Постанова

від 19.02.2020 по справі 127/19263/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/19263/18

Провадження № 22-ц/801/240/2020

Категорія: 47

Головуючий у суді 1-ї інстанції Медяна Ю. В.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 рокуСправа № 127/19263/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач),

суддів Денишенко Т.О., Рибчинського В.П.,

за участю секретаря судового засідання Кузьменка Б. І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вінницької міської ради, про усунення перешкод в користуванні майном,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2019 року, ухвалене у складі судді Медяної Ю. В. в приміщені суді в м. Вінниці, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вінницької міської ради, про усунення перешкод в користуванні майном.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є власником 12/25 часток домоволодіння та земельної ділянки під домоволодінням площею 0,048 га, кадастровий номер 0510100000:02:014:0447 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованих по АДРЕСА_1 , відповідно до договорів дарування, укладених 21 червня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Власником 13/25 часток є відповідач ОСОБА_2

У 2005 році ОСОБА_2 самочинно здійснила реконструкцію належної їй частини будинку, наразі це будинок літ. Г , зокрема збільшила його в розмірах, самочинно встановила огорожу навколо даного будинку, перекривши проїзд до частини будинку, що належить позивачу.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2017 року (справа №127/22728/16-ц) встановлено порядок користування земельною ділянко площею 1522 м. кв., розташовану під домоволодінням АДРЕСА_1 згідно варіанту № 6, що міститься в додатку 7 до висновку експерта ТОВ Подільський центр судових експертиз Данилюка В.О. № 349 земельно-технічної експертизи від 30 червня 2017 року, згідно якого: земельна ділянка площею 0,0700 га, яка виділена та позначена на Додатку 7 Варіант 6 висновку експерта № 349 від 30 червня 2017 року рожевим кольором, - перебуває у користуванні ОСОБА_5 ; земельна ділянка площею 0,0760 га, яка виділена та позначена на Додатку 7 Варіант 6 висновку експерта № 349 від 30 червня 2017 року зеленим кольором, - перебуває у користуванні відповідача; земельна ділянка площею 0,0062 га, яка виділена та позначена на Додатку 7 Варіант 6 висновку експерта №349 від 30 червня 2017 року фіолетовим кольором, - перебуває у спільному користуванні ОСОБА_4 та відповідача.

На кадастровому плані земельної ділянки в додатку 7 схематично зображено паркан з бетонних плит, колодязь під літерою К , які встановлено відповідачем та які перебувають на земельній ділянці спільного користування, що необхідна для проїзду позивача до власного будинку. Також на спільній земельній ділянці росте дерево груша, яка перешкоджає в користуванні спільною земельною ділянкою.

Відповідач погодився з зазначеним варіантом встановлення порядку користування земельною ділянкою та підтвердив, що усвідомлює необхідність демонтажу огорожі, що розташована на земельній ділянці, що перебуває в спільному користуванні.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням демонтувати паркан та виступаючу над поверхнею землі частину колодязя, яке відповідач проігнорувала.

Відповідно до акту, складеного 12 липня 2018 комісією комітету мікрорайону Корея , на земельній ділянці спільного користування по АДРЕСА_1 , розташований бетонний паркан, колодязь та росте дерево груша, які перешкоджають вільному проходу та проїзду до будинковолодіння позивачу ОСОБА_1

19 липня 2018 року позивач надіслав листа відповідачу з проханням демонтувати огорожу та колодязь, на який відповідь так і не отримав.

Виходячи з наведеного, ОСОБА_1 просив :

-зобов`язати ОСОБА_2 усунути йому перешкоди в користуванні 12/25 часток домоволодіння та земельної ділянки під домоволодінням площею 0,048 га, кадастровий номер 0510100000:02:014:0447 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованих по АДРЕСА_1 , зобов`язавши демонтувати бетонну огорожу та колодязь, зрізати дерево-грушу, що розташовані на земельній ділянці площею 0,062 га, яка перебуває у спільному користування ОСОБА_2 та позначена фіолетовим кольором в додатку 7 на варіанті 6 до висновку експерта ТОВ Подільський центр судових експертиз № 349 земельно-технічної експертизи від 30 червня 2017 року, який є невід`ємною частиною рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2017 року у справі №127/22728/16-ц.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. залишено за ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 9028 грн..

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за проведення судової експертизи в розмірі 4900 грн..

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 демонтувала бетонну огорожу, що не заперечувалося позивачем ОСОБА_1 .. Суд також зазначив, що відповідно до звіту ПП ПРАКТИК БУД про проведення технічного обстеження колодязя АДРЕСА_2 1 по АДРЕСА_1 від 05 листопада 2019 року, висота колодязя складає 0,8 м., що відповідає вимогам до влаштування шахтних колодязів. Зниження його рівня буде сприяти руйнуванню колодязя та враховуючи, що колодязь № 1 є єдиним джерелом постачання води до домоволодіння відповідача ОСОБА_2 , при обранні варіанту 6 додатку 7 висновку експерта № 349 від 30 червня 2017 року при встановленні порядку користування земельною ділянкою рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2017 року у справі № 127/22728/16-ц ОСОБА_6 влаштовувало розташування дерева груші на даній земельній ділянці, а тому позивачем не надано доказів відповідно до статей 77-79 ЦПК України на підтвердження доводів, зазначених у позовній заяві про те, що дерево груша та колодязь перешкоджають йому користуватися земельною ділянкою площею 0,0062 га по АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що після подання позовної заяви відповідач демонтував бетонну огорожу, але висоту колодязя № 1 не знизив шляхом демонтажу верхнього кільця та не здійснив інженерно-технічних заходів для запобігання руйнування колодязя № 1. Звіт ПП ПРАКТИК БУД від 05 листопада 2019 року не було подано разом з відзивом, його не було надіслано заздалегідь стороні позивача, що позбавило його можливості надати свої заперечення по звіту.

Судом першої інстанції не взято до уваги висновок експерта № 349 від 30 червня 2017 року, в якому на сторінці 12 в останньому абзаці перед висновками судовий експерт зазначив, шо встановити порядок користування земельною ділянкою площею 1522,00 кв. м. домоволодіння АДРЕСА_1 між співвласниками за варіантом 5 та 6 можливо за умови зниження висоти та здійснивши інженерно-технічні заходи для запобігання руйнування колодязя № 1, яким фактично користується ОСОБА_2 та розбирання бетонних парканів обох співвласників.

Відповідно до акту, складеного 12 липня 2018 року комісією комітету мікрорайону Корея , на земельні ділянці спільного користування по АДРЕСА_1 , розташований бетонний паркан, колодязь та росте дерево - груша, які перешкоджають вільному проходу та проїзду до будинковолодіння ОСОБА_1 .

У висновку експерта № 461 від 10 червня 2019 року не зазначено чи створюють перешкоди колодязь № 1 для проїзду позивачу. В судовому засіданні експерт ОСОБА_7 повідомив, що для проїзду колодязь № 1 створює перешкоди, тому він у висновку експерта № 349 від 30 червня 2017 року зазначив про те, що встановити порядок користування земельною ділянкою площею 1522,00 кв. м. домоволодіння АДРЕСА_1 між співвласниками за варіантами 5 та 6 можливо за умови зниження його висоти та здійснивши інженерно-технічні заходи для запобігання руйнування колодязя № 1, яким фактично користується ОСОБА_2 ..

Також відповідачем не було додано до відзиву доказів підтвердження понесення витрат на правову допомогу та обсягу наданих послуг з правової допомоги, акту виконаних робіт, а докази понесення витрат на професійну правничу допомогу подано було з порушенням частини дев`ятої статті 83 ЦПК України, не було їх надіслано позивачу.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_8 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відзив обґрунтовано тим, що в судовому засідання експерт Данилюк ОСОБА_9 після надання висновку № 461 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 10 червня 2019 року на виконання ухвали суду від 22 жовтня 2018 року пояснив, що доступ до земельної ділянки площею 0,0062 позивачу забезпечено та зазначив, що перешкод у користуванні земельною ділянкою немає, оскільки ширина проходу складає 2 метри. На запитання суду, що судовий експерт мав на увазі на сторінці 12 в останньому абзаці висновку № 349 від 30 червня 2017 року, експерт пояснив, що то були його рекомендації сторонам по справі, однак криницю як окремий об`єкт він не досліджував.

Крім цього, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2017 року у справі № 127/22728/16-ц не містить висновків про те, що ОСОБА_2 зобов`язувалась зносити криницю.

Щодо долучення до матеріалів справи звіту ПП ПРАКТИК БУД від 05 листопада 2019 року сторона позивача не заперечувала, позивач вважав, що такий доказ підтверджує його позовні вимоги.

Окрім цього, відповідно до вимог пункту 8 додатку 7 до Державних санітарних норм та правил Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною Вимоги до влаштування шахтних колодязів наказу Міністерства охорони здоров`я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747 Про затвердження Державних санітарних норм та правил Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною наземна частина колодязя (оголовок) призначена для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором, влаштовується не менше як на 0,8 м вище поверхі землі. Тому, позиція експертів щодо зниження рівня колодязя та його демонтаж шляхом знімання верхнього кільця не відповідатиме вимогам Державних санітарних норм та правил.

Також просить стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати понесених відповідачем під час апеляційного розгляду в сумі 2733 грн та 50 грн на поштові відправлення відзиву сторонам.

У судовому засіданні позивач та його адвокат Мунтян Є.В. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Відповідач та її адвокат Швець А.В. просили відмовити у задоволені апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.

Представник Вінницької міської ради Новіцький Л.М. просив відмовити у задоволені апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

У справі вставнолено наступні обставини.

ОСОБА_1 на підставі договору дарування частки житлового будинку від 21 червня 2018 року, посвідченого державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Мартинюк І. В., зареєстрованого в реєстрі за № 4-321, належить 12/25 часток житлового будинку, розташованого на земельній ділянці, площею 0,048 га, кадастровий номер 0510100000:02:014:0447, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) /а. с. 7-8/.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №128474893 від 21 червня 2018 року, право власності за ОСОБА_1 на зазначену вище частку будинку зареєстроване 21 червня 2018 року /а. с. 8/.

Відповідно до договору дарування від 21.06.2018, посвідченого державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Мартинюк І.В., зареєстрованого в реєстрі за 4-319, ОСОБА_1 належить земельна ділянка, площею 0,048 га, кадастровий номер 0510100000:02:014:0047, розташована по АДРЕСА_1 . Право власності на дану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 21 червня 2018 року, що вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №128478562 від 21 червня 2018 року /а. с. 9-11/.

Згідно з договором дарування від 12 листопада 1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бурлакою З. К., зареєстрованого в реєстрі за № 643, ОСОБА_2 є власником 13/25 частин житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано 27 грудня 1999 року у ВООБТІ, записано в реєстрову книгу №55 за реєстр. №7374 /а. с. 56/.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2017 року у справі №127/22728/16-ц) встановлено порядок користування земельною ділянкою, що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 1522,0 кв.м., відповідно до варіанту 6 додатку 7 висновку експерта № 349 від 30 червня 2017 року судової земельно-технічної експертизи, проведеної Подільським центром судових експертиз, згідно якого: земельна ділянка площею 0,0700 га., яка виділена та позначена на додатку 7 варіант 6 висновку експерта № 349 від 30 червня 2017 року рожевим кольором, - перебуває у користуванні ОСОБА_4 ; земельна ділянка площею 0,0760 га., яка виділена та позначена на додатку 7 варіант 6 висновку експерта № 349 від 30 червня 2017 року зеленим кольором, - перебуває у користуванні ОСОБА_2 ; земельна ділянка площею 0,0062 га., яка виділена та позначена на додатку 7 варіант 6 висновку експерта № 349 від 30 червня 2017 року фіолетовим кольором, - перебуває у спільному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_2 варіант 6 додатку 7 висновку експерта № 349 від 30 червня 2017 року судової земельно-технічної експертизи, проведеної Подільським центром судових експертиз - є невід`ємною частиною рішення суду /а. с. 12-14/.

19 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з листом до ОСОБА_2 про приведення спільної земельної ділянки у належний стан та знесення самовільно зведених ОСОБА_2 споруд. Даний лист отриманий ОСОБА_2 26 липня 2018 року, однак залишився без реагування /а. с. 20/.

