Постанова

від 05.02.2020 по справі 533/695/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

05 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 533/695/17

провадження № 61-11686 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивача - ОСОБА_2 ;

відповідачі - ОСОБА_3 , Козельщинська селищна рада Козельщинського району Полтавської області ;

представник ОСОБА_3 - адвокат Сирота Дмитро Іванович;

третя особа - державний нотаріус Козельщинської державної нотаріальної контори Полтавської області Курочкін Олександр Олександрович;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2018 року у складі судді Науменко Н. Д. та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2019 року у складі колегії суддів: Хіль Л. М., Карпушина Г. Л., Прядкіної О. В. ,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - державний нотаріус Козельщинської державної нотаріальної контори Полтавської області Курочкін О. О., про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності в порядку спадкування.

В подальшому до участі у розгляді справи залучено відповідача Козельщинську селищну раду Полтавської області.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 , спадкоємцями якої є вона, ОСОБА_1 , та її рідний брат ОСОБА_5 . Після смерті матері відкрилась спадщина на 4662 прості іменні акції з належними дивідендами ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод та земельну частку (пай), розміром 4,50 умовних кадастрових гектарів, яка знаходиться на території Козельщинської селищної радиКозельщинського району Полтавської області.

Зазначала, що 24 травня 2017 року вона зверталась до Козельщинської державної нотаріальної контори Полтавської області із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину вказане спадкове майно, проте постановою нотаріуса від 30 травня 2017 року їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки спадщину після смерті прийняв ОСОБА_5 , якому 03 липня 2013 року видано свідоцтво про право на спадщину на акції ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод , а ОСОБА_1 подала до нотаріальної контори заяву, в якій повідомила, що їй відомо про відкриття спадщини після смерті матері, однак із заявою про прийняття спадщини вона не зверталась, на спадщину не претендує, спадщину фактично не прийняла, до суду з заявою про продовження строку про прийняття спадщини чи визнання за нею права власності на спадкове майно звертатися не буде, а тому вона не є такою, що прийняла спадщину.

Вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 . Після його смерті на підставі її заяви відкрита спадкова справа. Разом з тим, на спадщину ОСОБА_5 претендує його колишня дружина ОСОБА_3 , яка на час смерті останнього постійно з ним проживала.

Вважала, що нотаріусом безпідставно відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з її неприйняттям, оскільки при оформленні заяви про прийняття її відмови від спадщини нотаріусом було порушено вимоги закону.

Зазначала, що вона є законним спадкоємцем після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , оскільки проживала разом з померлою до дня її смерті, вела спільне господарство, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 , уточнивши позовні вимоги, просила суд встановити факт прийняття спадщини шляхом фактичного вступу у домоволодіння та управління майном спадкодавця ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за нею право власності на земельну частку (пай) розміром 4,50 умовних кадастрових гектари, розташовану на землях Козельщинської селищної ради Полтавської області, належну ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Козельщинською державною нотаріальною конторою 03 липня 2013 року за реєстровим № 987 ОСОБА_5 після смерті матері ОСОБА_4 , визнати за нею право власності в порядку спадкування на 4662 прості іменні акції з належними дивідендами ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод .

У червні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Козельщинської селищної ради Полтавської області, третя особа - Козельщинська державна нотаріальна контора, в якому просила суд визнати за нею права на 1/2 частину житлового будинку з надвірними побудовами, розташованого по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 та 1/2 частину цього ж будинку, як на частку у спільній сумісній власності подружжя; визнати за нею право на земельну частку (пай), розміром 4,5 умовних кадастрових гектари, розташовану на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області, в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

Позовна заява мотивована тим, що з 03 листопада 1973 року по 20 травня 2014 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , після розірвання шлюбу продовжувала з ним проживати до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначала, що після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на спадкове майно: житловий будинок з надвірними побудовами та приватизовану земельну ділянку, площею 0,1019 га, розташовані по АДРЕСА_1 , земельну частку (пай), розміром 4,5 умовних кадастрових гектари, розташовану на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області.

