Рішення

від 18.02.2020 по справі 520/266/20

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2020 р. № 520/266/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

представника позивача - Літвінової А.С.,

представника другого відповідача - Немченко Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ-М" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ-М" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області від 17.09.2019 №1281643/40812330;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ-М" від 05.08.2019 №1 датою її надсилання.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що не погоджується з рішенням комісії Головного управління ДФС у Харківській області від 17.09.2019 №1281643/40812330 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.08.2019 №1, яким ТОВ "АЛІОТ-М" відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних по операції з контрагентом TOB Інтех комплект . Позивач вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено в реєстрації податкових накладних, оскільки ним надано всі необхідні документи для розблокування реєстрації податкової накладної, реєстрація якої відповідачем була зупинена. Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване рішення є неправомірним, необґрунтованим, безпідставним через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, у зв`язку з чим, просить зобов`язати відповідача зареєструвати податкову накладну датою її надсилання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 р. відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження на 29.01.2020 р. о 10:00 год.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені в адміністративному позові, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник першого відповідача, Державної податкової служби України, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник другого відповідача, Головного управління ДПС у Харківській області, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, правом надання відзиву на позов не скористався.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ-М" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 40812330.

Комісією Головного управління ДФС у Харківській області 17.09.2019 було прийнято рішення №1281643/40812330, яким відмовлено ТОВ "АЛІОТ-М" в реєстрації податкової накладної №1 від 05.08.2019 на суму 894643,93 грн., в т.ч. ПДВ 149107,32 грн.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Із матеріалів справи вбачається, ТОВ "АЛІОТ-М" 05.08.2019 р. була виписана податкова накладна №1 від 05.08.2019 р. на загальну суму 894643,93 грн., в т.ч. ПДВ 149107,32 грн., яка виписана за правилами першої події (поставки товару) та яка була внесена до Єдиного реєстру податкових накладних для її подальшої реєстрації та сплати ПДВ.

Проте, позивачем було отримано від Головного управління ДПС у Харківській області квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної, в якій запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечується сторонами по справі.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 -1 .3 і 200 -1 .9 статті 200 -1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 14 Порядку (чинного на час виникнення спірних правовідносин), зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Аналізуючи вище зазначені положення суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Так, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ-М" 11.09.2019 р. до контролюючого органу було надіслане повідомлення №1 від 11.09.2019 р. щодо надання пояснення та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким надано пояснення щодо здійснення господарських операцій та копії документів на підтвердження реальності господарських операцій, а саме: реєстр довільної форми щодо обігу товарів та коду УКТЗЕД, договір суборенди №СО 0306-1 від 03.06.2019 з ТОВ Компанія Плазма , рахунок на сплату оренди за серпень місяць 2016 р. №1900 від 30.08.2019 р., платіжне доручення про сплату орендної плати №37 від 03.09.2019, договір поставки №2805/2019 від 28.05.2019 з ТОВ МДК Технобуд , видаткова накладна від постачальника ТОВ МДК Технобуд №383 від 02.08.2017, товарно-транспортна накладна на перевезення товару №Р383 від 02.08.2019 р., податкова накладні №111 від 11.07.2019 р. та №11 від 02.08.2019 р., платіжні доручення №18 від 31.07.2019 та №19 від 05.08.2019 р., договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 010805-А від 01.08.2019 р. ТОВ Транспортна компанія Альнаір , рахунок за послуги перевезення №644 від 02.08.2019 р., акт надання послуг за перевезення №649 від 02.08.2019 р., платіжне доручення №27 від 14.08.2019, податкова накладна №16 від 02.08.2019 р., договір поставки №3005/2019 від 30.05.2019 з ТОВ Інтех комплект , видаткова накладна на товар №6 від 05.08.2019 р., товарно-транспортна накладна №ПТиУ437 від 05.08.2019 р., доручення на отримання товару №10 від 05.08.2019 р., банківські виписки ТОВ "АЛІОТ-М" за липень, серпень.

Вказані пояснення та повідомлення 11.09.2019 року було отримано Головним управлінням ДПС у Харківській області та прийнято до розгляду, що підтверджується квитанціями №1 та №2 (а.с.68-99).

