Постанова

від 30.09.2020 по справі 533/695/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 533/695/17 Номер провадження 22-ц/814/2000/20Головуючий у 1-й інстанції Лизенко А.В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

за участю секретаря судового засідання Ачкасової О.Н.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 10 липня 2020 року (час ухвалення судового рішення з 09:30 год. по 09:45 год., дата виготовлення повного тексту рішення - 17 липня 2020 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Козельщинської селищної ради Полтавської області, ОСОБА_2 , про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності в порядку спадкування, в частині 4 662 простих іменних акцій, належних ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державний нотаріус Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкін Олександр Олександрович.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , третя особа - державний нотаріус Козельщинської державної нотаріальної контори Полтавської області Курочкін 0.0., про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності в порядку спадкування.

В подальшому до участі у розгляді справи залучено відповідача Козельщинську селищну раду Полтавської області.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , спадкоємцями якої є вона, ОСОБА_1 , та її рідний брат ОСОБА_5 . Після смерті матері відкрилась спадщина на 4 662 прості іменні акції з належними дивідендами ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод та земельну частку (пай) розміром 4,50 умовних кадастрових гектарів, яка знаходиться на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області.

Зазначала, що 24 травня 2017 року вона зверталась до Козельщинської державної нотаріальної контори Полтавської області із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на вказане спадкове майно, проте постановою нотаріуса від 30 травня 2017 року їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки спадщину після смерті прийняв ОСОБА_5 , якому 03 липня 2013 року видано свідоцтво про право на спадщину на акції ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод , а ОСОБА_1 подала до нотаріальної контори заяву, в якій повідомила, що їй відомо про відкриття спадщини після смерті матері, однак із заявою про прийняття спадщини вона не зверталась, на спадщину не претендує, спадщину фактично не прийняла, до суду з заявою про продовження строку про прийняття спадщини чи визнання за нею права власності на спадкове майно звертатися не буде, а тому вона не є такою, що прийняла спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 . Після його смерті на підставі її заяви відкрита спадкова справа. Разом з тим, на спадщину ОСОБА_5 претендує його колишня дружина Грицай Л.0., яка на час смерті останнього постійно з ним проживала.

Вважала, що нотаріусом безпідставно відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з її неприйняттям, оскільки при оформленні заяви про прийняття її відмови від спадщини нотаріусом було порушено вимоги закону.

Зазначала, що вона є законним спадкоємцем після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки проживала разом з померлою до дня її смерті, вела спільне господарство, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 , уточнивши позовні вимоги, просила суд встановити факт прийняття спадщини шляхом фактичного вступу у домоволодіння та управління майном спадкодавця ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за нею право власності на земельну частку (пай) розміром 4,50 умовних кадастрових гектари, розташовану на землях Козельщинської селищної ради Полтавської області, належну ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Козельщинською державною нотаріальною конторою 03 липня 2013 року за реєстровим № 987 ОСОБА_5 після смерті матері ОСОБА_3 , визнати за нею право власності в порядку спадкування на 4 662 прості іменні акції з належними дивідендами ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод .

У червні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Козельщинської селищної ради Полтавської області, третя особа - Козельщинська державна нотаріальна контора, в якому просила суд визнати за нею право на 1/2 частину житлового будинку з надвірними побудовами, розташованого по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 та 1/2 частину цього ж будинку, як на частку у спільній сумісній власності подружжя; визнати за нею право на земельну частку (пай), розміром 4,5 умовних кадастрових гектари, розташовану на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області, в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

Позовна заява мотивована тим, що з 03 листопада 1973 року по 20 травня 2014 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , після розірвання шлюбу продовжувала з ним проживати до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначала, що після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на спадкове майно: житловий будинок з надвірними побудовами та приватизовану земельну ділянку, площею 0,1019 га, розташовані по АДРЕСА_1 , земельну частку (пай), розміром 4,5 умовних кадастрових гектари, розташовану на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області.