Висновком експерта ОСОБА_7 № 461 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 10 червня 2019 року, наданого на виконання ухвали суду від 22 жовтня 2018 року встановлено, що розташування на земельній ділянці спільного користування площею 0,0062 га колодязя №1 та дерева яблуні, а також дерева груші на межі земельної ділянки спільного користування площею 0,0062 га та земельної ділянки площею 0,0179 га, яка виділена у індивідуальне користування ОСОБА_2 , не перешкоджають проходу до 12/25 часток домоволодіння та земельної ділянки площею 0,0480 га кадастровий номер 0510100000:02:014:0447 за адресою домоволодіння АДРЕСА_1 , яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 оскільки ширина проходу 2,0 м. (між колодязем №1 та межею із сусіднім домоволодінням АДРЕСА_3 ) більша від мінімально рекомендованої (1,5 м.). Також у висновку експерта зазначено, що під час виконання ухвали від 24 січня 2017 року судді Бар`яка А.С. Вінницького міського суду Вінницької області про призначення судової земельно-технічної експертизи по цивільній справі №127/22728/16-ц, було запропоновано шість варіантів встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 1522,0 кв.м домоволод. АДРЕСА_1 між співвласниками. У досліджуваній частині висновку експерта № 349 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 30 червня 2017 року зазначено, що встановити порядок користування земельною ділянкою площею 1522,0 кв.м. домоволод. АДРЕСА_1 між співвласниками за варіантами 5 та 6 можливо за умови зниження висоти та здійснивши інженерно технічні заходи для запобігання руйнування колодязя №1, яким фактично користується ОСОБА_2 та розбирання бетонних парканів обох співвласників /а. с. 106-118/.

Відповідно до звіту ПП ПРАКТИК БУД про проведення технічного обстеження колодязя № 1 по АДРЕСА_1 від 05 листопада 2019 року, колодязь №1 - збірна конструкція, яка складається з бетонних кілець діаметром 0,8 м і висотою 0,8 м, між кільцями присутній бетонний розчин. Глибина криниці - до води 10 м, з водою - 13,0 м. Криниця виступає над землею 0,8 м. Поверх криниці встановлений металевий каркас до якого кріпиться кришка (ляда) з металевого листа. Біля криниці розташований цегляний приямок, заштукатурений. Глибина приямка 1,0 м в якому розміщено інженерне устаткування (насосна станція). Вигрібна яма розташована за 20 метрів від колодязя, що задовольняє умови наведені в ДБН Б.2.2-12:2018 Планування у забудова територій . /а. с. 155-160/.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено позовні вимоги, не надано доказів відповідно до статей 77-79 ЦПК України на підтвердження доводів, зазначених у позовній заяві про те, що дерево груша та колодязь перешкоджають йому користуватися земельною ділянкою. Окрім цього, ОСОБА_10 демонтувала бетонну огорожу, що не заперечувалося позивачем ОСОБА_1 ..

Зазначений висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, зроблений за правильного застосування норм матеріального та процесуального права, з ним погоджується також суд апеляційної інстанції.

Відповідно до частини другої, третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідно до звіту ПП ПРАКТИК БУД про проведення технічного обстеження колодязя АДРЕСА_2 1 по АДРЕСА_1 від 05 листопада 2019 року, висота колодязя складає 0,8 м., що відповідає вимогам до влаштування шахтних колодязів. Зниження його рівня буде сприяти руйнуванню колодязя та враховуючи, що колодязь № 1 є єдиним джерелом постачання води до домоволодіння відповідача ОСОБА_2 , при обранні варіанту 6 додатку 7 висновку експерта № 349 від 30 червня 2017 року при встановленні порядку користування земельною ділянкою рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 жовтня 2017 року у справі № 127/22728/16-ц ОСОБА_6 влаштовувало розташування дерева груші на даній земельній ділянці.

Таким чином, аргументи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не взято до уваги висновок експерта № 349 від 30 червня 2017 року, в якому на сторінці 12 в останньому абзаці перед висновками судовий експерт зазначив, шо встановити порядок користування земельною ділянкою площею 1522,00 кв. м. домоволодіння АДРЕСА_1 між співвласниками за варіантом 5 та 6 можливо за умови зниження висоти та здійснивши інженерно-технічні заходи для запобігання руйнування колодязя № 1, яким фактично користується ОСОБА_2 та розбирання бетонних парканів обох співвласників, колегія суддів вважає такими, що не спростовують правильний висновок суду першої інстанції, адже доказів того, що позивачу чиняться перешкоди в користування земельною ділянкою суду не надано.