Комісією Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації 17.09.2019 р. прийнято рішення №1281643/40812330 про відмову в реєстрації податкової накладної, якими ТОВ "АЛІОТ-М" відмовлено у реєстрації податкової накладної від 05.08.2019 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних по операціях з контрагентом TOB Інтех комплект .

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ-М" є платником податку на додану вартість, про що свідчить витяг з реєстру платників податку на додану вартість №1620344500722 від 02.11.2016 р. (а.с.24).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ "АЛІОТ-М" є неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90). (а.с.21-22).

Судом встановлено, що між ТОВ "АЛІОТ-М" ( в якості постачальника) та ТОВ Інтех комплект (в якості покупця) було укладено договір поставки № 3005/2019 від 30.05.2019 р. (а.с.42-43).

Згідно із умовами договору постачальник зобов`язується на умовах цього договору передати (поставити) покупцеві товар, зазначений у видаткових накладних які є додатком до Договору та невід`ємними частинами Договору, а покупець зобов`язується оплатити і прийняти вказаний товар. Найменування, загальна кількість, ціна товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за вилами, марками, моделями, типами, розмірами визначаються за згодою сторін, попередньо до поставки товару покупцю, та вказуються у видаткових накладних, що дорівнюються специфікації. Накладні надаються постачальником покупцю під час приймання-передачі товару, і підписуються покупцем, як це зазначено у п. 2.3. Договору. (п.1.1., п.1.2 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2019 ТОВ АЛІОТ-М відвантажило на адресу ТОВ Інтех комплект товари: Sika Monotop (ремонтна суміш в асортименті), SikaCor (фарба в асортименті), Sikafloor (епоксидне покриття в асортименті), Sikagard (пропитка в асортименті) та інше (всього 14 найменувань), що підтверджується видатковою накладною №6 від 05.08.2019р. та товарно-транспортною накладною на перевезення товару № ПТнУ437 від 05.08.2019р. (а.с.46-47).

Відповідно до п.2.1, 2.2 Договору, постачальник зобов`язується поставити товар покупцю не пізніше ніж через 30 робочих днів з моменту здійснення покупцем 100% передоплати в порядку, зазначеному в п. 3.2 Договору, якщо строки не будуть погоджені сторонами. Поставка товару здійснюється за рахунок постачальника на умовах DDP до об`єкта покупця за адресою, зазначеною покупцем.

Фактичне переміщення товару здійснювалось ТОВ Вілюр та підтверджується товарно-транспортною накладною на перевезення товару № ПТнУ437 від 05.08.2019р., договором про надання транспортно-експедиційних послуг №150703 від 15.07.2019 з ТОВ ВІЛЮР (код 41259379).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем також долучено до матеріалів справи довіреність №182 від 05.08.2019 р., видану ТОВ Інтех комплект на отримання товару та акт звірки взаємних розрахунків підприємства позивача з ТОВ Інтех комплект . (а.с.44, 41 звор.).

Судом встановлено, що ТОВ АЛІОТ-М була виписана податкова накладна №1 від 05.08.2019 на суму 894643,93 грн., в т.ч. ПДВ 149107,32 грн., яка виписана за правилами першої події (поставка товару).

На підтвердження оплати за поставлений товар позивачем долучено до матеріалів справи банківську виписку за 05.08.2019 р. (а.с.42).

Також, судом встановлено, що реалізований товар було придбано у ТОВ МДК Технобуд за договором поставки №2805/2019 від 28.05.2019 р. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано до суду податкові накладні №111 від 31.07.2019 р., №11 від 02.08.2019 р., видаткову накладну №383 від 02.08.2019 р., рахунок на оплату №303 від 09.07.2019 р., товарно-транспортну накладну №Р383 від 02.08.2019 р., платіжні доручення №19 від 05.08.2019 р. та №18 від 31.07.2019 р. (а.с.59-64).

Зазначений товар до його подальшої реалізації позивачем на адресу ТОВ Інтех комплект за договором поставки № 3005/2019 від 30.05.2019 р., знаходився в складських приміщеннях, орендованих у ТОВ Компанія Плазма за договором суборенди №СО0306-1 від 03.06.2019. (а.с.51 звор.-54).

Суд зазначає, що вказані первинні документи та пояснення стосовно здійснених господарських операцій позивачем було надано до контролюючого органу, що підтверджується повідомленнями від 11.09.2019 р. щодо надання пояснення та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних та квитанціями про їх отримання, наявних в матеріалах справи, що в свою чергу спростовує викладене оскаржуваному рішенні відповідача від 17.09.2019 №1281643/40812330 твердження про ненадання позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження, складські документи, тощо.

Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагентів позивача, нікчемності або недійсності угод укладених позивачем з вказаними контрагентами або відсутності реального характеру цих операцій матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів до суду не надано.

Суд зазначає, що відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій товариства є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванню оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи товариства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні бухгалтерські документи підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки податкової накладної позивачем.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області від 17.09.2019 №1281643/40812330 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.08.2019 №1 є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено, а тому є таким, що підлягає скасуванню.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому та третьому випадках податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили саме рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ-М" від 05.08.2019 №1 датою її надсилання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Суд вказує, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання представника позивача про відшкодування витрат на сплату судового збору та професійну правничу допомогу в даній справі, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1, 4 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі по тексту - Закон № 5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч.1 та ч.2 ст. 19 Закону № 5076 до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

При цьому, за визначенням п.6 ст.1 Закону № 5076 інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ст.1 Закону № 5076).

На підтвердження витрат з оплати правничої допомоги, наданої протягом розгляду справи, позивачем надано до матеріалів справи: договір про надання правової (правничої) допомоги №40812330/1 від 20.12.2019 р., рахунок-фактуру №40812330/1 від 28.01.2020 р., акт фактично наданих правових послуг за Договором про надання правової (правничої) допомоги №40812330/1 від 20.12.2019 р. та платіжне доручення №86 від 28.01.2020 р.

Відповідно до п.3.3 Договору про надання правової (правничої) допомоги №40812330/1 від 20.12.2019 р., за результатами надання правової (правничої) допомоги (або її частини) складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням правової (правничої) допомоги та її вартість. Вартість наданих послуг визначається із розрахунку 1000,00 грн. за годину надання послуг, за виключенням участі адвоката в судових засіданнях.

Згідно з актом фактично наданих правових послуг за Договором про надання правової (правничої) допомоги №40812330/1 від 20.12.2019 р., Адвокатське об`єднання Міжрегіональний правозахисний союз надало позивачу послуги з підготовки та подання позовної заяви у справі №520/266/20 з обсягом наданої роботи 6 год. 24 хв. та вартістю 6400,00 грн.

Відповідно до рахунок-фактуру №40812330/1 від 28.01.2020 р., оплата за надання правових (правничих) послуг (підготовка та подання позовної заяви у справі №520/266/20) по договору №40812330/1 від 20.12.2019 р., складає 6400,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ-М" 28.01.2020 р. сплачено вказаний гонорар у повному обсязі у розмірі 6400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №86 від 28.01.2020 р.

Суд зазначає, надані до суду документи свідчать про обсяг роботи, її вартість та фактично понесені витрати на сплату правничої допомоги, при цьому судом не встановлено, що сплачена сума є неспівмірною зі складністю справи, ціною позову та значенням справи для сторони.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд враховує, що відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, суд дійшов висновку що заява позивача про відшкодування судових витрат пов`язаних з правничою допомогою в розмірі 6400,00 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, при поданні позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн. згідно платіжного доручення №63 від 06.11.2019 р., а тому, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку, що вказана сума витрат з оплати судового збору також підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, внаслідок дій якого відбулось порушення прав позивача.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ-М" (сел. Плиткове, буд. 13, м. Харків, 61032, код 40812330) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ, 04053, код 43005393), Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області від 17.09.2019 №1281643/40812330.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ-М" від 05.08.2019 №1 датою її надсилання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ-М" (сел. Плиткове, буд. 13, м. Харків, 61032, код 40812330) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704) суму сплаченого судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 6400,00 грн. (шість тисяч чотириста гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 21 лютого 2020 року.

Суддя Д.А. Волошин