Вказувала, що зверталась до Козельщинської державної нотаріальної контори Полтавської області із заявами про видачу свідоцтв про право спадщину на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1019 га, розташованих по АДРЕСА_1 , а також на земельну частку (пай), розміром 4,5 умовних кадастрових гектари, розташовану на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області в порядку спадкування після померлого з 25 грудня 2015 року ОСОБА_5 . Крім того, просила видати свідоцтво про право власності на 1/2 частину цього ж будинку та на 1/2 частину земельної ділянки, на якій він знаходиться, як на частку у спільному майні подружжя. Разом з тим, постановами нотаріуса від 02 червня 2017 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, зокрема, у зв`язку з відсутністю документів, які засвідчують право власності ОСОБА_5 на спадкове майно. Зазначала, що оскільки вказаний житловий будинок побудований у період шлюбу, власними силами та за спільні кошти подружжя, то є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , земельна частка (пай), розміром 4,5 умовних кадастрових гектари, є спадщиною, яку ОСОБА_6 прийняв після смерті матері ОСОБА_3 , але не оформив своїх спадкових прав.

Вважала, що є спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_5 , оскільки проживала з спадкодавцем однією сім`єю до дня відкриття спадщини більше п`яти років. Вказувала, що інших спадкоємців немає.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 30 серпня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 роз`єднано, виділено у самостійне провадження позовні вимоги про визнання за нею права на земельну частку (пай), розміром 4,5 умовних кадастрових гектари, розташовану на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області, в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 12 вересня 2017 року об`єднано в одне провадження позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на земельну частку (пай), розміром 4,5 умовних кадастрових гектари, розташовану на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області, в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , з позовними вимогами ОСОБА_1 .

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2018 року закрито провадження в частині позову ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 липня 2013 року, реєстровий № 987, видане Козельщинською державною нотаріальною конторою Грицаю Г.І. після смерті матері ОСОБА_3 , та про визнання за нею права власності в порядку спадкування на 4 662 простих іменні акції ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод . Продовжено розгляд справи в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на земельну частку (пай), розміром 4,50 умовних кадастрових гектари, розташовану на землях Козельщинської селищної ради Полтавської області, та встановлення факту прийняття спадщини.

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 на земельну частку (пай) у колективній власності на землю члена колективного сільськогосподарського підприємства ім. Чапаева Козельщинського району Полтавської області ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , розміром 4,5 умовних кадастрових гектари, розташовану на території Козельщинської селищної ради, яку він прийняв та за життя та не оформив своїх спадкових прав. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2018 року задоволено частково. Ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2018 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду в частині позовних вимог вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Козельщинською державною нотаріальною конторою 03 липня 2013 року за реєстровим № 987 ОСОБА_5 на 4 662 прості іменні акції, що належали ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнання права на їх спадкування. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2018 року залишено без задоволення. Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2018 року залишено без змін. (а.с.260-267 т.2).

Постановою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2019 року залишено без змін. ( т.3 а.с.62-69)

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 03.06.2019 року прийнято до провадження справу в частині визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 липня 2013 року, реєстровий № 987, виданого Козельщинською державною нотаріальною конторою Грицаю Г.І. після смерті матері ОСОБА_3 , та визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування на 4 662 простих іменні акцій ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод .

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 15.07.2019 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про відвід судді та зупинено провадження по справі відповідно до ухвали Верховного Суду від 04.07.2019 року про витребування даної справи у зв`язку із поданням позивачем касаційної скарги на рішення суду.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 28.02.2020 року поновлено провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 01.06.2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 10 липня 2020 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності в порядку спадкування 4 662 простих іменних акцій, належних ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про задоволення її позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції безпідставно та без застосування норм права дійшов висновку про вступ спадкоємця ОСОБА_5 у спадщину. Висновок суду не грунтується на вимогах нормативно-правових актів, оскільки сертифікат на акції, поданий до нотаріуса через 12 років з моменту відкриття спадщини не доводить факту вступу у спадщину, цей факт має бути доведений реєстрацією місця проживання із спадкодавцем або ж фактичним проживанням разом з ним.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (т.1 а.с.20).