Відповідно до висновку експерта Данилюка В.О. № 461 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 10 червня 2019 року, наданого на виконання ухвали суду від 22 жовтня 2018 року встановлено, що розташування на земельній ділянці спільного користування площею 0,0062 га колодязя №1 та дерева яблуні, а також дерева груші на межі земельної ділянки спільного користування площею 0,0062 га та земельної ділянки площею 0,0179 га, яка виділена у індивідуальне користування ОСОБА_2 , не перешкоджають проходу до 12/25 часток домоволодіння та земельної ділянки площею 0,0480 га кадастровий номер 0510100000:02:014:0447 за адресою домоволодіння АДРЕСА_1 , яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 оскільки ширина проходу 2,0 м. (між колодязем №1 та межею із сусіднім домоволодінням АДРЕСА_3 ) більша від мінімально рекомендованої (1,5 м.).

У свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що позивачем не надано суду доказів на якій правовій підставі у нього виникло право користування спірною земельною ділянкою, а також не надано доказів (технічної документації, генерального плану, тощо) розміщення на земельній ділянці площею 0, 0062 га, яка виділена та позначена на Додатку варіант 6 Висновку експерта № 349 від 30 червня 2017 року фіолетовим кольором проїзду чи проходу.

Крім того, відповідно до статті 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина перша статті 181 ЦК України).

За частиною 1 статті 186 ЦК України, річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.

При здійсненні державної реєстрації прав власності на нерухоме майно слід ураховувати, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.

Так, приналежність не має самостійного значення та за призначенням без головної речі використовуватись не може, а тому, є залежною від головної речі і має допоміжний статус. За загальним правилом приналежність наслідує долю головної речі. Визначення речі приналежністю визначається її природними властивостями, а також характером відносин, що виникають з приводу господарського призначення речі.

І приналежність, і головна річ є фізично самостійними речами, але головна річ має самостійне значення, а приналежність - допоміжне і служить найбільш повному і найкращому використанню головної речі. Головна та приналежна речі утворюють одне ціле, яке передбачає їх використання за єдиним призначенням, а тому вони розглядаються як одна річ.

Водночас державній реєстрації підлягає право власності на головну річ, а витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно має містити інформацію про приналежну річ у розділі опис нерухомого майна .

Тлумачення статті 187 ЦК України свідчить, що ознакою складової частини речі є неможливість відокремлення її від єдиної речі без її пошкодження або істотного знецінення. Суттєве знецінення єдиної речі при виокремленні певної складової частини знаходить свій прояв, зокрема, у тому, що єдина річ, хоча й може функціонувати, але виникають проблеми із забезпеченням умов безпеки та рівня комфорту осіб, що управляють та користуються єдиною річчю. Оскільки єдина річ існує тільки за наявності сукупності всіх її складових частин, при переході права на річ складові частини не підлягають відокремленню. Фактично це означає, що за відсутності хоча б однієї складової речі остання не може бути предметом правочину, спрямованого на перехід права власності на таку річ до іншого набувача.

Частиною першою статті 188 ЦК України встановлено, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, колодязь № НОМЕР_1 є приналежною річчю до будинку, який знаходиться у приватній власністю відповідача, а отже підстав для його демонтажу немає. /а. с. 55/.

Доводи апеляційної скарги про те, що звіт ПП ПРАКТИК БУД від 05 листопада 2019 року не було подано разом з відзивом, і його не було надіслано заздалегідь стороні позивача, що позбавило його можливості надати свої заперечення по звіту, колегія суддів не вважає такими, що дають правові підстави для скасування рішення місцевого суду, оскільки сторона позивача в суді першої інстанції не заперечувала щодо його приєднання до матеріалів справи, і позивач вважав, що такий доказ підтверджує його позовні вимоги.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідачем не було додано до відзиву доказів підтвердження понесення витрат на правову допомогу та обсягу наданих послуг з правової допомоги, акту виконаних робіт, а докази понесення витрат на професійну правничу допомогу подано було з порушенням частини дев`ятої статті 83 ЦПК України, не було їх надіслано позивачу, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено попередній орієнтований розрахунок судових витрат, однак з огляду на те, що розгляд справи тривав більше року, витрати на правничу допомогу перевищили очікуванні. Клопотання про зменшення розміру судових витрат позивачем до суду першої інстанції не подавалось.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 141, підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 2733 гривні та 34 гривні витрат на поштові відправлення відзиву учасникам справи.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2019 року у даній справі без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 2733 (дві тисячі сімсот тридцять три) гривні та 34 (тридцять чотири) гривні витрат на поштові відправлення відзиву учасникам справи.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: Т. О. Денишенко

В. П. Рибчинський

Повний текст постанови складено 20 лютого 2020 року.