Вказувала, що зверталась до Козельщинської державної нотаріальної контори Полтавської області із заявами про видачу свідоцтв про право спадщину на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1019 га, розташованих по АДРЕСА_1 , а також на земельну частку (пай), розміром 4,5 умовних кадастрових гектари, розташовану на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 . Крім того, просила видати свідоцтво про право власності на 1/2 частину цього ж будинку та на 1/2 частину земельної ділянки, на якій він знаходиться, як на частку у спільному майні подружжя.

Разом з тим, постановами нотаріуса від 02 червня 2017 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, зокрема, у зв`язку з відсутністю документів, які засвідчують право власності ОСОБА_5 на спадкове майно.

Зазначала, що оскільки вказаний житловий будинок побудований у період шлюбу, власними силами та за спільні кошти подружжя, то є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , земельна частка (пай), розміром 4,5 умовних кадастрових гектари, є спадщиною, яку ОСОБА_5 прийняв після смерті матері ОСОБА_4 , але не оформив своїх спадкових прав.

Вважала, що є спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_5 , оскільки проживала з спадкодавцем однією сім`єю до дня відкриття спадщини більше п`яти років. Вказувала, що інших спадкоємців немає.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 30 серпня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 роз`єднано, виділено у самостійне провадження позовні вимоги про визнання за нею права на земельну частку (пай), розміром 4,5 умовних кадастрових гектари, розташовану на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області, в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 12 вересня 2017 року об`єднано в одне провадження позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на земельну частку (пай), розміром 4,5 умовних кадастрових гектари, розташовану на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області, в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , з позовними вимогами ОСОБА_1 .

Короткий зміст ухвали та рішення суду першої інстанції

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2018 року закрито провадження в частині позову ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 липня 2013 року, реєстровий № 987, видане Козельщинською державною нотаріальною конторою ОСОБА_5 після смерті матері ОСОБА_4 , та про визнання за нею права власності в порядку спадкування на 4662 простих іменні акції ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод . Продовжено розгляд справи в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнаня за нею права власності на земельну частку (пай), розміром 4,50 умовних кадастрових гектари, розташовану на землях Козельщинської селищної ради Полтавської області, та встановлення факту прийняття спадщини.

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 на земельну частку (пай) у колективній власності на землю члена колективного сільськогосподарського підприємства ім. Чапаєва Козельщинського району Полтавської області ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , розміром 4,5 умовних кадастрових гектари, розташовану на території Козельщинської селищної ради, яку він прийняв та за життя та не оформив своїх спадкових прав. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 спадщину прийняв її син ОСОБА_5 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном. При цьому, ОСОБА_1 спадщину після померлої матері не прийняла, про що свідчить її заява, подана нотаріусу 20 червня 2013 року, доказів на підтвердження факту вступу в управління спадковим майном після смерті матері ОСОБА_4 не надала., спадщину після померлого ОСОБА_5 не прийняла. Разом з тим, ОСОБА_3 прийняла спадщину фактично шляхом постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_5 до дня його смерті, однак, через відсутність правовстановлюючого документу на майно не могла оформили спадкові права.

Закриваючи провадження у справі в частині позову ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 липня 2013 року, реєстровий № 987, видане Козельщинською державною нотаріальною конторою ОСОБА_5 , та про визнання за нею права власності в порядку спадкування на 4662 прості іменні акції з належними дивідендами ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод , суд першої інстанції виходив з того, що такі позовні вимоги ОСОБА_1 вже розглянуті Кобеляцьким районним судом Полтавської області 25 липня 2018 року та Полтавським апеляційним судом 14 листопада 2018 року набули законної сили.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2018 року задоволено частково. Ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2018 року скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду в частині позовних вимог вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, видане Козельщинською державною нотаріальною конторою 03 липня 2013 року за реєстровим № 987 ОСОБА_5 на 4662 прості іменні акції, належних ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнання права власності на їх успадкування.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2018 року залишено без задоволення. Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2018 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та доведеність позовних вимог ОСОБА_3 .

