Ухвала

від 17.02.2020 по справі 947/20732/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/288/20

Номер справи місцевого суду: 947/20732/19 1-кс/947/825/20

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 його захисника ОСОБА_8 ,

представника потерпілого ОСОБА_9

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційніскарги захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_10 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.02.2020 р., якою відносно:

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в рамках кримінального провадження №12019160000000484 від 03.05.2019 року застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.

Зазначеною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 та відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 45 днів, до 21.03.2020 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначений розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі шістсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1261200 (один мільйон двісті шістдесят одна тисяча двісті) гривень.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя послався в своїй ухвалі на те, що обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, підтверджена матеріалами, доданими до клопотання слідчого. Слідчий суддя прийняв до уваги тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, те, що ОСОБА_7 переховувався від органів досудового розслідування, за місцем мешкання не перебував, характеризуючи дані підозрюваного, а саме те, що останній не працює, тобто не має постійного джерела прибутку, у зв`язку з чим прийшов до висновку про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Також, слідчий суддя врахував те, що органом досудового розслідування не встановлено місцезнаходження документів щодо відкриття банківського рахунку за ТОВ «Рудоіл 2000», банківської картки, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищення, приховання або спотворення вищевказаних речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, слідчий суддя врахував те, що підозрюваному відомі особи свідків, які що не допитані, відповідно до матеріалів клопотання, у зв`язку з чим прийшов до висновку про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя врахував майновий та сімейний стан підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, суспільно-небезпечні наслідки ймовірного вчинення такого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним у його вчиненні, суму збитків, завданих кримінальним правопорушенням АТ «Комерційний Індустріальний Банк», на підставі чого визначив заставу у розмірі шістсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1261 200 гривень.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

В апеляційних скаргах захисники ОСОБА_10 та ОСОБА_12 зазначили, що вважають ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:

- стороною обвинувачення в підтвердження обґрунтованості підозри не надано жодного прямого доказу який б підтверджував, що саме ОСОБА_7 вчинив інкримінований злочин, а покази отримані під час допитів свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 є сумнівними, так як в повідомленні про підозру сторона обвинувачення зазначає, що всі ці особи були учасниками злочину, але мають статус свідків;

- слідчий суддя не оцінив в сукупності всі обставини зазначені у ст. 178 КПК України, а саме те, що підозрюваний має стійкі соціальні зв`язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, одружений з ОСОБА_16 , яка на даний час вагітна, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується, злочин не пов`язаний проти життя та здоров`я особи;

- слідчий та прокурор не навели обставини, які б свідчили про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а зазначені у клопотанні слідчого ризики є лише його припущеннями, у зв`язку з чим застосований запобіжний захід є занадто суворим. При цьому, підозрюваному ОСОБА_7 не має сенсу переховуватись від органів слідства, оскільки він розуміє наслідки цього;

- поза увагою слідчого судді залишилось те, що рапорти співробітників правоохоронних органів та пояснення сусідів не можуть бути доказами наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим створення, на підставі цих пояснень та рапортів, зазначених ризиків свідчить про зацікавленість органу досудового розслідування у створенні фіктивних умов та підстав для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

- в матеріалах провадження не має жодних доказів які б прямо підтверджували причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину передбаченого ст. 190 КК України, окрім показів свідків, які за версією слідства фактично були учасниками скоєння злочину;

- жодний ризик, передбачений ст. 177 КПК України слідчим та прокурором не доведений та є надуманим й штучно створеним, оскільки ОСОБА_17 самостійно з`явився 04.02.2020 року до Київського райсуду м. Одеси, заявив відвід слідчому судді ОСОБА_1 , а 05.02.2020 року особисто приймав участь у засіданні з приводу заявленого відводу, що підтверджується ухвалою слідчого судді ОСОБА_18 від 05.02.2020 року;

-слідчим суддеюнеобґрунтовано зробленийвисновок проте,що ОСОБА_7 може впливатина свідківта безпосередньоабо черезінших осібможе знищитиабо змінитина своюкористь невстановленідо теперішньогочасу речовідокази,однак підозрюваномуне маєсенсу впливатина свідківоскільки вони вже надали органам досудового розслідування показання.

- поза увагою слідчого судді залишилось те, що потерпілим в рамках кримінального провадження до теперішнього часу не поданий цивільний позов до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальних збитків та відсутня судово-економічна експертиза (або експертний висновок), які б підтверджували б розмір завданих збитків;

- застосування найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою із заставою у необґрунтовано великому розмірі суперечить практиці ЄСПЛ та практиці національних судів України та є непомірно великою сумою для підозрюваного, оскільки розмір застави майже у двічі перевищує граничний розмір застави при особливо тяжкому злочині, передбачений п.п. 3 п.5 ст. 182 КПК України, у зв`язку з чим для фізичної особи яка не є топ-бізнесменом та не має великих заощаджень застава у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є непомірною, і внести її нереально.

Посилаючись на такі доводи, а також практику Європейського суду з прав людини, захисники ОСОБА_10 та ОСОБА_12 просять скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 20 год. до 06 год. ранку наступної доби, або особистого зобов`язання або визначити заставу у меншому розмірі.

В судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_12 та підозрюваний ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційних скарг та просили їх задовольнити. Прокурор ОСОБА_6 та представник потерпілого ОСОБА_9 заперечували проти задоволення апеляційних скарг, просили залишити в силі ухвалу слідчого судді.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 370КПК Українипередбачає,що судоверішення повиннобути законним,обґрунтованим івмотивованим.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з приписами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011 р., заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

З матеріалів провадження вбачається, що 03.05.2019 року до ЄРДР за №12019160000000484 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Відповідно до санкції зазначеної норми кримінального закону, вона передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років.

Органами досудового розслідування 21.01.2020 р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме у тому, що у невстановленому місці та в невстановлений досудовим розслідуванням час, у нього виник злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки належних АТ «Комерційний Індустріальний Банк», в особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_7 через свого близького знайомого ОСОБА_19 підшукав ОСОБА_14 , який за грошову винагороду надав згоду на реєстрацію юридичної особи, а саме ТОВ «Рудіол 2000» (ЄДРПОУ 42537922), на відкриття розрахункового рахунку № НОМЕР_1 та закріпленого до нього карткового рахунку № НОМЕР_2 в АТ «Комерційний Індустріальний Банк». Надалі, ОСОБА_7 , отримавши банківську карту № НОМЕР_2 , доступ до рахунку № НОМЕР_1 та усі правовстановлюючі документи на ТОВ «Рудіол 2000» (ЄДРПОУ 42537922), до вчинення злочину залучив невстановлену досудовим розслідуванням особу, роль якої полягала в здійсненні п`яти повернень від компанії нерезидента Connor Dental Center, внаслідок яких на картковий рахунок ТОВ «Рудіол 2000» зараховано грошові кошти в сумі 40 100 доларів США за повернення товару в режимі онлайн, купівля якого не оплачувалась та які після зарахування на картковий рахунок стали доступні для зняття готівкою.

В подальшому, ОСОБА_7 , переслідуючи корисливий мотив, направлений на незаконне збагачення, з метою заволодіння грошовими коштами АТ «Комерційний Індустріальний Банк» шляхом обману, під виглядом здійснення авторизації повернення товару на різні суми грошових коштів, діючи умисно, розуміючи, що має доступ до зняття грошових коштів, які були нараховані на банківську картку № НОМЕР_2 підшукав особу, що буде здійснювати зняття грошових коштів в банкоматах, розташованих на території м. Одеси.

На виконання вищенаведеного, ОСОБА_7 вирішив залучити свого знайомого ОСОБА_15 та інших невстановлених осіб. В свою чергу ОСОБА_15 та інші невстановлені особи, не розуміючи протиправних, суспільно-небезпечних дій ОСОБА_7 , в період з 12.03.2019 по 26.03.2019 здійснили зняття грошових коштів, які належать АТ «Комерційний Індустріальний Банк» нарахованих за повернення товару в режимі онлайн, купівля якого не оплачувалась, які після зарахування на картковий рахунок стали доступні для зняття готівкою, на суму 1079500 грн. в банкоматах розташованих в м. Одесі за наступними адресами: вул. Небесної сотні, 99; вул. М. Жукова, 101, вул. Пушкінська, 75 та АДРЕСА_3 , вул. Ніжинська, 79, АДРЕСА_4 , вул. Сегедська, 19, вул. Ак. Корольова, 76/1, що на момент вчинення злочину є особливо великим розміром, належних АТ «Комерційний Індустріальний Банк».

Після зняття грошових коштів ОСОБА_15 передавав їх ОСОБА_7 , який розпоряджався ними на власний розсуд.

Мотивуючі обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину, слідчий суддя послався в ухвалі на матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, копії яких долучені до клопотання.

Тобто, обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, підтверджується наступними доказами, а саме: заявою про вчинення злочинів від 10.04.2019 року, протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_20 від 06.06.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 29.05.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 29.05.2019 року, висновком за результатами службового розслідування від 08.04.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , протоколом пред`явлення особи для впізнання, витягом з рахунку та іншими матеріалами кримінального провадження.

На даній стадії досудового розслідування вказані докази є достатніми для відповідних висновків по суті клопотання слідчого, тому апеляційний суд наголошує, що на даній стадії провадження, лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність вказаних вище ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу підозрюваному.

При цьому, підстав для визнання перелічених вище доказів недопустимими, які передбачені в ч. 2 ст. 87 КПК України, стороною захисту не наведено.

Доводи захисника про те, що слідчим не надано доказів обґрунтованості підозри підзахисного у вчиненні інкримінованого йому злочину відповідної тяжкості, апеляційний суд вважає такими, що спростовуються матеріалами кримінального провадження, до того ж, вони є передчасними.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , є необхідність запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний офіційно непрацевлаштований, постійного джерела прибутку не має, за місцем реєстрації не проживав, у зв`язку з чим слідчим подавалось клопотання від 27.01.2020 року про надання дозволу на затримання підозрюваного (а.п. 65).

Окрім того, з матеріалів провадження вбачається, що знаходячись на свободі ОСОБА_7 може вплинути на свідків з метою схилити їх до зміни показань, чим може негативно вплинути на повноту, об`єктивність, всебічність та неупередженість досудового розслідування.

Апеляційний суд також враховує, що злочин, у якому підозрюється ОСОБА_7 вчинений за детальним планом, з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що дає підстави вважати що підозрюваний може продовжити свою злочинну діяльність.

До того ж, обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи обґрунтованістьпідозри ОСОБА_7 у вчиненні особливо тяжкого злочину, апеляційний суд вважає правильним висновок слідчого судді про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам, а доводи сторони захисту з цього приводу в судовому засіданні апеляційного суду жодним чином не доведені.

Доводи апеляційних скарг щодо відсутності ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та не врахування слідчим суддею даних щодо особи підозрюваного, в тому числі того, що він має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, на утриманні дитину та вагітну дружину, апеляційний суд вважає, що з урахуванням характеру, ступеню тяжкості інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, розміру завданої матеріальної шкоди, суворості покарання, що загрожує останньому в разі визнання його винуватим, даних про особу підозрюваного, апеляційний суд вважає, що застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Апеляційний суд вважає необґрунтованими твердження захисників про те, що досудове розслідування проводиться лише відносно ОСОБА_7 з однобічним та обвинувальним нахилом, в той час коли інші учасники провадження ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 мають статус лише свідків, не виключають наявність на даній стадії досудового розслідування обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Окрім того, досудове розслідування ще триває.

Доводи сторони захисту про те, що відсутній ризик того, що ОСОБА_7 може впливати на свідків, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки, відповідно до приписів ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомуст. 225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Отже, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_7 може вплинути на свідків до допиту їх в суді.

Щодо доводів апеляційних скарг про те, що потерпілим в рамках кримінального провадження до теперішнього часу не поданий цивільний позов до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальних збитків та відсутня судово-економічна експертиза (або експертний висновок), які б підтверджували б розмір завданих збитків, апеляційний суд вважає їх передчасними, оскільки досудове розслідування ще триває, розмір завданих збитків може бути уточнений та, в подальшому, підтверджений належними доказами. При цьому, заявлення цивільного позову є правом, а не обов`язком потерпілого та не впливає на суму збитків, завдання яких інкриміновано підозрюваному.

Разом з тим, при розгляді апеляційної скарги захисників, апеляційним судом встановлені обставини, які тягнуть за собою скасування ухвали слідчого судді та прийняття апеляційним судом нової ухвали.

Відповідно доприписів ч.3ст.183КПК України,слідчий суддя,суд припостановленні ухвалипро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пунктом 3 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Санкцією ч. 4 ст. 190 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, тому, у такому випадку, розмір застави визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З оскаржуваної ухвали випливає, що слідчий судді визначив заставу в розмірі шестисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1261200 (один мільйон двісті шістдесят одна тисяча двісті) гривень, однак такий висновок є помилковим, у зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що її розмір визначений з порушенням вимог КПК України.

Так, приймаючи рішення щодо застосування такого розміру застави до підозрюваного ОСОБА_7 , слідчий суддя послався на приписи абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а також те, максимальний розмір застави, визначений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у випадку внесення застави, не посилаюсь до конкретних доказів, застосування саме такого її розміру.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, Суд, посилаючись на п. 3 ст. 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

При цьому, апеляційний суд враховує обставин вчиненого кримінального правопорушення, шкідливі наслідки у виді завданої злочином майнової шкоди, а також інкриміновану органом досудового розслідування суму завданих збитків потерпілому, яка підтверджена переліченими вище доказами та складає 1079 500 грн., дані про особу підозрюваного та ризики, передбачених ст.177 цього Кодексу та приходить до висновку, що максимальний розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, з огляду на тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення в розмірі 513 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатньою мірою зможе гарантувати виконання ОСОБА_7 , покладених на нього процесуальних обов`язків.

На переконання апеляційного суду саме такий розмір застави у сукупності з покладенням на ОСОБА_7 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків, дозволить контролювати його місце перебування під час досудового розслідування, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

При цьомуп.3 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачає, що підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно із ч.1 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього закону, які перешкоджали чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника задовольнити частково, скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування із визначенням розміру застави, оскільки більш м`які запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам та не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 24, 177, 178, 183, 194, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційні скаргизахисників ОСОБА_8 , ОСОБА_10 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.02.2020 р., якою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 , погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, а саме строком на 45 днів, до 21.03.2020 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 513 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1078 326 (один мільйон сімдесят вісім тисяч триста двадцять шість)гривень.

Підозрюваний, або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок: Банківські реквізити; Депозитний рахунок для зарахування заставних сум

Отримувач: Одеський апеляційний суд, код ЄДРПОУ 42268321

Рахунок отримувача UA308201720355299001001086720; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ, код банку 820172. Призначення платежу: згідно ухвали суду від 17.02.2020 р., заставна сума за ОСОБА_7 , судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Підозрюваний ОСОБА_7 звільняється з-під варти негайно після внесення застави у вказаному розмірі.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 строком до 21.03.2020 року, в межах строку досудового розслідування, наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_21 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4