На день своєї смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та постійно проживала у с. Павлівка Козельщинського району Полтавської області (т.1 а.с.65).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на земельну частку (пай), розміром 4,5 умовних кадастрових гектари, яка знаходиться на території Козельщинської селищної ради Полтавської області, на яку померла мала право на підставі сертифікату ПЛ № 0110963, виданого Козельщинською районною державною адміністрацією 19 січня 1998 року за № 0240, та 4 662 прості іменні акції з належними дивідендами ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод , які належали померлій на підставі виписки про стан рахунку у цінних паперах № НОМЕР_1 , виданої реєстратором - ТОВ Депозитарний центр Придніпров`я 20 червня 2013 року за № 2006/46 (т.1 а.с.22-23).

Спадкоємцями першої черги після померлої ОСОБА_3 були її діти: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (т.1 а.с.9).

20 червня 2013 року за заявою ОСОБА_5 державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Полтавської області Курочкіним О. О. відкрита спадкова справа № 160/2013. До спадкової справи ОСОБА_1 додала заяву від 20 червня 2013 року, в якій зазначала, що їй відомо про відкриття спадщини після смерті матері, однак із заявою про прийняття спадщини вона не зверталась, на спадщину не претендує, спадщину фактично не прийняла, до суду з заявою про продовження строку на подання заяви про прийняття спадщини чи визнання за нею права власності на спадкове майно звертатися не буде (т.1 а.с.41).

03 липня 2013 року державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Полтавської області Курочкіним О. О. на майно померлої ОСОБА_3 її сину - ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 4662 прості іменні акції з належними дивідендами ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод (т.1 а.с.61).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер (т.1 а.с.21).

Після його смерті ОСОБА_1 зверталась із заявою до Козельщинської державної нотаріальної контори Полтавської області про прийняття спадщини, проте постановою нотаріуса від 08 грудня 2016 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно брата у зв`язку з пропуском шестимісячного строку на прийняття спадщини.

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 23 березня 2017 року, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після брата ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , за відсутністю поважних причин пропуску цього строку (т.1 а.с.55-56).

24 травня 2017 року ОСОБА_1 зверталась до Козельщинської державної нотаріальної контори Полтавської області із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме: на акції ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод та на земельну частку (пай), яка знаходиться на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області, в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , проте постановою нотаріуса від 27 травня 2017 року їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з неприйняттям нею спадщини (т.1 а.с.13,14-15).

ОСОБА_5 і ОСОБА_7 (до шлюбу - ОСОБА_8 ) Л.0. перебували у зареєстрованому шлюбі з 03 листопада 1973 року, який розірвано 06 травня 2014 року.

02 червня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Козельщинської державної нотаріальної контори Полтавської області із заявами про видачу їй свідоцтва про право власності на 1/2 ідеальну частку житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться по АДРЕСА_1 , як частку у спільній сумісній власності подружжя, видачу їй свідоцтва про право на спадщину на 1/2 ідеальну частку вказаного житлового будинку з господарськими будівлями, в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , та видачу їй свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), яка знаходиться в землях на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району ГІолтавської області, в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , який прийняв спадщину після ОСОБА_9 , але не оформив своїх спадкових прав.

Постановами державного нотаріуса Козельщинської державної нотаріальної контори Полтавської області № 729, № 730 та № 731 від 02 червня 2017 року ОСОБА_10 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на 1/2 частину будинку та про право на спадщину на 1/2 частину будинку і земельну частку (пай) за відсутністю документів, що посвідчують прано власності померлих на спадкове майно (т.1 а.с.129-133).

ОСОБА_4 прийняла спадщину шляхом фактичного постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_5 до дня його смерті, що підтверджено довідкою Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області від 27 лютого 2017 року № 195 (т.1 а.с.122).

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 12 жовтня 2017 року визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідною часткою надвірними побудов, розташованого по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_5 , та право власності на 1/2 частину цього будинку, як частку у спільній сумісній власності подружжя (справа № 533/960/17).

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 липня 2018 року, яке набрало законної сили, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання неправомірними дій державного нотаріуса під час прийняття її заяви від 20 червня 2013 року про відсутність претензій до ОСОБА_5 щодо спадкування ним майна матері ОСОБА_3 , заяви від 20 квітня 2017 року у спадковій справі № 160/2013 про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , відмови у задоволенні заяви від 11 травня 2017 року про скасування свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_5 03 липня 2013 року на 4 662 прості іменні акції ПАТ Кременчуцький сталеливарний завод , винесені постанови від 27 травня 2017 року (т.2 а.с.94-97).