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції від 19 грудня 2019 року, апеляційний суд виходив з того, що предметом спору, розглянутим Кобеляцьким районним судом Полтавської області 25 липня 2018 року та Полтавським апеляційним судом 14 листопада 2018 року, були дії нотаріуса щодо видачі свідоцтва про право власності на спадщину від 03 липня 2013 року, а предметом розгляду у цій справі є, зокрема, свідоцтво про право на спадщину від 03 липня 2013 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 533/695/17 із Козельщинського районного суду Полтавської області.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій до правовідносин щодо прийняття спадщини не застосували Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, чим допустили порушення норм матеріального права, оскільки даним правовим актом передбачено, що доказом фактичного вступу у спадщину є факт реєстрації спадкоємця за місцем проживання спадкодавця. Вважає, що суди безпідставно встановили факт прийняття ОСОБА_5 спадщини після померлої матері ОСОБА_4 . Вказує, що є спадкоємцем першої черги після померлої матері ОСОБА_4 , фактично вступила у спадщину після її смерті. Зазначає, що суди порушили ряд вимог Конституції України, Закону України Про нотаріат , ЦК УРСР, норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколів до неї.

Доводів щодо постановленої Козельщинським районним судом Полтавської області від 19 грудня 2018 року касаційна скарга не містить, тому в силу частини першої статті 400 ЦПК України законність судових рішень в цій частині в касаційному порядку не переглядається.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2019 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, у зв`язку з тим, що доводи скарги є безпідставними, а оскаржувані судові рішення є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах, судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 (а. с. 20, т. 1).

На день своєї смерті ОСОБА_4 була зареєстрована та постійно проживала у с. Павлівка Козельщинського району Полтавської області (а. с. 65, т. 1).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на земельну частку (пай), розміром 4,5 умовних кадастрових гектари, яка знаходиться на території Козельщинської селищної ради Полтавської області, на яку померла мала право на підставі сертифікату ПЛ № 0110963, виданого Козельщинською районною державною адміністрацією 19 січня 1998 року за № 0240, та 4662 прості іменні акції з належними дивідендами ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод , які належали померлій на підставі виписки про стан рахунку у цінних паперах № НОМЕР_1 , виданої реєстратором - ТОВ Депозитарний центр Придніпров`я 20 червня 2013 року за № 2006/46 (а.с. 22-23 т. 1).

Спадкоємцями першої черги після померлої ОСОБА_4 є її діти: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а. с. 9)

20 червня 2013 року за заявою ОСОБА_5 державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Полтавської області Курочкіним О. О. відкрита спадкова справа № 160/2013. До спадкової справи ОСОБА_1 додала заяву від 20 червня 2013 року, в якій зазначала, що їй відомо про відкриття спадщини після смерті матері, однак із заявою про прийняття спадщини вона не зверталась, на спадщину не претендує, спадщину фактично не прийняла, до суду з заявою про продовження строку на подання заяви про прийняття спадщини чи визнання за нею права власності на спадкове майно звертатися не буде (а.с. 41, т. 1).

03 липня 2013 року державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Полтавської області Курочкіним О. О. на майно померлої ОСОБА_4 її сину - ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 4662 прості іменні акції з належними дивідендами ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод (а. с. 61, т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер (а. с. 21, т. 1).

Після його смерті ОСОБА_1 зверталась із заявою до Козельщинської державної нотаріальної контори Полтавської області про прийняття спадщини, проте постановою нотаріуса від 08 грудня 2016 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно брата у зв`язку з пропуском шестимісячного строку на прийняття спадщини.

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 23 березня 2017 року, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після брата ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , за відсутністю поважних причин пропуску цього строку (а.с. 55-56, т. 1).

24 травня 2017 року ОСОБА_1 зверталась до Козельщинської державної нотаріальної контори Полтавської області із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме: на акції ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод та на земельну частку (пай), яка знаходиться в землях на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області, в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , проте постановою нотаріуса від 27 травня 2017 року їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з неприйняттям нею спадщини (а. с. 13, 14-15, т. 1).

Встановлено, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі з 03 листопада 1973 року, який розірвано 06 травня 2014 року

02 червня 2017 року ОСОБА_3 звернулась до Козельщинської державної нотаріальної контори Полтавської області із заявами про видачу їй свідоцтва про право власності на 1/2 ідеальну частку житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться по АДРЕСА_1 , як частку у спільній сумісній власності подружжя, видачу їй свідоцтва про право на спадщину на 1/2 ідеальну частку вказаного житлового будинку з господарськими будівлями, в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , та видачу їй свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), яка знаходиться в землях на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області, в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , який прийняв спадщину після ОСОБА_4 , але не оформив своїх спадкових прав.

Постановами державного нотаріуса Козельщинської державної нотаріальної контори Полтавської області № 729, № 730 та № 731 від 02 червня 2017 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на 1/2 частину будинку та про право на спадщину на 1/2 частину будинку і земельну частку (пай) за відсутністю документів, що посвідчують право власності померлих на спадкове майно (а.с. 129-130, 131-132, 133).

Встановлено, ОСОБА_3 прийняла спадщину шляхом фактичного постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_5 до дня його смерті, що підтверджено довідкою Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області від 27 лютого 2017 року № 195 (а. с. 122, т. 1).

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2017 року визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідною часткою надвірними побудов, розташованого по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_5 , та право власності на 1/2 частину цього будинку, як частку у спільній сумісній власності подружжя (справа № 533/960/17).

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 липня 2018 року, яке набрало законної сили, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання неправомірними дій державного нотаріуса під час прийняття її заяви від 20 червня 2013 року про відсутність претензій до ОСОБА_5 щодо у спадкування ним майна матері ОСОБА_4 , заяви від 20 квітня 2017 року у спадковій справі № 160/2013 про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , відмови у задоволенні заяви від 11 травня 2017 року про скасування свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_5 03 липня 2013 року на 4662 прості іменні акції ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод , винесенні постанови від 27 травня 2017 року (а. с.94-97, т. 2).

Актом від 03 квітня 2017 року, складеним депутатом Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області Сагаль О. М., посвідчено проживання ОСОБА_1 та здійснення догляду за ОСОБА_4 з 01 жовтня 2000 року по 03 січня 2001 року (а.с. 12, т. 1).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтвердили здійснення ОСОБА_1 догляду за ОСОБА_4 , наданні їй допомоги у догляді за будинком та присадибною ділянкою, але постійне проживання позивача сім`єю разом з матір`ю заперечували, також зазначали, що після смерті ОСОБА_4 у будинку ніхто не проживав та ним не опікувався.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Статті 15 , 16 ЦК України та стаття 3 ЦПК України 2004 року закріплюють право кожної особи на звернення до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб.

Згідно з вимогами до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною третьою статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Статтею 549 ЦК України (у редакції 1963 року), яка діяла на час відкриття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , визначалось, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 її спадкоємцями були діти: ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які, з`явившись до нотаріальної контори, у письмових заявах висловили своє ставлення до спадкування майна померлої матері. При цьому, ОСОБА_5 просив видати йому свідоцтво про право на спадщину на іменні акції ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод , надавши державному нотаріусу сертифікат на підтвердження прийняття ним спадщини, що відповідно до статті 529 ЦК України (у редакції 1963 року), визнавалось фактичним прийняттям спадщини та надавало право спадкоємцю на успадкування. Законодавець визнавав факт зберігання особою документа, що засвідчує право на майно, підтвердженням його наміру отримати майно у спадок.

ОСОБА_1 підтвердила неприйняття нею спадщини, висловивши свою згоду з правом на отримання спадщини братом ОСОБА_5 , відмовилась в судовому порядку оспорювати його право на успадкування майна матері та доводити факт прийняття нею спадщини, про що зазначила в заяві від 20 червня 2013 року.

Також судами враховано, що 02 червня 2017 року ОСОБА_11 зверталась до Козельщинської державної нотаріальної контори Полтавської області із заявами про видачу їй свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя та свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , який прийняв спадщину після ОСОБА_4 , але не оформив своїх спадкових прав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі з 03 листопада 1973 року, який розірвано 06 травня 2014 року, та виходили з доведеності позовних вимог ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину фактично шляхом постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_5 до дня його смерті, однак, через відсутність правовстановлюючого документу на майно не могла оформили спадкові права.

Судами попередніх інстанції також враховано, що законність дій нотаріуса перевірялось у судовому порядку і рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 липня 2018 року, яке набрало законної сили, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання неправомірними дій державного нотаріуса під час прийняття її заяви від 20 червня 2013 року про відсутність претензій до ОСОБА_5 щодо у спадкування ним майна матері ОСОБА_4 , заяви від 20 квітня 2017 року у спадковій справі № 160/2013 про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , відмови у задоволенні заяви від 11 травня 2017 року про скасування свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_5 03 липня 2013 року на 4662 прості іменні акції ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод , та винесенні постанови від 27 травня 2017 року

Крім того, звернувшись до Козельщинської державної нотаріальної контори Полтавської області 08 грудня 2016 року із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 брата ОСОБА_5 на земельну частку (пай), належну їх матері ОСОБА_4 , яку останній прийняв, ОСОБА_1 не дотрималась вимог статті 1269 ЦК України щодо подання у шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини та не надала доказів постійного проживання із спадкодавцем. Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 23 березня 2017 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після брата ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , за відсутністю поважних причин пропуску цього строку. Пропуск строку на прийняття спадщини ОСОБА_1 став підставою до закликання до спадкування спадкоємців наступних черг, якою є ОСОБА_3 , як спадкоємець четвертої черги, яка проживала із спадкодавцем ОСОБА_5 до відкриття спадщини не менш п`яти років.

Також суди попередніх інстанції виходили з недоведеності ОСОБА_1 факту вступу в управління спадковим майном після смерті матері ОСОБА_4 .

Так, судами досліджено акт постійного проживання ОСОБА_1 у с. Павлівка Козельщинського району Полтавської області з 01 жовтня 2000 року по 03 січня 2001 року та показання свідків, на підставі яких складено цей акт, та встановлено, що ОСОБА_1 здійснювала в цей період догляд за престарілою та хворою матір`ю, але здійснювала ці дії, постійно проживаючи з сім`єю у с. Козельщина Козельщинського району Полтавської області. Після смерті ОСОБА_4 будинок було розібрано, земельна ділянка не оброблялась. Інших доказів фактичного прийняття спадщини ОСОБА_1 не надала.

Установивши, що ОСОБА_1 не прийняла спадщину після померлої матері ОСОБА_4 , про що свідчить її заява, подана нотаріусу 20 червня 2013 року, доказів на підтвердження факту вступу в управління спадковим майном після смерті матері не надала, спадщину після померлого брата ОСОБА_5 не прийняла та не довела поважності причини пропуску шестимісячного строку на прийняття спадщини після смерті його смерті, у той час, як ОСОБА_3 підтвердила належними та допустимими доказами прийняття нею спадщини після померлого члена сім`ї ОСОБА_5 та звернулась до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину, але через відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та наявності підстав для задоволення позову ОСОБА_3 , яка у відповідності до вимог статті 1264 ЦК України, є спадкоємцем четвертої черги після померлого ОСОБА_5 , а тому має право на спадкування земельної ділянки (паю).

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищезгаданої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович