Постанова

від 29.01.2020 по справі 127/13362/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 січня 2020 року

м. Київ

справа № 127/13362/13-ц

провадження № 61-14123св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник (боржник) - товариство з обмеженою відповідальністю Академічна клініка ,

заінтересовані особи : відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк , ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю Вінукрмед ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вінукрмед на постанову Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2019 року у складі колегії суддів: Панасюка О. С., Шемети Т. М., Якименко М. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Академічна клініка (далі - ТОВ Академічна клініка ) звернулося до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Заява ТОВ Академічна клініка мотивована тим, що рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 10 грудня 2014 року стягнуто солідарно з ТОВ Академічна клініка і ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Київ (далі - ПАТ АКБ Київ ) заборгованість за договором про надання невідновлюваної кредитної лінії від 11 серпня 2010 року № 014/10/-НКЛ і додатковими угодами до нього у загальному розмірі 4 777 169,70 грн та заборгованість за договором про надання відновлюваної кредитної лінії від 11 серпня 2010 року № 014/10/-ВКЛ та додатковими угодами до нього у загальному розмірі 39 858,52 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 вересня 2015 року замінено стягувача у виконавчому провадженні № 46803376 відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві (далі - ВПР УДВС ГУЮ у м. Києві), заведеному 11 березня 2015 року на підставі виконавчого листа № 127/13362/13-ц, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 10 грудня 2014 року щодо солідарного стягнення з ТОВ Академічна клініка і ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 4 817 028,22 грн, з ПАТ АКБ Київ на публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк (далі - ПАТ АБ Укргазбанк ).

Одночасно із укладенням кредитних договорів задля забезпечення виконання ТОВ Академічна клініка зобов`язань за ними між ПАТ АКБ Київ та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., зареєстрований у реєстрі за номером 2019, згідно з яким ОСОБА_2 передав в іпотеку ПАТ АКБ Київ : нежитлову будівлю з прибудовами, загальною площею 773, 2 кв. м по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій ця будівля розташована, площею 0,503 га, з цільовим призначенням - для комерційних потреб, кадастровий номер 0510136600:02:052:0017.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, спадщину після його смерті прийняла ОСОБА_3 , про що 29 грудня 2015 року були видані свідоцтва про право на спадщину на зазначене майно. 29 грудня 2015 року право власності на нежитлову будівлю і земельну ділянку по АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_3

23 червня 2016 року ПАТ АТ Укргазбанк відступило право вимоги за кредитними договорами, договорами застави, поруки та іпотеки товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінактив (далі - ТОВ ФК Фінактив ), а ТОВ ФК Фінактив у той же день відступило права вимоги за кредитними договорами та договорами застави, поруки та іпотеки товариству з обмеженою відповідальністю Вінукрмед (далі - ТОВ Вінукрмед ).

24 червня 2016 року за заявою ТОВ Вінукрмед на підставі договору іпотеки від 11 серпня 2010 року та договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О. М. було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю з прибудовами загальною площею 773,20 кв. м і земельну ділянку, на якій ця будівля розташована, площею 0,503 га, що знаходяться по АДРЕСА_1 , за ТОВ Вінукрмед .

Отже, здійснивши позасудове врегулювання, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, ТОВ Вінукрмед втратило право вимоги щодо виконання боржником основного зобов`язання згідно зі статтею 36 Закону України Про іпотеку .

Крім того, постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року з ТОВ Вінукрмед на користь ОСОБА_3 було стягнуто 90 процентів суми перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог, що складає 7 825 718,50 грн, на підставі приписів статті 37 Закону України Про іпотеку .

Оскільки ТОВ Вінукрмед реалізував свої права наступного іпотекодержателя за договором іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку - набув право власності на предмет іпотеки, вартість якого перевищує суму боргу, то усі наступні вимоги щодо виконання ТОВ Академічна клініка основного зобов`язання за договорами про надання невідновлювальної та відновлювальної кредитних ліній, укладеними 11 серпня 2010 року між ТОВ Академічна клініка і ПАТ АКБ Київ , а також додатковими угодами до них, а відтак й за виконавчим листом № 127/13362/13-ц, виданим Вінницьким міським судом Вінницької області 20 лютого 2015 року про стягнення з ТОВ Академічна клініка заборгованості у розмірі 4 817 028,22 грн, є недійсними.

