2/130/435/2020
145/1937/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" липня 2020 р.
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області,
в складі: головуючого судді Верніка В.М.
при секретарі - Яковець К.В.,
із участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
третьої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі структурного підрозділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, із участю третіх осіб - Гніванської міської ради Тиврівського району Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_3 , про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 20.11.2019 року звернувся до Тиврівського районного суду Вінницької області з даним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі структурного підрозділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, із участю третьої особи - Гніванської міської ради Тиврівського району, із вимогами визнання за ним права власності на збудовані самочинно нежитлові будівлі та споруду сільськогосподарського призначення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на склад літ. "А" з прибудовою літ. "А1" загальною площею 1262,9 кв.м., гараж літ. "Б" з прибудовою літ. "Б1" загальною площею 123 кв.м., сарай літ. "В" з прибудовою літ. "В1", загальною площею 80,6 кв.м., сарай літ. "Г" площею 103,7 кв.м., вбиральню літ. "Д" площею 2,6 кв.м., бетонну площадку-ваги літ. "№1" площею 55,4 кв.м., на земельній ділянці площею 3,0475 га, кадастровий номер 0521080600:07:003:0014. Позов обґрунтовано тим, що 07.10.2004 року ним набуто у власність земельну ділянку площею 3,0475 га, кадастровий номер 0521080600:07:003:0014, що розташована на території Демидівської сільської ради Жмеринського району, для ведення селянського (фермерського) господарства. У період з квітня 2009 року до жовтня 2010 року для забезпечення процесу ведення фермерського господарства та товарного сільськогосподарського виробництва на вказаній належній йому земельній ділянці з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, збудовано нежитлові будівлі та споруди сільськогосподарського призначення, а саме склад літ. "А" з прибудовою літ. "А1" загальною площею 1262,9 кв.м., гараж літ. "Б" з прибудовою літ. "Б1" загальною площею 123 кв.м., сарай літ. "В" з прибудовою літ. "В1", загальною площею 80,6 кв.м., сарай літ. "Г" площею 103,7 кв.м., вбиральню літ. "Д" площею 2,6 кв.м., бетонну площадку-ваги літ. "№1" площею 55,4 кв.м. Рішенням виконкому Демидівської сільської ради Жмеринського району від 28.04.2017 року №21 вказаній вище земельній ділянці присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 . 26.12.2018 року за наслідком обстеження зведених будівель та споруд сільськогосподарського призначення Відділом містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та інфраструктури Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області надано висновок №26 про відповідність містобудівним вимогам зведених нежитлових будівель. Разом з тим, незважаючи на те, що відповідні нежитлові будівлі та споруди не порушують прав власників суміжних земельних ділянок чи інших осіб, їх будівництво здійснено без відповідного дозволу на початок будівництва та належним чином затвердженого проекту будівництва, отже є самочинним будівництвом. Для узаконення самовільно збудованих нежитлових об`єктів нерухомості у лютому 2019 року та 20.03.2019 року позивач звертався до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області з Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, але у зв`язку з виявленими недоліками у поданих документах йому було відмовлено у внесенні інформації, зазначеної в Декларації до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, що й стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 25.11.2019 року, яка постановою Вінницького апеляційного суду від 20.11.2020 року залишена без змін, матеріали даної цивільної справи направлено для розгляду за підсудністю до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24.03.2020 року позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 15.04.2020 року після усунення недоліків відкрито провадження у справі з призначенням її розгляду за правилами загального позовного провадження. Залучено за ініціативою суду до участі в справі Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.05.2020 року за клопотаням сторони позивача залучено до участі в справі ОСОБА_3 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05.06.2020 року зарито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_2 підтримали заявлені позовні вимоги з викладених у позові обґрунтувань. За ознакою їх системності вважають повідомлення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про повернення для доопрацювання поданої позивачем декларації про готовність до експлуатації спірних об`єктів нерухомого майна фактичною відмовою відповідача у реєстрації Просили визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовані нежитлові будівлі та споруду сільськогосподарського призначення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на склад літ. "А" з прибудовою літ. "А1" загальною площею 1262,9 кв.м., гараж літ. "Б" з прибудовою літ. "Б1" загальною площею 123 кв.м., сарай літ. "В" з прибудовою літ. "В1", загальною площею 80,6 кв.м., сарай літ. "Г" площею 103,7 кв.м., вбиральню літ. "Д" площею 2,6 кв.м., бетонну площадку-ваги літ. "№1" площею 55,4 кв.м., на земельній ділянці площею 3,0475 га, кадастровий номер 0521080600:07:003:0014.
Третя особа ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , вважаючи їх обґгунтованими.
Решта учасників справи за їх належним викликом в судове засідання не з`явились.
Представник відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі структурного підрозділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області та представник третьої особи Гніванської міської ради Тиврівського району Вінницької області 13.07.2020 року подали до суду заяви, у якіх просили розглянути справу без їх участі, останнім також вказано про відсутність заперечень стосовно позовних вимог.
Пояснень щодо позову чи інших клопотань третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до суду не було представлено.
Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.
З копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №179985 від 07.10.2004 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №114888153 від 22.02.2018 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 3,0475 га, кадастровий номер 0521080600:07:003:0014, яка розташована на території Демидівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, цільове призначення - для ведення селянського (фермерського) господарства; державний акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землею та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №103. За описом меж вказаної земельної ділянки суміжним землекористувачем є третя особа у справі ОСОБА_3 , решта суміжних земель із даною земельною ділянкою належить до земель спільної власності (а.с.6,7).
Згідно копії рішення виконкому Демидівської сільської ради Жмеринського району від 28.04.2017 року №21 земельній ділянці, площею 3,0475 га, яка згідно Державного акту серії ВН в„– 179985 належить ОСОБА_1 , присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_1 (а.с.8).
Відповідно до копії Висновку відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та інфраструктури від 26.12.2018 №26 нежитлові будівлі: склад літ. "А,А1", гараж літ. "Б,Б1", сарай літ. "В,В1", сарай літ. "Г", туалет літ. "Д", розташовані на земельній ділянці площею 3,0475 га по АДРЕСА_1 відповідають містобудівним вимогам (а.с.9).
Згідно рішення Гніваньської міської ради Тиврівського району Вінницької області від 27.06.2018 року №612 закінчено процедуру реорганізації Демидівської сількьої ради Жмеринського району Вінницької області та затверджено акти приймання-передачі до комунальної власності Гніваньської міської об`єднаної територіальної громади із спльної сласності територіальних громад сіл, селищ майна Жемидівської сілької ради Жмеринського району Вінницької області (а.с.10).
Згідно копії Звіту №19-01-01 від 26.01.2019 року про проведення технічного обстеження нежитлових будівель: складу з прибудовою літ. "А", "А1", гаража з прибудовою літ. "Б", "Б1", сараю з прибудовою літ. "В", "В1", сараю літ. "Г"., туалету літ. "Д", споруди №1 бетонна площадка-ваги по АДРЕСА_1 , визначено можливість надійної та безпечної експлуатації вказаних об`єктів нерухомого майна (а.с.34-55).
Згідно копії повідомлення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області від 01.03.2019 року позивачу ОСОБА_1 повернуто на доопрацювання подану ним Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації з доданими документами, у зв`язку із виявленими недоліками у їх оформленні з вказівкою їх переліку та суті, роз`яснено право повторно звернутися до відповідного повноважного органу для реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації згідно з Порядком №158 (а.с.60,61,62-63).
Згідно копії повідомлення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області від 22.03.2019 року ОСОБА_1 вчергове вказано про відсутність підстав для внесення зазначеної в Декларації про готовність об`єктів до експлуатації інформації до Єдиного реєстру документів, що даються право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, у зв`язку із наявністю розбіжностей щодо зазначення коду об`єкта будівництва у поданих ним документах, водночас роз`яснено можливість отримання консультації з питань заповнення документів, що дають раво на виконання підготовчих та будівельних робіт і засідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (а.с.64).
У відповідності до звіту про оцінку майна від 18.07.2019 року ринкова вартість нежитлових будівель: складу літ. "А,А1", гаража літ. "Б" з прибудовою літ. "Б1", сараю літ. "В" з прибудовою літ. "В1", сараю літ. "Г"., вбиральні літ. "Д", загальною площею 1570,2 к.в., що розташовані по АДРЕСА_1 , становить 1215900 грн. (а.с.65-71).
З копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.04.2020 року №1006521247 встановлно, що позивач ОСОБА_1 є засновником та керівником селянського (фермерського) господарства "Адоніс" (а.с.125-126).
Згідно копії Технічного паспорта на нежитлові будівлі, виготовленого ТОВ "БТІ СЕРВІС" за станом на 29.05.2020 року на земельній ділянці по АДРЕСА_1 у 2010 році побудовано господарські булівлі: склад з прибудовою літ. "А,А1" загальною площею 1262,9 кв.м., гараж з прибудовою літ. "Б,Б1" загальною площею 123 кв.м., сараю з прибудовою літ. "В,В1", загальною площею 80,6 кв.м., сарай літ. "Г" площею 103,7 кв.м., вбиральню літ. "Д" площею 2,6 кв.м., бетонну площадку-ваги №1 площею 55,4 кв.м. (а.с.181-205).
Згідно положень ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст.317 ЦК України).
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до вимог ч.2,3 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Згідно положень ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.
Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.1-3,5 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державній реєстрації прав підлягають серед іншого право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання.
Також відповідно до ч.1,2 ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.
За змістом ст.26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
Аналіз норм частини третьої статті 376 ЦК України дає підстави для висновку про те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки забудовнику власником та користувачем, якщо такий є та не являється забудовником.
Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду.
При цьому слід ураховувати положення частини першої статті 376 ЦК України, а саме: наявність в особи, що здійснила будівництво, належного дозволу та належно затвердженого проекту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об`єкті нерухомості.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 року в справі №1621/436/12, аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 року в справі №1328цс15.
