Постанова

від 18.02.2020 по справі 452/888/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 452/888/19 Головуючий у 1 інстанції: Казан І.С.

Провадження № 22-ц/811/3823/19 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія: 60

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року м.Львів

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Ванівського О.М.

суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.,

секретаря Цапа П.М.,

з участю: представника апелянта (відповідача(позивача за зустрічним позовом)) - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Захарко Ю.Ю., ОСОБА_2 ,

позивача за первісним позовом - ОСОБА_3 та її представника(адвоката) - Дик С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в :

В березні 2019р. ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до Бабинської сільської ради Самбірського району про визнання права власності у порядку спадкування, який уточнила 29.07.2019 року в частині заміни неналежного відповідача належними та порушила спір із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 , котрий належав їй на підставі Свідоцтва про право власності на житловий будинок від 09.07.1993 року. Вона вважає, що оскільки померла спадкодавець ОСОБА_4 за життя заповіту не склала, то її майно спадкується за законом по 1/3 частці спадкоємцями першої черги, якими є вона та її брати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , - відповідачі у цивільній справі. Вона зверталася до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак їй відмовлено у видачі такого через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно. А тому, просила у судовому порядку визнати за нею право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .(а.с.1-2,33-34)

В серпні 2019р. відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали зустрічний позов до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно. Вважають, що житловий будинок АДРЕСА_2 відносився до суспільної групи колгоспний двір; членами двору були ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , котрі кожен мали право 1/3 частки у цьому майні, відповідно після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина лише на 1/3 частину спірного майна і, так як позивач за первісним позовом втративши право на частку у майні колгоспного двору, має право лише на спадкування 1/9 частини після смерті матері. Тому позивачі за зустрічним позовом просять визнати за ними право власності за кожним на 1/3 частину житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , як на частку у майні колишнього колгоспного двору, та 2/9 частини за ОСОБА_1 у порядку спадкування після смерті матері, а також визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 2/9 та 1/3 частини відповідно на земельну ділянку площею 0,2049га, призначену для обслуговування цього житлового будинку.(а.с.40-44)

Оскаржуваним рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 жовтня 2019 року первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування задоволено; зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , - право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_2 .

Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , - право власності за кожним на 1/3 частину житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою по АДРЕСА_2 та, відповідно, право власності за кожним на 1/3 частку земельної ділянки із кадастровим №4624280300:03:00:0738 із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_2 , - в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , котра згідно Свідоцтва серії НОМЕР_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с.93-94)

Рішення суду оскаржив відповідач(позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 ..

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував викладені позивачами за зустрічним позовом обставини так і докази подані на їх підтвердження (не дав їм належної оцінки), внаслідок чого було неправильно встановлені обставини справи, які мають значення для справи і, як наслідок, рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права

Зокрема, зазначив, що він, ОСОБА_1 , звернувся в органи нотаріату з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 . На підставі розгляду поданих ним документів 04 червня 2019 року державним нотаріусом Самбірської державної нотаріальної контори йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вказана відмова аргументована тим, що ОСОБА_4 являлася членом колгоспного двору по АДРЕСА_2 . Згідно поданих документів станом на 01 липня 1990 року членами колгоспного двору були: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У зв`язку з цим, через невизначеність часток в майні колгоспного двору нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право власності на спадщину та рекомендував звернутися до суду.

У листі №1062/02-14 від 04 червня 2019 року державний нотаріус Самбірської державної нотаріальної контори Мариняк Н.М. зазначила, що ОСОБА_2 відмовився від спадщини на користь ОСОБА_1 .

Отже, він звернувся до суду у зв`язку з відмовою нотаріуса, та через неможливість оформити майно в порядку спадкування в досудовому порядку. Проте, судом не надано оцінку вказаному доказу, але разом з цим не встановлено неправомірність відмови нотаріуса.

Крім того на підставі рішення суду за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/3 частки житлового будинку та земельної ділянки в порядку спадкування після смерті матері. Проте, останній відмовився від спадщини на користь апелянта. Судом не був взятий до уваги цей факт, хоча в суді ОСОБА_2 заявляв вимоги про визнання за ним право власності на 1/3 частки в майні колишнього колгоспного двору та визнавав вимогу апелянта щодо отримання 2/9 часток в порядку спадкування після смерті матері та 1/9 частки за ОСОБА_3 в порядку спадкування після смерті матері.

Крім того, у рішенні, зазначається, що судом встановлено, що домогосподарство у АДРЕСА_2 було селянським двором і одноосібним титульним власником його була ОСОБА_4 . Вказане обумовлено тим, що право власності на житловий будинок було набуто ОСОБА_4 09 липня 1993 року, тобто після 15 квітня 1991 року в період дії Закону Про власність .

Вважає, що такий висновок суперечить нормам матеріального права.

При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно необхідно керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків , зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року та іншими законами і підзаконними нормативно-правовими актами.

За змістом п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у по господарських книгах. Тобто записи у по господарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Згідно технічного паспорту будинок був збудований в 1970 році.

Станом на час набрання чинності Закону України Про власність від 15 квітня 1991 року головою колгоспного двору була ОСОБА_4 і статус двору був колгоспним, що підтверджується виписками з по господарських книг.

Отже, при таких обставинах вважає, що господарство по АДРЕСА_3 Перемоги в селі Береги Самбірського району є колгоспним двором і тому для вирішення питання, щодо його власності та необхідно керуватися ст.120, 123 ЦК УРСР 1963 року.

Згідно довідки №1052 виданої 20 вересня 2019 року Бабинською сільською радою ОСОБА_4 працювала в колгоспі імені Кірова . На момент побудови будинку вона рахувалася членом та працівником колгоспу, що підтверджується книгами виплати заробітної плати за 1969 - 1970 роки.

Із врахуванням наведеного, вважає, що суд першої інстанції неправильно дав оцінку доказам та доводам позивача, і прийшов до помилкового висновку, щодо визнання одноосібним власником вказаного будинку ОСОБА_5 ..

На підставі викладеного вважає, що рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15.10.2019 року є незаконним та необґрунтованим та просить рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15.10.2019 року по справі 452/888/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у первісному позові відмовити, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.(а.с.101-107)

13 лютого 2020р. на адресу суду від представника позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 - адвоката Дик С.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 жовтня 2019 року. Зазначає, що суд належно оцінив всі докази у їх сукупності та прийшов до вірного висновку про задоволення первісного позову ОСОБА_3 та часткового задоволення зустрічного позову відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .. Вважає рішення суду законним, в зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_1 - адвоката Захарко Ю.Ю. та Козбура І.Я. на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення позивача ОСОБА_3 та її представника(адвоката) - Дик С.І. на спростування доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 повністю, а зустрічний позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 частково,суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як спадкоємці майна померлої матері ОСОБА_4 за законом першої черги, мають право кожен на спадкування рівнозначної частки житлового будинку, а оскільки відповідачами -позивачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заявлено вимогу про спадкування ще земельної ділянки для обслуговування цього житлового будинку, то суд також ухвалює про це рішення та присуджує відповідно у частках по 1/3 кожному з них. На противагу цьому та у зв`язку із таким висновком суду про задоволення первинного позову, суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольняється частково, у тому числі виходячи з того, що ОСОБА_4 за життя була одноосібним власником житлового будинку, що стверджується Свідоцтвом на право особистої власності на житловий будинок, а тому після її смерті відкрилася спадщина на це майно в цілому.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_3 в обґрунтування позовних вимог покликалась на те, що спірне домогосподарство було селянським двором і одноосібним титульним власником була ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на житловий будинок, яке видано 3 липня 1993р., тобто після 15 квітня 1991р. в період дії Закону України Про власність .

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди, у період видачі вищезгаданого свідоцтва на право особистої власності від 03.07.1993р., регулювалась підзаконними нормативними актами, зокрема Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966р. і яка втратила чинність на підставі наказу Держитлокомунгоспу від 13 грудня 1995р. №56.

Зазначена інструкція передбачала державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання ЦК України та Законом України від 1 липня 2004р. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Матеріалами справи та судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Береги Самбірського району Львівської області.(а.с.6)

Після її смерті залишилося спадкове майно - будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка за цією ж адресою, кадастровий номер 4624280300:03:001:0738 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка) пл.0,2049 га..

Як вбачається із відповіді Самбірської державної нотаріальної контори №408/02-14 від 25 лютого 2019р., остання повідомляє позивача ОСОБА_3 , що ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , а оригінали документів, що посвідчують право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , що належав колишньому колгоспному двору, головою якого була померла не надано, а тому нотаріальна контора не може видати свідоцтво про право на спадщину на вищезгадане майно. За захистом свого права маєте право звернутись в суд.(а.с.12)

Як вбачається із відповіді Самбірської державної нотаріальної контори №1062/02-14 від 04 червня 2019р., остання повідомляє позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , являлась членом колгоспного двору житлового будинку АДРЕСА_2 . Згідно Довідки №987, виданої Бабинською сільською радою Самбірського району Львівської області 18.06.2018р., станом на 01.07.1990р. членами колгоспного двору були: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .. Спадкоємцями за законом Є ОСОБА_1 , дочка померлої ОСОБА_3 та син померлої - ОСОБА_2 , який відмовився у користь ОСОБА_1 (а.с.60)

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" від 22 грудня 1995 року № 20, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно необхідно керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків , зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-ХІІ "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", Вказівками по веденню по господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню по господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним /статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

За змістом зазначених вище нормативних актів, виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Як вбачається із технічного паспорту на будинок за адресою: АДРЕСА_2 , такий був збудований в 1970 році .(а.с.62-66)

Згідно довідки про технічну характеристику №392, видану у вересні 2019 року Самбірським МБТІ зазначається, що рік побудови будинку та господарських будівель є 1970 і відсоток зносу становить 34 відсотки.(а.с.61)

Встановивши, що спірний будинок за адресою: АДРЕСА_2 станом на час набрання чинності Закону України Про власність від 15 квітня 1991 року був збудований, а відтак колегія суддів приходить до висновку, що вказаний спір щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, повинно вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Судом встановлено, що головою колгоспного двору була ОСОБА_4 і статус двору був колгоспним, що підтверджується виписками з по господарських книг(1986-1989р.р., 1991-1995р.р.). (а.с. 56-59)

Членами колгоспного двору станом на 01.07.1990р. та 15 квітня 1991р. в АДРЕСА_2 були зареєстровані такі особи: голова сім`ї - ОСОБА_4 ,1934 р.н.; син - ОСОБА_2 р ОСОБА_6 .; син - ОСОБА_1 ,1969 р.н.; тип двору - колгоспний , що підтверджується Довідками №1282 від 16.08.2018р. та №1342 від 01.08.2019р., які складені згідно по господарської книги с.Береги за 1989-1990р.р. та 1991-1995р.р. відповідно.(а.с.7,55)

Отже, господарство по АДРЕСА_2 було колгоспним двором і тому для вирішення питання, щодо його власності та необхідно керуватися ст.120, 123 ЦК УРСР 1963 року.

Згідно частини першої статті 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Згідно із частинами першою і другою статті 123 ЦК УРСР частка члена колгоспного двору в майні двору визначається, зокрема при виході його з складу двору без утворення нового двору (виділ) (пункт 1 частини першої); розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

За змістом п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у по господарських книгах.

За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що домогосподарство у АДРЕСА_2 було селянським двором і одноосібним власником якого була ОСОБА_4 .

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Таким чином, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, чи в який передбачений законом спосіб позивач набув права власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Тобто, за вказаною нормою права вимога про визнання права власності може бути пред`явлена лише власником спірного майна, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 392 ЦК України, в якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах.

З огляду на вказане колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в силу закону набули право на спірне майно колгоспного двору і не втратили його, однак у них відсутній правовстановлюючий документ, що підтверджував би їхні права, у зв`язку із чим наявні підстави для визнання за ними права власності на спірний будинок.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно технічного паспорту, виданого 06 вересня 2018 року та довідки про технічну характеристику об`єктів нерухомого майна, спірний житловий будинок позначений на плані А-1, 1970 року забудови, загальною площею 110,9 кв.м., житловою 54,1 кв.м.. До господарських будівель включені: літня кухня, позначена на плані літерою Б, стайня, позначена на плані літерою В, шопа, позначена на плані Г, стодола, позначена на плані Д, убиральня, позначена літерою Ж, криниця позначена на плані К, огорожа, позначена на плані 1-2, відмостка, позначена на плані І. Загальна інвентаризаційна вартість будинку становить 274 415 гривень. Відсоток фактичного зносу 34 відсотків.(а.с.61-66)

Крім того, ОСОБА_4 належала земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4624280300:03:00:0738, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2049 га. Вказане підтверджується на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, НОМЕР_5 №991925, виданого 15 грудня 2014 року реєстраційною службою Симбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області. Вказане також підтверджується на підставі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ- 4607258222018. Нормативно - грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 139 197,90 гривень.(а.с.67-76)

Встановивши, що спірне домоволодіння відносилось до колгоспного двору, станом на день набрання чинності Закону України "Про власність" 15.04.1991 року, в ньому були зареєстровані та проживали 3 осіб: голова сім`ї - ОСОБА_4 ,1934 р.н., син - ОСОБА_2 1969 р.н., син - ОСОБА_1 ,1969 р.н., виходячи з рівності часток усіх членів двору, колегія суддів приходить до висновку, що після смерті матері ОСОБА_4 відкрилась спадщина на 1/3 частку в майні колишнього колгоспного двору.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що спадкоємцями після смерті матері ОСОБА_4 є її троє дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Судом також встановлено і не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини після смерті матері в користь ОСОБА_1 ..

Із врахуванням наведеного, ОСОБА_1 має право на 2/3 частки від 1/3 у спірному житловому будинкуза адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 ..

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на 2/9(2/3 від 1/3) частки житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та 1/3 частку, як на частку в майні колишнього колгоспного двору.

Його брат ОСОБА_2 має право на 1/3 частку житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 , як на частку в майні колишнього колгоспного двору.

Позивач ОСОБА_3 має право на 1/9 частки житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ч. 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відтак, ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , має право на 5/9 часток земельної ділянки, кадастровий номер 4624280300:03:00:0738, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2049 га, яка розташована за адресою: за адресою: АДРЕСА_2 , а його брат ОСОБА_2 має право на 1/3 частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Із врахуванням 1/9 частки спірного житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 , яку позивач ОСОБА_3 , успадкувала після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , остання має право на 1/9 частку земельної ділянки, тобто пропорційно до частки у праві власності на житловий будинок і господарських будівель.

Разом з тим, керуючись вимогами ст.13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі, поданих учасниками справи або витребуваних у передбачених цим Кодексом випадках, колегія суддів не може вийти за межі позовних вимог ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на 1/9 частку вищезгаданої земельної ділянки.

Одночасно, колегія суддів роз`яснює право позивача ОСОБА_3 на звернення до суду з відповідним позов в частині визнання за нею права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 жовтня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити частково; зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , - право власності на 1/9 частки житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 2/9 частки житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 , як на частку в майні колишнього колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 , як на частку в майні колишнього колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_1 , порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 5/9 часток земельної ділянки, кадастровий номер 4624280300:03:00:0738, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2049 га, яка розташована за адресою: за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_2 , порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/3 частку земельної ділянки, кадастровий номер 4624280300:03:00:0738, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2049 га, яка розташована за адресою: за адресою: АДРЕСА_2 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 20 лютого 2020 року.

Головуючий: О.М.Ванівський

Судді: Н.П.Крайник

О.Я.Мельничук