На підставі вказаного ТОВ Академічна клініка просило суд визнати виконавчий лист від 20 лютого 2015 року № 127/13362/13-ц, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2019 року і від 03 квітня 2019 року до участі у справі в якості заінтересованих осіб було залучено ОСОБА_1 і ТОВ Вінукрмед .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 квітня 2019 року у задоволенні заяви ТОВ Академічна клініка про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що 18 лютого 2019 року Верховний Суд зупинив виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 26 червня 2018 року та постанови Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року, а тому зазначена постанова не має преюдиційного значення для вирішення цієї справи, між сторонами виконавчого провадження існує спір щодо вартості іпотечного майна, до вирішення якого вимоги про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є передчасними.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволено.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 16 квітня 2019 року скасовано.

Заяву ТОВ Академічна клініка задоволено та визнано виконавчий лист від 20 лютого 2015 року № 127/13362/13-ц, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області, таким, що не підлягає виконанню.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обов`язок боржників ТОВ Академічна клініка і ОСОБА_1 щодо виконання зобов`язань за договором про надання невідновлюваної кредитної лінії від 11 серпня 2010 року № 014/10/-НКЛ та додатковими угодами до нього у загальному розмірі 4 777 169,70 грн і за договором про надання відновлюваної кредитної лінії від 11 серпня 2010 року № 014/10/-ВКЛ та додатковими угодами до нього у загальному розмірі 39 858,52 грн, припинився з моменту завершення позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто з дня реєстрації права власності за ТОВ Вінукрмед на нежитлову будівлю з прибудовами загальною площею 773,20 кв. м і земельну ділянку, на якій ця будівля розташована, площею 0,503 га, що знаходяться по АДРЕСА_1 . Вказане свідчить про наявність підстав, визначених частиною другою статті 432 ЦПК України, для визнання виконавчого листа від 20 лютого 2015 року № 127/13362/13-ц, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області, про стягнення вищевказаних сум на користь ПАТ АБ Украгазбанк таким, що не підлягає виконанню.

При цьому наявність спору між ТОВ Вінукрмед та іпотекодавцем ОСОБА_3 щодо вартості іпотечного майна не має правового значення для вирішення цієї справи про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ Вінукрмед , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з тим, що за ТОВ Вінукрмед було зареєстровано право власності на предмет іпотеки, який виступав забезпеченням за основним зобов`язанням, що свідчить про добровільне виконання боржником зобов`язань за договором про надання невідновлюваної кредитної лінії від 11 серпня 2010 року та додатковими угодами до нього у загальному розмірі 4 777 169,70 грн та за договором про надання відновлюваної кредитної лінії від 11 серпня 2010 року та додатковими угодами до нього у загальному розмірі 39 858,52 грн, оскільки ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 червня 2019 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ Вінукрмед , ТОВ Фінансова компанія Фінактив , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О. В., про визнання недійсними договорів, визнання дій приватного нотаріуса протиправними, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Вказане свідчить про наявність спору між сторонами щодо підстав набуття ТОВ Вінукрмед права власності на іпотечне майно. Отже, висновок апеляційного суду про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є передчасним.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Крім того, просив закрити касаційне провадження за скаргою ТОВ Вінукрмед , оскільки оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не може бути предметом оскарження відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України та пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України.

Інші учасники справи відзив на касаційну скаргу не подали

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11 серпня 2010 року між ПАТ АКБ Київ і ТОВ Академічна клініка було укладено генеральну угоду про здійснення кредитування № 014/10, договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 014/10-ВКЛ і договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 014/10-НКЛ.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за вказаними кредитними договорами, 11 серпня 2010 року між ПАТ АКБ Київ , ТОВ Академічна клініка і ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., зареєстрований у реєстрі за номером 2019, згідно з яким ОСОБА_2 передав в іпотеку ПАТ АКБ Київ : нежитлову будівлю з прибудовами, загальною площею 773, 2 кв. м по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій ця будівля розташована, площею 0,503 га, з цільовим призначенням - для комерційних потреб, кадастровий номер 0510136600:02:052:0017.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, після смерті якого спадщину прийняла ОСОБА_3 та набула у власність передане в іпотеку майно на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 29 грудня 2015 року.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 10 грудня 2014 року стягнено солідарно з ТОВ Академічна клініка і ОСОБА_1 на користь ПАТ АКБ Київ заборгованість за договором про надання невідновлюваної кредитної лінії від 11 серпня 2010 року № 014/10/-НКЛ та додатковими угодами до нього у загальному розмірі 4 777 169,70 грн, а також стягнено з ТОВ Академічна клініка на користь ПАТ АКБ Київ заборгованість за договором про надання відновлюваної кредитної лінії від 11 серпня 2010 року № 014/10/-ВКЛ та додатковими угодами до нього у загальному розмірі 39 858,52 грн. Всього у рахунок погашення кредитної заборгованості на користь ПАТ АКБ Київ стягнуто 4 817 028,22 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 вересня 2015 року замінено стягувача у виконавчому провадженні № 46803376 з ПАТ АКБ Київ на ПАТ АБ Укргазбанк .

23 червня 2016 року між ПАТ АБ Укргазбанк та ТОВ Фінансова компанія Фінактив укладено договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, відповідно до умов яких товариство набуло права вимоги за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 11 серпня 2010 року № 014/10-ВЛК та договором про надання невідновлювальної кредитної лінії від 11 серпня 2010 року № 014/10-НЛК, які укладені між ПАТ АКБ Київ і ТОВ Академічна клініка у рамках генеральної угоди № 014/10 про здійснення кредитування від 11 серпня 2010 року, а також за укладеним у їх забезпечення договором іпотеки від 11 серпня 2010 року.

У подальшому ТОВ Фінансова компанія Фінактив відступило права вимоги за цими кредитними договорами та іпотечним договором ТОВ Вінукрмед .

З метою задоволення вимог за кредитними договорами ТОВ Вінукрмед у позасудовому порядку відповідно до статті 37 Закону України Про іпотеку звернуло стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність.

26 червня 2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О. М. внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно запис про право власності ТОВ Вінукрмед на нерухоме майно, а саме на нежитлову будівлю з прибудовами загальною площею 773,20 кв. м по АДРЕСА_1 і земельну ділянку площею 0,0503 га з кадастровим номером 0510136600:02:052:0017 за цією ж адресою.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ Вінукрмед підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана постанова апеляційного суду вказаним вимогам процесуального закону не відповідає.

Згідно пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;

Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення від 20 лютого 2014 року у справі Shishkov v. Russia , заява 26746/05, § 110).

У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 753/23412/17, провадження № 61-44581сво18, зроблено висновок щодо застування положень пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України, згідно з яким відповідно до зазначеної норми ухвала суду щодо задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

З урахуванням вказаного, тлумачення пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України свідчить про те, що оскарження ухвал про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в апеляційному порядку не передбачено.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Апеляційний суд вказаних вимог процесуального закону не врахував і дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 16 квітня 2019 року, якою було відмовлено у задоволенні заяви ТОВ Академічна клініка про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

В свою чергу в ухвалі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі Скорик проти України (Skorik v. Ukraine) зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, якої намагаються досягти.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою та запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі Ашингдейн проти Сполученого Королівства ( Ashingdane v . United Kingdom, заява 8225/78, § 57, від 13 лютого 2001 року у справі Кромбах проти Франції (Krombach v. France, заява 29731/96, § 96).

Виходячи з того, що апеляційний суд неправомірно відкрив апеляційне провадження щодо перегляду ухвали, яка не може виступати самостійним об`єктом оскарження, він не може вважатися судом, встановленим законом в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України (Sokurenko and Strygun v. Ukraine, заяви 29458/04, 29465/04, § 24). При цьому встановлення обмежень щодо апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, переслідує легітимну мету забезпечення виконання судового рішення, яке набрало законної сили, оскільки, як зазначив ЄСПЛ у рішенні від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece, заява 18357/91, § 40) право на доступ до суду було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Якщо вбачати у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Крім того, відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України і пункту 7 частини третьої статті 2 ЦПК України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства. Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

При цьому колегія судів враховує, що обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентується процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може виступати самостійним об`єктом апеляційного оскарження, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України. Так, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Враховуючи, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є принцип верховенства права, який серед іншого передбачає, що суди мають правомірно, тобто з дотриманням норм матеріального та процесуального права використовувати надані їм повноваження, а Вінницький апеляційний суд під час ухвалення постанови від 20 червня 2019 року не був судом, встановленим законом , тобто вийшов за межі своїх повноважень, підстави для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ Вінукрмед на постанову Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2019 року відсутні.

Схожа правова позиція щодо можливості оскарження судових рішень, ухвалення яких не передбачено нормами процесуального права, висловлена в постанові Великої палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 243/6674/17-к, провадження № 13-16сво18.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права, що проявилося у неправомірному відкритті апеляційного провадження щодо перегляду ухвали про відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, яка не може виступати самостійним об`єктом апеляційного оскарження, призвело до ухвалення незаконного судового рішення, оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання наявності підстав для відкриття апеляційного провадження у справі.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вінукрмед задовольнити частково.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2019 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання наявності підстав для відкриття апеляційного провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович