Рішення

від 21.02.2020 по справі 922/13/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2020 р.м. ХарківСправа № 922/13/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський кабельний завод" (63525, Харківська обл., смт. Малинівка, вул. Олімпійська, б. 5) до Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікро-тех Україна" (61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, б. 6) про стягнення 121587,77 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський кабельний завод" (код ЄДРПОУ 40060374) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікро-тех Україна" (код ЄДРПОУ 41035256) про стягнення 121587,77 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором поставки № 21-04 від 21.04.2017 в частині здійснення повної та своєчасної оплати товару, з урахуванням чого, до стягнення заявлена сума основного боргу у розмірі 121587,77 грн.

Попередній розрахунок судових витрат складається зі суми сплаченого судового збору за подання даного позову до господарського суду у розмірі 1921,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.01.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

05.02.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача надійшла заява (вх. №2916), в якій відповідач зазначає про те, що оскільки в ухвалі господарського суду Харківської області від 20.01.2020 назву відповідача вказано як ТОВ "Торгівельна Компанія "Мікро-тех Україна", тому ТОВ "Мікро-тех Україна" не є стороною у справі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.02.2020 виправлено допущену в ухвалах Господарського суду Харківської області від 08.01.2020 та від 20.01.2020 у справі № 922/13/20 описку у назві юридичної особи відповідача (код ЄДРПОУ: 41035256), а саме: назву Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Мікро-тех Україна замінено на назву Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікро-тех Україна .

17.02.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від позивача надійшов супровідний лист (вх. № 4144) з оригіналами документів, копії яких подано разом із позовною заявою. Також, у зазначеному листі позивачем вказано, що у зв`язку із технічною опискою відповідач у позові був зазначений як Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Мікро-тех Україна" (код ЄДРПОУ 41035256), замість Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікро-тех Україна".

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Судом досліджені оригінали документів, копії яких подано разом із позовною заявою.

Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 20.01.2020, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що ухвалу про відкриття провадження у справі № 922/13/20 від 20.01.2020 разом з ухвалою від 10.02.2020 відповідачу було надіслано на адресу, що вказана у позовній заяві та яка підтверджується інформацією з ЄДРПОУ стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікро-тех Україна" (61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, б. 6).

Ухвалу про відкриття провадження у справі № 922/13/20 від 20.01.2020 отримано уповноваженою особою відповідача 22.01.2020, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №001258/1.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.02.2020 отримано уповноваженою особою відповідача 17.02.2020, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №003263/2.

Водночас, також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвали Господарського суду Харківської області від 08.01.2020, від 20.01.2020 та від 10.02.2020 по справі № 922/13/20 були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

З урахуванням наведеного, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Мікро-тех Україна" не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

21.01.2017 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Малинівський кабельний завод" (постачальник) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Мікро-тех Україна" (покупець) було укладено Договір поставки №21-04 (далі - Договір) (т.с. І а.с. 5-6), відповідно до умов п. 1.1.якого, постачальник зобов`язується передавати у власність покупця мережеве обладнання, кабельну продукцію, інше обладнання (товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію на умовах, визначених у цьому Договорі.

Днем поставки товару є дата передачі товару покупцеві відповідно до умов поставки, зазначених в п. 2.2. цього Договору, та підписання представниками сторін видаткової накладної на товар. (п. 2.3. Договору).

Згідно з п. 2.6. Договору, перевірка товару за кількістю, комплектністю та якістю здійснюється покупцем в момент прийому - передачі товару.

Умовами п. 3.1. Договору, сторони погодили ціну Договору, а саме, ціна Договору складається із сум вартості товарів, поставлених за всіма підписаними сторонами видатковими накладними.

Розділом 4 Договору сторони погодили та встановили умови та порядок оплати товару.

Так, згідно з п. 4.2. Договору, покупець зобов`язаний здійснити попередню оплату 100 (сто) % вартості товару протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати виставлення рахунку на оплату, якщо інше не передбачено додатковими угодами до Договору або специфікаціями на поставку окремої партії товару.

Датою оплати товару за Договором є день надходження належної суми платежу на поточний рахунок постачальника (п. 4.3. Договору).

Відповідно до п. 9.1. Договору, даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 р.

Закінчення терміну дії даного Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії даного Договору.

Із обставин справи вбачається, що позивач (постачальник) на виконання своїх зобов`язань за Договором поставки №21-04 у період з січня 2018 року по грудень 2018 року поставив, а відповідач (покупець) отримав у власність товар (мережеве обладнання, кабельну продукцію, інше обладнання), про що свідчать наявні у матеріалах справи видаткові накладні за вказаний період (т.с. І а.с. 11-151).

Зазначені видаткові накладні підписані відповідачем без будь - яких претензій та зауважень, підписи скріплено печаткою підприємства.

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує про те, що як постачальник за спірним Договором виконав належним чином свої зобов`язання та передав у власність відповідача (покупця) обумовлений Договором товар. Відповідач товар від позивача отримав, натомість його вартість позивачу у встановлений п. 4.2. Договору строк повністю не сплатив, у зв`язку із чим, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість.

Відповідно до наявної у матеріалах справи Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 08.11.2019 вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 21-04 від 21.04.2017 становить 126587,76 грн. (т.с. І а.с. 7).

Однак вказана заборгованість з боку відповідача залишилася не сплаченою, що змусило позивача звернутися з даним позовом до господарського суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладений між сторонами Договір №21-04 від 21.04.2017 за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з вимогами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як зазначалося судом вище, умовами пункту 4.2. Договору сторони встановили, що покупець зобов`язаний здійснити попередню оплату 100 (сто) % вартості товару протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати виставлення рахунку на оплату, якщо інше не передбачено додатковими угодами до Договору або специфікаціями на поставку окремої партії товару.

Датою оплати товару за Договором є день надходження належної суми платежу на поточний рахунок постачальника (п. 4.3. Договору).

Вимогами статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Також, вимогами статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормами ч.1 ст.202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов`язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, з огляду на погоджені сторонами умови Договору, де сторони чітко погодили та встановили ціну товару, а також погодили порядок його оплати, тому у відповідача існує обов`язок зі своєчасної оплати товару у встановленому розмірі та встановлені Договором строки.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів належного виконання відповідачем умов Договору №21-04 від 21.04.2017 у матеріалах справи відсутні.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 121587,77 грн. заборгованості підлягають задоволенню повністю.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікро-тех Україна" (61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, б. 6, код ЄДРПОУ 41035256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський кабельний завод" (63525, Харківська обл., смт. Малинівка, вул. Олімпійська, б. 5, код ЄДРПОУ 40060374) - 121587,77 грн. основного боргу та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "21" лютого 2020 р.

Суддя Є.М. Жиляєв