Як встановлено судом, будівництво спірних нежитлових споруд, що збудовані по АДРЕСА_1 було завершено у 2010 році, що підтверджується технічним паспортом на відповідний майновий комплекс, та звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж цих об`єктів. Будівництво здійснено на земельній ділянці, цільовим призначенням якої є ведення селянського (фермерського) господарства. Здійснене будівництво є самочинним, що підтверджується висновком щодо відповідності забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації державних будівельних норм і правил.
Таким чином, будівництво нежитлових будівель, а саме: складу літ. "А" з прибудовою літ. "А1", гаража літ. "Б" з прибудовою літ. "Б1", сараю літ. "В" з прибудовою літ. "В1", сараю літ. "Г"., вбиральні літ. "Д", бетонної площадки-ваги літ. "№1" по АДРЕСА_1 було розпочато ОСОБА_1 за відсутності належного дозволу на будівництво та належно затвердженого проекту.
При цьому суд визнає необґрунтованими доводи сторони позивача щодо визначення відмови відповідачем ОСОБА_1 у внесенні до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, інформації, зазначеної у поданих ним Декларації про готовність об`єкта до експлуатації інформації, на підставі наведених вище повідомлень Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, оскільки останні не містять категоричних вказівок власне про таку відмову, а вочевидь мають рекомендаційні пропозиції щодо усунення позивачем визначених недоліків у поданій ним документації. Окрім того, за змістом вказаних повідомлень відповідача вбачається, що позивачем ОСОБА_1 жодного разу не включалось до декларації про готовність об`єкта до експлуатації оспорювана серед іншого споруда - бетонна площадка-ваги.
З вказаних обставин суд визначає безпідставним подання даного позову внаслідок передчасності звернення до суду до постановлення певного рішення уповноваженим держаним органом, оскільки суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, тобто підмініти інші органи влади.
Відповідний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 року в справі №712/10864/16-а.
Також суд визнає неаргументованими посилання сторони позивача на неможливость доведення суду дотримання санітарних та екологічних норм при зведенні спірних об`єктів нерухомого майна за посиланням на повідомлення Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької облдержадміністрації щодо відсутності повноважень видачі відповідних довідок, оскільки отримання та представлення необхідних доказів на підтвердження дотримання цих умов, передбачених серед іншого наведеними положеннями ч.3 ст.375 ЦК України у здійсненні право власника на забудову, позивачем у спосіб своєчасного проведення відповідної судової експертизи не становило непереборних перешкод. Натомість дотримання саме санітарних та екологічних норм при зведенні вказаних об`єктів нерухомості не підтверджується долученим до позову висновком щодо їх відповідності містобудівним вимогам, оскільки ним охоплюється додержання суто архітектурних та будівельних норм.
Таким чином, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин справи щодо самовільного будівництва позивачем оспорюваних нежитлових будівель на земельній ділянці, що перебуває у його приватній власності, хоча й за відсутності порушень будівельних норм та правил і невстановлення порушень прав інших осіб при здійсненні такого будівництва, проте враховуючи, що позивач хоча й звертався до компетентного державного органу з приводу прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом нежитлових споруд, що зведені ним самочинно, стороною позивача наразі не преджставлено належних та допустимих доказів вчиненої у встановленому порядку відмови у прийнятті цих об`єктів у експлуатацію, як і докази протиправності рішення суб`єкта владних повноважень Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі структурного підрозділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області щодо відсутності підстав для внесення інформації зазначеної в Декларації про готовність об`єкта до експлуатації до Єдиного реєстру документів, що даються право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також докази щодо належного дотримання санітарних та екологічних норм при реалізації права власника на забудову, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав щодо визнання за ним права власності на збудовані самочинно нежитлові будівлі та споруди сільськогосподарського призначення, є передчасним та необґгрунтованим, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.
З огляду на неповідомлення відповідачем та третіми особами про понесені ними у зв`язку із розглядом даної справи судові витрати, підстав щодо вирішення питань про їх розподіл не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст.11, 15, 328, 331, 375, 376 ЦК України, ст.4, 5, 10, 13, 19, 23, 76, 82, 89, 141, 223, 259, 263, 264, 273 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання за ним права власності на збудовані самочинно нежитлові будівлі та споруду сільськогосподарського призначення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на склад літ. "А" з прибудовою літ. "А1" загальною площею 1262,9 кв.м., гараж літ. "Б" з прибудовою літ. "Б1" загальною площею 123 кв.м., сарай літ. "В" з прибудовою літ. "В1", загальною площею 80,6 кв.м., сарай літ. "Г" площею 103,7 кв.м., вбиральню літ. "Д" площею 2,6 кв.м., бетонну площадку-ваги літ. "№1" площею 55,4 кв.м., на земельній ділянці площею 3,0475 га, кадастровий номер 0521080600:07:003:0014, - відмовити.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення строків його оскарження, якщо не було подано апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а також включно під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд.
Повне судове рішення складено 31.07.2020 року.
Суддя Вернік В.М.
Суд | Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2020 |
Оприлюднено | 10.08.2020 |
Номер документу | 90827870 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Вернік В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні