Постанова

від 20.02.2020 по справі 145/1937/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 145/1937/19

Провадження № 22-ц/801/314/2020

Категорія: 2

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кіосак Н. О.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2020 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,

суддів: Войтка Ю.Б., Міхасішина І.В.

розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 25 листопада 2019 року, постановлену суддею Кіосак Н.О., повний текст якої складено цього ж дня

в справі №145/1937/19

за позовом ОСОБА_1 (позивач)

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі структурного підрозділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області (відповідач)

за участю Гніванської міської ради (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача)

про визнання права власності, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в Тиврівський районний суд із позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі структурного підрозділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Гніванської міської ради Тиврівського району Вінницької області про визнання права власності на нежитлові будівлі та споруди сільськогосподарського призначення.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 25 листопада 2019 року матеріали зазначеної цивільної справи направлені за підсудністю до Жмеринського міськрайонного суду вінницької області.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішенням Гніванської міської ради Тиврівського району від 27.06.2018 закінчено процедуру реорганізації Демидівської сільської ради та затверджено акт прийому-передачі до комунальної власності Гніванської міської об`єднаної територіальної громади із спільної власності територіальних громад сіл, селищ майна Демидівської сільської ради Жмеринського району. А оскільки село Могилівка, в межах якого знаходиться нерухоме майно, що є предметом спору, територіально віднесено до Демидівської сільської ради, а відтак до Гніванської ОТГ, то відповідно спір належить розглядати Тиврівському районному суду Вінницької області. На думку апелянта суд першої інстанції зазначене не врахував і з порушенням вимог процесуального закону направив справу за підсудністю до Жмеринського міськрайонного суду.

Інші учасники справи не скористались своїм правом подання відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.

Згідно з частиною 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37- 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13 статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність постановленої ухвали, колегія суддів дійшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з таких підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем порушено правило виключної підсудності при пред`явленні позову, а тому справу слід направити за підсудністю до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.

Відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України позови, які виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або його основної частини.

Згідно із частинами 1, 2 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відтак виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

При цьому, виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 41, 42 Постанови від 01.03.2013 №3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Місцезнаходженням нерухомого майна згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності є АДРЕСА_1 .

Оскільки, предметом позовних вимог є визнання права власності на нерухоме майно (будівлі та споруду), що розташоване на території села Могилівка Жмеринського району Вінницької області, то відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України на зазначені вимоги розповсюджується виключна підсудність та зазначений позов пред`являється за місцем знаходження цього майна .

При цьому не можуть бути підставою для зміни територіальної підсудності даної цивільної справи посилання апелянта на закінчення Гніванською міською радою процедури реорганізації Демидівської сільської ради й передачі до комунальної власності Гніванської міської об`єднаної територіальної громади із спільної власності територіальних громад сіл, селищ майна Демидівської сільської ради, Жмеринського району Вінницької області, й картка постанови з сайту Верховної Ради України (а.с. 83, 84).

Відповідно до частини 9 статті 7 Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад якщо до складу об`єднаної територіальної громади увійшла територіальна громада (територіальні громади), розташована на території суміжного району, розширенню підлягають межі району, на території якого розташований адміністративний центр утвореної об`єднаної територіальної громади. У такому разі проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж району розробляється відповідно до постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядження голови обласної державної адміністрації.

Згідно з даними офіційного порталу Верховної Ради України, що є у вільному доступі за адресою: https://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmistvin.html , с. Могилівка станом на 01 лютого 2020 року входить до складу Гніванської міської об`єднаної територіальної громади, але все ще перебуває в межах Жмеринського району Вінницької області, оскільки рішення про зміну меж районів наразі не прийнято.

Відтак ухвала Тиврівського районного суду Вінницької області від 25 листопада 2019 року постановлена з додержанням вимог закону, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, Суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 25 листопада 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий І.М. Стадник

Судді Ю.Б. Войтко

І.В. Міхасішин