Постанова

від 19.02.2020 по справі 758/12890/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 року м. Київ

Справа № 758/12890/16-ц

Провадження: № 22-ц/824/2343/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

секретар Гулієв М.Д.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2019 року, постановлену під головуванням судді Васильченка О.В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-лізингова компанія Рента , Публічного акціонерного товариства МТБ Банк про визнання недійсними договорів,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ Інвестиційно-лізингова компанія Рента , ПАТ "МТБ Банк" про визнання недійсними договорів залишено без розгляду.

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що в період між судовими засіданнями, призначеними на 14.02.2018 року та 11.02.2019 року, на які вона не з`явилась, було призначено ще судове засідання від 19.07.2018 року, на яке з`явився її представник. За таких підстав, вважала, що суд першої інстанції безпідставно вказав в якості підстави для залишення позову без розгляду її неявку в судове засідання 14.02.2019 року. Окрім того, судові повістки,які направлялись на її адресу були повернуті до суду з відміткою Укрпошти за закінченням терміну зберігання , що не є належним повідомленням про дату , час та місце розгляду справи. Також вказувала, що суд першої інстанції, отримавши конверт із судовою повісткою про розгляд справи на 02.10.2019 року ще в квітні-травні, жодних дій щодо повторного її повідомлення не вчинив. Окрім цього, суд першої інстанції надіслав судову повістку про розгляд справ на 02.10.2019 року її представнику ОСОБА_3 за невірною адресою.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року дану справу було повернуто до суду першої інстанції для належного оформлення.

06 грудня 2019 року цивільна справа надійшла до Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для сплати судового збору, який не може перевищувати 5 днів.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 24 січня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Правом відзиву на апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 360 ЦПК України відповідачі не скористались.

В судовому засіданні адвокат Шупик О.А. в інтересах ОСОБА_1 та адвокат Юрчик С.В. в інтересах ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу, з підстав, викладених у ній, просили скасувати оскаржувану ухвалу, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що в судові засіданні, призначені на 14.02.2018 року, 11.02.2019 року та 02.10.2019 року позивач не з`явилась, не направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, з розумним інтервалом часу не цікавиться судовим провадженням.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2, 4, 5 ст. 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Поінформованість осіб, які беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду, є однією із суттєвих гарантій реалізації ними права на особисту участь у процесі. З цією метою законодавець передбачив різні форми повідомлення особи про час і місце судового засідання та способи їх доставки: поштою - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, через кур`єрів, через сторону або її представника, безпосередньо в суді, телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, через оголошення в пресі.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч.5 ст.223 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1 ст. 58 ЦПК України ).

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України ).

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Отже, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, які він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Оскаржуваною ухвалою позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Як убачається із матеріалів справи про судове засідання, призначене на 14.02.2018 року, позивачка та її представник ОСОБА_4 були повідомлені 15.11.2017 року (т.1 а.с.119).

Судові повістки повернуті на адресу суду з відміткою "Укрпошти" з відміткою за закінченням терміну зберігання (т.1, а.с.125-128).

В той же час, в матеріалах справи, окрім довіреності на представлення інтересів ОСОБА_1 громадянами ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , наявна копія договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 адвокатом Шупиком О.А., яка була надана суду першої інстанції 26.01.2017 року (т. 1 а.с. 48-50).

Проте, суд першої інстанції маючи в розпорядженні інформацію про адвоката позивача, дій щодо його повідомлення про розгляд справи, призначений на 14.02.2017 року, не вчинив.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 14.02.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, причини неявки позивача визнано неповажними, розгляд справи відкладено на 19.07.2018 року (т. 1 а.с. 215-216).

Явка позивача в судове засідання обов`язковоюне визнавалась.

Згідно довідки від 19.07.2018 року розгляд справи не відбувся у зв`язку із перебуванням судді в нарадчій кімнаті, судове засідання перенесено на 11.02.2019 року, про що були повідомлені учасники справи, в тому числі адвокат Шупик О.А. (т. 1 а.с. 231, 232)

06.02.2019 року ПАТ МТБ Банк та адвокатом Шупиком О.А. в інтересах ОСОБА_1 були подані заяви про відкладення розгляду справи (т. 1 а.с. 245-248, т. 2 а.с.1-8).

При цьому, адвокат Шупик О.А., звертаючись до суду із даним клопотанням, зазначив адресу для листування: 03057, а/с 64 м. Київ.

Однак, суд першої інстанції, повідомляючи сторону позивача про розгляд справи, призначений на 02.10.2019 року, направив судову повістку адвокату ОСОБА_3 за іншою адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с.19), поштові конверти були повернути до суду з відміткою "Укрпошти" за закінченням терміну зберігання (т.2, а.с.48-51).

Також слід відмітити, що судові повістки про призначення розгляду справ на 02 жовтня 2019 року, які були надіслані судом 18.04.2019 року (т. 2 а.с. 19), були повернуті до суду ще у квітні 2019 року, проте судом першої інстанції до жовтня 2019 року будь-яких дій щодо повторного повідомлення позивачки та її адвоката вчинено не було.

За таких підстав вважати, що позивачка про судове засідання, призначене на 02.10.2019 року була належним чином повідомлена не можна, що відповідно виключає повторність її неявки в судове засідання.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Так, у справі Bellet v. France Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі De Geouffre de la Pradellev. France від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, порушив норми процесуального права, а тому ухвала Подільського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2019 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Пачевської Олени Леонідівни задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2019 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 21 лютого 2020 року.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.Р.Гаращенко

А.А. Пікуль