Зіньківський районний суд Полтавській області
38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95
Справа № 530/1697/19
Номер провадження 1-кс/530/60/20
У Х В А Л А
іменем України
21.02.2020 р. м.Зіньків
Зіньківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого слідчого судді ОСОБА_1 , секретар - ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши в судовому засіданні, клопотання заступника начальника СВ Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 погоджене прокурором Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України у виді тримання під вартою,-
В С Т А Н О В И В:
Заступник начальника СВ Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 звернулася із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання обґрунтовує тим, що в провадженні Зіньківського районного суду, Полтавської області перебуває кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_5 у вчиненнізлочинів передбаченихч.3ст.185,ч.2ст.15,ч.2ст.185,ч.2ст.15 ч.3ст.185,ч.3ст.185,ч.3ст.185КК України.
Під часдосудового розслідуваннякримінального провадження№12019170170000493встановлено,що ОСОБА_5 будучи раніше судимим:
- 04.05.2007 року Київським районним судом м. Полтава за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 550 гривень;
- 26.11.2010 року Зіньківським районним судом за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.311, ч.1 ст.317 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;
- 04.03.2014 року Зіньківським районним судом за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі;
- 04.03.2014 року Апеляційним судом Полтавської області за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці. На підставі ст.ст.71, 72 КК України приєднано 4 роки 10 місяців позбавлення волі по вироку Зіньківського районного суду Полтавської області від 26.11.2010 року. Кінцево рахувати засудженим до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Строк відраховувати з 04.03.2014 року. Умовно достроково звільнений 01.08.2016 року з невідбутим строком 2 місяці 1 день.
- 01.10.2018 року Котелевським районним судом Полтавської області за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік, маючи не зняту та не погашену судимість вчинив злочини проти власності за наступних обставин:
В періодчасу з25.11.2019року по03.12.2019року,більш точноїдати вході розслідуваннякримінального провадженнявстановити невдалось, ОСОБА_5 близько24години реалізовуючисвій протиправнийумисел,спрямований навласне незаконнезбагачення,з метоюнезаконного заволодіннячужим майном,шляхом вийманняскла вікнадо приміщеннягаражу,який розташованийза адресою: АДРЕСА_1 ,проник донього,звідки повторно,таємно викравдві шинивід транспортногозасобу марки«Premiorri»розміром 205/60R16 длязимового періоду,вартість якихзгідно висновкусудово-товарознавчоїекспертизи №200/20від 20.01.2020року становить2015(двітисячі п`ятнадцять) гривень 60 (шістдесят) копійок, зарядно-пусковий пристрій «Імпульс ЗП-02», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №200/20від 20.01.2020року становить 2087 (дві тисячі вісімдесят сім) гривень 50 (п`ятдесят) копійок, чотири автомобільних диски від автомобіля ?Chevrolet Aveo? вартість яких згідно висновку судово товарознавчої експертизи №200/20від 20.01.2020року становить 2908 (дві тисячі дев`ятсот вісім) гривень 00 коп., чотири шини марки «Kama Radial» розміром 185/60 R14 для зимового періоду, вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №200/20від 20.01.2020року становить 3662 (три тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 68 (шістдесят вісім) копійок, електро-косу (триммер) «Ритм КГ-1500» вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 200/20від 20.01.2020року становить 400 (чотириста) гривень 00 коп., ручну електродрильИЭ-1013СССРвартість якоїзгідно висновкусудово-товарознавчоїекспертизи №200/20від 20.01.2020року становить650(шістсотп`ятдесят)гривень 00коп.,які належатьпотерпілому ОСОБА_6 ,чим спричинивостанньому майновоїшкоди назагальну суму11723(одинадцятьтисяч сімсотдвадцять три)гривні 78(сімдесятвісім)копійок. Викраденим майном підозрюваний ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у інше приміщення, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 , 11.12.2019 року близько 22 години, з метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу перебуваючи поблизу господарства, яке розташоване в АДРЕСА_2 , повторно, таємно, протиправно розпочав викрадення двох частин металевої сітки вагою 79 кг. на загальну суму 276 (двісті сімдесят шість) гривень 50 (п`ятдесят) копійок, після чого почав переносити вказані частини сіток до автомобіля «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився поряд із господарством, виконавши таким чином всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки його дії у подальшому були присічені потерпілим ОСОБА_7 .
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому повторно, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 , 11.12.2019 року близько 22 години, з метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, шляхом злому навісного замка до житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_2 (номер будинку не присвоєний, кадастровий номер земельної ділянки 5321355405:05:004:0004), Зіньківського району, Полтавської області, таємно, повторно, протиправно розпочав викрадення газової плити «NORD», вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №200/20від 20.01.2020року становить 562 (п`ятсот шістдесят дві) гривні 50 (п`ятдесят) копійок, дерев`яні двері розміром 2х0,8 м. вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №200/20від 20.01.2020року становить 700 (сімсот) гривень 00 коп. та металеві труби загальною вагою 46 кг. вартістю 161 гривня, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальних збитків на загальну суму 1423 (одна тисяча чотириста двадцять три) гривні 50 (п`ятдесят) копійок, після чого почав переносити вказані речі до автомобіля «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився поряд із будинком, виконавши таким чином всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки його дії у подальшому були присічені ОСОБА_7 .
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у житло, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 , 22.12.2019 року близько 01 години, реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на власне незаконне збагачення, з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом розбиття скла вікна до приміщення господарського сараю, який розташований на території господарства за адресою: АДРЕСА_1 , проник до нього, звідки повторно, таємно викрав металевий мангал який згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №200/20від 20.01.2020року становить 238 (двісті тридцять вісім) гривень 00 коп., два автомобільні диски до автомобіля «ВАЗ-2121» вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 200/20від 20.01.2020року становить 1508 (одна тисяча п`ятсот вісім) гривень 20 (двадцять) копійок та дві автомобільні шини марки «OMSKSHINA» розміром 175/80 R16 вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 200/20від 20.01.2020року становить 2053 (дві тисячі п`ятдесят три) гривні 18 (вісімнадцять) копійок, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 майнової шкоди на загальну суму 3799 (три тисячі сімсот дев`яносто дев`ять) гривень 38 (тридцять вісім) копійок. Викраденим майном підозрюваний ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у інше приміщення, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 в ніч з 13.01.2020 року на 14.01.2020 реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на власне незаконне збагачення, з метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом відкриття вікна до житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 , проник до нього, звідки повторно, таємно викрав бензокосу «Forte БМК-2400» вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №208/20 від 18.01.2020 року становить 1281 (одна тисяча двісті вісімдесят одна) гривня 15 (п`ятнадцять) копійок та бензопилу «Foresta FA-58N» вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №208/20 від 18.01.2020 року становить 2245 (дві тисячі двісті сорок п`ять) гривень 89 (вісімдесят дев`ять) копійок, які належать потерпілій ОСОБА_10 , чим спричинив останній майнової шкоди на загальну суму 3527 (три тисячі п`ятсот двадцять сім) гривень 04 (чотири) копійки. Викраденим майном підозрюваний ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у інше приміщення, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, освіта базова вища, не одружений, раніше неодноразово судимий, непрацюючий.
Тобто сторона обвинувачення наголошує на наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України, що є підставою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 згідно ст.177 ч.1 п.1, 5 КПК України, є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування, суду;
2)вчинити інше кримінальне правопорушення.
Існування вказаних ризиків обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування, щоб уникнути покарання за вчинення тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
В період часу з 24.01.2020 року по 04.02.2020 року ОСОБА_5 на виклики до слідчого СВ Зіньківського відділення поліції Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_11 для проведення слідчих (процесуальних) дій не з`являється, зв`язок з його мобільним телефоном НОМЕР_2 відсутній.
З метою встановлення місцезнаходження підозрюваного була перевірена адреса за місцем його проживання в АДРЕСА_1 , але він за вказаною адресою відсутній. Близьким родичам, зокрема матері та рідному брату ОСОБА_5 , невідомо місце його перебування.
04.02.2020 року слідчий Зіньківського ВП ОСОБА_11 звернувся до Зіньківського районного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу та надання дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу до суду для вирішення питання стосовно обрання запобіжного заходу. 04.02.2020 року слідчим суддею Зіньківського районного суду винесено ухвалу №530/1697/19 про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу до суду для вирішення питання стосовно обрання запобіжного заходу, в частині обрання запобіжного заходу було відмовлено.
Для забезпечення обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було надано доручення сектору кримінальної поліції Зіньківського відділення поліції Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 та забезпечення його явки до слідчого. В ході виконання даного доручення встановити місцезнаходження підозрюваного не вдалося. 04.02.2020 року досудове розслідування по кримінальному провадженню було зупинене на підставі п.2 ч.І ст.280 КПК України та підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
В період до 20.02.2020 року місцезнаходження ОСОБА_5 не було відоме, що підтверджує факт переховування останнього від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності. 20.02.2020 року місцезнаходження ОСОБА_5 було встановлено та 20.02.2020 року о 15 год. 00 хв. працівниками Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 було затримано на підставі ухвали слідчого судді Зіньківського районного суду №530/1697/19 від 04.02.2020 року в приміщенні Залізничного ВП ГУНП у Львівській області в м.Львів, вул.Чернівецька, 2.