Актом від 03 квітня 2017 року, складеним депутатом Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області Сагаль О. М., посвідчено проживання ОСОБА_1 та здійснення догляду за ОСОБА_3 з 01 жовтня 2000 року по 03 січня 2001 року (т.1 а.с.12).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що судами вже встановлено факт неприйняття спадщини ОСОБА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року до вирішення спірних правовідносин, пов`язаних зі спадкуванням такої спадщини, застосовується законодавство чинне, на час відкриття спадщини, зокрема, відповідні норми ЦК УРСР, у тому числі щодо обсягу спадкової маси та кола спадкоємців за законом.

Відповідно до статті 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).

Частиною першою статті 549 ЦК УРСР визначено дії, що свідчать про прийняття спадщини, а саме визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5, чинної на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може служити наявність у спадкоємців ощадної книжки, квитанції про здані в ломбард речі, технічного паспорту на автомобіль чи мотоцикл або свідоцтва на моточовен та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користуватися яким можливо лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.

У постанові колегії суддів другої судової палати КЦС ВС від 16 жовтня 2019 року (справа №319/1166/18) висловлена така правова позиція:

Доводи касаційної скарги про те, що факт проживання за однією адресою зі спадкодавцем, ведення з ним спільного підсобного господарства є достатніми обставинами, що свідчать про фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном, є безпідставними з огляду на наступне.

Із системного аналізу положень статей 548 , 549 , 554 ЦК УРСР слід дійти висновку, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння, спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, щодо спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року , передбачається фактичний вступ у володіння нею, а тому за наявності документів, що підтверджують фактичне прийняття спадщини, нотаріусом може бути видане свідоцтво про право на спадщину. При цьому спадкоємець, який фактично вступив у володіння й управління спадщиною до 01 січня 2004 року, дійсно, не обмежений строком у праві на отримання свідоцтва про право на спадщину, але фактичний вступ у володіння або управління повинен мати місце протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Нотаріусу мають бути повідомлені або ним встановлені відомості про фактичне прийняття спадщини.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до положень статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України - якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1).

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести належними, допустимими, достатніми і достовірним доказами ті обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, та на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частиною шостою ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормами ч.4 і 5 ст.82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини встановлені.

Судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлені такі фактичні обставини:

ОСОБА_1 у письмовій заяві, адресованій нотаріусу 20 червня 2013 року, підтвердила неприйняття нею спадщини після смерті своєї матері, висловила згоду з правом свого брата ОСОБА_5 на отримання спадщини, відмовилася оспорювати таке його право у судовому порядку та доводити факт прийняття спадщини після смерті матері, що підтверджується рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2018 року;

Нотаріус, прийнявши подану ОСОБА_1 заяву від 20 червня 2013 року та відмовивши у задоволенні її заяви від 11 травня 2017 року про скасування свідоцтва про право на спадщину, виданого на ім`я її брата ОСОБА_5 , діяв у відповідності до вимог закону, що підтверджено рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 липня 2018 року;

ОСОБА_1 пропустила без поважних причин строк для прийняття спадщини після смерті свого брата ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 23 березня 2017 року.

Після відновлення провадження у цій справі 03 серпня 2019 року ОСОБА_1 не подала суду нових доказів, які б спростовували наведені вище фактичні обставини, нею не подано належних, достатніх і допустимих доказів, які б підтвердили факт прийняття спадщини після смерті матері у розумінні положень статей 548, 549, 554 ЦК УРСР.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішеннями судів в інших цивільних справах, учасником яких вона була, обставинами, які встановлені зазначеними рішеннями судів та висновками, зробленими по суті спорів.

Апеляційний суд у межах своїх повноважень позбавлений можливості давати оцінку законності рішенням судів, які набрали законної сили і є обов`язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових чи посадових осіб та громадян (ст.18 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 10 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 30 вересня 2020 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов