Рішення

від 05.02.2020 по справі 910/15578/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2020Справа № 910/15578/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ШЕКОЛАН

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОРНБОУ

про стягнення 17 600, 00 грн,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Саницька Б.В.

представники учасників справи:

від позивача: Рижий А.А.

від відповідача : не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ШЕКОЛАН (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОРНБОУ (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки №1583 від 03.10.2019 у сумі 17 869,06, 00 грн, з яких: 17 600, 00 грн сума сплачених в якості попередньої оплати коштів і 236, 00 грн неустойки та розірвання вказаного договору.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 629, 662, 665 ЦК України та ст.193 ГК України, мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором поставки №1583 від 03.10.2019, в частині поставки товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

19.11.2019 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/15578/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 18.12.2019.

У підготовче засідання 18.12.2019 з`явився представник позивача, відповідач у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 підготовче засідання відкладено на 14.01.2020.

10.01.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення по справі.

У підготовче засідання 14.01.2020 з`явився представник позивача, відповідач у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2019, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 28.01.2020.

24.01.2020 представником позивача було подано заяву про часткову відмову від позову в частині позовної вимоги про розірвання договору №1583 від 03.10.2019 та закриття провадження у цій частині.

Також представником позивача було подано заяву про зміну підстав позову, в зв`язку з тим, що договір №1583 від 03.10.2019 припинив свою дію, а тому відповідач володіє сплаченими грошовими коштами без наявності на те правових підставі, в зв`язку з чим на підставі ст.1212 ЦК України просив стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 17 600, 00 грн.

Крім цього, представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог, а саме просив виключити вимоги щодо стягнення з відповідача 269, 06 грн пені.

У підготовче засідання 28.01.2020 з`явився представник позивача, відповідач у засідання не з`явився, повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Прокольною ухвалою судом було прийнято до розгляду заяви про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог, у зв`язку з чим подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням відповідних заяв.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2020 було закрито провадження у справі в частині вимоги розірвання договору №1583 від 03.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2020, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.02.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 05.02.2020 надав пояснення по суті позовних вимог, позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 05.02.2020 не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином ухвалою суду, направленою на адресу місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і в позові, а також оголошенням про виклик на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини неявки суд не повідомив, правом наданим йому законом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд дійшов висновку, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 05.02.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.10.2019 між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) було укладено договір поставки №1583 (надалі - договір) відповідно до п. 1.1 якого постачальник передає у власність покупця, а покупець сплачує за отримані будівельні матеріали (надалі - товар), зазначений в асортименті, кількості та ціні, визначених специфікації (додаток 1) до договору, який є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених даним договором.

На виконання п. 1.1 договору між сторонами було підписано специфікацію № 1, якою було погоджено, що продавець зобов`язується поставити покупцю дрова твердих порід в кількості 64 кубічні метри по ціні 458, 33 грн за один кубічний метр без ПДВ. Загальна вартість товару склала 35 200, 00 грн в т.ч. ПДВ 5 866, 67 грн.

Також, 03.10.2019 відповідачем на підставі вказаного договору та специфікації було виставлено позивачу рахунок на загальну суму 35 200, 00 грн.

Відповідно до п.3.1 договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, 50% попередньої оплати, інші 50% після отримання товару та видаткової накладної до нього.

Так, на виконання п.3.1 договору 04.10.2019 позивачем було перераховано на рахунок відповідача 50% попередньої оплати за договором у сумі 17 600, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 04.10.2019 №2184180776 та випискою з банківського рахунку позивача від 04.10.2019.

Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що постачальник здійснює поставку товару покупцеві протягом п`яти днів з моменту отримання заявки на необхідний товар, але не пізніше семи робочих днів від часу заявки. У випадку не поставки товару протягом 15 календарних днів з дати отримання продавцем попередньої оплати за товар продавець зобов`язаний повернути покупцю суму попередньої оплати на 16 день з дати її зарахування на рахунок постачальника.

Згідно із п.5.4 договору датою поставки є дата коли товар переданий у власність покупця.

Також, відповідно до п.8.1 договору в разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому покупцем, постачальник сплачує неустойку у розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожен день затримки.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов`язань сторонами до повного його виконання (п.11.2 договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач після отримання попередньої оплати свої зобов`язання щодо поставки товару не виконав, на даний час договір №1583 від 03.10.2019 припинив свою дію, а тому відповідач володіє сплаченими грошовими коштами без наявності на те правових підстав, в зв`язку з чим на підставі ст.1212 ЦК України просив стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 17 600, 00 грн.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст. 509 ЦК України, ч.1 ст. 173 ГК України).

Частиною 3 статті 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як встановлено судом вище, між сторонами існували договірні відносини, які виникли на підставі договору поставки №1583 від 03.10.2019 .

Виходячи зі змісту ст. 712 ЦК України та ст. 265 ГК України, договір поставки передбачає виникнення у однієї сторони (продавця/постачальника) зобов`язання з передачі (поставки) у встановлений строк (строки) товару іншій стороні (покупцю), яка в свою чергу зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, в матеріалах справи наявні платіжне дорученням від 04.10.2019 №2184180776 та виписка з банківського рахунку позивача від 04.10.2019, відповідно до яких 04.10.2019 позивачем було перераховано на рахунок відповідача 50% попередньої оплати за договором поставки №1583 від 03.10.2019 у сумі 17 600, 00 грн.

Статтею 631 ЦК України та частиною 7 статті 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Так, строк договору є однією із складових його змісту. Строком є термін дії певного договору. Строк дії договору визначається сторонами на їх власний розсуд. Згідно ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Початок строку чи його закінчення можуть визначатися вказівкою на календарну дату або на подію, що має неминуче настати. Таким чином, у випадку настання календарної дати або відповідної події, визначених договором, дія останнього припиняється. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним.

Згідно п. 11.2 договору, договір поставки №1583 від 03.10.2019 діяв до 31.12.2019.

Тобто на даний час строк дії договору поставки №1583 від 03.10.2019 закінчився.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17).

Враховуючи встановлені судом вище обставини, зокрема щодо закінчення строку дії договору поставки №1583 від 03.10.2019 та проведення позивачем оплати за товар, який ним не було отримано, суд приходить до висновку про те, що спірні кошти збережено відповідачем за відсутності відповідної правової підстави, а тому вони мають бути повернуті позивачеві на підставі ст. 1212 ЦК України.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги ТОВ ШЕКОЛАН є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОРНБОУ (01011, місто Київ, вулиця Московська, будинок 2, офіс 38, ідентифікаційний код 42789906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ШЕКОЛАН (03066, місто Київ, провулок Охтирський, будинок 7, ідентифікаційний код 34076774) 17 600 (сімнадцять тисяч шістсот) грн 00 коп. безпідставно збережених грошових коштів та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, складено та підписано 21.02.2020.

Суддя Я.А.Карабань