21.02.2020 року заступником начальника Зіньківського ВП - начальником СВ ОСОБА_4 досудове розслідування кримінального провадження №12019170170000493 було відновлено.
В судовому засіданні, слідчий СВ Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області та прокурор Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підтримали просили його задовольнити. Підозрюваний ОСОБА_5 просив вибрати йому запобіжний захід домашній арешт. Також пояснив, що в період кінця січня початок лютого 2020 року в м. Полтава також скоїли інші злочини. Знає що всі злочини скоїв під час відбування іспитового строку. Чому змінив місце проживання пояснити не міг.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши клопотання та додатки до нього приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Для забезпечення обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було надано доручення сектору кримінальної поліції Зіньківського відділення поліції Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 та забезпечення його явки до слідчого. В ході виконання даного доручення встановити місцезнаходження підозрюваного не вдалося.
Частиною 3 ст. 176 КПК Українивизначено, що суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1статті 183 КПК Українипередбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.
У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.177,178,183 КПК України.
Згідно з ч. 1, 3ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується, матеріалами клопотання дослідженими в судовому засіданні та матеріалами досудового розслідування. Тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»), оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні таємного викраденнячужого майна(крадіжці),вчиненому повторно,поєднаному ізпроникненням ужитло, а тому є підстави вважати, що він в подальшому може продовжити дану злочинну діяльність чи вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому суд керується висновками рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії", що "суворість передбаченого покарання" є суттєвим елементом при оцінюванні "ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
Суворість покарання за кримінальними правопорушеннями, за якими обвинувачується ОСОБА_5 не є співрозмірною терміну перебування останнього під вартою з моменту затримання і по даний час.Разом з тим, суд враховує, що ні тяжкість обвинувачення, ні серйозність покарання не є доказом наявності цих ризиків, на що неодноразово вказує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях («Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїді проти Німеччини» тощо). Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція Європейського Суду з прав людини, викладена у п. 60 рішення від 6.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, однак застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, з огляду на його матеріальні можливості та існуючу ситуацію в Україні, оскільки на даний час в зв`язку із проведенням в Україні операції об`єднаних сил та наявності непідконтрольних Україні території, піозрюваний ухилявся від суду та органа досудового розслідування, скоював інші злочини під час іспитового строку.
Суд, у відповідності дост. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного - беручи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, що відносяться до категорії тяжких, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років, враховуючи наявність ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки усвідомлюючи невідворотність покарання, може незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення. З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до ч.1ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 4ст. 183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178цьогоКодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Згідно ч. 4ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У відповідності до ч. 5ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу підозрюваного, суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5ст. 182 КПК Україниурозмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ч. 7ст. 182 КПК Україниу випадках, передбачених частинами третьою або четвертоюстатті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст.183та ч. 5 ст.194 КПК Україниу разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Відповідно до ч. 4ст. 202 КПК Українипідозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
В зв`язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_5 та соєнням ним інших злочинів в м. Полтава по клопотанню ОСОБА_5 відмовити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.131,132,176-179,183,193,196-197,199,205,309,369-372,395 КПК України, суддя,-
У Х В А Л И В:
Клопотання заступника начальника СВ Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 погоджене прокурором Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України у виді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженцю тажителю АДРЕСА_1 ,українцю,громадянину України,не одруженому,не працюючому,раніше судимомузапобіжний західу виді триманняпід вартоюстроком на60діб,який обчислюватиз20.02.2020 року.
Кінцевим днем тримання під вартою визначити20.04.2020 року.
Одночасно визначити заставу, після внесення якої ОСОБА_5 звільняється з-під варти в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по - батькові платника застави.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити письмово слідчого, що звернувся з клопотанням, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_5 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23» у разі внесеннязастави при звільненні ОСОБА_5 зобов`язана роз`ясняти йому, або застоводавцю обов`язки, покладенні на підозрюваного та наслідки їх невиконання.
Покласти на підозрюваному ОСОБА_5 у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися без дозволу слідчого та прокурора, суду з місця свого проживання
- повідомляти слідчого, прокурора, суду про зміну свого місця проживання;
- прибувати до слідчого та прокурора, суду за першою вимогою.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у вигляді тримання під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала може бути оскаржена на протязі п`яти днів з часу оголошення.
Написано власноручно.
Слідчий суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1
Суд | Зіньківський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2020 |
Оприлюднено | 06.02.2023 |
Номер документу | 87745640 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Зіньківський районний суд Полтавської області
Должко С. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні