчинення таких злочинів.

Також, не вбачається можливим застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді особистої поруки, про який просив Голова Управи Громадської організації «Хвиля» ОСОБА_19 , оскільки наявність лише одного поручителя, який фактично не знає підозрювану, не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї відповідно до ст. 194 КПК України обов`язків, а також її явку до органу досудового розслідування чи суду.

Крім того, враховуючи майновий стан ОСОБА_7 , зокрема, відсутність у підозрюваної будь-яких офіційних доходів протягом 2018-2019 р.р., крім пенсії, не виглядає доцільним застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави.

При цьому, з доводами захисника, викладеними в апеляційній скарзі, щодо відсутності ризиків, які є підставою для застосування до підозрюваної запобіжного заходу, колегія суддів не погоджується, оскільки вони спростовуються наведеними вище обставинами.

6. Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

За викладенихвище обставин,колегія суддівне знаходитьпідстав длязадоволення апеляційноїскарги захисника ОСОБА_5 , у зв`язку з чим ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2020 р. підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 369-372, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2020 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

судді

ОСОБА_3

ОСОБА_2